Дмитро Кладенко народився у місті Полтава,.Мама працювала у Магазині меблів, тато був Майором СБУ .Мама працювала цілий день на роботі, та коли приходила додому, була дуже втомлена, крім того, для всієї сім'ї потрібно було ще приготувати їжу.
Шкільне життя
У школі Дмитро вчився на 10-12 балів.Але вчителя не хотіли щоб він пішов після школи зі красним діпломом його постояно завалювали и не підпускали к екзаменам але Дмитро придумав він поставив собі таємну камеру та записав всі відповіді в тетрадку та здав а на наступне при видачі тетрадки включив запис и там було все зачеркнуте и івн засняв і пішов к деректору та показав цю запис після запису вчительницю уволили и приняли другу деже добру и вона и всі вчителі ббільше не завалювали йому оцінки та екзамини Після школи, усіх тренувань Дмитро йшов додому та думав що прийде зробить уроки и буде грати в компютер .
У нього було дуже багато друзів, з якими він завжди любив на вихідних покататись на велосипедах.Але після закінчення школи залишились лише справжні друзі...
Юність:
Після закінчення школи, Дмитро дуже хотів знайти роботу щоб зібрати собі на новий ноутбук, але один старий друг порекомендував піти вчитись на юриста . Вивчившись, він думав піти на адвоката а потім він зрозумів що захотів піти по стопам батька і пішов працювати в СБУ м.Харків. Дмитро мав дужі хороші навички адвоката, тому коли він перевіряв людей на наркотики та алкогольне сп'яніння,через рік, у Дмитра було дуже багато грошей, та він вирішив піти з СБУ, та думав жити на ці гроші, до кінця свого життя.
Але через декілька місяців, коли Дмитро поїхав у інше місто,він прожив там 2 місяці і зрозумів що ні я не як не проживу і він переїхав обратно в город и там він поїхав зразу к батькам и там жив.
Доросле життя:
На протязі декількох місяців, Дмитро так і не міг знайти собі роботу, але раптом, зустрів свого старого друга Ярослава Дзюбенка, який з ним працював ще у СБУ. Розказавши всі проблеми у житті, Ярослав порекомендував Поліцію,де вже працював його син Антон Дзюбенка. Після того, Дмитро і Антон стали найліпшими друзями, які разом їздили у патрулі, ув'язнювали злочинців, та виїзжали на спец.операції.Поліція ставала для нього все більш цікавою та частиною його життя.
Але, через 3 роки служби, перебуваючи на посаді підполковника ГУНП м.Харків, Дмитро виршів піти з поліції, у зв'язку з тим, що пішло дуже багато його близьких та хороших друзів.
Наші часи:
Дмитро їздив на фурі а коли він встрітив свого старого друга Ярослава він запропунував вернутися на службу в СБУ він сказав що подумає та напротязі декількох неділь він сидів дома та думав чи йти йому в СБУ чи ні він через 4 години позвонив другу Ярославу та сказав що приїде завтра на набір коли настало утро він приїхав и поступив він довго служив в СБУ и дослужився до підполковника СБУ м.Харькова и разом я полковником Ярославом їздив на патрулі та затримання але коли були на затримані особого опасного приступника підстрелили його друга Ярослава і він попав в больницу і він завжди їздив к йому з мандаринами и апельсинами и завжди Ярославу було дуже приємно потім Ярослава виписали и вони дальше працювали и потім настав такий дуже складний час коли не було грошей вже и тоді Дмитро почав працювати в 2 сміни и потомі після ціх 2 смін він не висипався а після спання 10 годин йшов обратно на роботу на 2 сміни ну и за ці 2 сміни платили як за 1 но потім приїхав генерал и сказав чому він такий соний и йому розповіли и потім к йому підійшов генерал и сказав скільки тобі платтят я надіюсь к за 2 а не за 1 він сказав ні мені платять як за 1 и я не висипаюсь я сплю 10 годин генерал наказ щоб йому платили за 3 сміни и повисив Дмитра на майора а до цього він був Ст.Лейтенантом и потім генерал наказав щоб йому давали за 2 сміни відпочинку на 3 дні.
Шкільне життя
У школі Дмитро вчився на 10-12 балів.Але вчителя не хотіли щоб він пішов після школи зі красним діпломом його постояно завалювали и не підпускали к екзаменам але Дмитро придумав він поставив собі таємну камеру та записав всі відповіді в тетрадку та здав а на наступне при видачі тетрадки включив запис и там було все зачеркнуте и івн засняв і пішов к деректору та показав цю запис після запису вчительницю уволили и приняли другу деже добру и вона и всі вчителі ббільше не завалювали йому оцінки та екзамини Після школи, усіх тренувань Дмитро йшов додому та думав що прийде зробить уроки и буде грати в компютер .
У нього було дуже багато друзів, з якими він завжди любив на вихідних покататись на велосипедах.Але після закінчення школи залишились лише справжні друзі...
Юність:
Після закінчення школи, Дмитро дуже хотів знайти роботу щоб зібрати собі на новий ноутбук, але один старий друг порекомендував піти вчитись на юриста . Вивчившись, він думав піти на адвоката а потім він зрозумів що захотів піти по стопам батька і пішов працювати в СБУ м.Харків. Дмитро мав дужі хороші навички адвоката, тому коли він перевіряв людей на наркотики та алкогольне сп'яніння,через рік, у Дмитра було дуже багато грошей, та він вирішив піти з СБУ, та думав жити на ці гроші, до кінця свого життя.
Але через декілька місяців, коли Дмитро поїхав у інше місто,він прожив там 2 місяці і зрозумів що ні я не як не проживу і він переїхав обратно в город и там він поїхав зразу к батькам и там жив.
Доросле життя:
На протязі декількох місяців, Дмитро так і не міг знайти собі роботу, але раптом, зустрів свого старого друга Ярослава Дзюбенка, який з ним працював ще у СБУ. Розказавши всі проблеми у житті, Ярослав порекомендував Поліцію,де вже працював його син Антон Дзюбенка. Після того, Дмитро і Антон стали найліпшими друзями, які разом їздили у патрулі, ув'язнювали злочинців, та виїзжали на спец.операції.Поліція ставала для нього все більш цікавою та частиною його життя.
Але, через 3 роки служби, перебуваючи на посаді підполковника ГУНП м.Харків, Дмитро виршів піти з поліції, у зв'язку з тим, що пішло дуже багато його близьких та хороших друзів.
Наші часи:
Дмитро їздив на фурі а коли він встрітив свого старого друга Ярослава він запропунував вернутися на службу в СБУ він сказав що подумає та напротязі декількох неділь він сидів дома та думав чи йти йому в СБУ чи ні він через 4 години позвонив другу Ярославу та сказав що приїде завтра на набір коли настало утро він приїхав и поступив він довго служив в СБУ и дослужився до підполковника СБУ м.Харькова и разом я полковником Ярославом їздив на патрулі та затримання але коли були на затримані особого опасного приступника підстрелили його друга Ярослава і він попав в больницу і він завжди їздив к йому з мандаринами и апельсинами и завжди Ярославу було дуже приємно потім Ярослава виписали и вони дальше працювали и потім настав такий дуже складний час коли не було грошей вже и тоді Дмитро почав працювати в 2 сміни и потомі після ціх 2 смін він не висипався а після спання 10 годин йшов обратно на роботу на 2 сміни ну и за ці 2 сміни платили як за 1 но потім приїхав генерал и сказав чому він такий соний и йому розповіли и потім к йому підійшов генерал и сказав скільки тобі платтят я надіюсь к за 2 а не за 1 він сказав ні мені платять як за 1 и я не висипаюсь я сплю 10 годин генерал наказ щоб йому платили за 3 сміни и повисив Дмитра на майора а до цього він був Ст.Лейтенантом и потім генерал наказав щоб йому давали за 2 сміни відпочинку на 3 дні.
