Біографія | Роман Миковецький
Дитинство.
Роман народився 08.05.2002 року, в Україні в місті Харків. Таке цікаве ім'я йому дала мама тому що він був схожий на покійного дідуся. Сім'я вирішила переїхати до Вінниці до родичів. Батько Романа ледве знайшов собі роботу з високою зарплатою в новому місті. На той час сім'я поселилася у квартиру, але цю квартиру для них тимчасово, вони хочуть купити собі дім. Батько почав працювати розвощіком заморозки, а мати була вихователькою в місцеві школі. Зарплати ледве вистачало для оплати квартири та на їжу, і батьки задумались над вибором навчального закладу для Романа, хотіли прилаштувати сина у якомога краще місце. Батько та мати знайшли ліцей, але для того, щоб вчитись потрібно було кожен місяць платити гроші. З наступного року Романа прийняли до ліцею, але сума, яку потрібно витрачати в місяць була дуже неочікуваною для сім'ї.
Юнацтво.
У шкільні роки Роману було не зовсім легко, тому що з боку однокласників і однолітків з паралельних класів Роман піддавався вічним глазуваням через те, що він ходив в старих речах. Через те, що він не міг виговоритись - характер почав озлоблюватись. Роман терпів до 5-го класу, але врешті-решт набридло все терпіти й він вирішив багато чого змінити у своєму житті, і він вирішив почати зі фудболу на майданчику. Завзято займаючись фудболом, Роман поступово заводив нові знайомства, розвивав м'язи. До кінця 8-го класу Роман мав купу знайомих, друзів. Тим часом сім'я змінила тимчасове житло на власне, батько отримав підвищення і став заступником директора, на той час справи йшли просто чудово, батько повністю віддавався своїй роботі, і навіть купив свій перший автомобіль. Мати, у свою чергу пройшла курси підвищення кваліфікації педагогів й почала працювати за професією ще краще. У сім'ї почалася біла смуга і все було чудово. У 2014 році перейшов перейшов у старші класи. Вступив у команду з футболу. Але в 9-му класі на одній із вечірок Роман вирішив продемонструвати свою крутість перед дівчинами та хлопцями. Вони поспорили на гроші, що Роман не зможе залізти на дерево та злізти назад. Юнак заліз на верх дерева, але злізти назад не міг через страх висоти. Йому довелось стрибнути з високої висоти, але він приземлився невдачно, почав кричати й благав викликати швидку допомогу. Прибувши до шпиталю лікарі діагностували серйозний перелом, який позначився на кар'єрі футболіста. Дуже багато процедур пройшов цей юнак, але все ж таки осадок залишився. У 2014 році батько Романа серйозно захворів, внього виєвили хворобу серця, у зв'язку з цим, Роману довелося дуже довго думати, де можна дістати грошей у будь-який спосіб. Оскільки стабільний прибуток грошей він не зміг знайти, то вирішив почати збирати бутилки на мксорках , щоб хоч якось допомогти своєму батьку. Перший раз він назбирав два кілограма бутилок один кілограм 1.20. Відчувши безкарність Роман почав займатись цим на постійній основі. Мати, впавши в депресію почала вдаватися до алкоголю, закинула свою кар'єру, почала жити за соціальною допомогою. Владислав вже закінчивши 11 класів у 2017 році вступив на юридичний факультет. Завдяки крадіжкам Роман накопичив не погані кошти на навчання. І закінчити інститут було головним ключем для виходу з цієї ситуації.
Студентське життя.
Роман відійшов від лазання по мусорках вступивши до інституту. В інституті він планував добре вчитися, але більшість викладачів намагались брати хабарі на сесіях. Сильно розчарувавшись у них, не залишалося виходу як давати їм те, чого вони хочуть, тому він зрозумів що немає сенсу вчитися і потрібно платити вчителям. Якось задзвонив телефон і Роману повідомили, що його мати знаходиться в лікарні. Він розчарований, кинув усі свої справи й прямо з інституту швидко пішов до госпіталю. Лікарі госпіталю заявили про те, що вона потрапила під машину, бувши в нетверезому стані, повертаючись з магазину й сказали, що у неї зараз критичний стан та дали оцінку, що їй залишилася дві доби до смерті. Він був не на жарт стривожений тим, що залишив мати в такому стані одну, і не не зміг надати їй майже жодної допомоги.
Дитинство.
Роман народився 08.05.2002 року, в Україні в місті Харків. Таке цікаве ім'я йому дала мама тому що він був схожий на покійного дідуся. Сім'я вирішила переїхати до Вінниці до родичів. Батько Романа ледве знайшов собі роботу з високою зарплатою в новому місті. На той час сім'я поселилася у квартиру, але цю квартиру для них тимчасово, вони хочуть купити собі дім. Батько почав працювати розвощіком заморозки, а мати була вихователькою в місцеві школі. Зарплати ледве вистачало для оплати квартири та на їжу, і батьки задумались над вибором навчального закладу для Романа, хотіли прилаштувати сина у якомога краще місце. Батько та мати знайшли ліцей, але для того, щоб вчитись потрібно було кожен місяць платити гроші. З наступного року Романа прийняли до ліцею, але сума, яку потрібно витрачати в місяць була дуже неочікуваною для сім'ї.
Юнацтво.
У шкільні роки Роману було не зовсім легко, тому що з боку однокласників і однолітків з паралельних класів Роман піддавався вічним глазуваням через те, що він ходив в старих речах. Через те, що він не міг виговоритись - характер почав озлоблюватись. Роман терпів до 5-го класу, але врешті-решт набридло все терпіти й він вирішив багато чого змінити у своєму житті, і він вирішив почати зі фудболу на майданчику. Завзято займаючись фудболом, Роман поступово заводив нові знайомства, розвивав м'язи. До кінця 8-го класу Роман мав купу знайомих, друзів. Тим часом сім'я змінила тимчасове житло на власне, батько отримав підвищення і став заступником директора, на той час справи йшли просто чудово, батько повністю віддавався своїй роботі, і навіть купив свій перший автомобіль. Мати, у свою чергу пройшла курси підвищення кваліфікації педагогів й почала працювати за професією ще краще. У сім'ї почалася біла смуга і все було чудово. У 2014 році перейшов перейшов у старші класи. Вступив у команду з футболу. Але в 9-му класі на одній із вечірок Роман вирішив продемонструвати свою крутість перед дівчинами та хлопцями. Вони поспорили на гроші, що Роман не зможе залізти на дерево та злізти назад. Юнак заліз на верх дерева, але злізти назад не міг через страх висоти. Йому довелось стрибнути з високої висоти, але він приземлився невдачно, почав кричати й благав викликати швидку допомогу. Прибувши до шпиталю лікарі діагностували серйозний перелом, який позначився на кар'єрі футболіста. Дуже багато процедур пройшов цей юнак, але все ж таки осадок залишився. У 2014 році батько Романа серйозно захворів, внього виєвили хворобу серця, у зв'язку з цим, Роману довелося дуже довго думати, де можна дістати грошей у будь-який спосіб. Оскільки стабільний прибуток грошей він не зміг знайти, то вирішив почати збирати бутилки на мксорках , щоб хоч якось допомогти своєму батьку. Перший раз він назбирав два кілограма бутилок один кілограм 1.20. Відчувши безкарність Роман почав займатись цим на постійній основі. Мати, впавши в депресію почала вдаватися до алкоголю, закинула свою кар'єру, почала жити за соціальною допомогою. Владислав вже закінчивши 11 класів у 2017 році вступив на юридичний факультет. Завдяки крадіжкам Роман накопичив не погані кошти на навчання. І закінчити інститут було головним ключем для виходу з цієї ситуації.
Студентське життя.
Роман відійшов від лазання по мусорках вступивши до інституту. В інституті він планував добре вчитися, але більшість викладачів намагались брати хабарі на сесіях. Сильно розчарувавшись у них, не залишалося виходу як давати їм те, чого вони хочуть, тому він зрозумів що немає сенсу вчитися і потрібно платити вчителям. Якось задзвонив телефон і Роману повідомили, що його мати знаходиться в лікарні. Він розчарований, кинув усі свої справи й прямо з інституту швидко пішов до госпіталю. Лікарі госпіталю заявили про те, що вона потрапила під машину, бувши в нетверезому стані, повертаючись з магазину й сказали, що у неї зараз критичний стан та дали оцінку, що їй залишилася дві доби до смерті. Він був не на жарт стривожений тим, що залишив мати в такому стані одну, і не не зміг надати їй майже жодної допомоги.
