Глава 1
Знайомство із реальним світом
Фредерико Дипсайз - народився 28 серпня 1995 року у селі Задуп'я. Проживав з батьками упродовж 12 років. Ще змалечку проявляв інтерес до справедливого життя у сучасному, жорстокому світі, черпаючи знання з досвіду батька.
Тато працював у поліції - затримував та допомагав перевозити особливо небезпечних людей із камер поліції до в‘язниці. Дивлячись на це все я планував своє майбутнє.
У цій справі мому тату допомагав його брат, який працював в ДКВС - Олександр. Мама - звичайна домогосподарка.
Глава 2
Жорстокість реального світу
Червень 2012 рік. Ось мені вже 17.
Закінчив гімназію №1 у селі та обдумував у якій сфері себе реалізувати. Проходить декілька днів. Тато розповів мені трагічну новину, Олександра убив ув‘язнений під час втечі з в‘язниці. Тато сказав що йому потрібний вірний напарник, натякаючи що це буду я. Я негайно почав вивчати всі навчальні заклади після завершення яких я міг піти у ДКВС та обрав Центр первинної та професійної підготовки Інституту Управління державної охорони України Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ)
Пройшов конкурс та поступивши на безплатне навчання на охоронця я переїхав у Київ.
Успішно закінчивши університет, я почав працювати охоронцем на стоянці тим самим здобував життєвий досвід на роботі.
Глава 3
Усе тільки починається
Серпень 2017 рік.
Ось мені вже 22.
Успішно закінчивши університет, я почав працювати охоронцем на парковці, тим самим здобував життєвий досвід на роботі.
Пройшло 3 роки.
Я отримав достатньо життєвого досвіду та згодом пройшов конкурс у лави ДКВС.
Я почав працювати разом з батьком плануючи помсту.
Я поставив перед собою чітку ціль - знайти хто вбив брата мого батька. (Як виявилось пізніше - це був голова місцевої мафії. Його звали Біллі.)
Глава 4
Підготовка
Січень 2019 рік.
Мені 27 , мому батьку 49
Зарекомендувавши себе з хорошого боку у старшого складу ДКВС я удосконалив свій рівень кваліфікації і нарешті почав допомагати батьку.
У результаті скрупульозної праці я знайшов кривдника і запропонував зустрітись під приводом купівлі зброї великою партією.
Біллі погодився.
Ми з батьком приїхавши на місце влаштували засідку не повідомивши нікого зі старшого складу вважаючи що самі впораємось.
Глава 5
Трагічний фінал
Настав момент Х
Біллі приїхав зі своїм напарником на машині забиту повністю зброєю.
Я підійшов до Біллі, щоб оглянути товар. В цей момент напарник Біллі помічає мого батька за колоною.
Батько побачивши, що його позицію викрили - убиває напарника Біллі та виходить з ним 1 на 1.
Біллі був міцним горішком. Він врахував, можливу засідку. Відчувши, що запахло смаленим. Різким рухом правої руки дістає пістолет та робить декілька вистрілів з пістолета та поціливши батька, який стояв поруч зі мною. Батько отримав кульове поранення не сумісне з життям. Коли я побачив на власні очі смерть батька, отримав шалену дозу адреналіну не стримуючи сліз, голими руками задушив Біллі.
Після цього інциденту мене підвищили до заступника голови ДКВС та продовжував виконувати роботу брата - Олександра.
Я буду довго пам‘ятати пику Біллі, який убив рідних мені людей.
(P.s Мафія Біллі розпалась і більше не турбувала мирних жителів )
Отримана життєва травма:
Пережити смерть батька на своїх очах.
Фото Біллі
Переглянути вкладення
Знайомство із реальним світом
Фредерико Дипсайз - народився 28 серпня 1995 року у селі Задуп'я. Проживав з батьками упродовж 12 років. Ще змалечку проявляв інтерес до справедливого життя у сучасному, жорстокому світі, черпаючи знання з досвіду батька.
Тато працював у поліції - затримував та допомагав перевозити особливо небезпечних людей із камер поліції до в‘язниці. Дивлячись на це все я планував своє майбутнє.
У цій справі мому тату допомагав його брат, який працював в ДКВС - Олександр. Мама - звичайна домогосподарка.
Глава 2
Жорстокість реального світу
Червень 2012 рік. Ось мені вже 17.
Закінчив гімназію №1 у селі та обдумував у якій сфері себе реалізувати. Проходить декілька днів. Тато розповів мені трагічну новину, Олександра убив ув‘язнений під час втечі з в‘язниці. Тато сказав що йому потрібний вірний напарник, натякаючи що це буду я. Я негайно почав вивчати всі навчальні заклади після завершення яких я міг піти у ДКВС та обрав Центр первинної та професійної підготовки Інституту Управління державної охорони України Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ)
Пройшов конкурс та поступивши на безплатне навчання на охоронця я переїхав у Київ.
Успішно закінчивши університет, я почав працювати охоронцем на стоянці тим самим здобував життєвий досвід на роботі.
Глава 3
Усе тільки починається
Серпень 2017 рік.
Ось мені вже 22.
Успішно закінчивши університет, я почав працювати охоронцем на парковці, тим самим здобував життєвий досвід на роботі.
Пройшло 3 роки.
Я отримав достатньо життєвого досвіду та згодом пройшов конкурс у лави ДКВС.
Я почав працювати разом з батьком плануючи помсту.
Я поставив перед собою чітку ціль - знайти хто вбив брата мого батька. (Як виявилось пізніше - це був голова місцевої мафії. Його звали Біллі.)
Глава 4
Підготовка
Січень 2019 рік.
Мені 27 , мому батьку 49
Зарекомендувавши себе з хорошого боку у старшого складу ДКВС я удосконалив свій рівень кваліфікації і нарешті почав допомагати батьку.
У результаті скрупульозної праці я знайшов кривдника і запропонував зустрітись під приводом купівлі зброї великою партією.
Біллі погодився.
Ми з батьком приїхавши на місце влаштували засідку не повідомивши нікого зі старшого складу вважаючи що самі впораємось.
Глава 5
Трагічний фінал
Настав момент Х
Біллі приїхав зі своїм напарником на машині забиту повністю зброєю.
Я підійшов до Біллі, щоб оглянути товар. В цей момент напарник Біллі помічає мого батька за колоною.
Батько побачивши, що його позицію викрили - убиває напарника Біллі та виходить з ним 1 на 1.
Біллі був міцним горішком. Він врахував, можливу засідку. Відчувши, що запахло смаленим. Різким рухом правої руки дістає пістолет та робить декілька вистрілів з пістолета та поціливши батька, який стояв поруч зі мною. Батько отримав кульове поранення не сумісне з життям. Коли я побачив на власні очі смерть батька, отримав шалену дозу адреналіну не стримуючи сліз, голими руками задушив Біллі.
Після цього інциденту мене підвищили до заступника голови ДКВС та продовжував виконувати роботу брата - Олександра.
Я буду довго пам‘ятати пику Біллі, який убив рідних мені людей.
(P.s Мафія Біллі розпалась і більше не турбувала мирних жителів )
Отримана життєва травма:
Пережити смерть батька на своїх очах.
Фото Біллі
Переглянути вкладення
