Кирил Юрчишин Ярославович
Інформація про мене;
ПІБ: Кирил Юрчишин Ярославович
Вік: 24 років
Зріст і вага: (187 см / 78кг)
Мати: працює хірургом в лікарні
Батько працював: генералом ДКВС
Дата народження: 27 Січня 2000 року
Стать: Чоловіча
МІсто: Народження БІла Церква
МІсто: Проживання Дніпро
Національність: Українець
Хобі: Колекціонер і Реконструктор
Колір Очей: Блакитна
Статура: Спортивний
Колір Очей: Блакитні
Зачіска: Чорна трохи довгувата
Відміні Ознаки: Родинка на лівій нозі
Дитинство
Я народився в місті Біла Церква, знаходиться в Київській області.Я ще памятаю як гуляв по вулицям з моїми друзями де ми разом їли морозиво ходили на річку їздили гуляти ,Моє дитинство було цікаве мої батьки працювали, і я ретельно вчився щоб потім стати як батько.Я ходив до школи і вчився добре отримував в середньому 9 балів одного разу памятаю був в мене турнір де я посів 2 місце ,я дуже гарно відноствся до батьків і вони також добре до мене відносилися.Мене в школі завжди вибирали лідером бо був сильним командуючим і під моїм командування ми завжди вигравали це моя сильна сторона,Коли я закінчив школу пішов я в Академія Державної пенітенціарної служби шоб бути як батько коли закінчив я пішов працювати до батька.
Навчання в Коледжі
Після школи пішов я в коледж, де старався не покладаючи рук, щоб добитися мрії зайняти місце батька. Після тяжкого першого курсу скажу коротко, що познайомився з новими друзями і гарно вчився. Навчання давалося мені цікаво, я особливо налягав на правознавство та фізичну підготовку, бо розумів, що в нашій справі треба бути і розумним, і сильним. Мене хвалили батьки і купили новий комп'ютер, щоб я продовжував вчитися і старатися. В коледжі я часто брав участь у спортивних змаганнях та виступав на заходах, що допомогло мені ще більше розвинути лідерські якості. 2 роки пролетіло швидко і дуже насичено, я закінчив коледж на 10 балів по предметам. Я був старостою, слідкував за дисципліною в групі і старався допомагати всім, хто мав труднощі з навчанням. Це був гарний досвід керування колективом, який згодом знадобився мені на службі. Я закінчив вчитися в 20 років і був дуже радий, що нарешті йду в ДКВС. Я поки навчався в коледжі трохи підпрацьовував на батька їздив в патруль і також допомогав переносити речі дивився як вязнів виводять на відпрацювання і мріяв як найшвидше робити це також.
Служба В ДКВС
Працювати в ДКВС пішов я в 20 років, тоді я був ще зелений, і батько вчив мене, як правильно працювати, і тоді я зрозумів шо це моє. Я познайомився з колегами батька, і вони були хороші люди Потім я почав старатися працював, і мені дали підвищення вже після 3 місяців. Праці я так радів але я не зупинився і почав працювати ще більше вже через 2 місяці знову отрмав підвищення я був дуже радий.І батько мною пишався.
Пройшов рік і я вже мав 3 звання і тоді батько сказав шо я маю перевести вязнів я відповідально поставився і з допомогою моїх колег я впорався з першим завданням.
Мої колеги дуже добре ставилися до мене в колективі ні ским ми не конфліктували і вели себе адикватно грали в настольні ігри, коли був вільний час їздила на шашлики і тусили це було дуже чудово ні разу не пожалів шо пішов по стопам батька.Поки я служив і був ще зеленим мені допомагав колега мого батька полковник його звали денис він був другом мого батька саме він мене адаптував під умови дквс і допомагав мені для того шоб я отримав підвищення.Готувався я довго під час вільного часу я готувався і дуже надіявся шо я здам.
Становлення Полковником
Ставши полковнико, я почав приділяти багато уваги Рижикам. Я помню як сам прийшов рижиком тому зараз намагаюс допомогти їм навчаю їх професійної етики,одного разу батько позвав мене до себе в кабінет, і сказав шо за хороші відзнаки я стану полковником якщо покажу свій рівень і здивую комісію. Я днями й ночами готувався до цього дня, і в один день я стояв перед комісією і відповідав на питання незнаю скільки часу пройшдо але під вечір ми тільки закінчили і комісія сказала шо скаже результати завтра, я дуже чекав наступного дня шоб дізнатися результати і підхожу до батька і питаю чи здав я відповідь батька була з добрую усмішкою він сказав так я був дуже радий і від тепер я служу полковником ДКВС з колегами я гарно спілкуюся, і всі мене поважають.Наразі я служу і маю багато відомчих нагород і працюю майже без вихідних і стараюся зробити все для фракція атже наразі в дквс дуже мало працівників.
Що відбулося під час служби
За час служби я досконало вивчив методику конвоювання та правила внутрішнього розпорядку. Я особисто брав участь у проведенні режимних заходів слідкував за тим щоб кожен крок моїх підлеглих відповіда закону. Для мене було важливо тримати дисципліну, а й запобігати конфліктам ще до їхнього початку .У нас з колегами була дуже насиченна служба ми перевозили увязнених були на судах допомагали НПУ і багато чого цікавого але .Коли я працював в 1 день мені приходе сумна звістка про те шо мого батька ,звільнили я дуже засмутився. Але співробітники підтримали мене і я вирішив закінчити мрію зайняти пост батька.Мої колеги підтримали мою кандидатуру, і я почав готуватися.
Про Дквс зараз
Наші співробітники роблять все можливе для того шоб захистити громадян наші люди служать на благо народа
хочу сказати шо ми сильні духом і витравалі ми обіцяємо зробити все шо в наших силах для кращього життя.
З повагою
Полковник ДКВС Кирил Юрчишин .
Інформація про мене;
ПІБ: Кирил Юрчишин Ярославович
Вік: 24 років
Зріст і вага: (187 см / 78кг)
Мати: працює хірургом в лікарні
Батько працював: генералом ДКВС
Дата народження: 27 Січня 2000 року
Стать: Чоловіча
МІсто: Народження БІла Церква
МІсто: Проживання Дніпро
Національність: Українець
Хобі: Колекціонер і Реконструктор
Колір Очей: Блакитна
Статура: Спортивний
Колір Очей: Блакитні
Зачіска: Чорна трохи довгувата
Відміні Ознаки: Родинка на лівій нозі
Дитинство
Я народився в місті Біла Церква, знаходиться в Київській області.Я ще памятаю як гуляв по вулицям з моїми друзями де ми разом їли морозиво ходили на річку їздили гуляти ,Моє дитинство було цікаве мої батьки працювали, і я ретельно вчився щоб потім стати як батько.Я ходив до школи і вчився добре отримував в середньому 9 балів одного разу памятаю був в мене турнір де я посів 2 місце ,я дуже гарно відноствся до батьків і вони також добре до мене відносилися.Мене в школі завжди вибирали лідером бо був сильним командуючим і під моїм командування ми завжди вигравали це моя сильна сторона,Коли я закінчив школу пішов я в Академія Державної пенітенціарної служби шоб бути як батько коли закінчив я пішов працювати до батька.
Навчання в Коледжі
Після школи пішов я в коледж, де старався не покладаючи рук, щоб добитися мрії зайняти місце батька. Після тяжкого першого курсу скажу коротко, що познайомився з новими друзями і гарно вчився. Навчання давалося мені цікаво, я особливо налягав на правознавство та фізичну підготовку, бо розумів, що в нашій справі треба бути і розумним, і сильним. Мене хвалили батьки і купили новий комп'ютер, щоб я продовжував вчитися і старатися. В коледжі я часто брав участь у спортивних змаганнях та виступав на заходах, що допомогло мені ще більше розвинути лідерські якості. 2 роки пролетіло швидко і дуже насичено, я закінчив коледж на 10 балів по предметам. Я був старостою, слідкував за дисципліною в групі і старався допомагати всім, хто мав труднощі з навчанням. Це був гарний досвід керування колективом, який згодом знадобився мені на службі. Я закінчив вчитися в 20 років і був дуже радий, що нарешті йду в ДКВС. Я поки навчався в коледжі трохи підпрацьовував на батька їздив в патруль і також допомогав переносити речі дивився як вязнів виводять на відпрацювання і мріяв як найшвидше робити це також.
Служба В ДКВС
Працювати в ДКВС пішов я в 20 років, тоді я був ще зелений, і батько вчив мене, як правильно працювати, і тоді я зрозумів шо це моє. Я познайомився з колегами батька, і вони були хороші люди Потім я почав старатися працював, і мені дали підвищення вже після 3 місяців. Праці я так радів але я не зупинився і почав працювати ще більше вже через 2 місяці знову отрмав підвищення я був дуже радий.І батько мною пишався.
Пройшов рік і я вже мав 3 звання і тоді батько сказав шо я маю перевести вязнів я відповідально поставився і з допомогою моїх колег я впорався з першим завданням.
Мої колеги дуже добре ставилися до мене в колективі ні ским ми не конфліктували і вели себе адикватно грали в настольні ігри, коли був вільний час їздила на шашлики і тусили це було дуже чудово ні разу не пожалів шо пішов по стопам батька.Поки я служив і був ще зеленим мені допомагав колега мого батька полковник його звали денис він був другом мого батька саме він мене адаптував під умови дквс і допомагав мені для того шоб я отримав підвищення.Готувався я довго під час вільного часу я готувався і дуже надіявся шо я здам.
Становлення Полковником
Ставши полковнико, я почав приділяти багато уваги Рижикам. Я помню як сам прийшов рижиком тому зараз намагаюс допомогти їм навчаю їх професійної етики,одного разу батько позвав мене до себе в кабінет, і сказав шо за хороші відзнаки я стану полковником якщо покажу свій рівень і здивую комісію. Я днями й ночами готувався до цього дня, і в один день я стояв перед комісією і відповідав на питання незнаю скільки часу пройшдо але під вечір ми тільки закінчили і комісія сказала шо скаже результати завтра, я дуже чекав наступного дня шоб дізнатися результати і підхожу до батька і питаю чи здав я відповідь батька була з добрую усмішкою він сказав так я був дуже радий і від тепер я служу полковником ДКВС з колегами я гарно спілкуюся, і всі мене поважають.Наразі я служу і маю багато відомчих нагород і працюю майже без вихідних і стараюся зробити все для фракція атже наразі в дквс дуже мало працівників.
Що відбулося під час служби
За час служби я досконало вивчив методику конвоювання та правила внутрішнього розпорядку. Я особисто брав участь у проведенні режимних заходів слідкував за тим щоб кожен крок моїх підлеглих відповіда закону. Для мене було важливо тримати дисципліну, а й запобігати конфліктам ще до їхнього початку .У нас з колегами була дуже насиченна служба ми перевозили увязнених були на судах допомагали НПУ і багато чого цікавого але .Коли я працював в 1 день мені приходе сумна звістка про те шо мого батька ,звільнили я дуже засмутився. Але співробітники підтримали мене і я вирішив закінчити мрію зайняти пост батька.Мої колеги підтримали мою кандидатуру, і я почав готуватися.
Про Дквс зараз
Наші співробітники роблять все можливе для того шоб захистити громадян наші люди служать на благо народа
хочу сказати шо ми сильні духом і витравалі ми обіцяємо зробити все шо в наших силах для кращього життя.
З повагою
Полковник ДКВС Кирил Юрчишин .
