Народження
О 20:03 24/03/2000 народився маленький Марк, світ, який його зустрів, був настільки привітним, що Марк подумав, що так буде завжди, але він далеко помилявся. Народження Марка було без події, через кілька тижнів, Марка забрали додому, його вперше поклали в дитяче ліжко, братів і сестер у Марка не було, тому на ніч він залишався один, після декількох безсонних ночей, Марк нарешті провів першу ніч спокійно. Його батьки шалено любили, оскільки це була їхня єдина дитина в сім'ї.
Похід у садок
Отже, після того як Марку виповнилося 5 років він пішов у садок. Там його одразу оточили діти, з яким згодом він познайомився, але йому особливо запам'яталися 2 дитини, це Едуард та Артем. З ними він дуже здружився і завжди тільки з ними отримував по своєму не дуже розумному на той момент капелюсі, якраз, коли у Марка та його друзів була прогулянка, він затіяв цікаве як йому здавалося ідею, він вирішив перелізти через паркан, так як він був маленький, йому навіть не треба було перелазити, він просто проліз через маленький проміжок межі землею і парканом, забув згадати, на той момент його батько був успішним бізнесменом, так ось, продовжимо, як тільки він проповз під парканом, до нього під'їхав чорний затонований автомобіль і закинув його на заднє сидіння, Марк намагався чинити опір, але без успішно, так як він був занадто слабкий, щоб хоч щось зробити викрадачам, Марка привезли в якийсь підвал, після чого зателефонували його батькові і сказали йому наступну фразу. "І так, Джуніор, твій син у нас, і у тебе є два шляхи, перший який підійде тобі і мені, ти приносиш викуп, у розмірі чотирьох сотень тисяч зелених готівкою відповідно без маячків і прослуховування, а ми тобі повертаємо твого синочка, або другий ми його трохи спробуємо, потім скинемо зі скелі, який варіант вибираєш?", сказали викрадачі через кілька годин і обговорених дій, приїхав батько Марка передав валізу з грошима, після цього відразу у вікна та двері увірвалися оперативники Служби Безпеки України, після чого на ставили на них пістолети та автомати "Руки за голови, ви оточені, один рух і ви будете вбиті!", - Влетівши в приміщення сказали оперативники викрадачів пов'язали і склали фоторобот, це був Дмитро Астер і Сергій Астер, раніше засуджені за пограбування та вбивства, батько підійшов до Марка і обійняв його, і Марк прошепотів йому на вухо "Я тобі обіцяю, що я стану таким самим, як і він". - сказав Марк. Батько глянув у строну на яку показував пальцем його син, там стояв Директор Служби Безпеки України Макс Власюк, з яким пару годин тому спілкувався на рахунок захоплення будівлі з викрадачами, "Я тобі вірю, ти обов'язково ним станеш". Після успішної спец. операції, маленький Марк повернули до дитячого садка. О 20:03 24/03/2000 народився маленький Марк, світ, який його зустрів, був настільки привітним, що Марк подумав, що так буде завжди, але він далеко помилявся. Народження Марка було без події, через кілька тижнів, Марка забрали додому, його вперше поклали в дитяче ліжко, братів і сестер у Марка не було, тому на ніч він залишався один, після декількох безсонних ночей, Марк нарешті провів першу ніч спокійно. Його батьки шалено любили, оскільки це була їхня єдина дитина в сім'ї.
Похід у садок
Похід До Школи
У 7 років Марк пішов до школи, де в майбутньому буде навчатися 12 років, на свій перший дзвінок Марк одягнув костюм який йому пошила його мама, і квіти, які йому купив його батько, він підійшов до розмітки 1 "В" і знайшов там своїх майбутніх однокласників, і серед них були 2 його друга, Едуард і Артем, вони поділилися своїми враженнями та планами на навчання, і ось, директор школи називає їх клас і вони почали йти на поріг школи, в якій було 12 ступенів вони прийшли в клас і почали знайомство, перший до Марка підійшов Данило Бейтман, і представився йому, "Мене Данил звуть, а тебе?" - сказав незнайомець "Я Марк, приємно познайомитися". - сказав Марк. Після знайомства почався урок математики, на який двоє без турботливі друзі помчали стрімголов, там вони почали проходити цифри, все починалося непогано, Марк на всі запитання відповідав правильно, тому що його вдома навчала його мати, після уроку продзвенів дзвінок на перерву, все побудувалися і пішли в їдальню, після смачного обіду всі пішли на решту уроків, після всіх занять Марк взяв телефон який йому подарували на 6-річчя, і зателефонував батькові "Алло, тату? Слухай, можеш за мною пізніше заїхати? Я хотів до бібліотеки заглянути". -Сказав Марк "Звичайно синку, подзвони як будеш закінчувати" - відповів батько.
Саймон йшов на урок, поки через гучномовець голосно пролунало "Марк Вентерович, підійдіть до кабінету директора!" - промовив голос із гучномовця. Марк небагато навіть здивувався як тільки почув слова секретарки, але все-таки пішов як під гіпнозам до кабінету директора, "Тук-тук, дозвольте зайти?" - Постукавши зайшов Марк в кабінет "Так, заходь" сказав директор подивившись на двері і вказавши на стілець. "І так, Марк, всі вчителі захваті від тебе, твій інтелект зашкалює і ми порадилися, і вирішили тебе одразу перевести до 8 класу, як тільки закінчиться навчальний рік, ти не проти?" - сказав Директор "Ні сер, я навіть радий, це все, що ви хотіли мені сказати? Просто мені потрібно йти на заняття!" - відповів Марк. "Так-так, можеш іти, а я поки що оформлю документи". – відповів Директор. Після навчального року, як і директор казав його, визначили відразу в 8 клас, а там почалося зовсім інше життя, але це вже зовсім інша історія.
Університет
Як тільки Марк отримав свій атестат і медаль, його батьки заборонили шукати університет, в якому він би навчався ще 5 років, після небагатьох обговорень та виборів, Марк таки вибрав університет мрії, цей університет спеціалізувався на підготовці академіків до поліцейських департаментів. Після того, як Марк визначився, він пішов до університету заповнювати необхідні папери. Взявши собою атестат і паспорт він пішов до університету, який до речі був недалеко від його будинку, всього 20 хвилин ходьби, а на машині і того 5 хвилин. Марк неквапом зайшов у "Старбакс" і замовив потрійний флетвайт. Взявши каву і розплатившись, він пішов до університету, який уже знаходився за п'ятсот метрів від нього. після того, як Марк заповнив всі папери, він пішов додому з радісними словами, що його прийняли до університету. Вдома на нього вже чекали, прийшла його улюблена бабуся, яка одразу пішла його зустрічати. Попивши чай із цукерками він розповіла свою новину, всі дуже зраділи та привітали його. На перший день навчання Марка особливо не морочився, одяг костюм який купив у магазині тиждень тому, і квіти, які виростила його бабуся і подарувала йому, на порозі університету він сказав: "Ну що ж, привіт, ми з тобою будемо найближчі 5 років разом" і переступив поріг воріт. Думаю не варто розповідати, як Марк навчався 5 семестрів, перейдемо до останнього моменту. Ну ось, захист диплома, нарешті, але рано видихати, адже треба його ще й зробити, тема була "Взаємодія Міністерства Юїстиції з Міністерством Оборони", Марк відразу як тільки отримав тему, пішов готується. Минуло кілька місяців, захист диплому пройшов успішно, і він склав іспити.
Армія
Як тільки Марк переступив поріг будинку, його одразу покликала до себе мати, і сказала, що йому прийшла повістка, Марк навіть не здивувався, бо йому все одно треба було отримати військовий квиток. Він узяв свої документи та пішов військкомат. "Здоров'я бажаю, боєць, а ти не дурень, все-таки не петляєш від військкомату як два індивідууми". сказав військкомат - "А це хто ці індивідууми?" - запитав Марк. "А ось сидять, можеш познайомитись". Марк не повірив своїм очам, бо перед ним були два його шкільні товариші. Едік та Артем "Що? Пацани? Це ви?" - Запитав Марк "Як бачиш" - відповіли вони. "Я ж вас не бачив з моменту, коли перевівся в 8 клас, ну як ви розповідайте?" - Запитав Марк у хлопців. "Ну потихеньку, я від військового косив, я ж у шарагу вчинив, але мене виключили, там мене підставили". - відповів Артем. "А ти Едуард?" - Запитав Марк. "А що я, я взагалі вирішив не надходити, одразу на роботу влаштувався, але мною військком зацікавився, ну от я і тут". - відповів Едік. "М-так, цікаві історії, а я доброволець, вирішив не петляти, мені військовик потрібен". - сказав Марк. Після чого вони пройшли Медичну комісію та їх забрали.. Відтоді Марк Служить в Зброїних Силах України
У 7 років Марк пішов до школи, де в майбутньому буде навчатися 12 років, на свій перший дзвінок Марк одягнув костюм який йому пошила його мама, і квіти, які йому купив його батько, він підійшов до розмітки 1 "В" і знайшов там своїх майбутніх однокласників, і серед них були 2 його друга, Едуард і Артем, вони поділилися своїми враженнями та планами на навчання, і ось, директор школи називає їх клас і вони почали йти на поріг школи, в якій було 12 ступенів вони прийшли в клас і почали знайомство, перший до Марка підійшов Данило Бейтман, і представився йому, "Мене Данил звуть, а тебе?" - сказав незнайомець "Я Марк, приємно познайомитися". - сказав Марк. Після знайомства почався урок математики, на який двоє без турботливі друзі помчали стрімголов, там вони почали проходити цифри, все починалося непогано, Марк на всі запитання відповідав правильно, тому що його вдома навчала його мати, після уроку продзвенів дзвінок на перерву, все побудувалися і пішли в їдальню, після смачного обіду всі пішли на решту уроків, після всіх занять Марк взяв телефон який йому подарували на 6-річчя, і зателефонував батькові "Алло, тату? Слухай, можеш за мною пізніше заїхати? Я хотів до бібліотеки заглянути". -Сказав Марк "Звичайно синку, подзвони як будеш закінчувати" - відповів батько.
Саймон йшов на урок, поки через гучномовець голосно пролунало "Марк Вентерович, підійдіть до кабінету директора!" - промовив голос із гучномовця. Марк небагато навіть здивувався як тільки почув слова секретарки, але все-таки пішов як під гіпнозам до кабінету директора, "Тук-тук, дозвольте зайти?" - Постукавши зайшов Марк в кабінет "Так, заходь" сказав директор подивившись на двері і вказавши на стілець. "І так, Марк, всі вчителі захваті від тебе, твій інтелект зашкалює і ми порадилися, і вирішили тебе одразу перевести до 8 класу, як тільки закінчиться навчальний рік, ти не проти?" - сказав Директор "Ні сер, я навіть радий, це все, що ви хотіли мені сказати? Просто мені потрібно йти на заняття!" - відповів Марк. "Так-так, можеш іти, а я поки що оформлю документи". – відповів Директор. Після навчального року, як і директор казав його, визначили відразу в 8 клас, а там почалося зовсім інше життя, але це вже зовсім інша історія.
Університет
Як тільки Марк отримав свій атестат і медаль, його батьки заборонили шукати університет, в якому він би навчався ще 5 років, після небагатьох обговорень та виборів, Марк таки вибрав університет мрії, цей університет спеціалізувався на підготовці академіків до поліцейських департаментів. Після того, як Марк визначився, він пішов до університету заповнювати необхідні папери. Взявши собою атестат і паспорт він пішов до університету, який до речі був недалеко від його будинку, всього 20 хвилин ходьби, а на машині і того 5 хвилин. Марк неквапом зайшов у "Старбакс" і замовив потрійний флетвайт. Взявши каву і розплатившись, він пішов до університету, який уже знаходився за п'ятсот метрів від нього. після того, як Марк заповнив всі папери, він пішов додому з радісними словами, що його прийняли до університету. Вдома на нього вже чекали, прийшла його улюблена бабуся, яка одразу пішла його зустрічати. Попивши чай із цукерками він розповіла свою новину, всі дуже зраділи та привітали його. На перший день навчання Марка особливо не морочився, одяг костюм який купив у магазині тиждень тому, і квіти, які виростила його бабуся і подарувала йому, на порозі університету він сказав: "Ну що ж, привіт, ми з тобою будемо найближчі 5 років разом" і переступив поріг воріт. Думаю не варто розповідати, як Марк навчався 5 семестрів, перейдемо до останнього моменту. Ну ось, захист диплома, нарешті, але рано видихати, адже треба його ще й зробити, тема була "Взаємодія Міністерства Юїстиції з Міністерством Оборони", Марк відразу як тільки отримав тему, пішов готується. Минуло кілька місяців, захист диплому пройшов успішно, і він склав іспити.
Армія
Як тільки Марк переступив поріг будинку, його одразу покликала до себе мати, і сказала, що йому прийшла повістка, Марк навіть не здивувався, бо йому все одно треба було отримати військовий квиток. Він узяв свої документи та пішов військкомат. "Здоров'я бажаю, боєць, а ти не дурень, все-таки не петляєш від військкомату як два індивідууми". сказав військкомат - "А це хто ці індивідууми?" - запитав Марк. "А ось сидять, можеш познайомитись". Марк не повірив своїм очам, бо перед ним були два його шкільні товариші. Едік та Артем "Що? Пацани? Це ви?" - Запитав Марк "Як бачиш" - відповіли вони. "Я ж вас не бачив з моменту, коли перевівся в 8 клас, ну як ви розповідайте?" - Запитав Марк у хлопців. "Ну потихеньку, я від військового косив, я ж у шарагу вчинив, але мене виключили, там мене підставили". - відповів Артем. "А ти Едуард?" - Запитав Марк. "А що я, я взагалі вирішив не надходити, одразу на роботу влаштувався, але мною військком зацікавився, ну от я і тут". - відповів Едік. "М-так, цікаві історії, а я доброволець, вирішив не петляти, мені військовик потрібен". - сказав Марк. Після чого вони пройшли Медичну комісію та їх забрали.. Відтоді Марк Служить в Зброїних Силах України
