Шуставскас Руслан Модестович. Народився у місті Івано-Франківськ.Народився у сім’ї бізнесмена. Його батько був на той час головний лікар, тому у Руслана було чудове дитинство. Він відвідував багато країн, відомі лікарні. Руслан з дитинства хотів стати як його батько, головним лікарем і прагнув вчитися в най кращий університет з Англії. Батько дуже щасливий про моє рішення. Руслан усе дитинство думав що стане лікарем.
Дитинство:
Ріс Руслан у чудових умовах. Батько мав 2 квартири люксового класу у місті Дніпро. Руслан щодня гуляв і грався зі своїм другом Міша Бандері й зі своєю подружкою Аня Громова. Батько завжди приділяв сину часу, адже він хотів, щоб в сина було чудове дитинство. Коли Руслан став трішки старшим його записали на волейбол. Він все дитинство грався з волейбольним м'ячем, і батьки вирішили що це хороший вид спорту. Руслан успішно справлявся з волейболом і гарно показав себе на олімпіаді. Руслан настільки чудово себе показав що зайняв перше місце з командою і був нагороджений золотою медаллю. Батько у честь цього вирішив купити для Руслана форму та набір лікаря. Руслан був дуже задоволений і щовечора грався з друзями вдаючи себе лікарем. Руслан рішив піти гратись зі своїми друзями на майданчику. Пройшло 2 години й Руслан вже мав іти додому, коли Руслан виходив із майданчика він не побачив що там їхала вантажівка, На нещастя Руслан отримав дуже сильний удар по спині та голові. Коли його доставили до Дніпровської лікарні, йому батькам, сказали що у нього зламана кістка на спині та невелика тріщина на голові. Його батько, як він був головним лікарем, зателефонував до найкращих хірургів, щоб син якнайшвидше одужив. Батько зміг договоритись, і Руслану зробили важливу і важку операцію. Руслановому батькові сказали, що 1 рік Руслан не може займатися спортом і гратись з друзями. Минуло 1 рік і Руслан вже одужив від голови та спини, але Руслан тепер мав страх на всіх вид транспорту.
Дитинство минало і настав час йти до школи.
Юність:
Коли Руслан став старшим він переборов свій страх, та батько його вчив кататись на машині. Руслан ставши підлітком, почав досліджувати свої інтереси та розвивати свої таланти. Він вирішив зосередитися на академічному успіху і ставав досягати високих результатів у навчанні. Він захоплювався різними предметами, особливо біологією і наукою. Благодаря своїй пильній роботі й цілеспрямованості, Руслан почав брати участь у різних конкурсах та олімпіадах, де продемонстрував свої знання і вміння. Руслан закінчив 9-й клас та вирішив продовжувати вчитись. Пізніше до нього приїхали свої друзі. Вони були дуже щасливі за те що він отримав. коли свої друзі поїхали, він продовжував вчитись. В кінці 12 класу він попав в най кращий університет з Англії. Коли його батько дізнався про таких новин, батько йому оплатив квартиру й університет. Він брав участь у наукових гуртках та організовував власні дослідницьких проектів. Його доповіді та наукові публікації здобули визнання серед викладачів та колег. Це було першим кроком в розвитку його наукової кар'єри. Під час університетських років Руслан також долучився до громадського життя. Він став активістом студентської ради та організував кілька благодійних проектів. Коли Руслан прилетів в Англію, він почав з першого дня вчитись, і головне не здаватись.
Доросле життя:
Руслан успішно пройшов університет з дуже високою оцінкою і йому дуже скоро знайшли роботу та він почав працювати в МОЗ Харкова. Працюючи в МОЗ Харкова Руслан швидко здружився з колективом і начальством, через що він швидко зі звичайного медбрата перетворився на заступника головного лікаря. Коли Руслан став на таку посаду, його батько дуже зрадів та подарував йому машину. Пройшло 2 роки, і до нього приїхала своя подружка з дитинства Аня Громова, вона не мала де жити й Руслан запропонував її жити з ним. Пройшло 7 місяців, і Руслан запропонував Ані одружитись, і вона погодилась. Вони одружились та поїхали справляти весілля. Пройшло свято, вони любили один одного, і Руслана призначили на Головного лікаря, за те що він дуже добре виконував свою роботу на посаді заступника.
Доросле життя Руслана було наповнене різноманітними досягненнями, важливими взаєминами та відповідальністю перед суспільством. Він продовжував розвивати себе як професіонал, особистість та активний учасник соціальних змін. Руслан мав мету внести вагомий внесок у світ та робити цей світ кращим місцем для всіх.
Теперішній час:
Зараз Руслан кандидат на посаду Лідера МОЗ. Він довго до цього йшов і великі втрати в житті, ціною самого цінного він здобув те що так хотів. Він має чудовий будинок, чудову сім'ю яку дуже сильно любить, машину і посаду, він добився цього сам. Руслан дуже сильно старався, щоб отримати те що так хотів.
Наші дні для Руслана – це продовження його постійного розвитку, досягнень і взаємодії зі світом навколо нього. Він продовжує протягом свого життя стремитися до нових досягнень, розширювати свій горизонт можливостей і слідувати своїм цілям, щоб зробити світ трохи кращим для всіх.
Дитинство:
Ріс Руслан у чудових умовах. Батько мав 2 квартири люксового класу у місті Дніпро. Руслан щодня гуляв і грався зі своїм другом Міша Бандері й зі своєю подружкою Аня Громова. Батько завжди приділяв сину часу, адже він хотів, щоб в сина було чудове дитинство. Коли Руслан став трішки старшим його записали на волейбол. Він все дитинство грався з волейбольним м'ячем, і батьки вирішили що це хороший вид спорту. Руслан успішно справлявся з волейболом і гарно показав себе на олімпіаді. Руслан настільки чудово себе показав що зайняв перше місце з командою і був нагороджений золотою медаллю. Батько у честь цього вирішив купити для Руслана форму та набір лікаря. Руслан був дуже задоволений і щовечора грався з друзями вдаючи себе лікарем. Руслан рішив піти гратись зі своїми друзями на майданчику. Пройшло 2 години й Руслан вже мав іти додому, коли Руслан виходив із майданчика він не побачив що там їхала вантажівка, На нещастя Руслан отримав дуже сильний удар по спині та голові. Коли його доставили до Дніпровської лікарні, йому батькам, сказали що у нього зламана кістка на спині та невелика тріщина на голові. Його батько, як він був головним лікарем, зателефонував до найкращих хірургів, щоб син якнайшвидше одужив. Батько зміг договоритись, і Руслану зробили важливу і важку операцію. Руслановому батькові сказали, що 1 рік Руслан не може займатися спортом і гратись з друзями. Минуло 1 рік і Руслан вже одужив від голови та спини, але Руслан тепер мав страх на всіх вид транспорту.
Дитинство минало і настав час йти до школи.
Юність:
Коли Руслан став старшим він переборов свій страх, та батько його вчив кататись на машині. Руслан ставши підлітком, почав досліджувати свої інтереси та розвивати свої таланти. Він вирішив зосередитися на академічному успіху і ставав досягати високих результатів у навчанні. Він захоплювався різними предметами, особливо біологією і наукою. Благодаря своїй пильній роботі й цілеспрямованості, Руслан почав брати участь у різних конкурсах та олімпіадах, де продемонстрував свої знання і вміння. Руслан закінчив 9-й клас та вирішив продовжувати вчитись. Пізніше до нього приїхали свої друзі. Вони були дуже щасливі за те що він отримав. коли свої друзі поїхали, він продовжував вчитись. В кінці 12 класу він попав в най кращий університет з Англії. Коли його батько дізнався про таких новин, батько йому оплатив квартиру й університет. Він брав участь у наукових гуртках та організовував власні дослідницьких проектів. Його доповіді та наукові публікації здобули визнання серед викладачів та колег. Це було першим кроком в розвитку його наукової кар'єри. Під час університетських років Руслан також долучився до громадського життя. Він став активістом студентської ради та організував кілька благодійних проектів. Коли Руслан прилетів в Англію, він почав з першого дня вчитись, і головне не здаватись.
Доросле життя:
Руслан успішно пройшов університет з дуже високою оцінкою і йому дуже скоро знайшли роботу та він почав працювати в МОЗ Харкова. Працюючи в МОЗ Харкова Руслан швидко здружився з колективом і начальством, через що він швидко зі звичайного медбрата перетворився на заступника головного лікаря. Коли Руслан став на таку посаду, його батько дуже зрадів та подарував йому машину. Пройшло 2 роки, і до нього приїхала своя подружка з дитинства Аня Громова, вона не мала де жити й Руслан запропонував її жити з ним. Пройшло 7 місяців, і Руслан запропонував Ані одружитись, і вона погодилась. Вони одружились та поїхали справляти весілля. Пройшло свято, вони любили один одного, і Руслана призначили на Головного лікаря, за те що він дуже добре виконував свою роботу на посаді заступника.
Доросле життя Руслана було наповнене різноманітними досягненнями, важливими взаєминами та відповідальністю перед суспільством. Він продовжував розвивати себе як професіонал, особистість та активний учасник соціальних змін. Руслан мав мету внести вагомий внесок у світ та робити цей світ кращим місцем для всіх.
Теперішній час:
Зараз Руслан кандидат на посаду Лідера МОЗ. Він довго до цього йшов і великі втрати в житті, ціною самого цінного він здобув те що так хотів. Він має чудовий будинок, чудову сім'ю яку дуже сильно любить, машину і посаду, він добився цього сам. Руслан дуже сильно старався, щоб отримати те що так хотів.
Наші дні для Руслана – це продовження його постійного розвитку, досягнень і взаємодії зі світом навколо нього. Він продовжує протягом свого життя стремитися до нових досягнень, розширювати свій горизонт можливостей і слідувати своїм цілям, щоб зробити світ трохи кращим для всіх.
Останнє редагування:
