Схвалено Центральна Україна #01 | Закон України Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю

[Юра Задверняк]

ЗАКОН УКРАЇНИ​

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю​

Цей Закон визначає основні напрями державної політики, систему органів та правові засади боротьби з організованою злочинністю, а також гарантії

прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб під час здійснення відповідних заходів.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Поняття організованої злочинності​

Організована злочинність — це сукупність кримінальних правопорушень, що вчиняються у зв’язку зі створенням і діяльністю організованих злочинних угруповань. Ознаки таких правопорушень та відповідальність за них визначаються Кримінальним кодексом України.
Злочинна організація — це стійке, ієраррхічне об'єднання трьох або більше осіб, створене для систематичного вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також для керівництва іншими злочинними групами чи забезпечення їхньої діяльності, часто використовуючи корупцію, насильство та залякування для отримання прибутку чи контролю над ринками, як легальними, так і нелегальними.
Бандитизм — це один із найтяжчих злочинів проти громадської безпеки, що полягає в організації озброєної та/або неозброєної банди з метою нападу на установи чи осіб, або в участі в такій банді чи її нападах, і карається Кримінальним Кодексом України
Важливо, що сам факт створення/участь в такій банді вже є закінченим злочином, навіть без здійснення нападу.

Додаток до визначень:
З об'єктивної сторони злочин (тобто Бандитизм, Злочинна організація, Організована злочинність) може виражатися у таких формах:

1. створення злочинної організації;
2. керівництво злочинною організацією;
3. участь у злочинній організації;
4. участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
5. організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів та умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп.

Ознаки злочинної організації​

• внутрішньо стійке об'єднання
• ієрархічне об'єднання
• 5 і більше осіб або дві і більше організовані групи (структурні частини)
• попередньо зорганізована
• спільна діяльність
• з метою вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів
• з метою координації чи керівництва злочинної діяльності інших осіб
• з метою забезпечення функціонування як самої ЗО та і інших злочинних груп

Стаття 2. Мета боротьби з організованою злочинністю
Метою боротьби є встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація, а також усунення причин і умов її існування.

Стаття 3. Основні завдання
Завданнями цього Закону є:

• формування правових та організаційних засад боротьби з організованою злочинністю;
• визначення системи органів та їх взаємодії;
• встановлення повноважень спеціальних органів і заходів боротьби;
• забезпечення ресурсного та правового супроводу;
• гарантування прав людини.

Стаття 4. Законодавча основа​

Боротьба з організованою злочинністю здійснюється відповідно до Конституції України, цього Закону, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, законів про правоохоронні органи та міжнародних договорів України.

Розділ II. Система органів боротьби з організованою злочинністю​

Стаття 5. Органи, що здійснюють боротьбу​

Боротьбу з організованою злочинністю здійснюють:

1. Органи Національної поліції України;
2. Служба безпеки України;
3. Органи прокуратури;
4. Бюро економічної безпеки України;
5. Інші державні органи в межах їх повноважень.

Розділ III. Заходи боротьби з організованою злочинністю​

Стаття 6. Основні напрями діяльності​

Основними напрямами є:

• запобігання створенню організованих злочинних угруповань;
• виявлення, припинення та розслідування злочинів;
• притягнення винних до відповідальності;
• протидія корупційним та фінансовим зв’язкам злочинних угруповань;
• міжнародне співробітництво.

Стаття 7. Негласні заходи​

У разі недостатності інших заходів допускається використання негласних співробітників, спеціальних технічних засобів та інших форм оперативно-розшукової діяльності у порядку, визначеному законом.

Розділ IV. Взаємодія та забезпечення​

Стаття 8. Взаємодія органів​

Органи, що беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, зобов’язані здійснювати взаємодію, обмін інформацією та спільні заходи у межах закону.

Стаття 9. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення​

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення боротьби з організованою злочинністю здійснюється за рахунок державного бюджету України.

Розділ V. Гарантії прав та контроль​

Стаття 10. Гарантії прав​

Під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю забезпечуються права і законні інтереси громадян та юридичних осіб. Дії правоохоронних органів можуть бути оскаржені в суді.

Стаття 11. Контроль і нагляд​

Контроль за виконанням цього Закону здійснює Верховна Рада України, а прокурорський нагляд — органи прокуратури.

Прикінцеві положення​

Цей Закон є обов’язковим для виконання всіма органами державної влади, посадовими особами та громадянами України і застосовується з урахуванням вимог чинного законодавства України.
Закон вважається дійсним з моменту його прийняття на засіданні парламенту.

 

[Олег Репкій]

Вітаю!

Ваш законопроект зареєстровано і буде розглянуто на найближчому засіданні Парламента 27.01.2026 о 18:00.

Очікуємо Вас на засіданні для участі в процедурі обговорення проекту.

 

[Владислав Воробей]

ВІТАЮ!

Розгляд Вашого законопроєкту було перенесено на 01.02.2026 року о 13:00.

Очікуємо Вас на засідання, для обговорення питань.

 

[Владислав Воробей]

Закон СХВАЛЕНО на засіданні Парламенту від 01.02.2026 року.​