Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Могила Євген Мстиславович
Стать: Чоловіча
Мати - Дефо Єлизавета Петрівна
Батько - Могила Мстислав Макарович
Дідусь - Могила Макар Васильович
Бабуся - Дем'янко Владислава Вікторівна
Зріст та вага: 1.96 - 93кг
Дата народження: 10.04.1996
Вік: 27 років
Місце народження: м.Кривий Ріг, Україна
Національність: Українець
Місце проживання: м. Дніпро
Захоплення: Політичний нахил
Сімейний стан: Одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелені
Зачіска: Прінстон
Відмітні знаки: Шрам на лівій брові.
Глава перша - Дитинство.
Народився Могила Євген Мстиславович у 1996 році в місті Кривий Ріг. Мати звали Марта. Була досвідченою та мудрою у своїй справі та працювала в лікарні мед. сестрою і мала гарні відгуки від колег. Тато був успішним бізнесменом. Але дитинство Євген провів із
своїм дідусем Макаром та бабусею Владиславою, оскільки батьки добросовісно та більшу частину часу проводили на місці своєї роботи. Дідусь був дуже мудрою та досвідченою людиною, оскільки він служив у лавах ЗСУ та мав звання генерала, і таким чином навчив його граматиці, та основи, які потрібні для життя(готувати, дисципліні, самоорганізації та багато іншого). І саме в цьому становищі хлопчик загартував у собі твердий характер та стійку силу волі. Але мати та батько також залишили за собою в його серці слід батьківської та бабусиної ласки. Навіть якщо Євген “опікувався” дідусем та бабусею, то батьки його також підтримували і виховували його.
Глава друга - Переломний момент.
В дитинстві та юнацтві Євгену подобалась військова тематика - танки, винищувачі. Він спілкувався з однолітками, друзями та іноді з батьками на ці теми із задоволенням і в Євгена була мрія захищати людей від загарбників. Але після смерті дідуся та від'їзду батька за кордон, життя хлопця змінилось. Батько підтримував зв'язок із матір'ю та сином. Але трагічна смерть і різкий від'їзд батька вплинуло на його подальші дії та поведінку, оскільки для сина в цьому віці була потрібна чоловіча підтримка, яку від бабусі та матері він не отримає. Але вони все ж таки внесли свій вклад у нього для розвитку його особистості, оскільки мали наміри допомогти Євгену стати на ноги і жити повноцінним життям.
Глава третя - Становлення людини та громадянина
Все почалося з того, що після змін у житті Євгена з'явилися друзі, в яких він знайшов ту підтримку, яку йому не вистачає від батька. І хлопці приймають рішення разом змінити своє життя в кращу сторону і переїхати в інше місто. Вирішивши разом про переїзд до іншого міста, він повідомив про своє рішення матері та батьку. Оскільки батьки не могли в його віці вплинути на рішення, вони підтримали Євгена. Після декількох років навчання, Могила прийняв рішення піти до лав ЗСУ. Пройшли декілька років старань та зусиль, фізичних тренувань, посилення вивчення нормативно-правової бази, підготовки до служби та сумлінного виконання службових обов'язків.
Глава четверта - Життя в лавах ЗСУ
Євгену дуже подобалась військова тематика. У нього була мотивація і ідеал - це його дідусь та його хоробре рішення бути в лавах ЗСУ, та дослуживши до самого високого звання - Генерала. Життя в казармі - це становище Євгена як мужнього, витриманого та стресостійкого чоловіка, та мужню людину. Виконуючи брудну роботу (миючи туалети та поли в казармі), виконуючи накази керівників, Євген швидко втянувся в систему та виконував свою роботу швидко та ефективно. Втягнувшись у роботу та повсякденне життя військовослужбовця, Могила знайшов також багато цікавих друзів та познайомився із керівництвом Збройних Сил України та багатьох підрозділів у цілому.
Глава п'ята - Кар'єра і бажання бути серед лідерів
Дослуживши до звання сержант ЗСУ, у Євгена з'явилось бажання перевестись до іншої державної структури. Але його зупинило дві речі: прагнення стати військовослужбовцем у юнацькі роки та дідусь, який його виховав. Могила і надалі служив та працював у ЗСУ, і не пошкодував. Саме після цього переломного моменту в його кар'єрі з'явились приємні для нього зміни. Оскільки він виконував всю роботу якісно та завчасно, він зрозумів, що служба у лавах ЗСУ - це престижно, а також приносить користь лавам Збройних Сил України та Євгену в цілому.
Глава шоста - Допомога керівництву
Після успішної зміни своїх поглядів про перехід до іншої фракції і залишившись у лавах ЗСУ, Євгену запропонували допомогти керівництву у брудних справах, і погодившись, він виконував цю роботу, внаслідок маючи проблеми. Але, завдяки дідусеві та його підтримці в дитинстві і цікавим розповідям та становленню Євгена як людини стійкої, Могила мав змогу виправдовувати себе і надалі служив у лавах ЗСУ, виконуючи свої службові обо'вязки. Було багато злетів і падінь, які пішли на користь. Корупційні схеми та прикривальні справи посилились та зміцнились у його справах та завданнях. І стали в його житті нерідким явищем.
Глава сьома - Робота і подальше кар'єрне життя.
У Євгена Мстиславовича з'явилась можливість підвищитись до високого звання, що успішно може вплинути на нього та на підрозділи. І в Могили це успішно вийшло. Він підвисився до звання Полковника та проводив роботу у своєму підрозділі та підвищувати авторитет фркції серед усіх фракцій. Маючи бажання стати своєю людиною серед керівництва та допомагати своєму підрозділу, Могила досягнув свого прагнення, та розвивав підрозділ, в якому служив із сержантського звання. І продовжувалось його кар'єрне життя серед військовослужбовців, маючи і надалі високі прагнення та бажання поставити свій підрозділ на ноги і зробити його найкращим. Впливаючи на особовий склад, проодивши багато різних завдань, Євген настільки втягнувся в цю роботу, що маав змогу рідко бачитись із своїми батьками та близькими родичами. Але робота у Збройних Силах України його зробила мужнім, розсудливим та стресостійким, і навчила багато поганим речам і різним схемам для допомоги та прикриття особовому складу та керівництву.
Глава восьма - Нова кар'єра, нове життя
Після успішного перебування на посаді Полковника ЗСУ, займанням корупційними схемами, Євгену надійшла пропозиція вступити до лав Національної поліції України. Вагаючись та роздумуючи, Могила не одразу погодився. Роздумуючи деякий час, він погодився на цю пропозицію і вступив до лав НПУ. Пробувши рядовим, він побачив багато порушень, недоліків, які хотілось виправити. І таким чином, Євген досяг звання Полковника НПУ, і почав відроджувати фракцію і допомагати Генералу поліції у його справах та діяльності. Також, під час служби у лавах ЗСУ, Євген Могила знайшов собі людину, яка допомагала йому у його справах, підтримувала у тяжких ситуаціях. Він одружився і продовжував життя із своєю коханою людиною і на службі в лавах Національної поліції України, маючи великі наміри на позитивні зміни у фракції та щасливе і позитивне майбутнє його сім’ї.
Глава дев'ята. Переломний момент та повернення у престижність.
Євген звільнився із лав Національної поліції за для відновлення власних сил та проведення часу разом із своєю сім'єю. Дізнавшись погану новину - Могила вирішив тимчасово не працювати в державних органах. Помер батько.. Це та людина, яка була нащадком мотивації, яку передав його дідусь. Це було тяжкою втратою для Євгена, але завдяки його мужності та стійкій підтримці його дружини він прийняв несподіване рішення - повернутись до лав Збройних сил України. І це було зроблено успішно.
Глава десята. Ностальгія та задоволення від служби у лавах ЗСУ.
Євген, вступивши до лав ЗСУ, допомагав своїм колегам у різних справах, також різних брудних справах і виконуючи сумлінно свої обов'язки як військовослужбовця, який давай присягу на вірність Українському народові. І, знову згадавши своїх спочилих дідуся та батька, Могила вирішив дослужити до високого рангу. Звичайно, маючи багато перешкод, одразу він не має змоги це зробити. Але, завдяки допомозі людям у брудних справах, та в подальшому їх підтримці - Могила успішно поновився на звання Полковника ЗСУ, маючи великі надії на співпрацю із своїми колегами та міцну підтримку, а також велике бажання відновлювати свій улюблений підрозділ - Сили Спеціальних Операцій (ССО) та старанно виконувати свої службові обов'язки, і допомагати у брудних справах своїм колегам, оскільки тут все відувалось чисто та бадьоро. Саме Військова Частина та Збройні Сили України були початком становлення Євгена як людини і громадянина, тому цей крок - поновитися на службу у фракції та званні - не став помилковим у Могили, а навпаки має позитивні наміри на великі звершення та допомозі керівництву у будь - яких справах(навіть у брудних). Із - за не стійкості у матерільному забезпеченні та грубому відношенні до Євгена - змінилось світосприйняття та мислення у Могили. І завдяки цьому Євген став брати хабарі будучи на високій посаді та відноситись почав грубо, жорстоко, але по факту і справедливості до своїх колег-військових та різних обставин, які виникали у його діяльності.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Стать: Чоловіча
Мати - Дефо Єлизавета Петрівна
Батько - Могила Мстислав Макарович
Дідусь - Могила Макар Васильович
Бабуся - Дем'янко Владислава Вікторівна
Зріст та вага: 1.96 - 93кг
Дата народження: 10.04.1996
Вік: 27 років
Місце народження: м.Кривий Ріг, Україна
Національність: Українець
Місце проживання: м. Дніпро
Захоплення: Політичний нахил
Сімейний стан: Одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелені
Зачіска: Прінстон
Відмітні знаки: Шрам на лівій брові.
Глава перша - Дитинство.
Народився Могила Євген Мстиславович у 1996 році в місті Кривий Ріг. Мати звали Марта. Була досвідченою та мудрою у своїй справі та працювала в лікарні мед. сестрою і мала гарні відгуки від колег. Тато був успішним бізнесменом. Але дитинство Євген провів із
своїм дідусем Макаром та бабусею Владиславою, оскільки батьки добросовісно та більшу частину часу проводили на місці своєї роботи. Дідусь був дуже мудрою та досвідченою людиною, оскільки він служив у лавах ЗСУ та мав звання генерала, і таким чином навчив його граматиці, та основи, які потрібні для життя(готувати, дисципліні, самоорганізації та багато іншого). І саме в цьому становищі хлопчик загартував у собі твердий характер та стійку силу волі. Але мати та батько також залишили за собою в його серці слід батьківської та бабусиної ласки. Навіть якщо Євген “опікувався” дідусем та бабусею, то батьки його також підтримували і виховували його.
Глава друга - Переломний момент.
В дитинстві та юнацтві Євгену подобалась військова тематика - танки, винищувачі. Він спілкувався з однолітками, друзями та іноді з батьками на ці теми із задоволенням і в Євгена була мрія захищати людей від загарбників. Але після смерті дідуся та від'їзду батька за кордон, життя хлопця змінилось. Батько підтримував зв'язок із матір'ю та сином. Але трагічна смерть і різкий від'їзд батька вплинуло на його подальші дії та поведінку, оскільки для сина в цьому віці була потрібна чоловіча підтримка, яку від бабусі та матері він не отримає. Але вони все ж таки внесли свій вклад у нього для розвитку його особистості, оскільки мали наміри допомогти Євгену стати на ноги і жити повноцінним життям.
Глава третя - Становлення людини та громадянина
Все почалося з того, що після змін у житті Євгена з'явилися друзі, в яких він знайшов ту підтримку, яку йому не вистачає від батька. І хлопці приймають рішення разом змінити своє життя в кращу сторону і переїхати в інше місто. Вирішивши разом про переїзд до іншого міста, він повідомив про своє рішення матері та батьку. Оскільки батьки не могли в його віці вплинути на рішення, вони підтримали Євгена. Після декількох років навчання, Могила прийняв рішення піти до лав ЗСУ. Пройшли декілька років старань та зусиль, фізичних тренувань, посилення вивчення нормативно-правової бази, підготовки до служби та сумлінного виконання службових обов'язків.
Глава четверта - Життя в лавах ЗСУ
Євгену дуже подобалась військова тематика. У нього була мотивація і ідеал - це його дідусь та його хоробре рішення бути в лавах ЗСУ, та дослуживши до самого високого звання - Генерала. Життя в казармі - це становище Євгена як мужнього, витриманого та стресостійкого чоловіка, та мужню людину. Виконуючи брудну роботу (миючи туалети та поли в казармі), виконуючи накази керівників, Євген швидко втянувся в систему та виконував свою роботу швидко та ефективно. Втягнувшись у роботу та повсякденне життя військовослужбовця, Могила знайшов також багато цікавих друзів та познайомився із керівництвом Збройних Сил України та багатьох підрозділів у цілому.
Глава п'ята - Кар'єра і бажання бути серед лідерів
Дослуживши до звання сержант ЗСУ, у Євгена з'явилось бажання перевестись до іншої державної структури. Але його зупинило дві речі: прагнення стати військовослужбовцем у юнацькі роки та дідусь, який його виховав. Могила і надалі служив та працював у ЗСУ, і не пошкодував. Саме після цього переломного моменту в його кар'єрі з'явились приємні для нього зміни. Оскільки він виконував всю роботу якісно та завчасно, він зрозумів, що служба у лавах ЗСУ - це престижно, а також приносить користь лавам Збройних Сил України та Євгену в цілому.
Глава шоста - Допомога керівництву
Після успішної зміни своїх поглядів про перехід до іншої фракції і залишившись у лавах ЗСУ, Євгену запропонували допомогти керівництву у брудних справах, і погодившись, він виконував цю роботу, внаслідок маючи проблеми. Але, завдяки дідусеві та його підтримці в дитинстві і цікавим розповідям та становленню Євгена як людини стійкої, Могила мав змогу виправдовувати себе і надалі служив у лавах ЗСУ, виконуючи свої службові обо'вязки. Було багато злетів і падінь, які пішли на користь. Корупційні схеми та прикривальні справи посилились та зміцнились у його справах та завданнях. І стали в його житті нерідким явищем.
Глава сьома - Робота і подальше кар'єрне життя.
У Євгена Мстиславовича з'явилась можливість підвищитись до високого звання, що успішно може вплинути на нього та на підрозділи. І в Могили це успішно вийшло. Він підвисився до звання Полковника та проводив роботу у своєму підрозділі та підвищувати авторитет фркції серед усіх фракцій. Маючи бажання стати своєю людиною серед керівництва та допомагати своєму підрозділу, Могила досягнув свого прагнення, та розвивав підрозділ, в якому служив із сержантського звання. І продовжувалось його кар'єрне життя серед військовослужбовців, маючи і надалі високі прагнення та бажання поставити свій підрозділ на ноги і зробити його найкращим. Впливаючи на особовий склад, проодивши багато різних завдань, Євген настільки втягнувся в цю роботу, що маав змогу рідко бачитись із своїми батьками та близькими родичами. Але робота у Збройних Силах України його зробила мужнім, розсудливим та стресостійким, і навчила багато поганим речам і різним схемам для допомоги та прикриття особовому складу та керівництву.
Глава восьма - Нова кар'єра, нове життя
Після успішного перебування на посаді Полковника ЗСУ, займанням корупційними схемами, Євгену надійшла пропозиція вступити до лав Національної поліції України. Вагаючись та роздумуючи, Могила не одразу погодився. Роздумуючи деякий час, він погодився на цю пропозицію і вступив до лав НПУ. Пробувши рядовим, він побачив багато порушень, недоліків, які хотілось виправити. І таким чином, Євген досяг звання Полковника НПУ, і почав відроджувати фракцію і допомагати Генералу поліції у його справах та діяльності. Також, під час служби у лавах ЗСУ, Євген Могила знайшов собі людину, яка допомагала йому у його справах, підтримувала у тяжких ситуаціях. Він одружився і продовжував життя із своєю коханою людиною і на службі в лавах Національної поліції України, маючи великі наміри на позитивні зміни у фракції та щасливе і позитивне майбутнє його сім’ї.
Глава дев'ята. Переломний момент та повернення у престижність.
Євген звільнився із лав Національної поліції за для відновлення власних сил та проведення часу разом із своєю сім'єю. Дізнавшись погану новину - Могила вирішив тимчасово не працювати в державних органах. Помер батько.. Це та людина, яка була нащадком мотивації, яку передав його дідусь. Це було тяжкою втратою для Євгена, але завдяки його мужності та стійкій підтримці його дружини він прийняв несподіване рішення - повернутись до лав Збройних сил України. І це було зроблено успішно.
Глава десята. Ностальгія та задоволення від служби у лавах ЗСУ.
Євген, вступивши до лав ЗСУ, допомагав своїм колегам у різних справах, також різних брудних справах і виконуючи сумлінно свої обов'язки як військовослужбовця, який давай присягу на вірність Українському народові. І, знову згадавши своїх спочилих дідуся та батька, Могила вирішив дослужити до високого рангу. Звичайно, маючи багато перешкод, одразу він не має змоги це зробити. Але, завдяки допомозі людям у брудних справах, та в подальшому їх підтримці - Могила успішно поновився на звання Полковника ЗСУ, маючи великі надії на співпрацю із своїми колегами та міцну підтримку, а також велике бажання відновлювати свій улюблений підрозділ - Сили Спеціальних Операцій (ССО) та старанно виконувати свої службові обов'язки, і допомагати у брудних справах своїм колегам, оскільки тут все відувалось чисто та бадьоро. Саме Військова Частина та Збройні Сили України були початком становлення Євгена як людини і громадянина, тому цей крок - поновитися на службу у фракції та званні - не став помилковим у Могили, а навпаки має позитивні наміри на великі звершення та допомозі керівництву у будь - яких справах(навіть у брудних). Із - за не стійкості у матерільному забезпеченні та грубому відношенні до Євгена - змінилось світосприйняття та мислення у Могили. І завдяки цьому Євген став брати хабарі будучи на високій посаді та відноситись почав грубо, жорстоко, але по факту і справедливості до своїх колег-військових та різних обставин, які виникали у його діяльності.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
