Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Гранько Артем Олександрович
Стать: Чоловіча
Мати - Софія
Батько - Олександр
Дата народження: 01.02.2000
Вік: 24
Місце народження:Харків
Місце проживання: Бориспіль
Захоплення: Футбол
Відмітні знаки: Зазвичай ходить без кофти та з рюкзаком на спині і в чорних штанах.
Батьки
Батько - Олександр Народився дев'ятого травня 1978 року у роддомі міста Харків. Він закінчив сільську школу на відмінно. Батько закінчив університет та пішов працювати вчителем географії та історії. В школі йому подобалось та діти його любили за те шо він дуже гарно розповідає шкільни теми під час уроку. У віці 26 років батько звільнився з посади вчителя в школі після чого контракт з МВС України,
після того як він пройшов базове навчання батько отримав звання "Лейтинант".
Мати - Софія. Народилася другого січня 1977 року теж у м.Харків. У віці п'яти років, вона зі своїми батьками переїхала до села в якому жив тоді майбутній батько Ростислава . Там вона пішла до сільської школи , там вони і познайомилися з Олександром. Вони жили по сусідству друг від друга, та кожного дня після школи вони гуляли зі спільним друзями у дворі. Софія закінчила Харківський Університет та отримала освіту вчителя біології. Зараз вона працює в школі Заступником директора та вчителем початкових класів.
У 1997 році Олександр та Софія одружилися, та вони вирішили переїхати з села Харківської області в саме місто Харків, та купили там кваритиру. Десь у 1999 в лютому місяці одружена пара вирішили завести дитину,та вже через один тиждень Софія дізналась про те що вона вагітна.
[II] Дитинство
На дворі 2000 рік 1 лютого в цей день у сім'ї Граньковича родився хлопчик якого батьки вирішили назвати Артемом Та вже 2001 рік Артем виповнився один рік. Сім'я Артема відсвяткували його день народження у квартирі біля якої була центральна
дорога міста та через це в квартирі дуже громко було чути як їздять машини та через це в квартирі дуже часто було пильно та громко від машин. Та одного разу сім'я продала квартиру та купила частний двух-поверховий будинок за містом де було дуже комфортно. Коли Артему виповнилось три рочки мати та батько його відправили в дитячий садок там де він знаходився до 15:00, та після чого його забирала мати або батько. Артема дуже подобалось в дитячому садку. Та він там знайшов собі багато друзів та міжними була одна подруга яка йому подобалася. У віці 5 років Артем пішов на першу лінійку в школу після чого пішов в 1-Б Клас. В класі він багато кого знав крім вчительки тому що познайомився з ними ще в дитячому садочку. Артему подобалось вчитись та він був відмінником в своєму класі та за це його дуже хвалила вчителька та батьки. В 4 класі Артему запросили на дитячу олімпіаду з Української мови імені Петра Яцика на якій він посів друге місце. У Артема був найкращий друг якого звали Едуард з яким вони гарно спілкувались грались гуляли і т.д. Батьки Артема йому ні в чому ніколи не відмовляли так як були забезпечені грошима . Як Артем розповідає то дитинство в нього було щасливим.
[III] Підліткове життя
На дворі 2011 рік. Артему 12 років та він вже ходить в 7-Б клас. За цей час Артем перейшов в іншу місцеву школу в якій він не дуже поладив в іншому колективі, та і-за цього в нього траплялося чи мало конфліктів, але з часом все згасло та конфліктів більше не було.
Окрім навчання Артем займався таким спортом як футбол та ходив на тренування по цьому спорту.
В 2014 році почалося війна на донбасі, та батько Артема сидячи не зміг на це дивитись, та він вирішив піти добровільно в А.Т.О.
Під час виконання штурму позицій сепаратистів, батько Артема під час штурму отримав два кульові поранення одне в плече друге в ногу. Коли сім'я Артема дізнались про кульові поранення батька, Мати та інші родичі батька та мати дуже переживали за батька, але через 2 дні батька вилікували та він продовжив воювати. В подальшому часі він був нагороджений орденом імені Богдана Хмельницького за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.
Тим часом Артему вже виповнилось 14 років та він отримав паспорт та продовжував вчитись та ходити на треування по своєму любиму спорті футбол де він був голкипером або просто воротарем.
[IV] Доросле життя
На дворі 2015 рік. Батько Артема повернувся з А.Т.О до дому. Артему вже 16 років та він закінчив школу, але тепер щоб поступити до університету або академії потрібно здати ЗНО. Артем це знав та він підготувався да цього як треба. Та ось вже через три дні він пішов здавати ЗНО, Артем дуже хвилювався за це але як показав результат це було дарма. Результат ЗНО прийшов Артемові на електрону адресу через три дні, та коли він побачив результат він був дуже радісний так як він набрав цілих 100 балів.
У вісімнадцять років Артем поступає до університету МВС м.Дніпро. Де дуже гарно навчався бо йому це було до вподоби. Й вже через два роки Артем закінчив навчатись в університеті МВС, та після чого почав свою кар'єру у сфері НПУ. Після своєї наполеглевої праці протягом 5 років, Артем отримує нове звання Ст.Лейтинант поліції, та заступником начальника навчальної академії НПУ.
Бурлуцький в віці двадцяти одного року переїджає в інше місто України а саме м.Харків.Та в зв'язку з цим він вирішив перевистися до лав ГУНП м.Харків. Співробітники ГУНП м.Дніпро будуть дуже за ним сумувати так я через те що він був дуже гарним заступником навчальної академії. Артем каже що він цього не робив би,якщо не загроза розформування співробітників через те що Начальник ГУНП м.Дніпро покинув свій пост не належним чином.
Далі Артем отримує нове звання Капітан так як роки вислуги в іншому ГУНП у нього вже були,та він є дуже гарним співробітником. Пізніше Артему передали під його контроль місцевий підрозділ Поліції Охорони,де він зайняв посаду керівника данного підрозділу. 24 лютого в країні Почалася війна,так як Артем є великом патріотом своєї держави він вирішує піти до лав ЗСУ щоб боронити свою неньку. Після вступу Артем отримав звання Підполковник у лавах ЗСУ так як був на високій посаду в інших силовій структурі. Й ось Артема відправляють на гарячу точку лінії фронту де Артем оримав осколочну травму.І за травми Артем покинув свою посаду у ЗСУ. Через деякий час йому запропонували високу посаду у лавах ДСНС м.Бориспіль та він виріши туди підти. Через деякий час він зайняв посаду Підполковника ДСНС ,та зайняв посаду начальника ПНП ДСНС.
[V] Теперишній час
Так як в 2022 році 24 лютого почалася повномаштабна війна на тереторії України. Під час війни було дуже багато бомбежок та стрілянини. Артема направляв свій підрозділ та загіни на тушіння пожеж та розбори завалів і т.д . Артем дуже багато працював писав і т.д. Але вже через рік ситуація в Україні перейшла під контроль України тому все ставло тихіше. Наразі Артем залишився підполковником ДСНС та за свою мужність та відвагу він був нагороджений медалями. Артем отримує гарну заробітню плату яка сягає 25.000 тисяч гривень на 2 тижні, бувають випадки що заробітня плата подвоюється та сягає 50.000 тисяч гривень. Також він планує викупити місцеву мережу магазинів київстар, у Артема існує свій магазин воєнторгу там можно знайти форму, шоломи , плитоноски або бронежилети, обув і т.д. Наразі у Артема є свій будинок біля Управління Державної Служби з Надзвичайних Ситуацій у м.Бориспіль у якому він живе сам так як у нього немає дітей та дружини. А його батьки залишилися у місті Харків. В подальшому у Артема буде 24 день народження який він планує провести з його сім'єю, в рідному місті Харків.
Стать: Чоловіча
Мати - Софія
Батько - Олександр
Дата народження: 01.02.2000
Вік: 24
Місце народження:Харків
Місце проживання: Бориспіль
Захоплення: Футбол
Відмітні знаки: Зазвичай ходить без кофти та з рюкзаком на спині і в чорних штанах.
Батьки
Батько - Олександр Народився дев'ятого травня 1978 року у роддомі міста Харків. Він закінчив сільську школу на відмінно. Батько закінчив університет та пішов працювати вчителем географії та історії. В школі йому подобалось та діти його любили за те шо він дуже гарно розповідає шкільни теми під час уроку. У віці 26 років батько звільнився з посади вчителя в школі після чого контракт з МВС України,
після того як він пройшов базове навчання батько отримав звання "Лейтинант".
Мати - Софія. Народилася другого січня 1977 року теж у м.Харків. У віці п'яти років, вона зі своїми батьками переїхала до села в якому жив тоді майбутній батько Ростислава . Там вона пішла до сільської школи , там вони і познайомилися з Олександром. Вони жили по сусідству друг від друга, та кожного дня після школи вони гуляли зі спільним друзями у дворі. Софія закінчила Харківський Університет та отримала освіту вчителя біології. Зараз вона працює в школі Заступником директора та вчителем початкових класів.
У 1997 році Олександр та Софія одружилися, та вони вирішили переїхати з села Харківської області в саме місто Харків, та купили там кваритиру. Десь у 1999 в лютому місяці одружена пара вирішили завести дитину,та вже через один тиждень Софія дізналась про те що вона вагітна.
[II] Дитинство
На дворі 2000 рік 1 лютого в цей день у сім'ї Граньковича родився хлопчик якого батьки вирішили назвати Артемом Та вже 2001 рік Артем виповнився один рік. Сім'я Артема відсвяткували його день народження у квартирі біля якої була центральна
дорога міста та через це в квартирі дуже громко було чути як їздять машини та через це в квартирі дуже часто було пильно та громко від машин. Та одного разу сім'я продала квартиру та купила частний двух-поверховий будинок за містом де було дуже комфортно. Коли Артему виповнилось три рочки мати та батько його відправили в дитячий садок там де він знаходився до 15:00, та після чого його забирала мати або батько. Артема дуже подобалось в дитячому садку. Та він там знайшов собі багато друзів та міжними була одна подруга яка йому подобалася. У віці 5 років Артем пішов на першу лінійку в школу після чого пішов в 1-Б Клас. В класі він багато кого знав крім вчительки тому що познайомився з ними ще в дитячому садочку. Артему подобалось вчитись та він був відмінником в своєму класі та за це його дуже хвалила вчителька та батьки. В 4 класі Артему запросили на дитячу олімпіаду з Української мови імені Петра Яцика на якій він посів друге місце. У Артема був найкращий друг якого звали Едуард з яким вони гарно спілкувались грались гуляли і т.д. Батьки Артема йому ні в чому ніколи не відмовляли так як були забезпечені грошима . Як Артем розповідає то дитинство в нього було щасливим.
[III] Підліткове життя
На дворі 2011 рік. Артему 12 років та він вже ходить в 7-Б клас. За цей час Артем перейшов в іншу місцеву школу в якій він не дуже поладив в іншому колективі, та і-за цього в нього траплялося чи мало конфліктів, але з часом все згасло та конфліктів більше не було.
Окрім навчання Артем займався таким спортом як футбол та ходив на тренування по цьому спорту.
В 2014 році почалося війна на донбасі, та батько Артема сидячи не зміг на це дивитись, та він вирішив піти добровільно в А.Т.О.
Під час виконання штурму позицій сепаратистів, батько Артема під час штурму отримав два кульові поранення одне в плече друге в ногу. Коли сім'я Артема дізнались про кульові поранення батька, Мати та інші родичі батька та мати дуже переживали за батька, але через 2 дні батька вилікували та він продовжив воювати. В подальшому часі він був нагороджений орденом імені Богдана Хмельницького за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.
Тим часом Артему вже виповнилось 14 років та він отримав паспорт та продовжував вчитись та ходити на треування по своєму любиму спорті футбол де він був голкипером або просто воротарем.
[IV] Доросле життя
На дворі 2015 рік. Батько Артема повернувся з А.Т.О до дому. Артему вже 16 років та він закінчив школу, але тепер щоб поступити до університету або академії потрібно здати ЗНО. Артем це знав та він підготувався да цього як треба. Та ось вже через три дні він пішов здавати ЗНО, Артем дуже хвилювався за це але як показав результат це було дарма. Результат ЗНО прийшов Артемові на електрону адресу через три дні, та коли він побачив результат він був дуже радісний так як він набрав цілих 100 балів.
У вісімнадцять років Артем поступає до університету МВС м.Дніпро. Де дуже гарно навчався бо йому це було до вподоби. Й вже через два роки Артем закінчив навчатись в університеті МВС, та після чого почав свою кар'єру у сфері НПУ. Після своєї наполеглевої праці протягом 5 років, Артем отримує нове звання Ст.Лейтинант поліції, та заступником начальника навчальної академії НПУ.
Бурлуцький в віці двадцяти одного року переїджає в інше місто України а саме м.Харків.Та в зв'язку з цим він вирішив перевистися до лав ГУНП м.Харків. Співробітники ГУНП м.Дніпро будуть дуже за ним сумувати так я через те що він був дуже гарним заступником навчальної академії. Артем каже що він цього не робив би,якщо не загроза розформування співробітників через те що Начальник ГУНП м.Дніпро покинув свій пост не належним чином.
Далі Артем отримує нове звання Капітан так як роки вислуги в іншому ГУНП у нього вже були,та він є дуже гарним співробітником. Пізніше Артему передали під його контроль місцевий підрозділ Поліції Охорони,де він зайняв посаду керівника данного підрозділу. 24 лютого в країні Почалася війна,так як Артем є великом патріотом своєї держави він вирішує піти до лав ЗСУ щоб боронити свою неньку. Після вступу Артем отримав звання Підполковник у лавах ЗСУ так як був на високій посаду в інших силовій структурі. Й ось Артема відправляють на гарячу точку лінії фронту де Артем оримав осколочну травму.І за травми Артем покинув свою посаду у ЗСУ. Через деякий час йому запропонували високу посаду у лавах ДСНС м.Бориспіль та він виріши туди підти. Через деякий час він зайняв посаду Підполковника ДСНС ,та зайняв посаду начальника ПНП ДСНС.
[V] Теперишній час
Так як в 2022 році 24 лютого почалася повномаштабна війна на тереторії України. Під час війни було дуже багато бомбежок та стрілянини. Артема направляв свій підрозділ та загіни на тушіння пожеж та розбори завалів і т.д . Артем дуже багато працював писав і т.д. Але вже через рік ситуація в Україні перейшла під контроль України тому все ставло тихіше. Наразі Артем залишився підполковником ДСНС та за свою мужність та відвагу він був нагороджений медалями. Артем отримує гарну заробітню плату яка сягає 25.000 тисяч гривень на 2 тижні, бувають випадки що заробітня плата подвоюється та сягає 50.000 тисяч гривень. Також він планує викупити місцеву мережу магазинів київстар, у Артема існує свій магазин воєнторгу там можно знайти форму, шоломи , плитоноски або бронежилети, обув і т.д. Наразі у Артема є свій будинок біля Управління Державної Служби з Надзвичайних Ситуацій у м.Бориспіль у якому він живе сам так як у нього немає дітей та дружини. А його батьки залишилися у місті Харків. В подальшому у Артема буде 24 день народження який він планує провести з його сім'єю, в рідному місті Харків.
