Сорницький Микола Сергійович
Повних років: 25
Дата народження: 18.12.2000
Посада: Інформатик
Місце народження: Польща, Варшава
Громадянство: Україна, Польща
Проживає: Україна, Київ
Дитинство
Сорницький Микола Сергійович народився 18 грудня 2000 року о 23:58 у Польщі. Перші два роки свого життя провів у Варшаві, а потім його сім'я переїхала до України, в місто Київ, де вони жили з 2001 року.
З раннього дитинства у Миколи були проблеми з диханням, і його рідні не знали, що робити. Згодом лікарі діагностували у нього астму 1 ступеня. Попри це, він ріс допитливою дитиною. Говорити він почав у три роки, що стало великою радістю для сім'ї.
У три роки він також почав ходити. Його батько завжди говорив: "Ти будеш сильним отаманом і незламним". У чотири роки Микола почав вчитися читати і прочитав свого першого "Кобзаря", а потім опанував письмо.
Перший раз у перший клас
До першого класу Микола пішов у шість років. У школі він швидко навчився писати, читати та малювати. Навчався добре і приносив додому гарні оцінки.
У сім років він пережив важку втрату – його бабуся померла від раку легенів. У вісім років він написав свій перший вірш, присвячений їй, під назвою "Ой, рідна моя бабусю".
У 4-5 класах його успішність трохи знизилася, і він почав отримувати оцінки 7-9 балів. Але він був не простою дитиною – у нього був талант до написання віршів і творів. Одним із його перших віршів був "Батьку, ти мій батьку". Після 7 класу він написав свій перший твір "Вербишева Гора".
У 8-9 класах він розмірковував над тим, щоб стати поетом, але згодом передумав і вирішив стати інформатиком. Після 9 класу вступив до коледжу.
Коледж та екзамени
Микола вирішив здобути професію інформатика. Після 9 класу вступив до Інформаційного коледжу та успішно склав вступні іспити.
На першому курсі він відповідально ставився до навчання, не прогулював занять, не списував і сумлінно вчився. Він успішно пройшов перший і другий курси та перейшов на третій.
На третьому курсі він залишався хорошим студентом, але також любив жартувати разом з однокурсниками. У 17 років він зустрів свою першу любов – дівчину на ім'я Ангеліна. Вони почали зустрічатися. Наприкінці 4 курсу вони вирішили одружитися після завершення всіх іспитів.
Перше кохання та шлюб
Вони одружилися у 18 років, розуміючи, що це серйозний крок. Познайомили батьків одне з одним і розповіли про свої плани. Весілля відбулося у 2018 році, святкування тривало два дні.
Під час першої шлюбної ночі вони зачали дитину. У 2019 році Ангеліна народила хлопчика, якого назвали Андрійком. Проте пологи були складними, і Ангеліна, на жаль, не вижила. Микола залишився сам із новонародженим сином.
Робота та перший заробіток
Щоб забезпечити себе і дитину, Микола влаштувався диспетчером у таксі-компанію. Він наполегливо працював, відкладаючи гроші для майбутнього сина. Так минули три роки, і настав 2022 рік. У цей період його начальника звільнили, і Микола залишився без роботи. Оскільки син уже підріс, він вирішив узяти відпустку і поїхати з ним на відпочинок.
Останні кроки непростого життя
Микола разом із сином вирушив до Німеччини на відпочинок. Ледь не проспав літак, але все ж вчасно сів на борт. У літаку він згадував своє життя та дружину Ангеліну.
Прибувши на відпочинок, вони пішли на пляж. Андрійко грався в піску і раптом покликав батька. Він викопав із піску сумку, наповнену доларами.
Микола не став довго зволікати і вирішив повернутися додому. Перевіривши сумку, він виявив там не лише долари, а й гроші інших валют. Повернувшись, він вклав ці кошти у майбутнє своєї родини, і з того часу вони жили щасливо.
Повних років: 25
Дата народження: 18.12.2000
Посада: Інформатик
Місце народження: Польща, Варшава
Громадянство: Україна, Польща
Проживає: Україна, Київ
Дитинство
Сорницький Микола Сергійович народився 18 грудня 2000 року о 23:58 у Польщі. Перші два роки свого життя провів у Варшаві, а потім його сім'я переїхала до України, в місто Київ, де вони жили з 2001 року.
З раннього дитинства у Миколи були проблеми з диханням, і його рідні не знали, що робити. Згодом лікарі діагностували у нього астму 1 ступеня. Попри це, він ріс допитливою дитиною. Говорити він почав у три роки, що стало великою радістю для сім'ї.
У три роки він також почав ходити. Його батько завжди говорив: "Ти будеш сильним отаманом і незламним". У чотири роки Микола почав вчитися читати і прочитав свого першого "Кобзаря", а потім опанував письмо.
Перший раз у перший клас
До першого класу Микола пішов у шість років. У школі він швидко навчився писати, читати та малювати. Навчався добре і приносив додому гарні оцінки.
У сім років він пережив важку втрату – його бабуся померла від раку легенів. У вісім років він написав свій перший вірш, присвячений їй, під назвою "Ой, рідна моя бабусю".
У 4-5 класах його успішність трохи знизилася, і він почав отримувати оцінки 7-9 балів. Але він був не простою дитиною – у нього був талант до написання віршів і творів. Одним із його перших віршів був "Батьку, ти мій батьку". Після 7 класу він написав свій перший твір "Вербишева Гора".
У 8-9 класах він розмірковував над тим, щоб стати поетом, але згодом передумав і вирішив стати інформатиком. Після 9 класу вступив до коледжу.
Коледж та екзамени
Микола вирішив здобути професію інформатика. Після 9 класу вступив до Інформаційного коледжу та успішно склав вступні іспити.
На першому курсі він відповідально ставився до навчання, не прогулював занять, не списував і сумлінно вчився. Він успішно пройшов перший і другий курси та перейшов на третій.
На третьому курсі він залишався хорошим студентом, але також любив жартувати разом з однокурсниками. У 17 років він зустрів свою першу любов – дівчину на ім'я Ангеліна. Вони почали зустрічатися. Наприкінці 4 курсу вони вирішили одружитися після завершення всіх іспитів.
Перше кохання та шлюб
Вони одружилися у 18 років, розуміючи, що це серйозний крок. Познайомили батьків одне з одним і розповіли про свої плани. Весілля відбулося у 2018 році, святкування тривало два дні.
Під час першої шлюбної ночі вони зачали дитину. У 2019 році Ангеліна народила хлопчика, якого назвали Андрійком. Проте пологи були складними, і Ангеліна, на жаль, не вижила. Микола залишився сам із новонародженим сином.
Робота та перший заробіток
Щоб забезпечити себе і дитину, Микола влаштувався диспетчером у таксі-компанію. Він наполегливо працював, відкладаючи гроші для майбутнього сина. Так минули три роки, і настав 2022 рік. У цей період його начальника звільнили, і Микола залишився без роботи. Оскільки син уже підріс, він вирішив узяти відпустку і поїхати з ним на відпочинок.
Останні кроки непростого життя
Микола разом із сином вирушив до Німеччини на відпочинок. Ледь не проспав літак, але все ж вчасно сів на борт. У літаку він згадував своє життя та дружину Ангеліну.
Прибувши на відпочинок, вони пішли на пляж. Андрійко грався в піску і раптом покликав батька. Він викопав із піску сумку, наповнену доларами.
Микола не став довго зволікати і вирішив повернутися додому. Перевіривши сумку, він виявив там не лише долари, а й гроші інших валют. Повернувшись, він вклав ці кошти у майбутнє своєї родини, і з того часу вони жили щасливо.
Останнє редагування:
