Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Судаков Нікіта Володимирович
Стать: Чоловіча
Мати - Судакова Роксолана Ігорівна
Батько - Судаков Володимир Михайлович
Зріст та вага: 1.85, 85 кг
Дата народження: 03.05.1998
Вік: 26
Місце народження: Київ
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: Спорт та військова справа
Сімейний стан: Одружений
Статура: Мезоморф
Колір очей: Блакитний
Зачіска: Слік Бек
Відмітні знаки: Тату на лівій руці
І. Дитинство
Нікіта Судаков народився 3 травня 1998 року в місті Київ. З дитинства хлопчик ріс дуже хорошою та доброю дитиною. В 3 роки хлопчик пішов до дитячого садочка, де вихователі хвалили хлопчика за його гарну поведінку. В дитинстві Нікіті подобалося їздити до бабусі в село, де можна було відпочити від міста та покупатись на ставку. Дитячий садочок хлопчик закічнив у 6 років. Того ж року Нікіта пішов до школи. У школі він відразу подружився та знайшов спільну мову з однокласниками. З дитинства Нікіта мав хист до навчання, та вчився на 11 та 12. У школі хлопчика хвалили вчителі за його відмінне навчання та гарну поведінку. За час навчання у першому класі Нікіта знайшов собі друга на ім'я Іван, з яким вони добре подружились та сиділи за однією партою.
ІІ. Юність
І ось настав час 11 класу, де у Нікіти потихеньку ставало малу часу із-за підготовки до ЗНО. Але хлопець знав, що краще підготуватись та добре здати екзамен, ніж чекати ще один рік. Нікіта ходив до репетиторів, та за цей час добре підігнав математику та українську мову. І ось настав день екзамену, Нікіта прокинувся, поснідав та поїхав до іншої школи, де проходило ЗНО. Коли він отримав свій білет, то зрозумів, що йому дуже пощастило. Тому що перед екзаменом він повторив саме той матеріал, який трапився хлопцю. В кінцевому результаті Нікіта здав ЗНО на 190 балів. На честь цієї події батьки подарували хлопцю перший автомобіль: Toyota Prius.
ІІІ. Навчання в університеті
Після закінчення школи Нікіта довго думав, куди піти навчатися. І вирішив піти до юридичного університету в Києві. Все це через те, що хлопець мріяв служити в Національній Поліції. В університеті Нікіта також вчився так само добре, як і в школі, завжди добре здавав сесії та відразу знайшов спільну мову з одногрупниками. На другому курсі батьки зняли хлопцю квартиру. Університет Нікіта добре закінчив.
ІV. Служба в НПУ
Після закінчення університету хлопець пішов до Національної Поліції України. Спочатку Нікіта був Курсантом, потім потихеньку підвищувався, та коли дослужився до звання Молодший Лейтенант, керівник підрозділу КОРД запропонував чоловіку приєднатись до спец-підрозділу "КОРД". Нікіта погодився, та відразу став бійцем КОРДу. За час служби в КОРДі, чоловік побував на багатьох спец.операціях, штурмах будівель та допомогах заручникам. Нікіта підвищився на звання Капітан та став заступником начальника підрозділу КОРД. Але в один день все змінилось...
V. 24 лютого 2022 року
І ось настало 24 лютого 2022 року. Нікіта проснувся дуже рано від сирени, увімкнув телевізор, подивився новини та зрозумів, що почалася війна. Чоловік відразу вирішив піти захищати свою батьківщину, та разом з іншими бійцями КОРДу поїхав до кордону з Білоруссю, де наступали росіяни. Після висадки, Нікіта разом з іншими бійцями та формуваннями почали стримувати наступання росіян на Київ. Бої шли запеклі, один стрілецький бій міг продовжуватися до 4-ох годин. Але потім наші сили пійшли у наступ та відігнали противника від Києва. За це Нікіта був нагороджений медаллю "За відвагу", та далі продовжував убивати росіян. Після Києва підрозділ чоловіка перекинули на Донецький напрямок, де він також уміло знищував русню, здобуваючи перемогу України. Одного разу Нікіта потрапив у оточення разом з кількома бійцями з його підрозділу. Але він не збирався здаватись, та однією гранатою влучив у скупчення 6-ти росіян, відправивши їх до пекла. Потім КОРД перейшов у наступ, і усіма зусиллями все-таки вдалося вийти з оточення та дібратись до пункту дислокації наших військ. Через декілька місяців під час виконання бойового завдання в Донецькій області, Нікіта отримав поранення та потратив у полон.
Далі зі слів чоловіка:
"У полоні було дуже погано, росіяни катували мене та моїх бійців, намагаючись видавити з нас інформацію, якою ми не володіли. Також нам не давали їсти та періодично били, це був найгірший момент у моєму житті".
Але у полоні Нікіта пробув не довгий час, після чого був виміняний на інших полонених. Після цього чоловік вирішив звільнитися з НПУ за власним бажанням та будувати громадське життя.
VI. Теперішній час
Сьогодні Нікіта звільнився з НПУ та активно шукає роботу. Також Нікіта не перестав підтримувати Україну, та замість військової допомоги став волонтером та донатив на ЗСУ також хоче стати на посаду лідера фракції та розвивати фракцію.
Стать: Чоловіча
Мати - Судакова Роксолана Ігорівна
Батько - Судаков Володимир Михайлович
Зріст та вага: 1.85, 85 кг
Дата народження: 03.05.1998
Вік: 26
Місце народження: Київ
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: Спорт та військова справа
Сімейний стан: Одружений
Статура: Мезоморф
Колір очей: Блакитний
Зачіска: Слік Бек
Відмітні знаки: Тату на лівій руці
І. Дитинство
Нікіта Судаков народився 3 травня 1998 року в місті Київ. З дитинства хлопчик ріс дуже хорошою та доброю дитиною. В 3 роки хлопчик пішов до дитячого садочка, де вихователі хвалили хлопчика за його гарну поведінку. В дитинстві Нікіті подобалося їздити до бабусі в село, де можна було відпочити від міста та покупатись на ставку. Дитячий садочок хлопчик закічнив у 6 років. Того ж року Нікіта пішов до школи. У школі він відразу подружився та знайшов спільну мову з однокласниками. З дитинства Нікіта мав хист до навчання, та вчився на 11 та 12. У школі хлопчика хвалили вчителі за його відмінне навчання та гарну поведінку. За час навчання у першому класі Нікіта знайшов собі друга на ім'я Іван, з яким вони добре подружились та сиділи за однією партою.
ІІ. Юність
І ось настав час 11 класу, де у Нікіти потихеньку ставало малу часу із-за підготовки до ЗНО. Але хлопець знав, що краще підготуватись та добре здати екзамен, ніж чекати ще один рік. Нікіта ходив до репетиторів, та за цей час добре підігнав математику та українську мову. І ось настав день екзамену, Нікіта прокинувся, поснідав та поїхав до іншої школи, де проходило ЗНО. Коли він отримав свій білет, то зрозумів, що йому дуже пощастило. Тому що перед екзаменом він повторив саме той матеріал, який трапився хлопцю. В кінцевому результаті Нікіта здав ЗНО на 190 балів. На честь цієї події батьки подарували хлопцю перший автомобіль: Toyota Prius.
ІІІ. Навчання в університеті
Після закінчення школи Нікіта довго думав, куди піти навчатися. І вирішив піти до юридичного університету в Києві. Все це через те, що хлопець мріяв служити в Національній Поліції. В університеті Нікіта також вчився так само добре, як і в школі, завжди добре здавав сесії та відразу знайшов спільну мову з одногрупниками. На другому курсі батьки зняли хлопцю квартиру. Університет Нікіта добре закінчив.
ІV. Служба в НПУ
Після закінчення університету хлопець пішов до Національної Поліції України. Спочатку Нікіта був Курсантом, потім потихеньку підвищувався, та коли дослужився до звання Молодший Лейтенант, керівник підрозділу КОРД запропонував чоловіку приєднатись до спец-підрозділу "КОРД". Нікіта погодився, та відразу став бійцем КОРДу. За час служби в КОРДі, чоловік побував на багатьох спец.операціях, штурмах будівель та допомогах заручникам. Нікіта підвищився на звання Капітан та став заступником начальника підрозділу КОРД. Але в один день все змінилось...
V. 24 лютого 2022 року
І ось настало 24 лютого 2022 року. Нікіта проснувся дуже рано від сирени, увімкнув телевізор, подивився новини та зрозумів, що почалася війна. Чоловік відразу вирішив піти захищати свою батьківщину, та разом з іншими бійцями КОРДу поїхав до кордону з Білоруссю, де наступали росіяни. Після висадки, Нікіта разом з іншими бійцями та формуваннями почали стримувати наступання росіян на Київ. Бої шли запеклі, один стрілецький бій міг продовжуватися до 4-ох годин. Але потім наші сили пійшли у наступ та відігнали противника від Києва. За це Нікіта був нагороджений медаллю "За відвагу", та далі продовжував убивати росіян. Після Києва підрозділ чоловіка перекинули на Донецький напрямок, де він також уміло знищував русню, здобуваючи перемогу України. Одного разу Нікіта потрапив у оточення разом з кількома бійцями з його підрозділу. Але він не збирався здаватись, та однією гранатою влучив у скупчення 6-ти росіян, відправивши їх до пекла. Потім КОРД перейшов у наступ, і усіма зусиллями все-таки вдалося вийти з оточення та дібратись до пункту дислокації наших військ. Через декілька місяців під час виконання бойового завдання в Донецькій області, Нікіта отримав поранення та потратив у полон.
Далі зі слів чоловіка:
"У полоні було дуже погано, росіяни катували мене та моїх бійців, намагаючись видавити з нас інформацію, якою ми не володіли. Також нам не давали їсти та періодично били, це був найгірший момент у моєму житті".
Але у полоні Нікіта пробув не довгий час, після чого був виміняний на інших полонених. Після цього чоловік вирішив звільнитися з НПУ за власним бажанням та будувати громадське життя.
VI. Теперішній час
Сьогодні Нікіта звільнився з НПУ та активно шукає роботу. Також Нікіта не перестав підтримувати Україну, та замість військової допомоги став волонтером та донатив на ЗСУ також хоче стати на посаду лідера фракції та розвивати фракцію.
