Дитинство
Народився я в м. Львів, в приватному пологовому будинку з 25.10.2004 о 08.26 годині ранку на світ з'явився хлопчик, якого батьки назвали Ростислав , за ім’ям Ростислав лежить велика історія батька під час військових дій батьку спас життя його побратим Ростислав але він сам загинув в остані хвилини життя батька пообіцяв побратиму назвати в його честь свого сина . Після мого народження на жаль Мати важко захворіла , тому за моє опікунство взявся батько.
Вже у 7 віці хлопчик показував дружелюбність та комунікабельність до інших людей, наприклад – до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 8-ми років Ростислав ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Батько в мене працював Полковником СБУ міста Дніпра, не скажу шо ми були бідні, але на життя та на їжу нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя, ким я маю стати.. . Але Ростислав хотів грати у футбол у великому професійному клубі Барселона ,він ходив кожного дня на футбольне поле та грав у футбол де він і познайомився зі своїми майбутніми найкращими друзями ….
Юність
Тому Батько вирішує що його син Ростислав повинен вступити до лав Служби Безпеки України. Під час навчання Ростислав позустрічав багато людей але його зацепила дівчина з паралельного класу але в нього було мало грошей. Друзі Ростислава закінчили грати у футбол і почали більше часу проводити на вулиці та ображати інших підлітків , вони майже затягнули Ростислава до себе але батько та мати його спрямували на колії спорту та навчання. Під закінчення 11 класу почався майдан незалежності та заворушення на сході країни і головний герой вирішив допомогти своїй країні тому одразу після закінчення школи Ростислав вступив до Академії СБУ у м.Харків. Коли його друзі дізнались куди саме він пішов навчатись, та вони закінчили спілкуватися з ним можливо це і врятувало життя Ростиславу.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Ростислав розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Ростислава зародився потяг до спецпідрозділу Контррозвідка. Він почав вивчати цей спецпідрозділ та побачив у цьому можливість пристойного заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто Курсантом, а вже мав звання Сержант. Ростислав завів собі достатньо товаришів, так і ворогів.
Доросле Життя
Після закінчення Академії Ростислав пробує розпочати кар'єру у місцевому відділку СБУ, але через те, що практики як з такої роботи нього не було,тільки теорія, у нього трохи погано все виходить, і після грубої помилки ,його викликають до начальника для доповіді. Але ж Ростислав вмів розмовляти з людьми та знаходити з ними спільну мову, то щоб його не звільнили з СБУ, а навпаки віддали на навчання до вищої академії, щоб той навчив його чомусь новому, начальник погодився та відправив мене на практику до Вищої Академії ,Підчас практики Академію доєднали до справи про трьох грабіжниках то були ті самі колишні друзі Ростислава під час слідства він показав себе з гарної сторони не дивлячись на те що ще декілька років тому обіцяв бути з ними до кінця ось так розірвалась їх дружба вони потрапили за грати а Ростислав продовжив допомагати країні.
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років головний герой підіймався від звичайного Курсанта який не в змозі поводитися із зброєю, до Підполковника, але Ростислав прагнув більшого, тому що його досі не покидала думка про ту дівчину зі школи тому день за днем він старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи М.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Наші Дні
Під час роботи в СБУ Ростислав зрозумів це і є його покликання. Він наважився і запросив ту саму дівчину зі школи на побачення після чого вони почали гарно спілкуватись та через пів року Ростислав зробив пропозицію на яку отримав беззаперечну згоду та у скорі одружився . На весіллі було багато співробітників та друзів з життя . Це був найкращій день для нього та його дружини тому що він нарешті переборов страх до дівчат та став нарешті щасливим. Батько почав ним все більше пишатись. Одного дня після тяжкої спец операції Ростислава та Генерала запросили до Верховної ради України їх там чекали Премєр міністр України Міністр МВС та Президент України вони сказали наступне «Пан Ростислав ми довго дивились за вашою роботою та вирішили що вам потрібне підвищення отож ми вам пропонуємо зайняти посаду Полковника СБУ Д тому що ми вважаємо що краще тебе не має кандидатів» Ростислав пообіцяв ще більше працювати.Головний герой дуже працьовитий , добрий ,відзивчивий ,та професіонал своєї справи...
Народився я в м. Львів, в приватному пологовому будинку з 25.10.2004 о 08.26 годині ранку на світ з'явився хлопчик, якого батьки назвали Ростислав , за ім’ям Ростислав лежить велика історія батька під час військових дій батьку спас життя його побратим Ростислав але він сам загинув в остані хвилини життя батька пообіцяв побратиму назвати в його честь свого сина . Після мого народження на жаль Мати важко захворіла , тому за моє опікунство взявся батько.
Вже у 7 віці хлопчик показував дружелюбність та комунікабельність до інших людей, наприклад – до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 8-ми років Ростислав ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Батько в мене працював Полковником СБУ міста Дніпра, не скажу шо ми були бідні, але на життя та на їжу нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя, ким я маю стати.. . Але Ростислав хотів грати у футбол у великому професійному клубі Барселона ,він ходив кожного дня на футбольне поле та грав у футбол де він і познайомився зі своїми майбутніми найкращими друзями ….
Юність
Тому Батько вирішує що його син Ростислав повинен вступити до лав Служби Безпеки України. Під час навчання Ростислав позустрічав багато людей але його зацепила дівчина з паралельного класу але в нього було мало грошей. Друзі Ростислава закінчили грати у футбол і почали більше часу проводити на вулиці та ображати інших підлітків , вони майже затягнули Ростислава до себе але батько та мати його спрямували на колії спорту та навчання. Під закінчення 11 класу почався майдан незалежності та заворушення на сході країни і головний герой вирішив допомогти своїй країні тому одразу після закінчення школи Ростислав вступив до Академії СБУ у м.Харків. Коли його друзі дізнались куди саме він пішов навчатись, та вони закінчили спілкуватися з ним можливо це і врятувало життя Ростиславу.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Ростислав розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Ростислава зародився потяг до спецпідрозділу Контррозвідка. Він почав вивчати цей спецпідрозділ та побачив у цьому можливість пристойного заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто Курсантом, а вже мав звання Сержант. Ростислав завів собі достатньо товаришів, так і ворогів.
Доросле Життя
Після закінчення Академії Ростислав пробує розпочати кар'єру у місцевому відділку СБУ, але через те, що практики як з такої роботи нього не було,тільки теорія, у нього трохи погано все виходить, і після грубої помилки ,його викликають до начальника для доповіді. Але ж Ростислав вмів розмовляти з людьми та знаходити з ними спільну мову, то щоб його не звільнили з СБУ, а навпаки віддали на навчання до вищої академії, щоб той навчив його чомусь новому, начальник погодився та відправив мене на практику до Вищої Академії ,Підчас практики Академію доєднали до справи про трьох грабіжниках то були ті самі колишні друзі Ростислава під час слідства він показав себе з гарної сторони не дивлячись на те що ще декілька років тому обіцяв бути з ними до кінця ось так розірвалась їх дружба вони потрапили за грати а Ростислав продовжив допомагати країні.
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років головний герой підіймався від звичайного Курсанта який не в змозі поводитися із зброєю, до Підполковника, але Ростислав прагнув більшого, тому що його досі не покидала думка про ту дівчину зі школи тому день за днем він старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи М.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Наші Дні
Під час роботи в СБУ Ростислав зрозумів це і є його покликання. Він наважився і запросив ту саму дівчину зі школи на побачення після чого вони почали гарно спілкуватись та через пів року Ростислав зробив пропозицію на яку отримав беззаперечну згоду та у скорі одружився . На весіллі було багато співробітників та друзів з життя . Це був найкращій день для нього та його дружини тому що він нарешті переборов страх до дівчат та став нарешті щасливим. Батько почав ним все більше пишатись. Одного дня після тяжкої спец операції Ростислава та Генерала запросили до Верховної ради України їх там чекали Премєр міністр України Міністр МВС та Президент України вони сказали наступне «Пан Ростислав ми довго дивились за вашою роботою та вирішили що вам потрібне підвищення отож ми вам пропонуємо зайняти посаду Полковника СБУ Д тому що ми вважаємо що краще тебе не має кандидатів» Ростислав пообіцяв ще більше працювати.Головний герой дуже працьовитий , добрий ,відзивчивий ,та професіонал своєї справи...
