Закон України
«ПРО СУДОУСТРІЙ ТА СТАТУС СУДДІВ»
РОЗДІЛ 1: ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Стаття 1. Судова влада
1. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.
2. Судову владу реалізовують судді.
Стаття 2. Завдання суду
1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 3. Система судоустрою України
1. Суди України утворюють єдину систему.
2. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Стаття 4. Законодавство про судоустрій і статус суддів
1. Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та цим законом.
2. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Стаття 5. Здійснення правосуддя
1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
2. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.
Виключення: При відсутності суддів на судове засідання ними можуть бути будь-які працівники компетентні особи зі складу Верховної Ради України.
Стаття 6. Незалежність судів
1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
2. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Стаття 7. Право на справедливий суд
1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
2. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Стаття 8. Право на повноважний суд
1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
2. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Стаття 9. Рівність перед законом і судом
1. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
2. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.
Стаття 10. Гласність і відкритість судового процесу
1. Судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Стаття 11. Мова судочинства і діловодства в судах
1. Судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
2. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Стаття 12. Обов’язковість судових рішень
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
3. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
4. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
7. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Стаття 13. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 14. Склад суду та його визначення
1. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів.
2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
3. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Верховним Суддею України.
РОЗДІЛ 2: СУДОУСТРІЙ
Стаття 15. Система судоустрою
1. Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
2. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.
15.1 Систему судоустрою складають згідно з Конституцією Центральної України:
1) Верховний Суд. — суд третьої інстанції (касаторна інстанція).
2) Апеляційний Суд. — суд другої інстанції,
3) Конституційний Суд.
4) Обласний Суд.— суд першої інстанції,
15.2
Суддя має право в процесі судового розгляду:
а) вимагати від учасників справи надання додаткових доказів, пояснень або інформації, необхідних для повного та об’єктивного з’ясування обставин справи;
б) призначати експертизи, залучати спеціалістів та інших фахівців для роз’яснення технічних, юридичних чи інших питань, що виникають у справі;
в) здійснювати усні або письмові роз’яснення сторонам щодо процесуальних дій та їх наслідків;
г) контролювати порядок під час судового засідання, зокрема видаляти із залу осіб, які порушують порядок, нецензурно висловлюються або перешкоджають правосуддю;
д) вживати інших заходів, передбачених законом, для забезпечення дотримання законності, дисципліни та порядку в судовому процесі;
е) ініціювати залучення медичних чи психологічних експертів у випадках, що цього потребують обставини справи;
є) забезпечувати гласність, відкритість і доступність судового процесу з урахуванням безпеки та порядку.
Стаття 16. Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад
Адміністративними посадами в суді є посада судді.
Верховний Суддя України призначається Президентом України при схваленні Парламенту, після того як пройде співбесіду або знімається ним з посади під час наступного голосування.
Судді апеляційного та конституційного суду призначаються Верховним Суддею після проходження співбесіди.
Обласні судді призначаються Верховним Суддею, після проходження співбесіди. Зняти з посади суддів обласного суду має право Верховний суддя або за наказом Верховного Судді.
РОЗДІЛ 3: ОБЛАСНИЙ СУД
Стаття 17. Повноваження обласного суду
1. Обласний суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.
2. Обласний суд розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.
3. Обласний суд розглядає справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).
4. Юрисдикція Обласного суду щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.
Стаття 18. Суддя обласного суду
Суддя обласного суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Стаття 18.1 Слідчі судді (суддя) Обласного суду/Суду І інстанції.
1. Слідчий суддя — суддя суду першої інстанції (Обласного суду), до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому законодавством, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та/або досудовому розслідуванні.
Примітка: У разі відсутності уповноваженої особи визначеної наказом чи іншими нормами, слідчим суддею може бути, будь яка компетентна особа з ВРУ.
2. З числа суддів обласного суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним законом. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду або наказом Голови Верховного суду України або за його відсутності особа, що виконує обов'язки.
Примітка: У разі відсутності суддів Обласного суду, слідчий суддя І інстанції, може бути обраний із числа інших систем судоустрою.
3. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов’язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.
Стаття 18.2 Позаштатні судді (суддя) Обласного суду/Суду І інстанції.
1. Позаштатний суддя - це особа яка не входить до штатного складу суду, але може тимчасово або в окремому випадку виконувати функції судді за спеціальним рішенням, або дорученням.
2. Позаштатним суддею призначається особа, яка успішно пройшла співбесіду (співбесіду можна пройти в Президента або Прем'єр міністра). Заявку можна подати *ТУТ*.
Стаття 19. Голова обласного суду
Повноваження Голови обласного суду виконує особа, яка отримала офіційний наказ від Верхового судді про призначення на цю посаду.
Голова обласного суду повинен приймати запити від громадян на проведення судових засідань, визначати графік їх проведення та призначати суддів на судові процеси обласного суду.
РОЗДІЛ 4: АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Стаття 20. Повноваження апеляційного суду
1. Здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;
2. Надає обласному суду методичну допомогу в застосуванні законодавства;
3. Здійснює інші повноваження, визначені законом.
4. Приймає позови на оскарження судових рішень, крім рішень Верховного Суду.
Стаття 21. Виконавчий Суддя апеляційного суду
Виконавчий Суддя апеляційного суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
РОЗДІЛ 5: КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД
Стаття 22. Повноваження конституційного суду
1. Здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;
2. Надає обласному суду методичну допомогу в застосуванні законодавства;
3. Здійснює інші повноваження, визначені законом.
4. Приймає позови згідно конституційних правопорушень з боку представників державної влади та державних організацій.
Стаття 23. Виконавчий Суддя конституційного суду
Виконавчий Суддя конституційного суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
РОЗДІЛ 6: ВЕРХОВНИЙ СУД
Стаття 24. Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України.
1. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
24.1 Верховний Суд:
1. Здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом;
2. Надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою;
Стаття 25. Суддя Верховного Суду
Суддею Верховного Суду може бути особа, яка пройшла співбесіду та була обрана на голосуванні парламенту Верховної Ради України.
Здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
Бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Верховної Ради України з приводу судової діяльності;
Керує діяльністю усієї судової системи України.
РОЗДІЛ 7: ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІ
Стаття 26. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
26.1 Умисне або внаслідок недбалості:
а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
б) Незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
в) Порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
г) Порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
ґ) Незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
д) Порушення правил щодо відводу (самовідводу);
26.2 Безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
26.3 Допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
26.4 Умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
26.5 Втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
26.6 Використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
26.7 Допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
26.8 Визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
Стаття 27. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
РОЗДІЛ 8: ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІ З ПОСАДИ ТА ПРИПИНЕННЯ ЙОГО ПОВНОВАЖЕНЬ
Стаття 28. Звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням
Стаття 29. Звільнення судді з посади у разі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками.
Стаття 30. Звільнення судді може відбуватися за наказом Президента, Прем'єр Міністра та Голови Верховного Суду.
Останнє редагування модератором:
