Ім'я Прізвище: Дмитро Копито
Дата народження: 12.08.2006
Вік: 19
Батьки: В'ячеслав Копито, Тетяна Копито.
Місце народження: м. Дніпро
Місце проживання: м. Дніпро, вул. Магістральна, буд. 87, кв. 6
Освіта: Вища (Спеціальність 081 Право)
Заклади навчання: ДНЗ № 15, ЗОШ № 25 м. Дніпро, Дніпровський державний університет внутнішніх справ.
Сімейний статус: Неодружений
Глава І "ДИТИНСТВО"
08.12.2006 народився в місті Дніпро в сім'ї Копито. Був другою дитиною в сім'ї та зростав в любові та добробуті. Батьки старались робити все для мого життя. Тато працював в МОЗ Д, мама працювала в НПУ Д. Після 2 років, у 2008 році батьки віддали мене у ДНЗ №15, де я зустрів перших друзів, мене навчали бути ввічливим та самостійним. У садочку я навчався до 2012 року, після чого перейшов у 1 клас загальноосвітньої школи №25 у місті Дніпро, де навчався до 2023 року. У школі я був зразковим учнем. завжди допомогав вчителям, захищав дівчат, не бешкетував, мав безліч подяк, грамот та інших заохочувальних листів за відмінне навчання та активність у житті школи. Однак таке відбувалось до 9 класу...
Глава ІІ "Юність"
У 2022 році я перейшов у 9 клас, де і почав знайомитись більше з зовнішнім світом. Почав більше гуляти на вулиці та знайомитись з різними дівчатами мого віку але нічого невийшло, та проводити спільно час, однак я не знав чим саме це для мене завершиться. Ці люди були в вуличних хуліганських угрупуваннях, з ними я вперше спробував алкоголь, сигарети. Ми проводили час завжди на одному районі, адже в інші райони самому було заходити небезпечно. Пробували здійснювати дрібні крадіжки та акти вандалізму, що супроводжувались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом. Здебільшого наші хуліганські дії були спрямовані на пенсіонерів та таких самих підлітків, як ми. Мені здавалось це крутим та веселим, адже дівчата почали звертати на мене увагу, однак до одного моменту... В 2022 році мене намагались притягнути до кримінальної відповідальності за розбійний напад вчинений групою осіб, однак справа не дійшла до суду через відсутність доказів. Після чого батьки змусили мене перервати будь які зв'язки з вже колишніми знайомими та по завершенню школи відправили навчатись до Дніпровського державного університету внутрішніх справ, який я закінчив з відзнакою та державними нагородами достроково. У 2023 році я завершив 11 класів, та подав документи до ДДУВС, однак почалась війна, я одразу ж після досягнення мною повноліття визвався добровольцем в зведений загін курсантів спеціалізованих ВУЗів МВС. У 2024 році отримав поранення, а саме осколкове поранення обох нижніх кінцівок, що унеможливлювало мою подальшу службу в зоні ведення бойових дій, а тому звільнився з допуском до тилових підрозділів національної поліції, достроково отримавши диплом за спеціальністю 081 Право. Нагороджений орденом за мужність третього ступеня, також нагородною зброєю Glock-17 та достроковим званням Майор поліції. У 2024 році після звільнення прийшов на службу в Головне Управління Національної поліції у Дніпропетровській області на посаду старшого слідчого головного слідчого управління, де за рік, отримав звання Підполковник поліції та зайняв посаду Начальника головного слідчого управління, але всі мої колеги перевились до служби безпеки України тому я був вимушений перевистися туди та знизитися до 8 звання але мене це не зупинило та я продовжив далі свою кар'єру я подав анкету на підполковника служби безпеки України, та ось прийшов час до здачі обзвону та я так переживаю все тремтить але я нездаюсь, і все таки я його здав тепер я стою на посаді підполковника служби безпеки України. Це для мене велика відповідальність і все в моїй кар'єрі тільки розпочинається........
Дата народження: 12.08.2006
Вік: 19
Батьки: В'ячеслав Копито, Тетяна Копито.
Місце народження: м. Дніпро
Місце проживання: м. Дніпро, вул. Магістральна, буд. 87, кв. 6
Освіта: Вища (Спеціальність 081 Право)
Заклади навчання: ДНЗ № 15, ЗОШ № 25 м. Дніпро, Дніпровський державний університет внутнішніх справ.
Сімейний статус: Неодружений
Глава І "ДИТИНСТВО"
08.12.2006 народився в місті Дніпро в сім'ї Копито. Був другою дитиною в сім'ї та зростав в любові та добробуті. Батьки старались робити все для мого життя. Тато працював в МОЗ Д, мама працювала в НПУ Д. Після 2 років, у 2008 році батьки віддали мене у ДНЗ №15, де я зустрів перших друзів, мене навчали бути ввічливим та самостійним. У садочку я навчався до 2012 року, після чого перейшов у 1 клас загальноосвітньої школи №25 у місті Дніпро, де навчався до 2023 року. У школі я був зразковим учнем. завжди допомогав вчителям, захищав дівчат, не бешкетував, мав безліч подяк, грамот та інших заохочувальних листів за відмінне навчання та активність у житті школи. Однак таке відбувалось до 9 класу...
Глава ІІ "Юність"
У 2022 році я перейшов у 9 клас, де і почав знайомитись більше з зовнішнім світом. Почав більше гуляти на вулиці та знайомитись з різними дівчатами мого віку але нічого невийшло, та проводити спільно час, однак я не знав чим саме це для мене завершиться. Ці люди були в вуличних хуліганських угрупуваннях, з ними я вперше спробував алкоголь, сигарети. Ми проводили час завжди на одному районі, адже в інші райони самому було заходити небезпечно. Пробували здійснювати дрібні крадіжки та акти вандалізму, що супроводжувались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом. Здебільшого наші хуліганські дії були спрямовані на пенсіонерів та таких самих підлітків, як ми. Мені здавалось це крутим та веселим, адже дівчата почали звертати на мене увагу, однак до одного моменту... В 2022 році мене намагались притягнути до кримінальної відповідальності за розбійний напад вчинений групою осіб, однак справа не дійшла до суду через відсутність доказів. Після чого батьки змусили мене перервати будь які зв'язки з вже колишніми знайомими та по завершенню школи відправили навчатись до Дніпровського державного університету внутрішніх справ, який я закінчив з відзнакою та державними нагородами достроково. У 2023 році я завершив 11 класів, та подав документи до ДДУВС, однак почалась війна, я одразу ж після досягнення мною повноліття визвався добровольцем в зведений загін курсантів спеціалізованих ВУЗів МВС. У 2024 році отримав поранення, а саме осколкове поранення обох нижніх кінцівок, що унеможливлювало мою подальшу службу в зоні ведення бойових дій, а тому звільнився з допуском до тилових підрозділів національної поліції, достроково отримавши диплом за спеціальністю 081 Право. Нагороджений орденом за мужність третього ступеня, також нагородною зброєю Glock-17 та достроковим званням Майор поліції. У 2024 році після звільнення прийшов на службу в Головне Управління Національної поліції у Дніпропетровській області на посаду старшого слідчого головного слідчого управління, де за рік, отримав звання Підполковник поліції та зайняв посаду Начальника головного слідчого управління, але всі мої колеги перевились до служби безпеки України тому я був вимушений перевистися туди та знизитися до 8 звання але мене це не зупинило та я продовжив далі свою кар'єру я подав анкету на підполковника служби безпеки України, та ось прийшов час до здачі обзвону та я так переживаю все тремтить але я нездаюсь, і все таки я його здав тепер я стою на посаді підполковника служби безпеки України. Це для мене велика відповідальність і все в моїй кар'єрі тільки розпочинається........
