ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДСНС м. БОРИСПІЛЬ
Теоретична Книга
Теоретична Книга
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
АБРЕВІАТУРИ
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
ДСНС — Державна Служба Надзвичайних Ситуацій.
ГУ — Головне Управління.
ГУ ДСНС — Головне Управління Державної Служби Надзвичайних Ситуацій.
КПП — Контрольно-Пропускний Пункт.
АКПП — Автомобільний Контрольно-Пропускний Пункт.
ДПРЗ — Державний пожежно-рятувальний загін.
ДПРЧ — Державна пожежно-рятувальна частина.
ПРЧ — Пожежно-рятувальна частина.
ЧСПТ — Частина спеціальної пожежної техніки
РУ — Районне Управління.
ХЗ — Хімічний загін.
ПЗ — Піротехнічний загін.
ГДЗС — Газодимозахисна служба.
СЦЗ — Служба цивільного захисту.
АРЗ СП — Аварійно рятувальний загін спеціального призначення.
ПЗЧ — Пункт зв'язку частини.
ОКЦ — Оперативно координаційний центр.
ОТЗ — Особистий Транспортний Засіб.
СТЗ — Службовий Транспортний Засіб.
АЦ — Автоцистерна.
АД — Автодрабина.
АГДЗС — Автомобіль газодимозахисної служби.
ПМД — Перша медична допомога.
ДМД — Домедична допомога.
СЛР — Серцево-легенева реанімація.
Плац — площа для військових стройових занять, оглядів, парадів.
Пожежа — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі.
Вибух — швидкоплинний фізичний або фізико-хімічний процес, що відбувається із значним виділенням енергії у обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
ГЛАВА 1 "ВИДИ ВОГНЕГАСНИКІВ"
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Вогнегасник — це портативний пристрій, призначений для гасіння пожеж. Він містить вогнегасну речовину, яка вивільняється під тиском для гасіння пожежі.
Вогнегасники поділяються на п'ять типів залежно від типу вогнегасної речовини, що використовується в них:
• Водні вогнегасники — Цей тип вогнегасника використовує воду для гасіння пожеж. Вони найефективніші для гасіння пожеж класу А, які включають горіння горючих твердих речовин, таких як дерево, папір і тканини.
• Піноутворювальні вогнегасники — Цей тип вогнегасника використовує піну для гасіння пожеж. Піна покриває вогонь і кисень, гасячи пожежу. Піноутворювальні вогнегасники ефективні для гасіння пожеж класів А і В, які включають горіння горючих рідин, таких як бензин і мазут.
• Порошкові вогнегасники — Цей тип вогнегасника використовує порошок для гасіння пожеж. Порошок перериває хімічну реакцію пожежі, гасячи пожежу. Порошкові вогнегасники ефективні для гасіння пожеж класів А, В і С, які включають горіння горючих газів. Вони працюють шляхом зупинки хімічної реакцій пожежі, заглушуючи кисневий доступ або охолоджуючи горючий матеріал.
• Вуглекислотні вогнегасники — Цей тип вогнегасника використовує вуглекислий газ для гасіння пожеж. Вуглекислий газ витісняє кисень з вогню, гасячи пожежу. Вуглекислотні вогнегасники ефективні для гасіння пожеж класів В і С, а також для гасіння пожеж електрообладнання.
• Аерозольні вогнегасники — Цей тип вогнегасника використовує аерозоль для гасіння пожеж. Аерозоль покриває вогонь і кисень, гасячи пожежу. Вони особливо ефективні для гасіння пожеж у просторах, де присутні електричне обладнання. Такі вогнегасники невеликі та легкі, що робить їх ідеальними для використання вдома та в офісі. Однак вони ефективні лише для гасіння невеликих пожеж.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
ГЛАВА 2 "ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ"
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
• Перша допомога — надається на місці події особами без медичної освіти.
• Домедична допомога — надається особами без медичної освіти, але які мають навички з рятування життя.
• Екстрена медична допомога — надається медичними працівниками для збереження життя.
• Медична допомога — здійснюється лікарем із необхідними інструментами та медикаментами.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
ГЛАВА 3 "ПРАВИЛА НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ"
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
3.1. Оцінка безпеки місця події
3.1.1. Переконайтесь, що місце події безпечне для вас і постраждалого.
3.1.2. Якщо є загроза (вогонь, небезпечні речовини, електрика), усуньте її або викличте відповідні служби.
3.2. Оцінка стану постраждалого
3.2.1. Перевірте свідомість: запитайте, чи постраждалий вас чує, легко торкніться плеча.
3.2.2. Оцініть дихання: подивіться, чи рухається грудна клітка, прислухайтесь або відчуйте дихання щокою.
3.2.3. За відсутності свідомості та дихання негайно починайте серцево-легеневу реанімацію (СЛР).
3.3. Виклик екстреної допомоги (103)
3.3.1. Надайте диспетчеру чітку інформацію:
1. Місце події.
2. Стан постраждалого (дихає чи ні, чи є кровотеча).
3. Ваші дії на місці.
3.4. Надання допомоги залежно від ситуації
3.4.1. Кровотеча:
1. Накладіть стерильну пов'язку або тканину на рану.
2. При сильній кровотечі накладіть джгут вище місця кровотечі, вказавши час накладення.
3.4.2. Відсутність дихання:
Виконуйте СЛР:
— 30 натискань на грудну клітку (глибина 5-6 см).
— 2 штучні вдихи (якщо вмієте).
Продовжуйте до прибуття медиків або появи ознак життя.
3.4.3. Опіки:
1. Охолодіть уражену ділянку прохолодною водою (10-20 хвилин).
2. Накладіть стерильну пов'язку.
3.4.4. Переломи:
1. Знерухомте ушкоджену кінцівку шиною або підручними засобами.
2. Уникайте спроб вирівнювати кістки.
3.4.5. Удушення:
1. Виконайте прийом Геймліха: стисніть кулак і різко натисніть між пупком і грудною кліткою.
3.4.6. Шок:
1. Укладіть постраждалого горизонтально.
2. Укрийте теплим одягом або ковдрою.
3.5. Психологічна підтримка
3.5.1. Спокійно говоріть з постраждалим.
3.5.2. Поясніть, що ви надаєте допомогу і викликали медиків.
3.6. Дії після прибуття медиків
3.6.1. Повідомте їм про стан постраждалого і ваші дії.
3.6.2. За можливості залишайтеся поруч до повного передання постраждалого.
Примітка: Показання до СЛР
1. Відсутність свідомості
2. Відсутність дихання
3. Відсутність пульсу (ефективніше перевіряти пульс на сонних артеріях)
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
ГЛАВА 4 "ВИДИ КАТАСТРОФ"
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Катастрофи — це значні події, які спричиняють руйнівні наслідки для людей, майна і природи. Вони можуть мати різні причини й наслідки. Основні види катастроф можна поділити на такі категорії:
1. Природні катастрофи
— Геофізичні: землетруси, виверження вулканів, цунамі. Вони спричинені змінами в земній корі, зокрема тектонічними рухами.
— Гідрометеорологічні: повені, урагани, торнадо, буревії. Викликані екстремальними погодними умовами, наприклад, сильними дощами чи ураганними вітрами.
— Кліматичні: посухи, аномальна спека або мороз, лісові пожежі, викликані змінами клімату або сезонними умовами.
— Біологічні: епідемії та пандемії. Викликані поширенням інфекційних хвороб серед людей, тварин чи рослин.
2. Техногенні катастрофи
— Індустріальні аварії: хімічні викиди (наприклад, аварія на хімічному заводі в Бхопалі), вибухи, руйнування промислових об'єктів.
— Транспортні катастрофи: аварії на залізниці, авіакатастрофи, морські аварії, автотранспортні інциденти.
— Енергетичні аварії: аварії на атомних електростанціях (наприклад, Чорнобильська катастрофа), вибухи нафтогазових установок.
— Будівельні катастрофи: обвал будівель, мостів, дамб, що відбуваються через помилки в інженерних розрахунках або зношування матеріалів.
3. Соціальні катастрофи
— Військові конфлікти: війни, терористичні атаки, які спричиняють руйнування та великі людські жертви.
— Теракти: насильницькі дії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в країні, що призводять до людських втрат і матеріальних збитків.
— Економічні кризи: значні падіння економіки, які призводять до зростання безробіття, бідності та соціальної нестабільності.
4. Екологічні катастрофи
— Забруднення середовища: техногенні аварії, які призводять до забруднення повітря, води та ґрунтів (наприклад, нафтові розливи, аварії на хімічних підприємствах).
— Зміни клімату: поступове глобальне потепління, яке призводить до аномальних погодних явищ і загрожує екосистемам.
— Деградація ґрунтів і вирубка лісів: спричиняють ерозію, втрату біорізноманіття та погіршення якості навколишнього середовища.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
ГЛАВА 5 "ДІЇ ПІД ЧАС КАТАСТРОФ"
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
5.1. Дії під час природної катастрофи
5.1.1. Оцінка ситуації та координація.
5.1.2. Евакуація населення.
5.1.3. Рятувальні роботи при:
1. Повінь: Евакуація людей із затоплених територій за допомогою човнів і вертольотів. Встановлення бар'єрів для стримування води.
2. Землетрус: Пошук постраждалих під завалами за допомогою спецтехніки та собак-рятувальників. Забезпечення безпечного доступу до аварійних зон.
3. Буревій чи ураган: Звільнення шляхів від повалених дерев і конструкцій. Зміцнення об'єктів для уникнення подальших руйнувань.
4. Лісова пожежа: Локалізація та гасіння вогню. Захист населених пунктів від поширення пожежі.
5.1.4. Надання допомоги постраждалим.
5.1.5. Ліквідація наслідків.
5.2. Дії під час техногенної катастрофи
5.2.1. Оцінка ситуації та координація.
5.2.2. Евакуація населення.
5.2.3. Ліквідація джерела небезпеки при:
1. Пожежі: Гасіння вогню спеціальними засобами (вода, піна, інертні гази). Захист сусідніх об'єктів від поширення пожежі.
2. Витік хімічних чи радіаційних речовин: Локалізація витоку. Деконтамінація (очищення) території та обладнання. Використання засобів індивідуального захисту для рятувальників.
3. Обвал будівель чи споруд: Розбір завалів за допомогою спецтехніки. Пошук і порятунок постраждалих.
5.2.4. Рятувальні роботи.
5.2.5. Забезпечення безпеки.
5.2.6. Ліквідація наслідків катастрофи.
5.3. Дії під час соціальної катастрофи
5.3.1. Оцінка ситуації та координація.
5.3.2. Евакуація населення.
5.3.3. Рятувальні роботи такі як:
1. Пошук та порятунок людей, які можуть бути заблоковані чи поранені (наприклад, під завалами після вибуху).
2. Надання домедичної допомоги постраждалим.
3. Евакуація потерпілих до медичних закладів.
5.3.4. Ліквідація наслідків небезпеки.
5.3.5. Забезпечення гуманітарної допомоги.
5.3.6. Забезпечення порядку та безпеки.
5.4. Дії під час екологічної катастрофи
5.4.1. Оцінка ситуації та координація.
5.4.2. Ізоляція небезпечної зони.
5.4.3. Евакуація населення.
5.4.4. Ліквідація джерела забруднення таких як:
1. Хімічне забруднення: Локалізація витоку хімічних речовин (закриття клапанів, використання бар'єрів для затримки потоку). Деконтамінація забруднених територій та об'єктів (засоби для нейтралізації хімічних речовин).
2. Радіаційне забруднення: Оцінка рівня радіації та обмеження доступу до заражених зон. Використання захисного обладнання для рятувальників (протирадіаційні костюми, дозиметри). Виведення людей із зони радіаційного забруднення.
3. Нафтові розливи: Застосування спеціальних засобів для збору нафти з поверхні води (абсорбенти, огородження). Очищення забруднених територій від нафти.
5.4.5. Надання домедичної допомоги постраждалим.
5.4.6. Відновлення екосистеми.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
ГЛАВА 6 "ВИДИ ПОЖЕЖ"
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
1. За типом горючих матеріалів (класи пожеж):
Клас A: Пожежі, що виникають внаслідок горіння твердих горючих матеріалів, таких як дерево, папір, тканини, пластик. Ці матеріали залишають тліючий залишок.
Клас B: Пожежі, що виникають внаслідок горіння рідких або газоподібних горючих речовин, таких як бензин, масло, розчинники, пропан.
Клас C: Пожежі, що виникають внаслідок загоряння електричного обладнання під напругою, наприклад, електроприлади, проводка, розподільчі щити.
Клас D: Пожежі, що виникають внаслідок горіння металів, таких як магній, натрій, алюміній, калій. Такі пожежі важко загасити звичайними методами.
Клас K (в США) або F (в Європі): Пожежі, що виникають внаслідок загоряння рослинних або тваринних жирів і олій під час приготування їжі, зазвичай у комерційних кухнях.
2. За розташуванням:
Житлові пожежі: Пожежі, що виникають у приватних будинках, квартирах, багатоквартирних житлових будинках.
Промислові пожежі: Пожежі на підприємствах, фабриках, складах, у виробничих цехах.
Лісові пожежі: Пожежі, що охоплюють великі площі лісів, парків, заповідників. Також включають степові пожежі, що охоплюють великі площі трав'янистих рівнин.
Міські пожежі: Пожежі, що виникають у міських умовах і можуть охоплювати багатоповерхові будівлі, інфраструктуру, громадські місця.
Транспортні пожежі: Пожежі на транспортних засобах, включаючи автомобілі, поїзди, літаки, кораблі.
3. За масштабом:
Локальні пожежі: Пожежі, обмежені невеликою площею, часто в межах одного приміщення або транспортного засобу.
Масштабні пожежі: Пожежі, що охоплюють великі площі або кілька будівель, які потребують залучення значних ресурсів для їх ліквідації.
Катастрофічні пожежі: Пожежі, які завдають великої шкоди і можуть охоплювати значні території, включаючи цілі міста або регіони.
4. За причиною виникнення:
Побутові пожежі: Виникають у житлових приміщеннях через несправність електроприладів, необережне поводження з вогнем, залишені без нагляду свічки, газові плити тощо.
Техногенні пожежі: Виникають через аварії на промислових об'єктах, витоки легкозаймистих речовин, поломки обладнання.
Природні пожежі: Виникають через природні явища, такі як блискавки, самозаймання сухих рослин у посушливих умовах.
Підпал: Навмисне заподіяння пожежі з метою завдання шкоди.
5. За специфікою розвитку:
Пожежі з швидким розвитком: Виникають і розповсюджуються дуже швидко, потребуючи негайного реагування.
Тліючі пожежі: Горіння відбувається повільно, без явного полум'я, часто утворюючи дим. Може переходити у активну фазу при доступі кисню.
Підземні пожежі: Пожежі, що відбуваються під поверхнею землі, наприклад, у шахтах, торфовищах. Вони можуть бути дуже складними для виявлення та ліквідації.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
ГЛАВА 7 "ВИДИ ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ"
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Пожежний рукав — гнучкий трубопровід для транспортування вогнегасних речовин.
Види пожежних рукавів:
1. Всмоктувальні — призначені для подачі води або іншого гасячого розчину з пожежних гідрантів, штучних і природних джерел води, інших систем водопостачання і її транспортування.
2. Напірно-всмоктувальні — призначені для подачі води або іншого гасячого розчину з пожежних гідрантів, штучних і природних джерел води, інших систем водопостачання і її транспортування.
3. Напірні — гнучкі, застосовувані для транспортування вогнегасних речовин під надлишковим тиском.
Робоча рукавна лінія — рукавна лінія, яка складається з трьох рукавів та направлена в сторону пожежі, через яку транспортують вогнегасні речовини, які згодом через ствол направляються в сторону пожежі для її ліквідації.
Види діаметрових рукавів:
| • 51 мм | — 40 л води |
| • 66 мм | — 70 л води |
| • 77 мм | — 90 л води |
| • 125 мм | — 190 л води |
| • 150 мм | — 350 л води |
✧ Знання типів рукавів — основа ефективного пожежогасіння. ✧
Останнє редагування: