Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Харбор Саня Віталійович
Стать: Чоловіча
Мати - Олена Харбор Валентинівна
Батько - Віталій Харбор Володимирович
Зріст та вага:178см; Вага - 72кг.
Дата народження: 12.03.2000
Вік: 24 роки
Місце народження: Україна, місто Київ
Національність: Українець
Місце проживання: місто Київ
Захоплення: Мотоспорт, залізна дорога, комп'ютерні ігри.
Сімейний стан: Неодружений
Статура: Спортивна
Дитинство:
Саня Харбор народився 12 березня 2000 року, у чудовому місті Київ, дитинство було чудове, він часто подорожував світом, але найбільше любив Україну ще з маленького віку. Ходив у звичайний державний дитячий садочок, був чемним хлопчиком, там він і завів перших друзів. Вдома у Сані завжди був порядок та чистота, адже ще з малого віку мати Олена привчала його до охайності.
Батьки та родичі:
Олена Харбор-мати, працює у школі кухарем, дуже ввічлива та люб'язна жінка.
Віталій Харбор-батько, працює у міністерстві внутрішніх справ України, обіймає поважну посаду-Генерал Управління Патрульної Поліції. Строгий, але при цьому справедлива людина, всима силами бореться з корупцією, пішов на посаду за батьком.
Володимир Харбор-дідусь, чесна та поважна людина, Генерал Управління Патрульної Поліції у відставці.
Галина харбор-бабуся, приємна жінка, працювала фермером у селі.
Шкільні роки та підлітковий вік:
У 6 років Саня пішов до школи, з ним пішло й декілька його друзів з дитячого садка. До 5 класу Саня навчався чудово, часто "приносив" у щоденнику відмінно та молодець, так як оцінок ще не було. Після 5 класу, навчання стало трохи гіршим, можливо через те що з'явилися нові придмети. Улюблений урок був трудове навчання, а математику ненавидів. У вільні години після школи Саня любив грати з друзями, в них було своє улюблене місце в парку неподалік від школи, також йому подобалась тематика мототранспорту. Так як його дядько по маминій лінії був професійним мото-гонщиком, у нього була можливість поїздити на багатьох видах мотоциклів, квадроциклів та тому подібній техніці. Ближче до 9 класу Саня почав задумуватись про майбутню професію, ще з самого дитинства він мріяв працювати залізничником та бути машиністом потягу, і здається він вже вирішив, але батько все вирішив все за нього, говорячи що після 11 класу Саня повинен вступити до Національної Академії Внутрішніх Справ, а Саня не дуже любить сперечатися з дорослими, тим більше з батьком, так воно й вишло батькові слова були правдою..
Навчання на поліцейського:
Закінчивши навчання в школі після 11 класу, Саня вступив в академію внутрішніх справ (НАВС). Навчання давалося зовсім не легко, кожен новий день, це було так зване "пекло" для Сані, але йому небуло куда діватися, адже він завжди рахував що батько поганого не порадить.
Життя після навчання в академії, та перші кроки на посаді поліцейського:
І ось нарешті Саня закінчуючи навчання, одразу складає присягу та займає посаду Патрульного в підрозділі свого батька. Перші кроки були не дуже складними, але й легкими їх назвати теж неможна. Щоденні лекції, тренування, практика, відпрацювання навичок, це все дуже вимотувало моральний та фізичний стан Сані. Після отримання 4 порядкового звання стало набагато цікавіше, він вже міг виїжджати в патрулі по місту, реагувати на виклики від громадян, також і лекцій стало менше. І здається Саню все влаштовувало, він гарно себе зарекомендував старшому складові, виконував усі накази, й навіть не помітив як його голову почали охоплювати "темні думки" через низьку заробітню плату.
Думки про корупцію, осмислення:
Саня дуже швидко підвищився до 8 порядкового звання, а саме капітана, можливо через те що "людина зверху" його батько, а можливо він дійсно гарно виконував свої обов'язки. Все було добре, здається ще ось ось і можна буде обійняти посаду Майора, а там і на батька місце сісти, але Саню більше за все цікавили гроші, він зрозумів, що яке б у нього не було звання, всерівно грошей для того щоб створити сім'ю йому не вистачає. Саня сів і гарно все обдумав, не розуміючи що він робить не так, і тут йому прийшла в глову ідея: "може зайнятися корупцією? але що ж буде якщо дізнається батько?... як-би там не було у всякому випадку, спробувати варто"...
Стать: Чоловіча
Мати - Олена Харбор Валентинівна
Батько - Віталій Харбор Володимирович
Зріст та вага:178см; Вага - 72кг.
Дата народження: 12.03.2000
Вік: 24 роки
Місце народження: Україна, місто Київ
Національність: Українець
Місце проживання: місто Київ
Захоплення: Мотоспорт, залізна дорога, комп'ютерні ігри.
Сімейний стан: Неодружений
Статура: Спортивна
Дитинство:
Саня Харбор народився 12 березня 2000 року, у чудовому місті Київ, дитинство було чудове, він часто подорожував світом, але найбільше любив Україну ще з маленького віку. Ходив у звичайний державний дитячий садочок, був чемним хлопчиком, там він і завів перших друзів. Вдома у Сані завжди був порядок та чистота, адже ще з малого віку мати Олена привчала його до охайності.
Батьки та родичі:
Олена Харбор-мати, працює у школі кухарем, дуже ввічлива та люб'язна жінка.
Віталій Харбор-батько, працює у міністерстві внутрішніх справ України, обіймає поважну посаду-Генерал Управління Патрульної Поліції. Строгий, але при цьому справедлива людина, всима силами бореться з корупцією, пішов на посаду за батьком.
Володимир Харбор-дідусь, чесна та поважна людина, Генерал Управління Патрульної Поліції у відставці.
Галина харбор-бабуся, приємна жінка, працювала фермером у селі.
Шкільні роки та підлітковий вік:
У 6 років Саня пішов до школи, з ним пішло й декілька його друзів з дитячого садка. До 5 класу Саня навчався чудово, часто "приносив" у щоденнику відмінно та молодець, так як оцінок ще не було. Після 5 класу, навчання стало трохи гіршим, можливо через те що з'явилися нові придмети. Улюблений урок був трудове навчання, а математику ненавидів. У вільні години після школи Саня любив грати з друзями, в них було своє улюблене місце в парку неподалік від школи, також йому подобалась тематика мототранспорту. Так як його дядько по маминій лінії був професійним мото-гонщиком, у нього була можливість поїздити на багатьох видах мотоциклів, квадроциклів та тому подібній техніці. Ближче до 9 класу Саня почав задумуватись про майбутню професію, ще з самого дитинства він мріяв працювати залізничником та бути машиністом потягу, і здається він вже вирішив, але батько все вирішив все за нього, говорячи що після 11 класу Саня повинен вступити до Національної Академії Внутрішніх Справ, а Саня не дуже любить сперечатися з дорослими, тим більше з батьком, так воно й вишло батькові слова були правдою..
Навчання на поліцейського:
Закінчивши навчання в школі після 11 класу, Саня вступив в академію внутрішніх справ (НАВС). Навчання давалося зовсім не легко, кожен новий день, це було так зване "пекло" для Сані, але йому небуло куда діватися, адже він завжди рахував що батько поганого не порадить.
Життя після навчання в академії, та перші кроки на посаді поліцейського:
І ось нарешті Саня закінчуючи навчання, одразу складає присягу та займає посаду Патрульного в підрозділі свого батька. Перші кроки були не дуже складними, але й легкими їх назвати теж неможна. Щоденні лекції, тренування, практика, відпрацювання навичок, це все дуже вимотувало моральний та фізичний стан Сані. Після отримання 4 порядкового звання стало набагато цікавіше, він вже міг виїжджати в патрулі по місту, реагувати на виклики від громадян, також і лекцій стало менше. І здається Саню все влаштовувало, він гарно себе зарекомендував старшому складові, виконував усі накази, й навіть не помітив як його голову почали охоплювати "темні думки" через низьку заробітню плату.
Думки про корупцію, осмислення:
Саня дуже швидко підвищився до 8 порядкового звання, а саме капітана, можливо через те що "людина зверху" його батько, а можливо він дійсно гарно виконував свої обов'язки. Все було добре, здається ще ось ось і можна буде обійняти посаду Майора, а там і на батька місце сісти, але Саню більше за все цікавили гроші, він зрозумів, що яке б у нього не було звання, всерівно грошей для того щоб створити сім'ю йому не вистачає. Саня сів і гарно все обдумав, не розуміючи що він робить не так, і тут йому прийшла в глову ідея: "може зайнятися корупцією? але що ж буде якщо дізнається батько?... як-би там не було у всякому випадку, спробувати варто"...
