Біографія та опис особи:
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Костів Владислав Петрович
Стать: Чоловіча
Мати - Костів Оксана Петрівна
Батько - Костів Петро Васильович
Зріст та вага: Зріст - 175см; Вага - 75,7 кг.
Дата народження: 25.05.2000
Вік: 23 років
Місце народження: Україна, Харків
Національність: Українець
Місце проживання: м. Дніпро
Захоплення: Фудбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Карий
Зачіска: Коротко стриженний
Відмітні знаки:тату на біцепсі.
Історія життя:
НАРОДЖЕННЯ:
Народився я у великому місті Харків у другому відділі пологів по історії батьків а іменно Мами я народився в 7:36 25.05.2000 Для моєї мами пологи були важкими тому що вона вживала алкоголь і через це їй лікарь казав що шанси щоб я вижив були 40% зі 100% коли все таки вдалось мене народити мама зразу кинула курити і вживати алкоголь. Поки я не закінчив школу
ПЕРШИЙ РАЗ У САДКУ:
Через три роки все було класно мама не пила тато заробляв достатньо грошей.Але поки не настав день як ми встали зранку одягнулись і мама мене кудась повела виявилось що це був дитячий садочок я був в п'ятій групі під назвою сонечко.Я не любив ходити в садочок тому попросив в батьків скоріше піти у Школу.
ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС:
Коли я прийшов до школи до свого класного керівника вона мені показала моїх доузів мені не сподобались вони були дуже шумними любили бігати ображали мене що я не вмію грати в фудбол я довго це терпів аж до 4 класу.
ХОБІ:
І в 4 класі Тато записав мене на фудбольну секцію під назвою ФК,,Пошук" це перший раз коли я був реально щасливий.
Я грав 6 років фудбол був професійним фудболістоп.
Історія про друзів і батьків:В мене був тіки один друг Дмитро Бандерівка ми з ним друзі від самого дитинства ще як були в садку разом він завжди мене підштовхував щоб я був кращи більше ніж батьки батьки зі мною навіть не спілкувався вони просто давали гроші на одяг на їжу все робив я сам готував їжу купляв одяг купляв книжки.
Історія про першу роботу та доросле житя(а іменно після школи):
Це був 9 клас я задав собі питання ким би я хотів стати.Пройшов час пам'ятаю це був 11 клас закінчив добре школу ЗНО з укр мови склав на 187 балів а з математики і укр літ якшо не помтляюсь два предмета по 194 бали.І тут мені прийшло повідомлення про те що мою електронну заявку в НПУ м.Дніпра схвали я зразу почав вчитися все вчив пройшов підготовку і зараз служу народу України Старший Сержант як ніяк.
ТЕПЕРЕШНІ ДНІ:
В теперішньму часі Владислав продовжує активно працювати в Національній Поліції України він набув значного досвіду у цій професії та здобув репутацію висококваліфікованого та справедливого працівника.У додаток до своєї професійної діяльності, Владислав залишається активним учасником громадського життя та правозахисних ініціатив. Він приєднується до різних організацій та проектів, спрямованих на покращення правового середовища та правозахисту в Україні.
Що стосується особистого життя,Владислав поки що не одружений і зосереджується на своїй кар'єрі та професійних досягненнях. Він завжди прагне підтримувати баланс між роботою і особистим життям, проводячи час з родиною і друзями, а також знаходячи час для спорту та подорожей.Майбутнє Владислава виглядає світлим і обіцяючим.
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Костів Владислав Петрович
Стать: Чоловіча
Мати - Костів Оксана Петрівна
Батько - Костів Петро Васильович
Зріст та вага: Зріст - 175см; Вага - 75,7 кг.
Дата народження: 25.05.2000
Вік: 23 років
Місце народження: Україна, Харків
Національність: Українець
Місце проживання: м. Дніпро
Захоплення: Фудбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Карий
Зачіска: Коротко стриженний
Відмітні знаки:тату на біцепсі.
Історія життя:
НАРОДЖЕННЯ:
Народився я у великому місті Харків у другому відділі пологів по історії батьків а іменно Мами я народився в 7:36 25.05.2000 Для моєї мами пологи були важкими тому що вона вживала алкоголь і через це їй лікарь казав що шанси щоб я вижив були 40% зі 100% коли все таки вдалось мене народити мама зразу кинула курити і вживати алкоголь. Поки я не закінчив школу
ПЕРШИЙ РАЗ У САДКУ:
Через три роки все було класно мама не пила тато заробляв достатньо грошей.Але поки не настав день як ми встали зранку одягнулись і мама мене кудась повела виявилось що це був дитячий садочок я був в п'ятій групі під назвою сонечко.Я не любив ходити в садочок тому попросив в батьків скоріше піти у Школу.
ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС:
Коли я прийшов до школи до свого класного керівника вона мені показала моїх доузів мені не сподобались вони були дуже шумними любили бігати ображали мене що я не вмію грати в фудбол я довго це терпів аж до 4 класу.
ХОБІ:
І в 4 класі Тато записав мене на фудбольну секцію під назвою ФК,,Пошук" це перший раз коли я був реально щасливий.
Я грав 6 років фудбол був професійним фудболістоп.
Історія про друзів і батьків:В мене був тіки один друг Дмитро Бандерівка ми з ним друзі від самого дитинства ще як були в садку разом він завжди мене підштовхував щоб я був кращи більше ніж батьки батьки зі мною навіть не спілкувався вони просто давали гроші на одяг на їжу все робив я сам готував їжу купляв одяг купляв книжки.
Історія про першу роботу та доросле житя(а іменно після школи):
Це був 9 клас я задав собі питання ким би я хотів стати.Пройшов час пам'ятаю це був 11 клас закінчив добре школу ЗНО з укр мови склав на 187 балів а з математики і укр літ якшо не помтляюсь два предмета по 194 бали.І тут мені прийшло повідомлення про те що мою електронну заявку в НПУ м.Дніпра схвали я зразу почав вчитися все вчив пройшов підготовку і зараз служу народу України Старший Сержант як ніяк.
ТЕПЕРЕШНІ ДНІ:
В теперішньму часі Владислав продовжує активно працювати в Національній Поліції України він набув значного досвіду у цій професії та здобув репутацію висококваліфікованого та справедливого працівника.У додаток до своєї професійної діяльності, Владислав залишається активним учасником громадського життя та правозахисних ініціатив. Він приєднується до різних організацій та проектів, спрямованих на покращення правового середовища та правозахисту в Україні.
Що стосується особистого життя,Владислав поки що не одружений і зосереджується на своїй кар'єрі та професійних досягненнях. Він завжди прагне підтримувати баланс між роботою і особистим життям, проводячи час з родиною і друзями, а також знаходячи час для спорту та подорожей.Майбутнє Владислава виглядає світлим і обіцяючим.
Останнє редагування:
