ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДСНС м. БОРИСПІЛЬ
ТЕОРЕТИЧНА КНИГА СПІВРОБІТНИКА
Навчальний матеріал для особового складу ГУ ДСНС
ТЕОРЕТИЧНА КНИГА СПІВРОБІТНИКА
Навчальний матеріал для особового складу ГУ ДСНС
ЗМІСТ
- Глава 1. Абревіатури та основні терміни
- Глава 2. Види вогнегасників
- Глава 3. Види медичної допомоги
- Глава 4. Правила надання домедичної допомоги
- Глава 5. Види катастроф
- Глава 6. Дії під час катастроф
- Глава 7. Види пожеж
- Глава 8. Види пожежних рукавів
ГЛАВА 1. АБРЕВІАТУРИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ
ДСНС — Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
ГУ — Головне управління.
ГУ ДСНС — Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
КПП — контрольно-пропускний пункт.
АКПП — автомобільний контрольно-пропускний пункт.
ДПРЗ — державний пожежно-рятувальний загін.
ДПРЧ — державна пожежно-рятувальна частина.
ПРЧ — пожежно-рятувальна частина.
ЧСПТ — частина спеціальної пожежної техніки.
РУ — районне управління.
ГДЗС — газодимозахисна служба.
СЦЗ — служба цивільного захисту.
АРЗ СП — аварійно-рятувальний загін спеціального призначення.
ПЗЧ — пункт зв'язку частини.
ОКЦ — оперативно-координаційний центр.
ОТЗ — особистий транспортний засіб.
СТЗ — службовий транспортний засіб.
АЦ — автоцистерна.
АД — автодрабина.
АГДЗС — автомобіль газодимозахисної служби.
ПМД — перша медична допомога.
ДМД — домедична допомога.
ЕМД — екстрена медична допомога.
СЛР — серцево-легенева реанімація.
ЗІЗ — засоби індивідуального захисту.
НС — надзвичайна ситуація.
РХБЗ — радіаційний, хімічний та біологічний захист.
РП — рольова гра.
ГРП — глобальна рольова подія.
Плац — площа для проведення стройових занять, шикувань та оглядів.
Пожежа — неконтрольоване горіння, що поширюється в часі та просторі.
Вибух — швидкоплинний фізичний або фізико-хімічний процес із значним виділенням енергії за короткий проміжок часу.
ГЛАВА 2. ВИДИ ВОГНЕГАСНИКІВ
Вогнегасник — переносний або пересувний пристрій, призначений для гасіння пожеж шляхом подачі вогнегасної речовини.
Основні типи вогнегасників:
- Водні — використовують воду. Переважно застосовуються для пожеж твердих горючих матеріалів.
- Пінні — використовують вогнегасну піну. Застосовуються переважно для твердих матеріалів та горючих рідин.
- Порошкові — використовують спеціальний порошок. Можуть застосовуватися для різних класів пожеж залежно від типу порошку.
- Вуглекислотні — використовують вуглекислий газ. Застосовуються, зокрема, для гасіння електрообладнання та горючих рідин.
- Аерозольні — використовують спеціальний вогнегасний аерозоль та призначені переважно для невеликих осередків пожежі.
ГЛАВА 3. ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Перша допомога — комплекс простих заходів для збереження життя та запобігання погіршенню стану постраждалого до прибуття медичних працівників.
Домедична допомога — допомога, яка надається особами, які не мають медичної освіти, але пройшли відповідне навчання.
Екстрена медична допомога — медична допомога, що надається медичними працівниками при невідкладних станах.
Медична допомога — допомога, що надається медичними працівниками відповідно до їхньої професійної підготовки.
ГЛАВА 4. ПРАВИЛА НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
4.1. Оцінка безпеки місця події
1. Переконайтесь, що місце події безпечне.
2. Не наражайте себе на небезпеку.
3. За наявності небезпечних факторів повідомте відповідні служби.
4.2. Оцінка стану постраждалого
1. Перевірте свідомість.
2. Оцініть наявність нормального дихання.
3. За відсутності свідомості та нормального дихання негайно викликайте екстрену допомогу та розпочинайте СЛР відповідно до пройденого навчання.
4.3. Виклик екстреної допомоги
Номер екстреної медичної допомоги — 103.
Диспетчеру необхідно повідомити:
- місце події;
- кількість постраждалих;
- стан постраждалих;
- наявні небезпечні фактори;
- власні дії на місці.
4.4. Основні види допомоги
Кровотеча: застосувати прямий тиск на рану та засоби зупинки кровотечі відповідно до ситуації та підготовки.
Відсутність нормального дихання: розпочати СЛР та використовувати автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), якщо він доступний та особа навчена його застосовувати.
Опіки: охолоджувати уражену ділянку прохолодною проточною водою та накрити чистою неадгезивною пов'язкою.
Переломи: забезпечити нерухомість ушкодженої ділянки та не намагатися самостійно вправляти кістки.
Удушення: діяти відповідно до алгоритму допомоги при обструкції дихальних шляхів.
Шок: забезпечити спокій постраждалого, захистити від переохолодження та контролювати його стан до прибуття медиків.
4.5. Психологічна підтримка
1. Спокійно спілкуватися з постраждалим.
2. Пояснити свої дії.
3. Не залишати постраждалого без необхідності.
4.6. Передача постраждалого медикам
Після прибуття медичних працівників повідомити їм:
- що сталося;
- стан постраждалого;
- яку допомогу було надано;
- які зміни стану спостерігалися.
ГЛАВА 5. ВИДИ КАТАСТРОФ
1. Природні катастрофи
- Землетруси.
- Виверження вулканів.
- Цунамі.
- Повені.
- Урагани та буревії.
- Посухи.
- Лісові та степові пожежі.
- Епідемії.
2. Техногенні катастрофи
- Промислові аварії.
- Хімічні викиди.
- Вибухи.
- Транспортні аварії.
- Аварії на енергетичних об'єктах.
- Руйнування будівель та споруд.
3. Соціальні катастрофи
- Масові заворушення.
- Терористичні акти.
- Військові конфлікти.
- Інші масштабні суспільні надзвичайні ситуації.
4. Екологічні катастрофи
- Хімічне забруднення.
- Радіаційне забруднення.
- Нафтові розливи.
- Масове знищення екосистем.
- Значне забруднення води, повітря або ґрунту.
ГЛАВА 6. ДІЇ ПІД ЧАС КАТАСТРОФ
6.1. Загальний алгоритм дій
1. Оцінити обстановку.
2. Визначити основні небезпеки.
3. Повідомити відповідні служби.
4. Організувати безпечну зону.
5. За необхідності організувати евакуацію.
6. Надати домедичну допомогу постраждалим.
7. Провести рятувальні роботи в межах підготовки та повноважень.
8. Ліквідувати наслідки надзвичайної ситуації.
6.2. Природні катастрофи
Основними завданнями є оцінка ситуації, евакуація населення, пошук постраждалих, надання допомоги та ліквідація наслідків.
6.3. Техногенні катастрофи
Основними завданнями є ізоляція небезпечної зони, евакуація, локалізація джерела небезпеки, проведення рятувальних робіт та використання відповідних ЗІЗ.
6.4. Радіаційна та хімічна небезпека
1. Обмежити доступ до небезпечної зони.
2. Повідомити відповідні служби.
3. Використовувати необхідні ЗІЗ.
4. Не контактувати з невідомими речовинами.
5. Проводити роботи лише відповідно до підготовки та встановлених процедур.
6.5. Екологічні катастрофи
1. Виявити джерело забруднення.
2. Ізолювати небезпечну ділянку.
3. Не допустити поширення забруднення.
4. Організувати необхідні рятувальні та відновлювальні заходи.
ГЛАВА 7. ВИДИ ПОЖЕЖ
1. За типом горючої речовини
Клас A — горіння твердих речовин, переважно органічного походження, що супроводжується утворенням тліючого залишку.
Клас B — горіння горючих рідин або речовин, що плавляться.
Клас C — горіння газів.
Клас D — горіння металів.
Клас F — горіння кулінарних олій та жирів.
Примітка: класи пожеж залежать від нормативної системи. Електрообладнання під напругою розглядається як додаткова небезпека, а не окремий клас пожежі в європейській класифікації.
2. За місцем виникнення
- Житлові.
- Промислові.
- Лісові.
- Міські.
- Транспортні.
3. За масштабом
- Локальні.
- Масштабні.
- Великі та особливо складні.
4. За причиною виникнення
- Побутові.
- Техногенні.
- Природні.
- Навмисний підпал.
5. За характером горіння
- Полуменеві.
- Тліючі.
- Підземні.
- Пожежі з швидким поширенням.
ГЛАВА 8. ПОЖЕЖНІ РУКАВИ
Пожежний рукав — гнучкий трубопровід для транспортування води або інших вогнегасних речовин.
Основні види:
- Всмоктувальні — використовуються для забору води з джерела та її подачі до пожежної техніки.
- Напірно-всмоктувальні — можуть працювати як на всмоктування, так і під тиском відповідно до призначення.
- Напірні — використовуються для транспортування вогнегасної речовини під тиском.
Робоча рукавна лінія — система пожежних рукавів, призначена для подачі вогнегасної речовини від джерела до пожежного ствола.
Основні діаметри рукавів:
- 51 мм
- 66 мм
- 77 мм
- 125 мм
- 150 мм
Пропускна здатність та фактичний об'єм води залежать від довжини рукава, конструкції та умов його використання.
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Теоретичні знання є невід'ємною частиною підготовки співробітника ДСНС.
Кожен співробітник зобов'язаний знати основні положення цієї книги та застосовувати отримані знання відповідно до правил організації, вимог безпеки та своєї підготовки.
Теоретичні знання є невід'ємною частиною підготовки співробітника ДСНС.
Кожен співробітник зобов'язаний знати основні положення цієї книги та застосовувати отримані знання відповідно до правил організації, вимог безпеки та своєї підготовки.