Розділ I Народження
У маленькому містечку на Харьківшині 15.02.2000 року з'явилося неймовірне немовля якого назвали в честь свого прадіда, Ярославом . Ярослав народився в чудовій сім'ї яка з дитинства піклувалася про нього до двух років. Тому що батьки Ярослава захотіли собі інше життя і жити так як їм заменеться. Але його бабуся не віддала та не кинула маленького Ярослава комусь, вона його взяла на опікунство та ростила. Але при вихованні Ярослава , йому відразу це відзначилося тим, що Ярослав був надзвичайно цілеспрямованим та енергійним немовлям. Так і почалося в нього нове життя с прабабусею.
Розділ II Шкільні роки
Доля Ярослава не була легкою з самого дитинства. Його прабуся працюючи в день на роботі а ввечері в дома, мала надзвичайно скромний дохід. Попри тяжку фінансову ситуацію, вона завжди намагалися зробити все можливе, щоб Ярославу дати все та підняти його на ноги. Але на жаль під час роботи на господарстві вдома, до їнього дому прийшла дуже тяжка звістка, що батько маленького Ярослава , дуже в тяжкому стані та йому потрібна швидка реанімація. Батька маленького Ярослава забрала швидка, але не встигла довести до лікарні. Маленький Ярослав через три дні у свої маленьки рочки, вже стоячи на кладовищі ховав свого батька. Про хлопчика надалі піклувалася пробабуся, яка підтрумаавала його та хотіла дати йому все тільки найкраще. Життя продовжувалося, Ярослав був допитливим та цікавим хлопчиком. Він вивчав природу, допомагав пробабусі на господарстві та мріяв про можливість здобути якісну освіту. Коли настав час іти до школи, Ярослав виявився відмінником. Він завжди бажав навчатися, був цілеспрямованим та завжди ставив перед собою високі цілі, адже розумів, що хотів добитися набагато кращого і самого найкращого у своєму житті.
Розділ III Підлітковий вік
У підлітковому віці Ярослав зустрівся з жорстокістю цього світу. Через свою цілеспрямованість він почав страждати від всіх своїх однокласників, які почали сміятися з нього через це, що він був сиротою, та беззахисним хлопчиком. Ярослав почав закриватися в собі та став сором’язливим і дуже спокійним хлопцем. Але не зупинявся та з піднятою головою та тяжкістю на душі, він йшов до своєї мрії, до свого кращого життя.
Розділ IV: Навчання в академії
Після закінчення школи Ярослав почав думати про свою майбутню професію. Але після побаченого в нашій країні, він захотів допомагати людям, рятувати та бути корисним. Тому він вирішив до академії життєдіяльності, де він почав навчатися на військово службовця, відкривати для себе багато цікавого, та знайомитися з його однолітками. Під час навчання він здобув велику кількість знань, практичних навичок, та багато друзів які його підтримували завжди. Завдяки яким він легко знайшов роботу і почав свою подорож у доросле життя.
Розділ V Доросле життя
Після закінчення Академії життєдіяльності Ярослав отримав роботу в Збройних Силах України . Він сміливо та завзято почав там працювати. На кожному завданні він завжди виділявся своїм вмінням швидко реагувати й правильно шукати вихід із ситуації. Його колеги були дуже раді, що з ними працює така сміла, впевнена та життєрадісна людина. Його дуже поважали на роботі, цінили та берегли як зіницю ока, тому що він для них був взірцем.
Розділ VI Служба в ЗСУ
Одного разу бувши на зміні прийшло повідомлення про викрадення підполковника за якого викрадачі хотіли 200 тисяч гривень зібравши всі сили вони вирушили на місце де повинні були передатися кошти всі зайняли позиції.Ярослав зайняв позицію снайпера і вицідював момент і ось настала ця мить він глибоко вдихнув і завмер через секунду почувся постріл і викрадач впав на замлю.А Ярослава нагородили орденом за врятування підполковника.
У маленькому містечку на Харьківшині 15.02.2000 року з'явилося неймовірне немовля якого назвали в честь свого прадіда, Ярославом . Ярослав народився в чудовій сім'ї яка з дитинства піклувалася про нього до двух років. Тому що батьки Ярослава захотіли собі інше життя і жити так як їм заменеться. Але його бабуся не віддала та не кинула маленького Ярослава комусь, вона його взяла на опікунство та ростила. Але при вихованні Ярослава , йому відразу це відзначилося тим, що Ярослав був надзвичайно цілеспрямованим та енергійним немовлям. Так і почалося в нього нове життя с прабабусею.
Розділ II Шкільні роки
Доля Ярослава не була легкою з самого дитинства. Його прабуся працюючи в день на роботі а ввечері в дома, мала надзвичайно скромний дохід. Попри тяжку фінансову ситуацію, вона завжди намагалися зробити все можливе, щоб Ярославу дати все та підняти його на ноги. Але на жаль під час роботи на господарстві вдома, до їнього дому прийшла дуже тяжка звістка, що батько маленького Ярослава , дуже в тяжкому стані та йому потрібна швидка реанімація. Батька маленького Ярослава забрала швидка, але не встигла довести до лікарні. Маленький Ярослав через три дні у свої маленьки рочки, вже стоячи на кладовищі ховав свого батька. Про хлопчика надалі піклувалася пробабуся, яка підтрумаавала його та хотіла дати йому все тільки найкраще. Життя продовжувалося, Ярослав був допитливим та цікавим хлопчиком. Він вивчав природу, допомагав пробабусі на господарстві та мріяв про можливість здобути якісну освіту. Коли настав час іти до школи, Ярослав виявився відмінником. Він завжди бажав навчатися, був цілеспрямованим та завжди ставив перед собою високі цілі, адже розумів, що хотів добитися набагато кращого і самого найкращого у своєму житті.
Розділ III Підлітковий вік
У підлітковому віці Ярослав зустрівся з жорстокістю цього світу. Через свою цілеспрямованість він почав страждати від всіх своїх однокласників, які почали сміятися з нього через це, що він був сиротою, та беззахисним хлопчиком. Ярослав почав закриватися в собі та став сором’язливим і дуже спокійним хлопцем. Але не зупинявся та з піднятою головою та тяжкістю на душі, він йшов до своєї мрії, до свого кращого життя.
Розділ IV: Навчання в академії
Після закінчення школи Ярослав почав думати про свою майбутню професію. Але після побаченого в нашій країні, він захотів допомагати людям, рятувати та бути корисним. Тому він вирішив до академії життєдіяльності, де він почав навчатися на військово службовця, відкривати для себе багато цікавого, та знайомитися з його однолітками. Під час навчання він здобув велику кількість знань, практичних навичок, та багато друзів які його підтримували завжди. Завдяки яким він легко знайшов роботу і почав свою подорож у доросле життя.
Розділ V Доросле життя
Після закінчення Академії життєдіяльності Ярослав отримав роботу в Збройних Силах України . Він сміливо та завзято почав там працювати. На кожному завданні він завжди виділявся своїм вмінням швидко реагувати й правильно шукати вихід із ситуації. Його колеги були дуже раді, що з ними працює така сміла, впевнена та життєрадісна людина. Його дуже поважали на роботі, цінили та берегли як зіницю ока, тому що він для них був взірцем.
Розділ VI Служба в ЗСУ
Одного разу бувши на зміні прийшло повідомлення про викрадення підполковника за якого викрадачі хотіли 200 тисяч гривень зібравши всі сили вони вирушили на місце де повинні були передатися кошти всі зайняли позиції.Ярослав зайняв позицію снайпера і вицідював момент і ось настала ця мить він глибоко вдихнув і завмер через секунду почувся постріл і викрадач впав на замлю.А Ярослава нагородили орденом за врятування підполковника.
