- Реєстрування
- 23 Лис 2024
- Дописи
- 139
- Реакції
- 54
- Бали
- 73
Дитинство:
Роман народився в Львові , 13 вересня 1984 року у родині де батьки виховували мене і ще 2 доньок . Батьки працювали ,а він займався роботою по дому, також дуже любив гуртки його мати записувала на танці і театральні гуртки . Також завжди збирались на природу з палатками і він перейняв цю звичку і дуже любить природу. А дитячому садочку йому не зразу сподобалось він спробував втікти додому ,але вихователь його перехопив.Він не любив сидіти на місці він завжди всюди встигав.
Юнацтво:
У 1991 року Роман пішов в перший клас. Всі його дуже всі полюбили тому що він був дуже дружелюбним і його всі поважали в класі. Закінчивши 3 клас він вже мав чітку мрію стати кондитором,вдома завжди щось випікав і роздавав друзям на пробу в 10 років він спробувати спекти великий торт для всієї сім'ї і йому це вдалося.Роман займався футболом ,гуртками, захоплювався великим тенісом і бейсболом,на всіх виступах в школі був він. Якось Роман виступав на театральні сцені і там виявився цвях , коли він танцював нижній брейк рукою попав на нього, стримуючи біль він дотанцював до кінця . Він дуже любив створювати різні вистави для молодших класів і дітям це подобалось.
В 9 класі помер батько це його підкосило але він не впав духом і ще більше почав допомогу матері з сестрами які на той час були зовсім малі. Прийде з школи наготує їсти, накормить малечу ,поприбирає в хаті. Дуже любив рибалку тільки вільна хвилинка він за удочку і на озеро ловити рибу, також ходити по гриби їде до бабусі в село а там великий ліс і озеро.На літо він завжди просився до бабусі з дідусем.В старших класах він трохи розлінився і запустив навчання і скотився до четвірок.Школу закінчив задовільно ,а ось технікум закінчив з червоним дипломом. В технікумі він був старостою групи ,старався підтягнули в навчанні хто не дотягував.Їхня група стала кращою з 10 груп по дисципліні і навчанні , за це получили статую мови якою дуже гордились.
Доросле життя
Померла мати (тяжка хвороба) залишились двоє систер йому треба було їх поставити на ноги і він з цим добре справився. Пішов на роботу на завод де він був людина компанії його дуже поважали він з простого робочого став майстром зміни і всі з повагою ставились до нього,він завжди вислухав,порадив якщо щось і допоміг чим міг. На роботі познайомився з своєю майбутньою дружиною і вони одружилися. Сестри вже підросли він з дружиною переїхав на батьківщину дружини в місто Радивилів,де в них народились дві прекрасні доньки.Він дуже любить доньок і завжди їм догоджає, також дружину навчив подорожувати , на відпочинок з палатками і їй це сподобалось, тепер ми завжди на відпочинок то тільки з палатками.Далі пішов працювати на пекарню де вже займався своїм ділом тим що йому подобалося найбільше ,випікання тортів і булочок.Навіть пекарня де працював Роман створили торт вагою 34 кілограми на день міста.
Потім Роман захворів на важку хворобу дуже довго лікувався,після лікування він був змушений покинути свою любиму роботу так як лікарі заборонили працювати в гарячому цеху,але він не засмутився він пішов працювати помічником сісадміна і пропрацював там до початку повномасштабного вторгнення. Коли на нашу країну напав ворог Роман взяв старенький рюкзак і пішов захищати країну ,там він також з побратимами захищав вкраїну , побратими до нього ставляться з повагою,адже він пройшов шлях від солдата до лейтенанта . Також получив поранення не витерпівши дома приїхав до побратимів де його радо зустрічали.Побачивши що проходить набір в верховну раду України він вирішив вступити в цю організацію,пройшовши шлях від водія до депутата він вирішив стати [Міністром ОЗ] чудово здавши іспити його поставили на посаду,На ній він пробув свій термін і вирішив підніматись по кар'єрі і подав рапорт на [Кер.Апарату] здавши іспити він розвивати фракцію набирати працівників , завжди з повагою вони відносились до нього.
Наші дні:
На сьогоднішній день Роман працює [Кер.Апарату] в ВРУ показав себе з хорошої сторони і його підтримують ,також він хоче стати президентом щоб покращити роботу всіх фракцій ,а також керувати країною справедливо і чесно.
Роман Вуйко.
Роман народився в Львові , 13 вересня 1984 року у родині де батьки виховували мене і ще 2 доньок . Батьки працювали ,а він займався роботою по дому, також дуже любив гуртки його мати записувала на танці і театральні гуртки . Також завжди збирались на природу з палатками і він перейняв цю звичку і дуже любить природу. А дитячому садочку йому не зразу сподобалось він спробував втікти додому ,але вихователь його перехопив.Він не любив сидіти на місці він завжди всюди встигав.
Юнацтво:
У 1991 року Роман пішов в перший клас. Всі його дуже всі полюбили тому що він був дуже дружелюбним і його всі поважали в класі. Закінчивши 3 клас він вже мав чітку мрію стати кондитором,вдома завжди щось випікав і роздавав друзям на пробу в 10 років він спробувати спекти великий торт для всієї сім'ї і йому це вдалося.Роман займався футболом ,гуртками, захоплювався великим тенісом і бейсболом,на всіх виступах в школі був він. Якось Роман виступав на театральні сцені і там виявився цвях , коли він танцював нижній брейк рукою попав на нього, стримуючи біль він дотанцював до кінця . Він дуже любив створювати різні вистави для молодших класів і дітям це подобалось.
В 9 класі помер батько це його підкосило але він не впав духом і ще більше почав допомогу матері з сестрами які на той час були зовсім малі. Прийде з школи наготує їсти, накормить малечу ,поприбирає в хаті. Дуже любив рибалку тільки вільна хвилинка він за удочку і на озеро ловити рибу, також ходити по гриби їде до бабусі в село а там великий ліс і озеро.На літо він завжди просився до бабусі з дідусем.В старших класах він трохи розлінився і запустив навчання і скотився до четвірок.Школу закінчив задовільно ,а ось технікум закінчив з червоним дипломом. В технікумі він був старостою групи ,старався підтягнули в навчанні хто не дотягував.Їхня група стала кращою з 10 груп по дисципліні і навчанні , за це получили статую мови якою дуже гордились.
Доросле життя
Померла мати (тяжка хвороба) залишились двоє систер йому треба було їх поставити на ноги і він з цим добре справився. Пішов на роботу на завод де він був людина компанії його дуже поважали він з простого робочого став майстром зміни і всі з повагою ставились до нього,він завжди вислухав,порадив якщо щось і допоміг чим міг. На роботі познайомився з своєю майбутньою дружиною і вони одружилися. Сестри вже підросли він з дружиною переїхав на батьківщину дружини в місто Радивилів,де в них народились дві прекрасні доньки.Він дуже любить доньок і завжди їм догоджає, також дружину навчив подорожувати , на відпочинок з палатками і їй це сподобалось, тепер ми завжди на відпочинок то тільки з палатками.Далі пішов працювати на пекарню де вже займався своїм ділом тим що йому подобалося найбільше ,випікання тортів і булочок.Навіть пекарня де працював Роман створили торт вагою 34 кілограми на день міста.
Потім Роман захворів на важку хворобу дуже довго лікувався,після лікування він був змушений покинути свою любиму роботу так як лікарі заборонили працювати в гарячому цеху,але він не засмутився він пішов працювати помічником сісадміна і пропрацював там до початку повномасштабного вторгнення. Коли на нашу країну напав ворог Роман взяв старенький рюкзак і пішов захищати країну ,там він також з побратимами захищав вкраїну , побратими до нього ставляться з повагою,адже він пройшов шлях від солдата до лейтенанта . Також получив поранення не витерпівши дома приїхав до побратимів де його радо зустрічали.Побачивши що проходить набір в верховну раду України він вирішив вступити в цю організацію,пройшовши шлях від водія до депутата він вирішив стати [Міністром ОЗ] чудово здавши іспити його поставили на посаду,На ній він пробув свій термін і вирішив підніматись по кар'єрі і подав рапорт на [Кер.Апарату] здавши іспити він розвивати фракцію набирати працівників , завжди з повагою вони відносились до нього.
Наші дні:
На сьогоднішній день Роман працює [Кер.Апарату] в ВРУ показав себе з хорошої сторони і його підтримують ,також він хоче стати президентом щоб покращити роботу всіх фракцій ,а також керувати країною справедливо і чесно.
Роман Вуйко.