Дитинство:
Сергій був добрим хлопчиком, навчався на одні п'ятірки. Його шанувала вся школа. До нього тягнувся народ. Зі спортом також не було проблем. Має багато призових місць перших, других, третіх. Сергій захоплювався такою боротьбою як Самбо, Дзюдо, Грекориська боротьба і вільна боротьба. Він випробував усі ці види спорту і знайшов себе в Самбо. Також у дворі у Сергія був друг. Друг був боксером і його тато збудував своєму синові власну залу. Сергій разом зі своїм другом ходили до цієї зали, тренували ударну стійку.
Юність:
В юності Сергій мріяв стати поліцейським, але він розумів, що туди потрібна хороша фізична форма. І він повністю поринув у спорт. В одних змаганнях Сергій отримав страшну травму гомілкостопа. Лікарі лікарні міста Харків сказали Сергію та його батькам, що зі спортом кінець. Тоді у Сергія всі мрії звалилися. Він проходив довге відновлення. За рік він все одно пішов на тренування. І за півроку був як новенький. Навчався так само добре, як і в дитинстві.
Взросління:
У 18 років Сергій закінчив школу і з радістю пішов служити в армію. Армія була йому успішна. Він виконував усі накази командирів, добре показував себе навчання. Через півроку Сергія призначили начальником одного із спецпідрозділів. Його спеціальний підрозділ займалася спецопераціями на рівні з МВС. Через рік, Сергій та його спецпідрозділ просили допомогти зі спеціалізованою операцією. Спецоперація полягала у визволенні заручника. Сергію в тій спецоперації прострелили ногу, і після цього пішов служити в академію СБУ.
Зрілість:
Сергій піднімався кар'єрними сходами, у нього все добре виходило. Його взяли в спеціальний підрозділ. У СБУ Сергій зустрівся зі своїм добрим другом. Разом вони ловили особливо небезпечних злочинців. Допомагали на постах Сержантам, та й не тільки. Їздили відбивати військові частини як і Сухопутних Військ, так і Військово-Морського Флоту.
Їздили зі своїм відділом на спеціальні операції, коли їх просили допомогти на них. Наприклад, порятунок заручників. Штурмували будівлю Радіоцентру, рятували заручника та заручників на маяку і не лише. Також Сергій весь цей час підтримував фізичну форму разом зі своїм другом.
Наші дні:
Нині Сергій капітан Служби Безпеки України. Також знаходиться у відділі – "КОРД". Фізична форма стала набагато кращою, ніж у минулі роки життя. тепер Сергій мріє потрапити до Національної Поліції України. Він щодня тренується на фізичну форму, на стрілянину та покращує свою ударну стійку. Також Сергій допомагає співробітникам Національної Поліції ловити особливо небезпечних злочинців. Не раз Сергій був на мітингу. Захищав будівлю Мерії та міра міста. І ще Сергій проводив спецоперації із захоплення терористів під назвою "Сепаратисти" та "Пірати".
Сергій був добрим хлопчиком, навчався на одні п'ятірки. Його шанувала вся школа. До нього тягнувся народ. Зі спортом також не було проблем. Має багато призових місць перших, других, третіх. Сергій захоплювався такою боротьбою як Самбо, Дзюдо, Грекориська боротьба і вільна боротьба. Він випробував усі ці види спорту і знайшов себе в Самбо. Також у дворі у Сергія був друг. Друг був боксером і його тато збудував своєму синові власну залу. Сергій разом зі своїм другом ходили до цієї зали, тренували ударну стійку.
Юність:
В юності Сергій мріяв стати поліцейським, але він розумів, що туди потрібна хороша фізична форма. І він повністю поринув у спорт. В одних змаганнях Сергій отримав страшну травму гомілкостопа. Лікарі лікарні міста Харків сказали Сергію та його батькам, що зі спортом кінець. Тоді у Сергія всі мрії звалилися. Він проходив довге відновлення. За рік він все одно пішов на тренування. І за півроку був як новенький. Навчався так само добре, як і в дитинстві.
Взросління:
У 18 років Сергій закінчив школу і з радістю пішов служити в армію. Армія була йому успішна. Він виконував усі накази командирів, добре показував себе навчання. Через півроку Сергія призначили начальником одного із спецпідрозділів. Його спеціальний підрозділ займалася спецопераціями на рівні з МВС. Через рік, Сергій та його спецпідрозділ просили допомогти зі спеціалізованою операцією. Спецоперація полягала у визволенні заручника. Сергію в тій спецоперації прострелили ногу, і після цього пішов служити в академію СБУ.
Зрілість:
Сергій піднімався кар'єрними сходами, у нього все добре виходило. Його взяли в спеціальний підрозділ. У СБУ Сергій зустрівся зі своїм добрим другом. Разом вони ловили особливо небезпечних злочинців. Допомагали на постах Сержантам, та й не тільки. Їздили відбивати військові частини як і Сухопутних Військ, так і Військово-Морського Флоту.
Їздили зі своїм відділом на спеціальні операції, коли їх просили допомогти на них. Наприклад, порятунок заручників. Штурмували будівлю Радіоцентру, рятували заручника та заручників на маяку і не лише. Також Сергій весь цей час підтримував фізичну форму разом зі своїм другом.
Наші дні:
Нині Сергій капітан Служби Безпеки України. Також знаходиться у відділі – "КОРД". Фізична форма стала набагато кращою, ніж у минулі роки життя. тепер Сергій мріє потрапити до Національної Поліції України. Він щодня тренується на фізичну форму, на стрілянину та покращує свою ударну стійку. Також Сергій допомагає співробітникам Національної Поліції ловити особливо небезпечних злочинців. Не раз Сергій був на мітингу. Захищав будівлю Мерії та міра міста. І ще Сергій проводив спецоперації із захоплення терористів під назвою "Сепаратисти" та "Пірати".
