Відмовлено РП біографія

Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Жека Барбоскін

Шановний гравець
Реєстрування
10 Бер 2023
Дописи
65
Реакції
38
Бали
23
ПІБ - Кевін Макалістер
Стать - Чоловіча
Мати - Дарина Макалістер
Батько - Іван Макалістер
Зріст та вага - 185 / 84
Дата народження - 24.03.2004
Вік - 19
Місце народження - Черкаси
Національність - Українець
Місце проживання - м. Київ
Захоплення - Страйкбол, пейнтбол
Сімейний стан - Не одружений
Статура - Високий, накачений
Колір очей - Коричнивий


Батьки
Мати Кевіна Дарина народилася у Житомирській області біля границі з Білорусю, в поселищі Лучанки, народилась вона у 1978 році, за спеціальністю вона мед сестра. Батько Іван народився у 1972 році.
У м.Черкаси
Батько багато часу приділяв службі у ДПСУ, Коли батько перевівся по службі в погран частину до границі біля білорусі в поселище Лучанки, то в одну ніч мати перетинала кордон і так вони познайомились!

Дитинство
Батьки Кевіна виховували дуже строго оскільки батько був пограничником, якщо батько сказав іти до криниці і сісти біля неї, значить Кевін мав це тихенько зробити зі словами "Так Точно!". Тому Кевін набирався дисципліни з малечку. В 6 р. Кевін пішов до школи. В школі Кевін був задиракою, Оскільки в дома у нього була жорстока дисципліна то у школі Кевін вирішив трошки рослаблятись. Він мав декількох товаришів із якими вони часто прогулювали уроки, любили знущатись над молочшими дітьми. Одного разу Кевін так сильно побив свого однокласника, що його мало не відчислили зі школи, батькам тоді було потрібно добре постаратись щоб зберегти його у школі, що батьки тоді зробили Кевін не знав оскільки вони йому цього не розказали. У вільний час його любимим заняттям було садити картоплю, але це лише на весні, літом любив їздити на озера, осіню збирати картоплю, зимою ліпити сніговиків.
Юнацтво
Після закінчення школи 9 класу, наш юнак вирішив поступити до медичного коледжу на Львівщині, після успішник тестів Він почав своє навчання у медичній галузі. На 2-гому курсі Кевіна нашого відправили до воєнкмату, де він почав проходити військову лікарську комісію. По закінченню проходження цієї комісії, він та його одногрупники відправились назад до коледжу де він почав знову своє звичайне навчання. Після закінчення медичного коледжу Кевін вирішив спробувати зробити Американську візу та полетіти в Америку подивитись яке там життя оскільки з дитинства чув таку пословицю як "добре там де нас нема", але не все так гладко получилось оскільки його забрали в армію. Йому в армії не подобалось прокидатись кожного ранку але капітан не давав йому сумувати! Ранкові пробіжки, стрій на плацу, тренування. Усе це продовжувалось кожного ранку, а деколи навіть і ночами. У кожного свої цікаві моменти із служби в армії, але йому запам’ятався найбільше наступний момент. Якось Кевін та його групу відправили на навчання по стрільбі з міномета, їм провели інструктаж по використанню даної зброї, по закінченню інструктажу прийшов час першого пострілу, і в цей момент коли здійснився постріл, половина групи забула надягнути слухозахисні навушники. Пролунав постріл, половина групи нічого не чує деякий час… легенька кантузія. Звісно що через декілька хвилин усе пройшло. Пізніше цієї ночі уся група сміялась з цього випадку. Було багато спогадів: як вони усі бігали до мед сестер, крали хліб ночами, наряди, чергування без черг 3 сутки підряд, солодкі спогади з армії. Коли уже прийшов час дембіля Кевіна переїхав жити у Київ де познайомився з своїм майбутнім найкращим товаришом "Ростиславом" . Одного разу Він та його найкращий товариш гуляли в одному із парків міста Київ і вони побачили як якийсь чоловік агресивно поводив себе до якоїсь жінки, вони вирішили підійти та заступитись за дівчину, але агресивний чоловік дістав з кишені ніж та вдарив Ростислава в живіт, після чого направив ніж на Кевіна, він будучи в екстримальній ситуації вихопив ножа голими руками, та викинув його в траву, наніс удари кулаком по чоловіку та скрутив його. Кевін зміг врятувати жінку, але не зміг врятувати свого товариша. Кевін довго згадував цю ситуацію самому собі, тай шрам на лодоні не давав йому це забути. Одного разу будучи біля могили свого товариша він вирішив що повинен піти в поліцію та допомагати іншим противостояти насильству. Він пішов поступати в Академію НПУ м. Київ, де провчився 3.5 років. По закінченню академії йому надали звання лейтенанта так як він закінчив вищий навчальний заклад. Кевін відправився у відділок на Солом'янку де служить і до тепер. Кевін любив віддавати себе службі, одного разу на лінію 102 надійшов виклик про подібну ситуацію яка колись сталась у його житті. Він та його напарник одразуж взялись за цю справу та буквально за лічені хвилини уже були на місці події. Дякуючи оперативній та швидкій роботі Кевіна та його напарника, потерпілий був врятований, а злочинець увязнений. Через день як виявилось цей злочинець був у складі миротворців і він був у розшуку, а завдяки впливу спиртних напоїв він розкрив себе, бігаючи з ножем по парку де давніше вбили Ростислава. За те що Кевін та його напарник затримали цього злочинця їм дали нове звання це капітан поліції. Кевін дуже добре виконував усі поставлені задачі. Після 1-го року служби на званні капітан йому запропонували стати начальником ГРПП та дати нові шеврони, він погодився. Так Кевін став майором, та начальником ГРПП.
КІНЕЦЬ якщо що нік у грі буде Кевін Макалістер і на форумі також
 
Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Хто переглядає цю тему (Всього: 0, Учасників: 0, Гостей: 0)

Угорі