Переглянути вкладення
1. Дитинство
Хлопчик Слава Мартеллі народився в Львівському регіоні, в місті Східниця, де народилися його предки. І був він другим сином в сім'ї. Сім'я у нього була великою, багатою, насиченою коренями з різних регіонів Західної України. У Слави також був старший брат. В тяжких ситуаціях завжди виручав та допомагав старший брат. Батьки Слави виховували його строго, щоб він виріс ввічливим, обрядним та охайним чоловіком. В кінці кінців так і сталося, виховання дало свої плюси, і також мінуси. У батька Слави був тяжкий характер, було забагато зайвих нервів. На жаль, сталося так, що характер передався синові. Батьки хлопця познайомились в маршрутці, на якій їхали в фортецю Тустань, яка була за Східницьою, далі знайшли спільну мову і пішли разом на екскурсію. А вже після весілля, у мами з'явилася мережа пекарень "Львівські Круасани" це пекарні, куточки які вона справді дуже любила, та насолоджувалась цим. Це було її хобі. Батько закінчив економічний факультет в Львівському національному університеті, та пішов працювати в банку під назвою "Альфа-банк", і зайняв високу посаду.
Переглянути вкладення
2. Юність
З самого дитинство Славік був творчий, прагнув добре закінчити школу та добре навчатися в подальшому житті. З першого класу він ходив на додаткові заняття по англійській, та німецькій мовах. Також він обожнював спорт, його улюбленим видом спорту був футбол - це і було його повсякденним хобі. У Слави був потяг не тільки до навчання, а й до всього спорту, він любив і баскетбол, і волейбол, та зрозуміло футбол. Не один раз його викликали у команду школи по футболу, грали зі всіма школами, був одним з найкращих бомбардирів. Окрім школи він займався футболом ходячи на тренування в футбольний клуб "Рух" (Львів). В юному віці його взяли в академію цього ж футбольного клубу, він показував там успіхи і в подальшому розвивав свою кар'єру в цьому клубі. Закінчивши школу, пройшовши військову кафедру і поступив в академію національної поліції у Львівський державний університет внутрішніх справ України.
Переглянути вкладення
3. Молодість
Закінчивши академію національної поліції України в м. Львові, успішно вступив в Головне управління національної поліції у Львівській області. Служба в ГУ НПУ йшла білою смужкою, все йшло по плану, по кар'єрній драбині. Підвищився до звання Полковника ГУ НПУ, отримав орден від Президента України «За мужність» III ступінь, став шановним співробітником ГУ НПУ у Львівській області, та повісили на дошку шани. У Слави були хороші стосунки з Генералом, тобто з головою ГУ НПУ, та вони двоє довго служили пліч-о-пліч. На жаль, Генерал пішов у відставку, та був створений розформ офіцерів та старшого складу ГУ НПУ у Львівській області. Слава вирішив піти в Головне управління розвідки Міністерства Оборони України.
Переглянути вкладення
4. Подальша кар'єра
Переїхавши до Києва, довгий час служивши в ГУР МО України Слава дослужився до звання Генерал-майора, та став Начальником головного управління розвідки. Також Слава не забував про своє хобі, про футбол. Зі своїм складом часто ходив на футбольне поле грати футбол, зазвичай вигравала команда Слави, так як раніше він цим дуже часто займався. Слава знайшов своє перше кохання, яке звали Юлія. Юля була родом з Києва та навчалася у Львові, в Національному університеті "Львівська політехніка". Не зрозуміло, як ми раніше не зустрічалися. Славік і Юля зустрічалися два роки, та вирішили одружитися. Одружившись, почали разом жити, подорожувати, та Слава не забував продовжувати службу в ГУР МО. Після пів року з дати весілля Юля завагітніла, та через дев'ять місяців народила сина.
Переглянути вкладення
5. Сімейне, майбутнє життя
Все почалося з того, що Славі довелося закінчити службу в Головному управління розвідки міністерства оборони України в м.Києві по сімейним обставинам, в зв'язку з народженням сина. Сина назвали Дмитром, в честь мого брата, а вже стрико мого сина. Також бабуся та дідусь няньчили онука, онук дуже любив свою бабусю та свого дідуся, і стрика також. Коли син вже підріз Слава навчав його усьому, що він умів, знав. З віку шести років Слава віддав сина на футбол, перший час він походив, та йому не дуже сподобалось. Далі Слава вирішив повести сина на баскетбол, походив, походив, і йому сподобалося! Слава був задоволений, що син знайшов своє хобі. Слава також в юності любив баскетбол, грав в школі завжди. Та ходив менший Діма на баскетбол, часто Слава з сином грали в баскетбол разом. Але, Слава розумів, що без служби в держ.організації йому тяжко.
Славі запропонували піти служити в СБУ м.Києва.Переглянути вкладення
6. Служба в СБУ
Слава прийняв пропозицію піти на службу в Службу безпеки України м.Києва, та почав службу. З першого місяця все було добре, "як по маслу". Слава щоразу підвищувався, і підвищувався у свому званні. Відкрились рапорти на вступ до Центра спеціальних операція "А - Служби безпеки України". Слава написав рапорт на вступ, та його рапорт прийняли. Попереду залишилось лише пройти набір, набір складається з: фізичної підготовки, моральної підготовки, вміння стріляти, тощо.
Настав день проходження набору по прийнятим рапортам, на початку перші троє бійці не пройшли фізичну підготовку, та їм зразу було відкзано. Всього на наборі було 20 бійців СБУ. Дішла черга до Слави, на початку все було супер, фізичну підготовку здав на чудово. А далі вже...Слава трохи захвилювався на моральній підготовці, здав її, але не на чудово. Отже, пройшовши набір йому вручили нашивку ЦСО "А" СБУ, та він урочисто начепив на форму. Довгий час виконував свій обов'язок, та з честю і гордістю служив на благо України.
Переглянути вкладення
7. Теперішні дні
Наступив 2022 рік, та 24 лютого країна-агресор почала вторгнення на нашу державу. Як тільки почалася війна, Слава зразу ж пішов на фронт, воювати. Спочатку пішов добровольно з іншими державними структурами, які вже тоді воювали. А на теперішні дні бійців ЦСО "А" СБУ, в тому рахунку і Славу, відправили звільнювати деокуповані території на схід. Спочатку відправили на Харківщину, там успішно звільнили 421 населений пункт. Далі відправили на Херсонщину разом з ГУР МО, ССО, СБУ , там також і надалі звільняють деокуповані населені пункти. Отже, Слава мужня, та працьовита людина. Зараз і надалі служить на благо України. Слава на всю публіку хоче сказати два слова: "Слава Україні". Переглянути вкладення Переглянути вкладення
1. Дитинство
Хлопчик Слава Мартеллі народився в Львівському регіоні, в місті Східниця, де народилися його предки. І був він другим сином в сім'ї. Сім'я у нього була великою, багатою, насиченою коренями з різних регіонів Західної України. У Слави також був старший брат. В тяжких ситуаціях завжди виручав та допомагав старший брат. Батьки Слави виховували його строго, щоб він виріс ввічливим, обрядним та охайним чоловіком. В кінці кінців так і сталося, виховання дало свої плюси, і також мінуси. У батька Слави був тяжкий характер, було забагато зайвих нервів. На жаль, сталося так, що характер передався синові. Батьки хлопця познайомились в маршрутці, на якій їхали в фортецю Тустань, яка була за Східницьою, далі знайшли спільну мову і пішли разом на екскурсію. А вже після весілля, у мами з'явилася мережа пекарень "Львівські Круасани" це пекарні, куточки які вона справді дуже любила, та насолоджувалась цим. Це було її хобі. Батько закінчив економічний факультет в Львівському національному університеті, та пішов працювати в банку під назвою "Альфа-банк", і зайняв високу посаду.
Переглянути вкладення
2. Юність
З самого дитинство Славік був творчий, прагнув добре закінчити школу та добре навчатися в подальшому житті. З першого класу він ходив на додаткові заняття по англійській, та німецькій мовах. Також він обожнював спорт, його улюбленим видом спорту був футбол - це і було його повсякденним хобі. У Слави був потяг не тільки до навчання, а й до всього спорту, він любив і баскетбол, і волейбол, та зрозуміло футбол. Не один раз його викликали у команду школи по футболу, грали зі всіма школами, був одним з найкращих бомбардирів. Окрім школи він займався футболом ходячи на тренування в футбольний клуб "Рух" (Львів). В юному віці його взяли в академію цього ж футбольного клубу, він показував там успіхи і в подальшому розвивав свою кар'єру в цьому клубі. Закінчивши школу, пройшовши військову кафедру і поступив в академію національної поліції у Львівський державний університет внутрішніх справ України.
Переглянути вкладення
3. Молодість
Закінчивши академію національної поліції України в м. Львові, успішно вступив в Головне управління національної поліції у Львівській області. Служба в ГУ НПУ йшла білою смужкою, все йшло по плану, по кар'єрній драбині. Підвищився до звання Полковника ГУ НПУ, отримав орден від Президента України «За мужність» III ступінь, став шановним співробітником ГУ НПУ у Львівській області, та повісили на дошку шани. У Слави були хороші стосунки з Генералом, тобто з головою ГУ НПУ, та вони двоє довго служили пліч-о-пліч. На жаль, Генерал пішов у відставку, та був створений розформ офіцерів та старшого складу ГУ НПУ у Львівській області. Слава вирішив піти в Головне управління розвідки Міністерства Оборони України.
Переглянути вкладення
4. Подальша кар'єра
Переїхавши до Києва, довгий час служивши в ГУР МО України Слава дослужився до звання Генерал-майора, та став Начальником головного управління розвідки. Також Слава не забував про своє хобі, про футбол. Зі своїм складом часто ходив на футбольне поле грати футбол, зазвичай вигравала команда Слави, так як раніше він цим дуже часто займався. Слава знайшов своє перше кохання, яке звали Юлія. Юля була родом з Києва та навчалася у Львові, в Національному університеті "Львівська політехніка". Не зрозуміло, як ми раніше не зустрічалися. Славік і Юля зустрічалися два роки, та вирішили одружитися. Одружившись, почали разом жити, подорожувати, та Слава не забував продовжувати службу в ГУР МО. Після пів року з дати весілля Юля завагітніла, та через дев'ять місяців народила сина.
Переглянути вкладення
5. Сімейне, майбутнє життя
Все почалося з того, що Славі довелося закінчити службу в Головному управління розвідки міністерства оборони України в м.Києві по сімейним обставинам, в зв'язку з народженням сина. Сина назвали Дмитром, в честь мого брата, а вже стрико мого сина. Також бабуся та дідусь няньчили онука, онук дуже любив свою бабусю та свого дідуся, і стрика також. Коли син вже підріз Слава навчав його усьому, що він умів, знав. З віку шести років Слава віддав сина на футбол, перший час він походив, та йому не дуже сподобалось. Далі Слава вирішив повести сина на баскетбол, походив, походив, і йому сподобалося! Слава був задоволений, що син знайшов своє хобі. Слава також в юності любив баскетбол, грав в школі завжди. Та ходив менший Діма на баскетбол, часто Слава з сином грали в баскетбол разом. Але, Слава розумів, що без служби в держ.організації йому тяжко.
Славі запропонували піти служити в СБУ м.Києва.Переглянути вкладення
6. Служба в СБУ
Слава прийняв пропозицію піти на службу в Службу безпеки України м.Києва, та почав службу. З першого місяця все було добре, "як по маслу". Слава щоразу підвищувався, і підвищувався у свому званні. Відкрились рапорти на вступ до Центра спеціальних операція "А - Служби безпеки України". Слава написав рапорт на вступ, та його рапорт прийняли. Попереду залишилось лише пройти набір, набір складається з: фізичної підготовки, моральної підготовки, вміння стріляти, тощо.
Настав день проходження набору по прийнятим рапортам, на початку перші троє бійці не пройшли фізичну підготовку, та їм зразу було відкзано. Всього на наборі було 20 бійців СБУ. Дішла черга до Слави, на початку все було супер, фізичну підготовку здав на чудово. А далі вже...Слава трохи захвилювався на моральній підготовці, здав її, але не на чудово. Отже, пройшовши набір йому вручили нашивку ЦСО "А" СБУ, та він урочисто начепив на форму. Довгий час виконував свій обов'язок, та з честю і гордістю служив на благо України.
Переглянути вкладення
7. Теперішні дні
Наступив 2022 рік, та 24 лютого країна-агресор почала вторгнення на нашу державу. Як тільки почалася війна, Слава зразу ж пішов на фронт, воювати. Спочатку пішов добровольно з іншими державними структурами, які вже тоді воювали. А на теперішні дні бійців ЦСО "А" СБУ, в тому рахунку і Славу, відправили звільнювати деокуповані території на схід. Спочатку відправили на Харківщину, там успішно звільнили 421 населений пункт. Далі відправили на Херсонщину разом з ГУР МО, ССО, СБУ , там також і надалі звільняють деокуповані населені пункти. Отже, Слава мужня, та працьовита людина. Зараз і надалі служить на благо України. Слава на всю публіку хоче сказати два слова: "Слава Україні". Переглянути вкладення Переглянути вкладення
