Україна.. м.Донецьк.. 28 червня 2003 року, День Конституції України..
Поки вся країна святкує, на світ з'являється він.. Володимир Регуш..
Сім'я складається з матері, батька, дідусів та бабусь, ну і звісно, самого Володимира. В "дев'яності", в Донецьку, його сім'я мала великий вплив та капітал, але в "нульових" весь бізнес пішов на спад, залишалось все менше і менше контролю ситуації.
Перші кроки по стежці життя у Володимира явно не вдалися. У 9-ти місячному ріці він попадає в реанімацію, але все обходиться добре. Дитина виживає.
Після вдалого і досить швидкого одужання мати Володимира - Ольга починає займатись вихованням та навчанням свого сина. В досить ранньому віці він вже вміє читати, писати і навіть складати числа.
По досягненню 2-х років хлопчину відправляють в дитячий садок, де він демонструє свої успіхи, чим викликає пишання в матері. Володимир хоч і був ще дитиною, але став справжнім ватажком серед своїх однолітків та деяких дітей постарше. Вихователька та батьки друзів завжди казали фразу, яку хлопець запам'ятав на все життя - "Володя народився у день Конституції, одразу видно - Президент росте".
У початковій та середній школі Володимир хоч і пам'ятав цю фразу, але йому досить складно було завоювати авторитет серед однолітків, бо він мав зайву вагу, що викликало неповагу в інших детей. Не дивлячись на ставлення однокласників, Володимир досить добре вчиться завдяки своїй гарній пам'яті. Інколи, йому досить було просто бути присутнім на уроці, щоб досконало зрозуміти тему і, навіть, не робити домашнє завдання. Паралельно з цим, батько Володимира уходить з сім'ї, а через деякий час помирає від п'янства. Совокупність цих подій дуже сильно вдарила по психіці дитини. Він починає ненавидіти життя та шукати себе в ньому.
В 14 років Володимир зрозумів, що треба щось змінювати, вигнанцем все життя не проживеш. Тим паче, думка про президенство та владу не давала йому спокою. Він наполегливо береться за зайняття спортом, починає освоювати різни його види. За досить короткий час він досягає успіхів у всьому, за що береться. Завдяки успіхам, Володя помічає, що авторитет серед однолітків почав зростати. Для того щоб закріпити цей авторитет він починає курити та навіть вживати алкоголь, хоча до цього був впевнений, що ніколи не піде по стежці батька. Через шкідливі звички і постійні гулянки спорт переходить на другий план, а згодом зовсім зникає з життя юнака. Не дивлячись на це, справжнім тренуванням Володимир вважає п'яні бійкі на районі.
Одним великим "але" в його житті була мати. Вона завжди мріяла, щоб її син виріс образованою та досить успішною людиною.
Тепер, до думок про владу Володимиру не давали спокою думки про спокій матері. Він наполегливо взявся за навчання, почав проходити додаткові курси з Правознавства, почав вивчати закони та кодекси, для того, щоб у майбутньому все ж таки мати змогу здійснити свою мрію.
Але, старі звички та досить складний характер не давали змоги робити все так, як хотілось Володимиру. В розмові з дідусем, він отримав пораду, що є перевірена часом стратегія, як завжди і всього добитись, але для того потрібні гроші та наполегливість. Так Володя і познайомився з хабарництвом.
Навчання на спец.курсі універу Вові обійшлось в копійочку, адже всі заліки були здани "дідовським" методом.
18 лютого 2021 року сталась трагедія. Сімейна квартира Регушів згоріла. Родина не мала іншого виходу, як кудись переїзжати. Після довгих сперечань, родина вирушає до Харкова, де починає своє життя з нуля.
Згодом, мати Володимира не витримує навантаження, та їде до своїх батьків, в село Донецької області.. Він залишається зовсім самий, в невідомому місці, кинутий судьбою та родиною, але з великою мрією, яка паморочить його голову з самого дитинства.
Обставини, які застали Володимира принудили його знову прибігти до підліткових шкідливих звичок. Декілька запойних місяців дуже нашкодили моральному та фізичному здоров'ю Володі.
З цієї піврічної халепи Вову спас новий Харківський друг - Роман. На той час він був секретарем в Мерії. Роман побачив потенціал в ідеях Володимира та звернувся до кадрового відділу, де зміг "вибити" працевлаштування для свого друга. Так почалась їх історія співпраці та міцної дружби.
На початку, хлопцям було дуже важко, адже простого охоронця та секретаря ніхто не помічав. Але хлопцям випала нагода поспілкуватись з самим мером, де вони презентували свої ідеї, чернетки їх реалізацій та планів. Презентація хлопаків надихнула Голову Міської Ради та він видав наказ на призначення хлопців на більш вагомі посади.
Так, Роман став Прокурором міста, а Володимир - Міністром МВС.
Оскільки хлопці були справжніми друзями, то всі корупційні та протизаконні схеми вони провертали вдвох, що дуже їх змінило. Вони все частіше могли собі дозволяти привищення повноважень, все більше і більше брали хабарів.
В досить молодому віці друзі мали люксові автівки, квартири в центрі міста, але і того їм казалось мало. Тому вони почали стремитись до більших грошей, більшої влади, вищих посад.
Нажаль, оскільки минуле хлопців привило їм шкідливі звички - при посадах вони почали "згадувати" минуле все більше і більше. Вони стали постійними відвідувачами казино, барів, пабів, закритих клубів.
To be contined...
Поки вся країна святкує, на світ з'являється він.. Володимир Регуш..
Сім'я складається з матері, батька, дідусів та бабусь, ну і звісно, самого Володимира. В "дев'яності", в Донецьку, його сім'я мала великий вплив та капітал, але в "нульових" весь бізнес пішов на спад, залишалось все менше і менше контролю ситуації.
Глава 1. Дитинство.
Перші кроки по стежці життя у Володимира явно не вдалися. У 9-ти місячному ріці він попадає в реанімацію, але все обходиться добре. Дитина виживає.
Після вдалого і досить швидкого одужання мати Володимира - Ольга починає займатись вихованням та навчанням свого сина. В досить ранньому віці він вже вміє читати, писати і навіть складати числа.
По досягненню 2-х років хлопчину відправляють в дитячий садок, де він демонструє свої успіхи, чим викликає пишання в матері. Володимир хоч і був ще дитиною, але став справжнім ватажком серед своїх однолітків та деяких дітей постарше. Вихователька та батьки друзів завжди казали фразу, яку хлопець запам'ятав на все життя - "Володя народився у день Конституції, одразу видно - Президент росте".
У початковій та середній школі Володимир хоч і пам'ятав цю фразу, але йому досить складно було завоювати авторитет серед однолітків, бо він мав зайву вагу, що викликало неповагу в інших детей. Не дивлячись на ставлення однокласників, Володимир досить добре вчиться завдяки своїй гарній пам'яті. Інколи, йому досить було просто бути присутнім на уроці, щоб досконало зрозуміти тему і, навіть, не робити домашнє завдання. Паралельно з цим, батько Володимира уходить з сім'ї, а через деякий час помирає від п'янства. Совокупність цих подій дуже сильно вдарила по психіці дитини. Він починає ненавидіти життя та шукати себе в ньому.
Глава 2. Юність.
В 14 років Володимир зрозумів, що треба щось змінювати, вигнанцем все життя не проживеш. Тим паче, думка про президенство та владу не давала йому спокою. Він наполегливо береться за зайняття спортом, починає освоювати різни його види. За досить короткий час він досягає успіхів у всьому, за що береться. Завдяки успіхам, Володя помічає, що авторитет серед однолітків почав зростати. Для того щоб закріпити цей авторитет він починає курити та навіть вживати алкоголь, хоча до цього був впевнений, що ніколи не піде по стежці батька. Через шкідливі звички і постійні гулянки спорт переходить на другий план, а згодом зовсім зникає з життя юнака. Не дивлячись на це, справжнім тренуванням Володимир вважає п'яні бійкі на районі.
Одним великим "але" в його житті була мати. Вона завжди мріяла, щоб її син виріс образованою та досить успішною людиною.
Глава 3. Доросле життя.
Тепер, до думок про владу Володимиру не давали спокою думки про спокій матері. Він наполегливо взявся за навчання, почав проходити додаткові курси з Правознавства, почав вивчати закони та кодекси, для того, щоб у майбутньому все ж таки мати змогу здійснити свою мрію.
Але, старі звички та досить складний характер не давали змоги робити все так, як хотілось Володимиру. В розмові з дідусем, він отримав пораду, що є перевірена часом стратегія, як завжди і всього добитись, але для того потрібні гроші та наполегливість. Так Володя і познайомився з хабарництвом.
Навчання на спец.курсі універу Вові обійшлось в копійочку, адже всі заліки були здани "дідовським" методом.
Глава 4. Нове життя.
18 лютого 2021 року сталась трагедія. Сімейна квартира Регушів згоріла. Родина не мала іншого виходу, як кудись переїзжати. Після довгих сперечань, родина вирушає до Харкова, де починає своє життя з нуля.
Згодом, мати Володимира не витримує навантаження, та їде до своїх батьків, в село Донецької області.. Він залишається зовсім самий, в невідомому місці, кинутий судьбою та родиною, але з великою мрією, яка паморочить його голову з самого дитинства.
Глава 5. Становлення особистості.
Обставини, які застали Володимира принудили його знову прибігти до підліткових шкідливих звичок. Декілька запойних місяців дуже нашкодили моральному та фізичному здоров'ю Володі.
З цієї піврічної халепи Вову спас новий Харківський друг - Роман. На той час він був секретарем в Мерії. Роман побачив потенціал в ідеях Володимира та звернувся до кадрового відділу, де зміг "вибити" працевлаштування для свого друга. Так почалась їх історія співпраці та міцної дружби.
На початку, хлопцям було дуже важко, адже простого охоронця та секретаря ніхто не помічав. Але хлопцям випала нагода поспілкуватись з самим мером, де вони презентували свої ідеї, чернетки їх реалізацій та планів. Презентація хлопаків надихнула Голову Міської Ради та він видав наказ на призначення хлопців на більш вагомі посади.
Так, Роман став Прокурором міста, а Володимир - Міністром МВС.
Глава 6. Сьогодення.
Оскільки хлопці були справжніми друзями, то всі корупційні та протизаконні схеми вони провертали вдвох, що дуже їх змінило. Вони все частіше могли собі дозволяти привищення повноважень, все більше і більше брали хабарів.
В досить молодому віці друзі мали люксові автівки, квартири в центрі міста, але і того їм казалось мало. Тому вони почали стремитись до більших грошей, більшої влади, вищих посад.
Нажаль, оскільки минуле хлопців привило їм шкідливі звички - при посадах вони почали "згадувати" минуле все більше і більше. Вони стали постійними відвідувачами казино, барів, пабів, закритих клубів.
To be contined...
