Дитинство
Хелін Найт народилася 4 грудня 2000 року в мальовничому місті Сан-Франциско, штат Каліфорнія, в сім'ї відомих адвокатів. Батьки Хелін були українцями але для подальшого розвитку вимушені переїхати в Америку. Все було не так ідеально як здавались батьки весь час були на роботі та не приділяли час дитині. В неї була няня яка заміняла їй батьків. Коли Хелін виповнилось 3 роки вона пішла в садочок де познайомилась з друзями. Роки садочка проходили швидко та спокійно, Хелін була спокійна, розумна та весела дитина. В 5 років Хелін пішла на танці і їй це дуже сподобалось, незабаром вона почала брати участь в конкурсах де займала 1 місця. Вона не просто займалась танцями вона жила цим, батькам це не дуже подобались і вони були проти цього, вони заборонили ходити на заняття але няня яка була як старшою сестрою в таємниці від батьків водила на заняття
Юність
Коли Найт виповнилось 6 років вона пішла в державну школу де познайомилась зі своїми однокласниками. Шкільне життя було спокійне,веселе...
Настав день Хелін було 12 років і коли вона прийшла зі школи дома не було нікого тільки батьки які сиділи на дивані. Тей день вона запамятала як самий гірший день, батьки сказали що вони звільнили няню так як Найт вже велика для того щоб за нею доглядала няня. Після цього Хелін кинула танці якими жила її світ рухнув, вона не спілкувалася з батьками яких не було поруч 12 років. 4 грудня 2015 року коли в Хелін було День Народження батьки зробили сюрприз сказавши що скоро в неї з'явиться братик чи сестричка Хелін була в шоці вона не очікувала цього але це був не один сюприз інший сюрприз те що вони більше не будуть жити в Америці а переїждяють в Україну бо як вияснилось агенство де працювали батьки хоче відкрити фірму в Україну. Цьому Хелін була рада тому що вона багато чула про Україну та про її культуру від няні яка сама була Українкою. Розлучатися з друзями було не дуже легко, але іншого вибору не було. Коли Хелін приїхала в Україну в місто Київ де проживала надалі, вона була в захваті від людей, культури та краєвидів. Найт дуже сумувала за своїми друзями яки були за декілька тисяч кілометрів від неї, але вони дзвонили їй по відео дзвінку і вона розповідала та показували краєвиди. Батьки записали Хелін в приватну школу в Києві. Коли Хелін прийшла в Україні вона була в 10 класі вона була здивована побачивши там дітей вдягнутих в дорогий та вишуканий одяг, з дорогими сумочками та туфлями на дорогих автомобілях з особистими водіями. Хелін була скромна та не дуже любила виділятися серед своїх однокласників але тут все було по іншому, всі намагалися показати хто багатший в цій школі. Коли Хелін зайшла вона побачила дівчат які ображали якусь дівчину і Хелін вирішила захистити дівчину і цим вона не сподобалась своїм новим однокласникам. З того дня всі подумали що Хелін звичайна дівчина заучка. Ось і закінчився перший рік навчання в новій школі в Хелін родилась сетра але вона не дуже була цьому рада бо батьки більше часу приділяли, а коли були дуже зайняті то Хелін наглядала за своєю сестрою наче няня. Шкільні роки пролетіли бистро і настав час вибирати куди іти далі навчатися, було тяжко обрати професію.
Доросле життя
Хелін вирішила вступити в УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОНКОРДІЯ на спеціальність міжнародний бізнес, їй подобалося вчитися та провчилася 4 роки. Хелін з задоволенням ходила на заняття бо їм подобалось навчатися. Завершивши навчання в університеті Хелін шукала роботу по своїй професії, але на жаль вона ніяк не могла знайти тому вирішила поїхати в Францію відпочити та набратися сил. В Франції вона познайомилася з новими людьми та була дуже задоволена. Приїхавши в Україну незабаром почалась війна. Хелін вирішила що піде в ЗСУ та буде допомагати своїй країні. Родина була проти того що б вона йшла на війну бо турбувалися за нею але вона нікого не слухала і пішла. Було тяжко як морально так і фізично але вона не здавалася. Коли була на навчанні то в неї був командир Старший Лейтенант і вона його ненавиділа він принижував її та заставляв працювати більше чим інші. І одного разу вона через це не встигла помитися після тяжкого тренування і їй довелося митися в мисці але їй передали ключі та сказали помитися вона була здивована та приємно вражена. Одного разу на тренуванні вона показала самий найкращий результат но командир сказав самий гірший. Коли закінчилося навчання їх відправили на місце відпочинку де вони очікували. Командир став ставитися до Хелін не просто як до бійця а щось більше і Хелін теж почала відчувати симпатію в решті решт вони почали зустрічатися а влітку 2023 року вони одружилися. На жаль не всіх кінець закінчується щасливими. Одного разу коли Командира з бійцями відправили на передову, Хелін допомагала лікарям і коли вона підійшла до пацієнта замітила знайомий браслет такий самий який вона подарувала своєму коханому вона була шокована нічого не розуміючи вона просто почала кликати кохану людину але на жаль він помер. Після цього їй дали відпустку поховавши коханого вона не хотіла нічого не їсти, не пити та і зовсім жити для неї настав кінець.
Наш час
Після смерті командира Хелін зібралася з силами та пішла воювати надалі, вона хотіла допомагати своїм побратимам бо так хотів би її чоловік. Пам'ять та спогади залишаться в Хелін в сердці та душі.
Хелін Найт народилася 4 грудня 2000 року в мальовничому місті Сан-Франциско, штат Каліфорнія, в сім'ї відомих адвокатів. Батьки Хелін були українцями але для подальшого розвитку вимушені переїхати в Америку. Все було не так ідеально як здавались батьки весь час були на роботі та не приділяли час дитині. В неї була няня яка заміняла їй батьків. Коли Хелін виповнилось 3 роки вона пішла в садочок де познайомилась з друзями. Роки садочка проходили швидко та спокійно, Хелін була спокійна, розумна та весела дитина. В 5 років Хелін пішла на танці і їй це дуже сподобалось, незабаром вона почала брати участь в конкурсах де займала 1 місця. Вона не просто займалась танцями вона жила цим, батькам це не дуже подобались і вони були проти цього, вони заборонили ходити на заняття але няня яка була як старшою сестрою в таємниці від батьків водила на заняття
Юність
Коли Найт виповнилось 6 років вона пішла в державну школу де познайомилась зі своїми однокласниками. Шкільне життя було спокійне,веселе...
Настав день Хелін було 12 років і коли вона прийшла зі школи дома не було нікого тільки батьки які сиділи на дивані. Тей день вона запамятала як самий гірший день, батьки сказали що вони звільнили няню так як Найт вже велика для того щоб за нею доглядала няня. Після цього Хелін кинула танці якими жила її світ рухнув, вона не спілкувалася з батьками яких не було поруч 12 років. 4 грудня 2015 року коли в Хелін було День Народження батьки зробили сюрприз сказавши що скоро в неї з'явиться братик чи сестричка Хелін була в шоці вона не очікувала цього але це був не один сюприз інший сюрприз те що вони більше не будуть жити в Америці а переїждяють в Україну бо як вияснилось агенство де працювали батьки хоче відкрити фірму в Україну. Цьому Хелін була рада тому що вона багато чула про Україну та про її культуру від няні яка сама була Українкою. Розлучатися з друзями було не дуже легко, але іншого вибору не було. Коли Хелін приїхала в Україну в місто Київ де проживала надалі, вона була в захваті від людей, культури та краєвидів. Найт дуже сумувала за своїми друзями яки були за декілька тисяч кілометрів від неї, але вони дзвонили їй по відео дзвінку і вона розповідала та показували краєвиди. Батьки записали Хелін в приватну школу в Києві. Коли Хелін прийшла в Україні вона була в 10 класі вона була здивована побачивши там дітей вдягнутих в дорогий та вишуканий одяг, з дорогими сумочками та туфлями на дорогих автомобілях з особистими водіями. Хелін була скромна та не дуже любила виділятися серед своїх однокласників але тут все було по іншому, всі намагалися показати хто багатший в цій школі. Коли Хелін зайшла вона побачила дівчат які ображали якусь дівчину і Хелін вирішила захистити дівчину і цим вона не сподобалась своїм новим однокласникам. З того дня всі подумали що Хелін звичайна дівчина заучка. Ось і закінчився перший рік навчання в новій школі в Хелін родилась сетра але вона не дуже була цьому рада бо батьки більше часу приділяли, а коли були дуже зайняті то Хелін наглядала за своєю сестрою наче няня. Шкільні роки пролетіли бистро і настав час вибирати куди іти далі навчатися, було тяжко обрати професію.
Доросле життя
Хелін вирішила вступити в УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОНКОРДІЯ на спеціальність міжнародний бізнес, їй подобалося вчитися та провчилася 4 роки. Хелін з задоволенням ходила на заняття бо їм подобалось навчатися. Завершивши навчання в університеті Хелін шукала роботу по своїй професії, але на жаль вона ніяк не могла знайти тому вирішила поїхати в Францію відпочити та набратися сил. В Франції вона познайомилася з новими людьми та була дуже задоволена. Приїхавши в Україну незабаром почалась війна. Хелін вирішила що піде в ЗСУ та буде допомагати своїй країні. Родина була проти того що б вона йшла на війну бо турбувалися за нею але вона нікого не слухала і пішла. Було тяжко як морально так і фізично але вона не здавалася. Коли була на навчанні то в неї був командир Старший Лейтенант і вона його ненавиділа він принижував її та заставляв працювати більше чим інші. І одного разу вона через це не встигла помитися після тяжкого тренування і їй довелося митися в мисці але їй передали ключі та сказали помитися вона була здивована та приємно вражена. Одного разу на тренуванні вона показала самий найкращий результат но командир сказав самий гірший. Коли закінчилося навчання їх відправили на місце відпочинку де вони очікували. Командир став ставитися до Хелін не просто як до бійця а щось більше і Хелін теж почала відчувати симпатію в решті решт вони почали зустрічатися а влітку 2023 року вони одружилися. На жаль не всіх кінець закінчується щасливими. Одного разу коли Командира з бійцями відправили на передову, Хелін допомагала лікарям і коли вона підійшла до пацієнта замітила знайомий браслет такий самий який вона подарувала своєму коханому вона була шокована нічого не розуміючи вона просто почала кликати кохану людину але на жаль він помер. Після цього їй дали відпустку поховавши коханого вона не хотіла нічого не їсти, не пити та і зовсім жити для неї настав кінець.
Наш час
Після смерті командира Хелін зібралася з силами та пішла воювати надалі, вона хотіла допомагати своїм побратимам бо так хотів би її чоловік. Пам'ять та спогади залишаться в Хелін в сердці та душі.
