Коротко про мене
Ім'я Прізвище: Степан Вентерович
Стать: Чоловіча
Національність: Українець
Вік: 24
Дата та місце народження: 24.12.1999, місто Харків
Сім'я: Мама' Марина Вентерович, батько Едуард Вентерович,дятько Роман Вентерович.
Місце проживання: місто Харків
Зовнішність: Хлопець зростом 174 см, міцний горішок, але в той же час накачаний, мав довгу темну бороду, темне волосся, голубі очі і світла шкіра.
Особливості характеру: Трудолюбивий,добрий,стресостійкий,розумний.
Хоббі: Настільний теніс,футбол,волейбол,теніс.
Дитинство
Степан народився в сім'ї військових Мама Марина живе у місті Харків працює військовим медиком 30 років пішла із сім'ї коли мені було 15,батько Едурад колишній Генерал Зброєних Сил України,дятько Роман Полковник Зброєних Сил України.А проживали вони в місті Харків 4 березня 1999 року в будинку його тепер вже покійного дідуся. Провів там своє раннє дитинство до того, як пішов до школи.У 5 місяці у нього виріс перший зуб.А в 9 місяці він почав ходити.Але ходив він так собі.Нормально ходити він почав у пвітора роки. Він у дитинстві дуже багато грав ігри. В дитячий садок він ходив з заохотою,бо його пітримував дідусь. Коли йому виповнилося 6 років, він разом з батьками і братом переїхали до міста Гостомель і почав жити в Котеджі номер 35 там було 3 поверхи.Ще він почав грати у футбол і його команда стала фаворитом турніру але у наступному турнірі він получив травму ноги і у 7 років пришлось закінчити с футболом. У 8 років пішов до школи дуже пізно, почав цікавитися тенісом і волейболом . Його дятько також почав зацікавлюватися спортом, а саме тенісом. Вони з ним тренувалися перед змаганнями. Він навчався в початковій школі на одні трійки або четвірки. Досягнув успіхів у тенісі і отримав за це медаль і грамоту, а в волейболі отримав другий юнацький розряд. У третьому класі зі ним трапилася одна неприємна історія. Він випадково втратив ключі від котетжу, і його батькам довелося міняти замок в котеджі.У 9 років йому подарували його перший телефон Nokia 3310. У 10 років він зламав руку і йому пришлось залишити волейбол на півтора місяці. У 11 років він став кандидатом у майстера спорту по тенісу.В 12 років він вперше спробував алкоголь.А ще потрапив до компанії поганих людей які потім шантажували його але їх потім посадили за домагання. А так як його не було у той момент посадити його не змогли. Ім'я Прізвище: Степан Вентерович
Стать: Чоловіча
Національність: Українець
Вік: 24
Дата та місце народження: 24.12.1999, місто Харків
Сім'я: Мама' Марина Вентерович, батько Едуард Вентерович,дятько Роман Вентерович.
Місце проживання: місто Харків
Зовнішність: Хлопець зростом 174 см, міцний горішок, але в той же час накачаний, мав довгу темну бороду, темне волосся, голубі очі і світла шкіра.
Особливості характеру: Трудолюбивий,добрий,стресостійкий,розумний.
Хоббі: Настільний теніс,футбол,волейбол,теніс.
Дитинство
Юність і життя
У середній-початковій школі він покинув волейбол і футболл, але продовжив займатися тенісом. Отримавши ще винагороди у цьому виді спорту. Також в 13 років він почав заробляти свої перші гроші, збираючи листівки та розклеюючи оголошення. Пам'ятаю, що, заробивши свою перші п'ятсот гривень, він купив собі і чіпси і пляшку Кока-коли і похизувався з блиськими. Він також середньо навчався в школі. Виконував майже всі домашні завдання. Середньо с склав ДПА і перейшов в 10 клас. Але в ньому він майже все час їздив на змагання з Тенісу і пропустив дуже багато нових тем. Дивом закінчив цей рік без двійок. У 11 класі вирішив взятися за навчання і багато відавати йому часу. Здавати на ЗНО вирішив Англіську,Математику,Українську мову, щоб пов'язати своє життя з економікою. Зміг завдяки грамотним репетиторам скласти ЗНО в сумі на 200 балів по 3 предметах і поступити на бюджет в Харківський економічний університет. Успішно вивчився там і закінчивши з червоним дипломом та 1 бакалаврат і магістратуру. Після цього успішно склав на водійські права з 5 разу. Але в його житті настав один непоганий момент: військкомат.Маючи батька Генерала і дятька Полковника мусив іти в армію но але і це йому вдалося вирішити тим,що він попросив батька відмазати його від служби, що він мені поставив категорію негідний і видав мені військовий квиток. Завдяки цьому його взяли на роботу в Міську раду відразу на посаду Адвоката. Потім я завдяки наполегливій праці зміг піднятися до депутата. На роботі у нього тяжких ситуацій, і все йшло, як книжка пише. У 20 років він купив собі машину Audi rs 6 c7.Сучасний час
Зараз він депутат і йому дуже подобається його професія у Міській Раді. Кожен день він їде в Міську Раду з бажанням змінити життя мешканців області на краще і добріше. І мені це вдається. Моя мрія - це стати Головним лікарем або Мером Харкова. Кожного тижня в п'ятницю він замовляє Шаурму і колу додому і приводить всіх своїх родичів. Він все ще живе в 35 котеджі, але вже не разом з батьками, а в котеджі на поверсі вище. Він підтримую зв'язок з батьками, усіляко їм допомагає морально і матеріально, спілкується зі своїм дятьком, який вирішив стати Генералом після Батька і скоро закінчить атестацію в Зброєних Силах України.Зараз йому 29 у нього є все теж самий Mercedes-Benz Geländewagen але більш новий.
Думаю що мої мріїї збудуться і сім'ї тоже,Степан Вентерович мав довгий шлях від малого до Депутата,який знає що робить у своїй сфері
Останнє редагування:
