[ Дитинство ]
Юра Жигайло народився 23квітня 2000 року, батько Юри був - Іван Шевчено, а мати - Анна Жигайло. Навчання Юра почав у 5 років у ліцеї №2 м.Дніпра. Навчання Юрі вдавалось дуже добре, взагальному планував поступити до лав Поліції свого міста. Коли Юра був у 8 класі то його батько попав у страшне ДТП після чого він получив дуже сильне поранення та нажаль загинув бо МОЗ получили повідомлення про ДТП за 7 хвилин за той час більша половина крові витекла, через це якраз він і загинув. Після цьої страшної ситуації Юра почав ненавидіти лікарів та навіть не відвідував їх. Десь через 30 днів мати Юри сильно захворіла та навіть кашляла кров'ю на той час Юрі було всього 13 років тому він ще не розумів що це таке. За 15 днів його мама теж загинула тому Юра залишився сам до приїзду Поліції:
[Патрульний] - Де твоя мама чи батько?
[Я] - Вони н...на роботі...
[Патрульний] - Можеж позвонити до них та дати мені трубку?
[Я] - Н....ні в..вони залишили телефон в д..до..ома
[Патрульний] - Скажи чесно хлопче, це не жарти!
[Я] - Ну д..добр..е. Вон...и..и з..з..агинули........
[Патрульний] - Пройди зі мною
[Я] - Ні! В..ви мене здадете у д..д..итячий будинок, не хочу я т..туди!
[Патрульний] - Швидко пішов! - крикнув він
[Я] - Я не під..д..у
Патрульний після цих слів взяв мене та повів у машину. Коли я сів то ми поїхали у сторону ГУ Національної Поліції, їхали ми не дуже довго бо він їхав з включинеми проблисковими маячками. Коли ми приїхали - він вийшов, а мене залишив у машині. Коли він вернувся то преніс якійсь документи коли я приглянув то побачив що то було моє свідоцтво про народження. Я почав трішки трястись бо вже зрозумів куди ми їдемо. Коли ми приїхали він мене вийняв з машини і ми пішли до холлу Дитячого будинку.
[Патрульний] - Добрий день, ось його документи.
[Чергова] - Добре, можете йти.
Він пішов а я залишився там... Після того як Поліцейський поїхав то Чергова дит.будинку зав’язала розмову :
[Чергова] – Ну що? Давай знайомитись, мене звати – Анна. А тебе?
[Я] – Ю..Юра
[Анна] – Приємно познайомитись, пішли покажу тобі інших дітей
[Я] – П..пішли…
Того дня я познайомився із всіма та най більше мені сподобалась дівчинка – Аня. Через 17 днів після того як я туди приїхав то я вирішив підійти до Ані.
[Я] – Аня..
[Аня] - Що?
[Я] – Можна сісти до тебе? – Запитав я
[Аня] – Ну сідай. Що тобі там?
Я не поспішаючи сів та признався в любові
[Я] – Я тут хотів тобі сказати.. Давай зустрічатись?
[Аня] – А давай!
З Аньою ми довго зустрічались до цього моменту…
[Чергова] – Построїлись!
Я зразу ж став у колону та тут я побачив двох людей які хотіли когось взяти собі на опіку. Вони не дуже довго думаючи вибрали – Аню… Того дня я взагалі не спав та дивився на ліжко Ані.
[ Будні у університеті ]
Почав вчитись Юра на співпрацівника Збройних Сил України. Вчився Юра там не дуже відмінно через ті спогади з Аньою.
[ Служба у ЗСУ ]
За місяць служби Юра став Майором ЗСУ та зустрів не очікованого гостя – Міністра Оборони Аню Руденко. Тоді я не зволікаючи ні секунди побіг до неї та обняв:
[Я] – Я думав що вже ніколи тебе не побачу!
[Аня] – Я теж…
Після цьої зустрічі я з Аньою вирішили одружитись
[Теперішній час]
Тепер Юра працює у Службі Безпеки України з Аньою та прекрасно живуть не далеко від АТБ.
Юра Жигайло народився 23квітня 2000 року, батько Юри був - Іван Шевчено, а мати - Анна Жигайло. Навчання Юра почав у 5 років у ліцеї №2 м.Дніпра. Навчання Юрі вдавалось дуже добре, взагальному планував поступити до лав Поліції свого міста. Коли Юра був у 8 класі то його батько попав у страшне ДТП після чого він получив дуже сильне поранення та нажаль загинув бо МОЗ получили повідомлення про ДТП за 7 хвилин за той час більша половина крові витекла, через це якраз він і загинув. Після цьої страшної ситуації Юра почав ненавидіти лікарів та навіть не відвідував їх. Десь через 30 днів мати Юри сильно захворіла та навіть кашляла кров'ю на той час Юрі було всього 13 років тому він ще не розумів що це таке. За 15 днів його мама теж загинула тому Юра залишився сам до приїзду Поліції:
[Патрульний] - Де твоя мама чи батько?
[Я] - Вони н...на роботі...
[Патрульний] - Можеж позвонити до них та дати мені трубку?
[Я] - Н....ні в..вони залишили телефон в д..до..ома
[Патрульний] - Скажи чесно хлопче, це не жарти!
[Я] - Ну д..добр..е. Вон...и..и з..з..агинули........
[Патрульний] - Пройди зі мною
[Я] - Ні! В..ви мене здадете у д..д..итячий будинок, не хочу я т..туди!
[Патрульний] - Швидко пішов! - крикнув він
[Я] - Я не під..д..у
Патрульний після цих слів взяв мене та повів у машину. Коли я сів то ми поїхали у сторону ГУ Національної Поліції, їхали ми не дуже довго бо він їхав з включинеми проблисковими маячками. Коли ми приїхали - він вийшов, а мене залишив у машині. Коли він вернувся то преніс якійсь документи коли я приглянув то побачив що то було моє свідоцтво про народження. Я почав трішки трястись бо вже зрозумів куди ми їдемо. Коли ми приїхали він мене вийняв з машини і ми пішли до холлу Дитячого будинку.
[Патрульний] - Добрий день, ось його документи.
[Чергова] - Добре, можете йти.
Він пішов а я залишився там... Після того як Поліцейський поїхав то Чергова дит.будинку зав’язала розмову :
[Чергова] – Ну що? Давай знайомитись, мене звати – Анна. А тебе?
[Я] – Ю..Юра
[Анна] – Приємно познайомитись, пішли покажу тобі інших дітей
[Я] – П..пішли…
Того дня я познайомився із всіма та най більше мені сподобалась дівчинка – Аня. Через 17 днів після того як я туди приїхав то я вирішив підійти до Ані.
[Я] – Аня..
[Аня] - Що?
[Я] – Можна сісти до тебе? – Запитав я
[Аня] – Ну сідай. Що тобі там?
Я не поспішаючи сів та признався в любові
[Я] – Я тут хотів тобі сказати.. Давай зустрічатись?
[Аня] – А давай!
З Аньою ми довго зустрічались до цього моменту…
[Чергова] – Построїлись!
Я зразу ж став у колону та тут я побачив двох людей які хотіли когось взяти собі на опіку. Вони не дуже довго думаючи вибрали – Аню… Того дня я взагалі не спав та дивився на ліжко Ані.
[ Будні у університеті ]
Почав вчитись Юра на співпрацівника Збройних Сил України. Вчився Юра там не дуже відмінно через ті спогади з Аньою.
[ Служба у ЗСУ ]
За місяць служби Юра став Майором ЗСУ та зустрів не очікованого гостя – Міністра Оборони Аню Руденко. Тоді я не зволікаючи ні секунди побіг до неї та обняв:
[Я] – Я думав що вже ніколи тебе не побачу!
[Аня] – Я теж…
Після цьої зустрічі я з Аньою вирішили одружитись
[Теперішній час]
Тепер Юра працює у Службі Безпеки України з Аньою та прекрасно живуть не далеко від АТБ.
