Дитинство
Данил був бажаною дитиною, бо батьки хотіли хлопчика. Так і народився в Харкові. Мати на той час працювала вихователь дитячого садка, а батько – працівником поліції. Грошей в дитинстві вистачало, але його іноді балували. Характером був дуже спокійним, але любив шукати собі пригод на одне місце. В садочку дуже любили вихователі та пророкували йому велике майбутнє.У своєму дитинстві ледь не втратив батька який майже не загинув. Ми їхали на автівці та в нас врізався автомобіль, де батько отримав тяжкі поранення. Після цього у мене з'явився страх їздити в авто.
Але вже згодом я переборов свій страх. Так і пройшло моє дитинство.
Юнацтво
В першому класі Данилко мав надлишкову вагу та комплекси, був дуже закритим у собі. Боявся ходити до школи, бо його ображала одна людина його всі боялися в класі. Але вже за декілька приходів додому зі сльозами він попросив маму відвести його на гурток з боксу. Вага поступово починала спадати, Данил не пропускав тренувань, бо його тренер пообіцяв, що в нього буде майбутнє і в 5 класі буде найсильнішим та найстрункішим серед однокласників. Так і сталось, гарне тіло, прекрасне лице і головне – вміння постояти за себе. Почався період дорослішання, він вже не соромився підходити та знайомитись, а навпаки став центром уваги в класі, дівчата просились аби сісти із ним за парту, а хлопці весь час запрошували до себе пограти у відео ігри. В старших класах Данил серйозно почав займатись боксом та почав показувати перші серйозні результати, став майстром з боксу, виграв безліч змагань, але йому було все мало. Якось бувши на чемпіонаті Європи серед юнаків, він не сказав своєму тренеру про травму руки та вийшов битись на ринг. Данил вистояв рівно два раунди, який став для нього останнім в бійцівській кар’єрі, він – порвав сухожилля, які поставили хрест по боксу. Данил звернувся до Бога "чому це усе саме зі мною". Потім вже як він повернувся додому, після лікарні він вирішив займатися футболом. І йому це вдалося він вступив до клубу Шахтар де був нападником, і ось одного разу після матчу у Дніпрі він зустрів дівчину мрії. Між ними пройшла іскра любові. Тому він з нею познайомився її звуть Анастасія і запросив її прогулятись по набережній. Тоді був перший та абсолютно зніяковілий поцілунок, бо Давід боявся робити перший крок. І тут пройшовши неділю він вирішив запропонувати їй зустрічатись, Анастасія не відмовила. Вона була старшою на рік від нього, та вступила в університет раніше, тому Данил чекав завершення школи, щоб поступити до Харкова і почати жити разом. У 2017 році Давід поступає на юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Студентське життя
Я вступив в юридичний університет. Я свідомо вибрав юридичний університет і ще до вступу я вже знав багато пов'язаного з майбутньою професією. Я думав що зі мною ніхто не буде дружити, розмовляти тому я трохи соромився, але потім все сталося навпаки. Моє студентське життя не проходило без радості, я як студент ми розважалися як могли, відпочивала від навчання і т.д.. Мої батьки передали сестрі правління бізнесом, бо вони поїхали у відпустку. Але сталося так, що покупців в магазині було мало, тому що сестра забула оплачувати зарплату працівникам і замовити продукції, сестра робила усе щоб повернути, але в неї не вийшло. Я почав допомагати їй, пропонувати різні ідеї, знайшли нового постачальника та нових робітників, нам пощастило і ми все зробили як було навіть ще краще. Вже потім прибуток набагато зріс, тому ми зателефонували батькам відкрити мережу магазинів, нащо батьки були згодні. Тому відкрили мережу магазинів. Потім коли я закінчив юридичний я пішов до академії поліції. Де на першому курсі в нас була практика в відділку поліції і я себе дуже добре показав, тому мені запропонували пройти стажування. Так я почав пов'язувати навчання з роботою. Пройшли студентські роки й випустилась зі званням молодший лейтенант. І продовжив працювати в НПУ м.Харків із задоволенням.
Наш Час:
Данил зараз займає посаду Капітана Ст.Інст.Ак сумлінно продовжує свої обов'язки та перевіряє екзамени в новачків СБУ. Він бореться з криміналом але зв'язок з криміналом залишився. Данило одного разу затримав порушника який був в розшуку та ще накоїв біди його мали посадити на 10 років, але порушник був головою банди гроші в нього були і він запропонував 500 тис гривень. Данило почав довго думати але все ж таки Посадив порушника бо він чесна Людина. Та Данило Бажае стати на високу посаду в Мерії!
Данил був бажаною дитиною, бо батьки хотіли хлопчика. Так і народився в Харкові. Мати на той час працювала вихователь дитячого садка, а батько – працівником поліції. Грошей в дитинстві вистачало, але його іноді балували. Характером був дуже спокійним, але любив шукати собі пригод на одне місце. В садочку дуже любили вихователі та пророкували йому велике майбутнє.У своєму дитинстві ледь не втратив батька який майже не загинув. Ми їхали на автівці та в нас врізався автомобіль, де батько отримав тяжкі поранення. Після цього у мене з'явився страх їздити в авто.
Але вже згодом я переборов свій страх. Так і пройшло моє дитинство.
Юнацтво
В першому класі Данилко мав надлишкову вагу та комплекси, був дуже закритим у собі. Боявся ходити до школи, бо його ображала одна людина його всі боялися в класі. Але вже за декілька приходів додому зі сльозами він попросив маму відвести його на гурток з боксу. Вага поступово починала спадати, Данил не пропускав тренувань, бо його тренер пообіцяв, що в нього буде майбутнє і в 5 класі буде найсильнішим та найстрункішим серед однокласників. Так і сталось, гарне тіло, прекрасне лице і головне – вміння постояти за себе. Почався період дорослішання, він вже не соромився підходити та знайомитись, а навпаки став центром уваги в класі, дівчата просились аби сісти із ним за парту, а хлопці весь час запрошували до себе пограти у відео ігри. В старших класах Данил серйозно почав займатись боксом та почав показувати перші серйозні результати, став майстром з боксу, виграв безліч змагань, але йому було все мало. Якось бувши на чемпіонаті Європи серед юнаків, він не сказав своєму тренеру про травму руки та вийшов битись на ринг. Данил вистояв рівно два раунди, який став для нього останнім в бійцівській кар’єрі, він – порвав сухожилля, які поставили хрест по боксу. Данил звернувся до Бога "чому це усе саме зі мною". Потім вже як він повернувся додому, після лікарні він вирішив займатися футболом. І йому це вдалося він вступив до клубу Шахтар де був нападником, і ось одного разу після матчу у Дніпрі він зустрів дівчину мрії. Між ними пройшла іскра любові. Тому він з нею познайомився її звуть Анастасія і запросив її прогулятись по набережній. Тоді був перший та абсолютно зніяковілий поцілунок, бо Давід боявся робити перший крок. І тут пройшовши неділю він вирішив запропонувати їй зустрічатись, Анастасія не відмовила. Вона була старшою на рік від нього, та вступила в університет раніше, тому Данил чекав завершення школи, щоб поступити до Харкова і почати жити разом. У 2017 році Давід поступає на юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Студентське життя
Я вступив в юридичний університет. Я свідомо вибрав юридичний університет і ще до вступу я вже знав багато пов'язаного з майбутньою професією. Я думав що зі мною ніхто не буде дружити, розмовляти тому я трохи соромився, але потім все сталося навпаки. Моє студентське життя не проходило без радості, я як студент ми розважалися як могли, відпочивала від навчання і т.д.. Мої батьки передали сестрі правління бізнесом, бо вони поїхали у відпустку. Але сталося так, що покупців в магазині було мало, тому що сестра забула оплачувати зарплату працівникам і замовити продукції, сестра робила усе щоб повернути, але в неї не вийшло. Я почав допомагати їй, пропонувати різні ідеї, знайшли нового постачальника та нових робітників, нам пощастило і ми все зробили як було навіть ще краще. Вже потім прибуток набагато зріс, тому ми зателефонували батькам відкрити мережу магазинів, нащо батьки були згодні. Тому відкрили мережу магазинів. Потім коли я закінчив юридичний я пішов до академії поліції. Де на першому курсі в нас була практика в відділку поліції і я себе дуже добре показав, тому мені запропонували пройти стажування. Так я почав пов'язувати навчання з роботою. Пройшли студентські роки й випустилась зі званням молодший лейтенант. І продовжив працювати в НПУ м.Харків із задоволенням.
Наш Час:
Данил зараз займає посаду Капітана Ст.Інст.Ак сумлінно продовжує свої обов'язки та перевіряє екзамени в новачків СБУ. Він бореться з криміналом але зв'язок з криміналом залишився. Данило одного разу затримав порушника який був в розшуку та ще накоїв біди його мали посадити на 10 років, але порушник був головою банди гроші в нього були і він запропонував 500 тис гривень. Данило почав довго думати але все ж таки Посадив порушника бо він чесна Людина. Та Данило Бажае стати на високу посаду в Мерії!
