Ім'я: Роман
Прізвище: Цезар
По батькові: Юлiйович
Дата народження: 02.04.1995
Склад Сім'ї:
Батько - Юлий Цезар Олександрович
Мати - Клеоп Атра Валеріївна
Дружина - Цезар Олександра Володимирівна
Син - Цезар Тарас Анатолiйович
Вік: 29
Опис зовнішності:
Біла кепка "Nike", чорна кофта , протисонячні окуляри, зеленi кросівки
Характер: Доброзичливий, дружній, добрий, відповідальний, цілеспрямований
Місце Проживання: Харкiв
Місце Народження: Днiпро
Ріст: 1.90
Вага: 85
Дитинство:
Роман народився 02.04.1995р у місті Днiпро в щасливій сім'ї. Батько працював в Зсу та мав звання Капітана за посадою управління бойовою роботою напрямку Харкова, мати працювала в верховнiй міста харкiв.
Роман провів своє дитинство в маленькому містечку на околиці. Був завжди жвавим та енергійним хлопчиком з великим багатством фантазії. Він завжди вигадував різні ігри та пригоди для себе та своїх друзів. Завжди любив грати на вулиці зі своїми товаришами. Вони часто організовували різні змагання та змагальні ігри, такі як футбол, біг та багато іншого. Але найбільшою радістю для нього були подорожі до бабусі та дідуся в село. Там він проводив кожний літній день, допомагаючи на городі або граючи з дітьми. Також Олег завжди любив спостерігати за природою та досліджувати все навколо. Однак, не все було безхмарним в його дитинстві. Він зустрічав виклики та перешкоди, але завжди знайомився з ними з великою сміливістю та життєрадістю
Коли Роману виповнилося 3 роки, батьки віддали його до дитячого садку "Веселка" в якому познайомився з дівчатками та хлопчиками. У дитячому садку Роман знайшов собі друга якого звали Юрiй.
У 2001 році Роман пішов у 1 клас, там він познайомився з новими для нього дітьми та з новим класним керівником. Після закінчення 4 класу Роман вирішив піти в волейбольний клуб "Буревестник ", він пройшов етап відбору та його поставили дiагональним та отримав свій "3" номер.
В його 12 річному віці директор клубу був здивований від його гри після чого він запропонував Роману прийняти участь у змаганнях, від такого запросу Роман зрадів та згодився. Пройшло його перше змагання потім пройшло ще 3 змагання після показу своїх навичок під час змагань його назначили капітаном команди.
Юнацтво:
В 13 років батьки з Романом переїхали до міста Киiв. Де він почав шукати новий волейбольний клуб, але на той час клуби не хотіли брати його, тоді він не здався й зателефонував своєму Директорові "Буревiстника" та попросив його з допомогою у влаштуванні в волейбольний клуб. Дзвінку від директора не було, але Роман не гаяв час та займався на вулиці, коли він займався мимо нього пройшов чоловік та зупинився дивлячись, як Роман грае в волейбол на подвiрi. Чоловік позвав Романа до себе, після чого він запитав де він навчився так грати й запропонував йому приєднатися до його клубу "Кажани " та назначив час коли й куди треба явитися. На наступний день Роман пішов у цей клуб де його чекав цей Незнайомець, коли Роман перетинка поріг клубу він був здивований від великого приміщення. Підійшовши до цього чоловіка той представив себе заступником директора, Роман передав йому характеристику з попереднього клубу чим заступник був вражений.
В 14 років він зупинив свою кар'єру по волейболу, та пішов у медецинське училище, на той час у Романа було зіграно 148 ігор, 86 перемог, 32 поразок у нього в кімнаті був свій стенд з нагородами. Коли він навчався у мед училищі вихователь з фізичної підготовки був вражений та запитував Роман чому він покинув клуб, а не займався далі, на що Роман відповів:
- "Волейбол буде заважати мені здобувати будь-яку освіту де б я не навчався, зараз я тут краще вчуся чим у школі".
В училищі він добре себе показував та постійно був на дошці відмінників у 2013 році він закінчив училище. Після чого пішов в Університет на бакалавра. Роман дуже старанно навчався в університеті та хотiв стати лiкарем.
Смерть батька не лише призвела до глибокої родинної втрати, але й викликала фінансову кризу. Роман взяв на себе велику відповідальність за підтримку своєї матері, Галини Гембари, та інших членів сім'ї. Завдяки своєму внутрішньому стержню і рішучості, він намагався забезпечити їх фінансовий стан і зробити все можливе, щоб пережити цей важкий період. Це випробування підкреслило його внутрішню міць та відданість родині. Роман став водночас батьком, братом і опікуном, приймаючи на себе фінансову відповідальність і виконуючи її з великою рішучістю. Ця фінансова криза навчила його цінувати сімейну єдність та вчасно долати труднощі.
Доросле життя:
Роман почав більше працювати щоб стати на таку посаду як Заступник Головного Лікаря но в нього не вийшло. Роман дуже добре працював та це почули мішканці містів та почали йти до Романа на операції тому що СМД цій відділ робить операції. За сього Роман багато почав зароблювати грошуй. На даний момент Роман взяв відпустку та відпочиває з своїма грошима та думає поїхати до батьків. Після відпустки Роман повернувся на працю та почав він лікувати ДСНС, ДКВС, СБУ, НПУ, ВРУ, МР Дніпра. Всі були здорові но у Романа були такі випадки що військовий поранив ногу та йому треба було зробити швидко операцію та Роман провів її а віськовий далі бігає защіщає наші землі.
У 19 років Роман познайомився з дівчиною Лiзою вони багато проводили свій час разом. Під час навчання він захотів відновити свою кар'єру з Волейболу та повернувся в клуб "Кажани" з чим Заступник директора зрадів його появі у себе в кабінеті, але на цей час заступник був вже назначений на місце Директора клуба. Коли Роман прийшов знайомитися з гравцями яких не знав, та при них Директор назначив Роман капітаном команди. Але Роман не брав участь в змаганнях через навчання. Після закінчення Університету Сергія призначили лiкарем. У червні 2015 року Роман отримав звання Головного лIкаря,
У 2017 році Сергій зробив пропозицію Лiзi та зіграли гарне весілля. Він взяв відпустку та поїхав з Лiзою на відпочинок до Йоркширу, після приїзду додому Роман сказав батькам, сестрі та брату, що збирається купувати собі приватний сектор за містом, Батьки йому відповіли, що він вже дорослий і рішення повинен приймати самостійно. 6 листопада 2017 року Роман переїхав у приватний великий будинок з 2 гаражами. Через місяць купив собі авто мерседес cls555, а через рік подарував Infinity fx лiзi.
2020 року 9 березня народився у нього син, Тарас з Лiзою довго думали як його назвати та назвали його Тарасом у честь Тараса Шевченка, бо в цей день народився сам Шевченко.
У 2022 Роман порадившись з Начальником волейбольного клуба та відкрив свій Волейбольний клуб під назвою "МВК Одеса" та назначив директора та його заступника.
На сьогодні:
Роман має сина Тараса, та дружину Елизавету, На сьогодні Роман має заробітну плату близько 35 тисяч, Роман старанно працює за призняченням головного лiкаря та плануе пiдти до дснс, на далі після пенсії він хоче влаштуватися директором охорони здоровья ,, та хоче стати тренером баскетбольної команди "Кажани та мвк Одесса".
По його словах він хоче віддати дитину після 11 класу в Університет ДСНС м Киiв, щоб йшов по сходинках батьків, а також дружина Романа мае гарну новину , вона вагiтна
Хобі:
Охота, Бiльярд, тренер, читання книг( фантастика, гравець Волейбольного Клубу "Кажани" та директор волейбольного клубу МВК Киiв
Прізвище: Цезар
По батькові: Юлiйович
Дата народження: 02.04.1995
Склад Сім'ї:
Батько - Юлий Цезар Олександрович
Мати - Клеоп Атра Валеріївна
Дружина - Цезар Олександра Володимирівна
Син - Цезар Тарас Анатолiйович
Вік: 29
Опис зовнішності:
Біла кепка "Nike", чорна кофта , протисонячні окуляри, зеленi кросівки
Характер: Доброзичливий, дружній, добрий, відповідальний, цілеспрямований
Місце Проживання: Харкiв
Місце Народження: Днiпро
Ріст: 1.90
Вага: 85
Дитинство:
Роман народився 02.04.1995р у місті Днiпро в щасливій сім'ї. Батько працював в Зсу та мав звання Капітана за посадою управління бойовою роботою напрямку Харкова, мати працювала в верховнiй міста харкiв.
Роман провів своє дитинство в маленькому містечку на околиці. Був завжди жвавим та енергійним хлопчиком з великим багатством фантазії. Він завжди вигадував різні ігри та пригоди для себе та своїх друзів. Завжди любив грати на вулиці зі своїми товаришами. Вони часто організовували різні змагання та змагальні ігри, такі як футбол, біг та багато іншого. Але найбільшою радістю для нього були подорожі до бабусі та дідуся в село. Там він проводив кожний літній день, допомагаючи на городі або граючи з дітьми. Також Олег завжди любив спостерігати за природою та досліджувати все навколо. Однак, не все було безхмарним в його дитинстві. Він зустрічав виклики та перешкоди, але завжди знайомився з ними з великою сміливістю та життєрадістю
Коли Роману виповнилося 3 роки, батьки віддали його до дитячого садку "Веселка" в якому познайомився з дівчатками та хлопчиками. У дитячому садку Роман знайшов собі друга якого звали Юрiй.
У 2001 році Роман пішов у 1 клас, там він познайомився з новими для нього дітьми та з новим класним керівником. Після закінчення 4 класу Роман вирішив піти в волейбольний клуб "Буревестник ", він пройшов етап відбору та його поставили дiагональним та отримав свій "3" номер.
В його 12 річному віці директор клубу був здивований від його гри після чого він запропонував Роману прийняти участь у змаганнях, від такого запросу Роман зрадів та згодився. Пройшло його перше змагання потім пройшло ще 3 змагання після показу своїх навичок під час змагань його назначили капітаном команди.
Юнацтво:
В 13 років батьки з Романом переїхали до міста Киiв. Де він почав шукати новий волейбольний клуб, але на той час клуби не хотіли брати його, тоді він не здався й зателефонував своєму Директорові "Буревiстника" та попросив його з допомогою у влаштуванні в волейбольний клуб. Дзвінку від директора не було, але Роман не гаяв час та займався на вулиці, коли він займався мимо нього пройшов чоловік та зупинився дивлячись, як Роман грае в волейбол на подвiрi. Чоловік позвав Романа до себе, після чого він запитав де він навчився так грати й запропонував йому приєднатися до його клубу "Кажани " та назначив час коли й куди треба явитися. На наступний день Роман пішов у цей клуб де його чекав цей Незнайомець, коли Роман перетинка поріг клубу він був здивований від великого приміщення. Підійшовши до цього чоловіка той представив себе заступником директора, Роман передав йому характеристику з попереднього клубу чим заступник був вражений.
В 14 років він зупинив свою кар'єру по волейболу, та пішов у медецинське училище, на той час у Романа було зіграно 148 ігор, 86 перемог, 32 поразок у нього в кімнаті був свій стенд з нагородами. Коли він навчався у мед училищі вихователь з фізичної підготовки був вражений та запитував Роман чому він покинув клуб, а не займався далі, на що Роман відповів:
- "Волейбол буде заважати мені здобувати будь-яку освіту де б я не навчався, зараз я тут краще вчуся чим у школі".
В училищі він добре себе показував та постійно був на дошці відмінників у 2013 році він закінчив училище. Після чого пішов в Університет на бакалавра. Роман дуже старанно навчався в університеті та хотiв стати лiкарем.
Смерть батька не лише призвела до глибокої родинної втрати, але й викликала фінансову кризу. Роман взяв на себе велику відповідальність за підтримку своєї матері, Галини Гембари, та інших членів сім'ї. Завдяки своєму внутрішньому стержню і рішучості, він намагався забезпечити їх фінансовий стан і зробити все можливе, щоб пережити цей важкий період. Це випробування підкреслило його внутрішню міць та відданість родині. Роман став водночас батьком, братом і опікуном, приймаючи на себе фінансову відповідальність і виконуючи її з великою рішучістю. Ця фінансова криза навчила його цінувати сімейну єдність та вчасно долати труднощі.
Доросле життя:
Роман почав більше працювати щоб стати на таку посаду як Заступник Головного Лікаря но в нього не вийшло. Роман дуже добре працював та це почули мішканці містів та почали йти до Романа на операції тому що СМД цій відділ робить операції. За сього Роман багато почав зароблювати грошуй. На даний момент Роман взяв відпустку та відпочиває з своїма грошима та думає поїхати до батьків. Після відпустки Роман повернувся на працю та почав він лікувати ДСНС, ДКВС, СБУ, НПУ, ВРУ, МР Дніпра. Всі були здорові но у Романа були такі випадки що військовий поранив ногу та йому треба було зробити швидко операцію та Роман провів її а віськовий далі бігає защіщає наші землі.
У 19 років Роман познайомився з дівчиною Лiзою вони багато проводили свій час разом. Під час навчання він захотів відновити свою кар'єру з Волейболу та повернувся в клуб "Кажани" з чим Заступник директора зрадів його появі у себе в кабінеті, але на цей час заступник був вже назначений на місце Директора клуба. Коли Роман прийшов знайомитися з гравцями яких не знав, та при них Директор назначив Роман капітаном команди. Але Роман не брав участь в змаганнях через навчання. Після закінчення Університету Сергія призначили лiкарем. У червні 2015 року Роман отримав звання Головного лIкаря,
У 2017 році Сергій зробив пропозицію Лiзi та зіграли гарне весілля. Він взяв відпустку та поїхав з Лiзою на відпочинок до Йоркширу, після приїзду додому Роман сказав батькам, сестрі та брату, що збирається купувати собі приватний сектор за містом, Батьки йому відповіли, що він вже дорослий і рішення повинен приймати самостійно. 6 листопада 2017 року Роман переїхав у приватний великий будинок з 2 гаражами. Через місяць купив собі авто мерседес cls555, а через рік подарував Infinity fx лiзi.
2020 року 9 березня народився у нього син, Тарас з Лiзою довго думали як його назвати та назвали його Тарасом у честь Тараса Шевченка, бо в цей день народився сам Шевченко.
У 2022 Роман порадившись з Начальником волейбольного клуба та відкрив свій Волейбольний клуб під назвою "МВК Одеса" та назначив директора та його заступника.
На сьогодні:
Роман має сина Тараса, та дружину Елизавету, На сьогодні Роман має заробітну плату близько 35 тисяч, Роман старанно працює за призняченням головного лiкаря та плануе пiдти до дснс, на далі після пенсії він хоче влаштуватися директором охорони здоровья ,, та хоче стати тренером баскетбольної команди "Кажани та мвк Одесса".
По його словах він хоче віддати дитину після 11 класу в Університет ДСНС м Киiв, щоб йшов по сходинках батьків, а також дружина Романа мае гарну новину , вона вагiтна
Хобі:
Охота, Бiльярд, тренер, читання книг( фантастика, гравець Волейбольного Клубу "Кажани" та директор волейбольного клубу МВК Киiв
