Дитинство:
Батьки Ростика виховували дуже суворо, бо батько був мером. Тому Ростик набирався з дитинства дисципліни. В 6 років Ростик пішов до школи. У нього було багато друзів з якими вони у 8 та 9 класах прогулювали уроки, але вчитися любили. У вільний час його улюбленим хобі було катання на мотоциклі, взимку ліпив сніговиків, катався на ковзанах й на санях. Якось Поліція спіймала їх за розмальвуванням стін будинків, Поліцейський Іван, що представився, сказав їм, що якщо вони зараз не віддадуть їм всі балончики з фарбою, то він їх поставить на облік в дитячу кімнату і все їхнє життя піде під укіс, вони будуть блукати бомжами і ніяке успішне майбутнє на них чекати більше не буде. Не довго думаючи вони віддали всі балончики, але Поліцейський на цьому не зупинився і сказав їм, що якщо він їх ще раз побачить за цією справою чи хтось йому розповість то він знає, де нас шукати. І вимагатиме вже дзвонити батькам, ми погодились на його умови. На 1 рік вони все-таки зав'язали з цим, але потім компанія запропонувала Ростику почати все заново і просто не попадатися на очі поліцейському. Не довго думаючи, Ростик не погодився. Батьки йому завжди казали, що так робити не можна, в Вільяма з'явилась мрія стати Генералом Поліції.
Юність та доросле життя:Після закінчення школи 9 класу, наш юнак вирішив вступити до медичного коледжу у Львівській області, після успішних тестів він розпочав своє навчання у медичній галузі. На 2-му курсі Вільяма відправили до військкомату, де він почав проходити військову лікарську комісію. Після закінчення проходження цієї комісії, він та його одногрупники вирушили назад до коледжу, де він почав знову своє звичайне навчання. Після закінчення медичного коледжу Ростик вирішив спробувати зробити Американську візу і полетіти в Америку подивитися яке там життя, оскільки з дитинства чув такий вислів як "добре там де нас немає", але не все так гладко вдалося, оскільки його забрали в армію. Йому в армії не подобалося прокидатися щоранку, але капітан не давав йому нудьгувати! Ранкові пробіжки, буд на плацу, тренування. Все це тривало щоранку, а часом навіть ночами. У кожного свої цікаві моменти зі служби в армії, але йому найбільше запам'ятався наступний момент. Якось Вільяма та його групу відправили на навчання зі стрільби з міномету, їм провели інструктаж з використання даної зброї, по закінченні інструктажу настав час першого пострілу, і в цей момент, коли стався постріл, половина групи забула надіти звукозахисні навушники. Пролунав постріл, половина групи нічого не чує деякий час… легка контузія. Звісно, за кілька хвилин усе пройшло. Пізніше цієї ночі вся група сміялася з цієї нагоди. Було багато спогадів: як вони всі бігали до медичних сестер, крали хліб ночами, вбрання, чергування без черг 3 доби поспіль, солодкі спогади з армії. Коли вже настав час демобілізації Ростик переїхав жити до Львова, де познайомився зі своїм майбутнім найкращим товаришем "Ярославом". Якось Він та його найкращий товариш гуляли в одному з парків міста Київ і вони побачили як якийсь чоловік агресивно поводився до жінки, вони вирішили підійти та заступитися за дівчину, але агресивний чоловік дістав з кишені ніж і вдарив Ярослава в живіт, після чого направив ніж на Ростикa, він в екстремальній ситуації вихопив ножа голими руками, і викинув його в траву, завдавши удару кулаком по чоловікові і звернув його. Ростик зміг врятувати жінку та друга. Ростик довго згадував цю ситуацію самому собі. Перебуваючи у віці 23 років життя, Ростик вирішив піти з контракту з армії та спробувати себе в іншій структурі, такій як СБУ. Працював він спочатку простим «Підлеглим».Але згодом він став "Підполковником". Він стежив за різними хлопцями з інакших структур і бачив, як же вони таки поводяться з громадянами. Спочатку він працював чесно, але згодом зіткнувя з новим "Генералом" з яким в нього були погані відносини, за що, Вільям отримував "Догани", "Лекції" в кабінеті Полковників або Генерала просто не за що, кожен день, колись йому це набридло, й він подав рапорт в Верховну раду де розписав все що витворяв новий Генерал, після чого через пару днів, приїхав "Міністр Внутрішніх Справ" з перевіркою, після перевірки, коли він побачил що дійсно причин окрім особистої не приязні, на доган та лекцій для Вільяма не було, Генерала звільнили. Але Ростик не став затримуватись в СБУ, за пішов по "ЗВБ".
Наш час:
Ростик став інкосатором. У вихідні дні він перетворюється на простого чоловіка, котрий любить подорожувати. Ще Ростик має улюблений автомобіль "BMW", яким він любить підніматися в гори і просто відпочивати, там він любить проводити більшість свого вільного часу, оскільки він залишається наодинці з природою. Ростик опинився у замкнутому колі корупції та насильства у Інкосації. Його переконання щодо закону і правопорядку серйозно змінилися, і він прийняв рішення стати поганим працівником. Вільям не планує продовжувати свою "кар'єру" поганого працівника. Тому він хоче подати "Рапорт" в Верховну раду про надання йому Службової посади в Поліції на званні Генерала, бо коли він подавав рапорт на "ЗВБ" з СБУ, йому сказали, якщо буде бажання, надавати рапорт на посаду Генерала Поліції, й її обов'язково розглянуть, тому що в Вільяма багато досвіту в цій сфері.
Батьки Ростика виховували дуже суворо, бо батько був мером. Тому Ростик набирався з дитинства дисципліни. В 6 років Ростик пішов до школи. У нього було багато друзів з якими вони у 8 та 9 класах прогулювали уроки, але вчитися любили. У вільний час його улюбленим хобі було катання на мотоциклі, взимку ліпив сніговиків, катався на ковзанах й на санях. Якось Поліція спіймала їх за розмальвуванням стін будинків, Поліцейський Іван, що представився, сказав їм, що якщо вони зараз не віддадуть їм всі балончики з фарбою, то він їх поставить на облік в дитячу кімнату і все їхнє життя піде під укіс, вони будуть блукати бомжами і ніяке успішне майбутнє на них чекати більше не буде. Не довго думаючи вони віддали всі балончики, але Поліцейський на цьому не зупинився і сказав їм, що якщо він їх ще раз побачить за цією справою чи хтось йому розповість то він знає, де нас шукати. І вимагатиме вже дзвонити батькам, ми погодились на його умови. На 1 рік вони все-таки зав'язали з цим, але потім компанія запропонувала Ростику почати все заново і просто не попадатися на очі поліцейському. Не довго думаючи, Ростик не погодився. Батьки йому завжди казали, що так робити не можна, в Вільяма з'явилась мрія стати Генералом Поліції.
Наш час:
Ростик став інкосатором. У вихідні дні він перетворюється на простого чоловіка, котрий любить подорожувати. Ще Ростик має улюблений автомобіль "BMW", яким він любить підніматися в гори і просто відпочивати, там він любить проводити більшість свого вільного часу, оскільки він залишається наодинці з природою. Ростик опинився у замкнутому колі корупції та насильства у Інкосації. Його переконання щодо закону і правопорядку серйозно змінилися, і він прийняв рішення стати поганим працівником. Вільям не планує продовжувати свою "кар'єру" поганого працівника. Тому він хоче подати "Рапорт" в Верховну раду про надання йому Службової посади в Поліції на званні Генерала, бо коли він подавав рапорт на "ЗВБ" з СБУ, йому сказали, якщо буде бажання, надавати рапорт на посаду Генерала Поліції, й її обов'язково розглянуть, тому що в Вільяма багато досвіту в цій сфері.
