Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Гослінг Райн Іванович
Стать:Чоловіча
Мати - Гослінг Марина Андрієвна
Батько - Гослінг Іван Олександрович
Зріст та вага: 186 см, 76 кг
Дата народження: 13.05.2003
Вік: 21 років
Місце народження: Київ
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: Футбол, Спорт , комп'ютерні ігри.
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Карий
Зачіска: Коротке, світле волосся
Дитинство
Райн Гослінг народився у невеликому містечку на заході України в містечку Мусиковичі. Батько Райна був впливовою людиною у кримінальних колах. Мати займалася улюбленою справою, мала свою невелику кондитерську, де пекла та продавала десерти. Після народження дитини , батьки вирішили переїхати до Києва. З перших днів життя активну участь у вихованні сина брала мати. Під її чуйним керівництвом Райн зробив свої перші кроки, почав вивчати та пізнавати цей світ. У них утворився тісний і нерозривний зв'язок, тому страшні події, що сталися на 4 рік життя дитини, вплинули на її подальше психологічне становлення як особистості. Був звичайний літній день, нічого не віщувало лиха, за фатальним збігом обставин Райн проводив його разом з мамою в її кондитерській. У розпал робочого дня, в магазинчик ввалилося 5 людей у масках, погрожуючи зброєю, вони блискавично накинули мішок на голову матері, схопили Райна, посадили їх у мікроавтобус і вивезли в порт. Наступні 3 дні дитина разом із матір'ю виявилася замкненою у транспортному вантажному контейнері в компанії 5 відморозків. Це були конкуренти його батька, які у такий спосіб вирішили помститися йому за його діяльність. Бідолашна жінка була піддана жорстоким тортурам і все це відбувалося на очах у нещасної дитини. Її катували, били, морили голодом. Нажаль мати загинула. Коли батько зі своїми людьми розкрив контейнер, перед ним постала жахлива картина. Його малюк сидів з зовсім порожнім поглядом.
Підлітковий період
Щоб допомогти пережити травму дитинства, батько Райна не відправив його до психологів чи лікарів, він вирішив виховувати його так само, як і виховував старшого сина. Тому з раннього віку Райн почав посилено займатися боксом, плаванням, ходив на курси стрілянини, вивчав мови та був зарахований до кращої приватної школи міста. Дитина росла байдужою і максимально холодною, проте в її житті з'явилися найкращі друзі – щенята, яких Райн знайшов у підсобки на території школи. Тільки граючи з щенятами Райн знову перетворювався на безтурботного підлітка, у якого все ще був шанс вирости гідною людиною. Однак у долі з цього приводу були інші плани. Якось під час обідньої перерви, він як завжди прийшов відвідати своїх маленьких, пухнастих, пустунів друзів. І знову перед ним постала несамовита сцена. Над розірваними тілами його маленьких і єдиних друзів, стояли і посміхалися двоє учнів середньої школи. Ця подія назавжди змінила його. Його переповнювала лють, злість та бажання заподіяти біль. Не дивлячись на велику різницю у віці та фізичній підготовці Райн жорстоко розправився з учнями. Вчителі, що прибігли на відчайдушні крики, побачили жахливу картину. Поруч із роздертими цуценятами, лежали понівечені, на останньому подиху учні. Райн стояв над ними з порожнім поглядом і загадковою усмішкою. Це Батько вирішив це питання. Учнів виключили.
Доросле життя
Райн показував неймовірні успіхи в боксі, стрільбі, плаванні та бігу. Він вважався витривалим та найсильнішим як фізично, так і інтелектуально. Знаючи минуле Райн учні школи старанно уникали його та будь-яких конфліктів із ним. Батько, бачачи успіхи сина, почав посвячувати його у свої справи, з якими Райн успішно справлявся. При цьому батько старанно заплющував очі на випадки спалахів гніву та жорстокості сина. Батько вважав, що кривава спрага і гіпертрофований потяг до справедливості, є не більше ніж проявом «гарячої крові» настільки властивої юнакам. Проте батько бачив у сина продовження своєї справи. Завдяки своїм якостям та допомозі батькові, вже до 17 років Райн став відомим у вузьких кримінальних колах. Закінчивши школу з відзнакою Райн, не скориставшись допомогою батька, зумів самостійно вступити до кращого університету країни, на спеціальність «Область прав людини та управління конфліктами». Навчання в інституті далося Райн легко, маючи феноменальну зорову і слухову пам'ять, він легко запам'ятовував весь навчальний матеріал. Одногрупники Райна намагалися підтримувати з ним добрі стосунки і не провокувати на конфлікт, адже колишня «слава» про жорстоке побиття однокласників не давала їх думкам спокою. Тим більше, завдяки зв'язкам батька правоохоронні органи могли заплющити очі на безліч витівок. Відсутність конфліктів, не гарантує відсутність люті, тому Райн «відривався» і зганяв свій гнів лише тоді, коли батько брав його з собою по справах. Він легко міг утихомирити і вибити інформацію навіть у самого хворого відморозку, після чого той готовий був на все, аби Райн до нього не наближався.
Теперішній час
Після заверешння університету Райн переїхав від батька та почав орендувати власну квартиру. Райн влаштувався в приватну компанію по спеціальності на яку навчався. Навідмінно від своїх минулих однокурсників , він досить швидко розвивався по кар'єрним сходам та досягав великих успіхів по життю. Райн підтримував теплі відносини з батьком , досить часто виходив з ним на зв'язок та раз на тиждень вони зустрічались і проводили день разом. Іноді батько навіть брав Райна з собою на спрви , але дуже боявся цим зіпсувати хороше життя сина , тому Райн відвідував тільки не серйозні справи. Також Райн знайшов собі дівчину на ім'я Аліса , яка працювала бугалтером у досить пристижній комапнії. Вони познайомились у нічному клубі та після декількох побачень вирішили що почнуть жити разом. Аліса та Райн живуть разом вже більше ніж рік та їх стосунки тільки покращуюються. Аліса вже познайомилась з батьком Райна , Аліса бутьку сподобалась.
Стать:Чоловіча
Мати - Гослінг Марина Андрієвна
Батько - Гослінг Іван Олександрович
Зріст та вага: 186 см, 76 кг
Дата народження: 13.05.2003
Вік: 21 років
Місце народження: Київ
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: Футбол, Спорт , комп'ютерні ігри.
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Карий
Зачіска: Коротке, світле волосся
Дитинство
Райн Гослінг народився у невеликому містечку на заході України в містечку Мусиковичі. Батько Райна був впливовою людиною у кримінальних колах. Мати займалася улюбленою справою, мала свою невелику кондитерську, де пекла та продавала десерти. Після народження дитини , батьки вирішили переїхати до Києва. З перших днів життя активну участь у вихованні сина брала мати. Під її чуйним керівництвом Райн зробив свої перші кроки, почав вивчати та пізнавати цей світ. У них утворився тісний і нерозривний зв'язок, тому страшні події, що сталися на 4 рік життя дитини, вплинули на її подальше психологічне становлення як особистості. Був звичайний літній день, нічого не віщувало лиха, за фатальним збігом обставин Райн проводив його разом з мамою в її кондитерській. У розпал робочого дня, в магазинчик ввалилося 5 людей у масках, погрожуючи зброєю, вони блискавично накинули мішок на голову матері, схопили Райна, посадили їх у мікроавтобус і вивезли в порт. Наступні 3 дні дитина разом із матір'ю виявилася замкненою у транспортному вантажному контейнері в компанії 5 відморозків. Це були конкуренти його батька, які у такий спосіб вирішили помститися йому за його діяльність. Бідолашна жінка була піддана жорстоким тортурам і все це відбувалося на очах у нещасної дитини. Її катували, били, морили голодом. Нажаль мати загинула. Коли батько зі своїми людьми розкрив контейнер, перед ним постала жахлива картина. Його малюк сидів з зовсім порожнім поглядом.
Підлітковий період
Щоб допомогти пережити травму дитинства, батько Райна не відправив його до психологів чи лікарів, він вирішив виховувати його так само, як і виховував старшого сина. Тому з раннього віку Райн почав посилено займатися боксом, плаванням, ходив на курси стрілянини, вивчав мови та був зарахований до кращої приватної школи міста. Дитина росла байдужою і максимально холодною, проте в її житті з'явилися найкращі друзі – щенята, яких Райн знайшов у підсобки на території школи. Тільки граючи з щенятами Райн знову перетворювався на безтурботного підлітка, у якого все ще був шанс вирости гідною людиною. Однак у долі з цього приводу були інші плани. Якось під час обідньої перерви, він як завжди прийшов відвідати своїх маленьких, пухнастих, пустунів друзів. І знову перед ним постала несамовита сцена. Над розірваними тілами його маленьких і єдиних друзів, стояли і посміхалися двоє учнів середньої школи. Ця подія назавжди змінила його. Його переповнювала лють, злість та бажання заподіяти біль. Не дивлячись на велику різницю у віці та фізичній підготовці Райн жорстоко розправився з учнями. Вчителі, що прибігли на відчайдушні крики, побачили жахливу картину. Поруч із роздертими цуценятами, лежали понівечені, на останньому подиху учні. Райн стояв над ними з порожнім поглядом і загадковою усмішкою. Це Батько вирішив це питання. Учнів виключили.
Доросле життя
Райн показував неймовірні успіхи в боксі, стрільбі, плаванні та бігу. Він вважався витривалим та найсильнішим як фізично, так і інтелектуально. Знаючи минуле Райн учні школи старанно уникали його та будь-яких конфліктів із ним. Батько, бачачи успіхи сина, почав посвячувати його у свої справи, з якими Райн успішно справлявся. При цьому батько старанно заплющував очі на випадки спалахів гніву та жорстокості сина. Батько вважав, що кривава спрага і гіпертрофований потяг до справедливості, є не більше ніж проявом «гарячої крові» настільки властивої юнакам. Проте батько бачив у сина продовження своєї справи. Завдяки своїм якостям та допомозі батькові, вже до 17 років Райн став відомим у вузьких кримінальних колах. Закінчивши школу з відзнакою Райн, не скориставшись допомогою батька, зумів самостійно вступити до кращого університету країни, на спеціальність «Область прав людини та управління конфліктами». Навчання в інституті далося Райн легко, маючи феноменальну зорову і слухову пам'ять, він легко запам'ятовував весь навчальний матеріал. Одногрупники Райна намагалися підтримувати з ним добрі стосунки і не провокувати на конфлікт, адже колишня «слава» про жорстоке побиття однокласників не давала їх думкам спокою. Тим більше, завдяки зв'язкам батька правоохоронні органи могли заплющити очі на безліч витівок. Відсутність конфліктів, не гарантує відсутність люті, тому Райн «відривався» і зганяв свій гнів лише тоді, коли батько брав його з собою по справах. Він легко міг утихомирити і вибити інформацію навіть у самого хворого відморозку, після чого той готовий був на все, аби Райн до нього не наближався.
Теперішній час
Після заверешння університету Райн переїхав від батька та почав орендувати власну квартиру. Райн влаштувався в приватну компанію по спеціальності на яку навчався. Навідмінно від своїх минулих однокурсників , він досить швидко розвивався по кар'єрним сходам та досягав великих успіхів по життю. Райн підтримував теплі відносини з батьком , досить часто виходив з ним на зв'язок та раз на тиждень вони зустрічались і проводили день разом. Іноді батько навіть брав Райна з собою на спрви , але дуже боявся цим зіпсувати хороше життя сина , тому Райн відвідував тільки не серйозні справи. Також Райн знайшов собі дівчину на ім'я Аліса , яка працювала бугалтером у досить пристижній комапнії. Вони познайомились у нічному клубі та після декількох побачень вирішили що почнуть жити разом. Аліса та Райн живуть разом вже більше ніж рік та їх стосунки тільки покращуюються. Аліса вже познайомилась з батьком Райна , Аліса бутьку сподобалась.
