Схвалено Танюшка Делігіоз / РП біографія

[Тетяна Делігіоз]

Прізвище Імʼя По батькові (ПІБ) : Делігіоз Танюшка Георгієвна
Стать: Жіноча
Мати: Делігіоз Олена Георгієвна
Батько: Делігіоз Михайло Георгійович
Зріст та вага: Зріст - 150 см; вага-50 кг.
Дата народження: 01.05.1996
Ваш вік: 29
Місце народження: Ураїна, м.Рівне
Національність: Українка
Місце проживання: м. Рівне
Захоплення: Спорт, БОКС, ММА, Зброя, Рукопашні бої а також 2-ох і 4-ох колесні звірі. Люблю швидкість.
Сімейний стан: Неодружена
Статура: Споривнат
Колір очей: Зелені
Зачіска: Блондинка
Відмітні знаки: Людина Титан
[1] Щасливе Дитинство
Народжена в Рівному, Танюшка росла в затишному будинку з видом на старий парк. Мама — військова з гідністю, тато — мовчазний працівник СБУ, але з теплими очима, які завжди ставали м’якими, коли дивився на доньку.
Дитинство було щасливим: ляльки, вогники на новорічній ялинці, армійські байки за вечерею. Батьки хоч і служили державі, ніколи не переносили свої труднощі в дім. Вона навчилася слухати, поважати дисципліну, але водночас — мріяти.
Народилася у місті Рівне в родині справжніх патріотів: мама служила в ЗСУ, а батько працював у СБУ. Дитинство Танюшки пройшло не у рожевих мріях, а у дисципліні, фізичній підготовці та чіткому розумінні, що життя — це не завжди спокій. Батьки не змушували її йти їхнім шляхом, але й не приховували, що служба — справа для сильних.
У підлітковому віці Танюшка захопилась документальними фільмами про рятувальні служби. Одного разу, побачивши сюжет про рятувальника, який витяг постраждалу з-під завалів, вона сказала:
“Я не хочу воювати, я хочу рятувати.”
Після школи вступила до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Вже з перших курсів відзначалася не лише гарною фізичною формою, а й аналітичним мисленням — вміла приймати рішення швидко і чітко.
Службу в ДСНС розпочала з роботи на лінії екстреного реагування. Згодом її перевели в оперативно-рятувальний загін, де вона працювала під час численних надзвичайних ситуацій — від пожеж до порятунку під час паводків.
Один з найважчих днів — під час вибуху складу боєприпасів на Харківщині, коли вона особисто вивела на собі трьох постраждалих. Після цього отримала підвищення — капітана, а через 2 роки — звання полковника.
Її робочий день часто починається о 6 ранку і закінчується далеко за північ. Вона звикла бути завжди в роботі, завжди поруч, коли біда.
Танюшка Делігіоз не має родини, бо не може дозволити собі слабкість. Але має команду — свою другу сім’ю. Вона мріє відкрити центр підготовки молодих рятувальників, бо вірить: майбутнє країни — це не тільки ті, хто бореться, а й ті, хто рятує.
[2] Безтурботне Юнацтво
Підліткові роки пройшли під звуки музики у навушниках, дружбу з однокласниками та перше кохання, яке закінчилось швидко, але м’яко. Танюшка не думала про майбутнє — вона жила моментом.
У старших класах займалася легкою атлетикою, брала участь у шкільних дебатах, але в душі ще не знала, ким хоче стати. Лише серцем відчувала — її шлях не буде буденним. І якби тоді їй сказали, ким вона стане — вона б лише засміялася.
3. Все з чистого листаПісля школи стала перед вибором: піти у військове, як мама, чи у безпеку, як тато. Але серце сказало: “Я хочу рятувати.”
Так вона обрала шлях рятувальниці й вступила до університету безпеки життєдіяльності.
Це був новий розділ. Чіткий режим, суворі викладачі, постійні тренування. Танюшка більше не була просто дівчиною з району. Вона стала майбутнім офіцером.
Вперше в житті відчула, що живе не для себе, а заради інших.
3 Характер і поведінка​

Залізна дисципліна: Вона не терпить запізнень — навіть на п’ять хвилин. Внутрішній баланс: Ніколи не кричить. Якщо Танюшка мовчить — це гірше, ніж будь-який крик.Слухає, а не говорить: Командирка, яка дає слово молодим, але завжди має останню відповідальність.Без романтики: Уникає стосунків — не тому, що не хоче, а тому, що боїться втратити ще когось. Після тієї місії в Житомирській області просто не може собі дозволити ще один біль

4. Нове життя
Після випуску Танюшка потрапила в бойовий рятувальний підрозділ. Її перший виїзд — пожежа в багатоповерхівці. Дим, паніка, чужі крики — все змінилося. Вона не зламалась.
Рік за роком зростала. Звання. Досвід. Повагу серед колег здобула не словами, а справами. Ніколи не ховалась за спинами. У критичні моменти — перша в двері.
До 29 років вона вже командувала підрозділом. Люди вірили їй більше, ніж системі. Бо Танюшка не здавала позиції. Вона стала тим, хто тримав інших, коли вони падали.
5. Ситуація перевернула все​

Одна операція змінила хід усього.
Під час рятування після вибуху складу в Житомирській області загинув її побратим — близький друг, з яким вона починала ще з університету. Його втрату вона не забула досі.
Тоді вона вперше захотіла зняти форму. Вперше заплакала не в кабінеті, а просто посеред руїн, тримаючи каску товариша. Але саме тоді зрозуміла: це не кінець, а ще один виклик.
Відтоді вона змінилась. Стала більш суворою, менш емоційною. Рятує так само — впевнено, чітко, на автоматизмі. Але десь глибоко в душі живе думка: “Якщо не я, то хто?”

Фінал
Сьогодні Танюшка Делігіоз — Полковник ДСНС. Вона не шукає слави. Не рахує кількість врятованих.
Вона живе одним принципом:
“Поки я на зміні — ніхто не залишиться сам.”​

Танюшка постійно бореться з відчуттям провини. Вона рятує інших, але ніяк не може «врятувати себе». Через те, що служба забрала в неї можливість жити «нормальним життям», вона створила власний кодекс честі:
«Жити просто не маю права. Я маю служити.»
Але іноді, дуже рідко, коли всі заснули, вона вмикає стару касету з голосом мами, записану ще в дитинстві, і дозволяє собі заплакати.

​

 

[Михайло Малюк]

Вітаю Шановний Гравець

Схвалено!​