Біографія | Владислав Траппа
Дитинство.
Владислав народився 21.04.2003 року, в Україні в місті Харьків. Таке цікаве ім'я йому дала мати в честь Владислава Цепіша також відомого як граф Дракула. Сім'я вирішила переїхати до Запоріжжя до близьких друзів. Батько Влада ледве знайшов собі роботу з низькою зарплатою в новому місті. На той час сім'ю поселили у квартиру, яку мали його близькі друзі, але цю квартиру видали для них тимчасово. Батько почав пити алкоголь і працював механіком у звичайному автосервісі, а мати була вихователькою в місцевому дитячому садку. Зарплати ледве вистачало для нормального життя, і батьки задумались над вибором навчального закладу для Влада, хотіли прилаштувати сина у якомога краще місце. Батько та мати знайшли ліцей, але для того, щоб вчитись потрібно було кожен місяць платити гроші. З наступного року Влада прийняли до ліцею.
Юнацтво.
У шкільні роки Владу було не зовсім легко, тому що з боку однокласників і однолітків з паралельних класів Влад піддавався вічним глузуванням і глузувань через те, що він ходив у поганому одязі, в заляпаних болотом кросівках. Через те, що він не міг виговоритись - характер почав озлоблюватись. Влад терпів до 5-го класу, але врешті-решт набридло все терпіти й він вирішив стати сильніше та почав займатися спортом оскільки в нього не було грошей він займався на турніках біля дому. Завзято займаючись на турніках, Влад поступово заводив нові знайомства, розвивав м'язи. До кінця 8-го класу Влад мав купу знайомих, друзів, навіть з'явилася дівчина, Софія. Тим часом сім'я змінила тимчасове житло на власне, батько отримав підвищення і став заступником директора, на той час справи йшли просто чудово, батько повністю віддавався своїй роботі, і навіть купив свій перший автомобіль а саме славетний Ланос жовтого кольору. Мати, у свою чергу пройшла курси підвищення кваліфікації педагогів й почала працювати за професією ще краще. У сім'ї почалася біла смуга і все було чудово. У 2016 році Влад перейшов у старші класи. Вступив у команду з баскетболу. Як і багато хто в підліткові роки ходив по вечірках, вживав спиртне. З дівчиною все було серйозно, і Влад навіть вирішив зробити на повноліття Софії пропозицію, кохання було до труни. Але в 9-му класі на одній із вечірок Влад вирішив продемонструвати свою крутість перед дівчиною та хлопцями. Вони поспорили на гроші, що Влад не зможе залізти на дерево та злізти назад. Юнак заліз на верх дерева, але злізти назад не міг через страх висоти. Йому довелось стрибнути з високої висоти, але він приземлився невдачно, почав кричати й благав викликати швидку допомогу. Прибувши до шпиталю лікарі діагностували серйозний перелом, який позначився на кар'єрі баскетболіста. Дівчина, Софія пішла до кращого друга Влада, сказавши при цьому, що він невдаха і почуття до нього згасли, це стало серйозним моральним ударом по Владиславу і він впав у серйозну депресію. Найкраща подруга матері Владислава порадила знайомого психолога, який довго працював над моральним становищем Траппи. Дуже багато процедур пройшов цей юнак, але все ж таки осадок залишився. У 2017 році батько Владислава серйозно захворів, була хвороба серця, у зв'язку з цим, Ряну довелося дуже довго думати, де можна дістати грошей у будь-який спосіб. Оскільки стабільний прибуток грошей він не зміг знайти, то вирішив почати красти у інших людей гроші, щоб хоч якось допомогти своєму батьку. Перший раз він проник у будинок розбивши скло, забравши всі коштовності. Відчувши безкарність, Владислав почав займатись цим на постійній основі. Мати, впавши в депресію почала вдаватися до алкоголю, закинула свою кар'єру, почала жити за соціальною допомогою. Владислав вже закінчивши 11 класів у 2018 році вступив на військовий факультет. Завдяки крадіжкам Траппа накопичив не погані кошти на навчання. І закінчити інститут було головним ключем для виходу з цієї ситуації.
Студентське життя.
Владислав відійшов від "темних справ" вступивши до інституту. В інституті він планував добре вчитися, але більшість викладачів намагались брати хабарі на сесіях. Сильно розчарувавшись у них, не залишалося виходу як давати їм те, чого вони хочуть, тому він зрозумів що немає сенсу вчитися і потрібно платити вчителям. Якось задзвонив телефон і Владиславу повідомили, що його мати знаходиться в лікарні. Він розчарований, кинув усі свої справи й прямо з інституту швидко пішов до госпіталю. Лікарі госпіталю заявили про те, що вона потрапила під машину, бувши в нетверезому стані, повертаючись з магазину й сказали, що у неї зараз критичний стан та дали оцінку, що їй залишилася одна доба до смерті. Він був не на жарт стривожений тим, що залишив мати в такому стані одну, і не надав їй майже жодної допомоги. Ця ситуація його справила вдатися до старих справ і знову почати красти. Владислав швидко накопичив велику суму грошей, але на останній його "вилазці" він майже не потрапив до в'язниці. Після цього він почав замислюватись о майбутньому і матері, тому дав собі обіцянку, що більше красти не буде. Вклавши дуже великих грошей на лікування матері, вона пішла на виправлення після чого виписалася. Але все-таки, вона була в жахливому стані, їй потрібно було довго реабілітуватись після госпиталю. Повернувшись за місцем навчання Владислав вирішив взяти ще один додатковий курс психології, на одному з курсів він познайомився з дівчиною, на ім'я Анна. Вони почали спілкуватися все частіше і частіше, знаходили все більше і більше спільних інтересів, у ході яких почали зустрічатися, а потім взагалі з'їхалися. За цей невеликий проміжок часу Владислав був настільки впевнений у ній, що вирішив зробити їй пропозицію, під час якої вона погодилася. Вони вирішили не проводити масштабне весілля на показ, а просто розписалися. У 2022 році Владислав закінчив навчання. На випускному були присутні люди, які набирали людей у поліцейські академії, адвокатські контори тощо. Владислав трохи подумавши вирішив поговорити з інструкторами та дізнатись усі подробиці, після розмови він одразу підписав усі необхідні папірці. Інструктори повідомили, що навчання триватиме чотири роки за рахунок держави. Пройшовши академію Владислав отримав спеціальну довідку, в якій було завірено те, що він допущений до служби в поліції. Владислава перевели у поліцейській відділок біля його дому, давши все необхідне для вступу на службу. На початку своєї служби він боявся свого звільнення та поганого керівництва у його відділку.
Наші дні.
Після служби в поліції він практично вивчив усі закони, чесно та справедливо служив. Багато завів зв'язків, які в майбутньому можуть йому допомогти. У нього на службі була ситуація, коли мати хотіла вбити свою дитину через те, що вона має синдром ****************************а. Диспетчер повідомив про цей виклик Владиславу і вони з напарником рушили до місця виклика. Сусіди швидко привели їх до квартири, в якій відбувався злочин проти власної дитини. Владислав відчув нотку співчуття до дитини та вибив швидко вхідні двері квартири, зайшовши до першої кімнати він побачив мати з ножем та дитину. Знаючи про небезпеку він підійшов близько до матері та нейтралізував її шокером. Цю дію мало б хто зробив, бо це небезпечно через те, що мати може зарізати свою дитину, але Владислав зробив навіть не задумуючись, проявивши свою сміливість. Багатьом друзям розказував, що він не боїться смерті, бо хоче звільнити українську землю від наркоманів.
Дитинство.
Владислав народився 21.04.2003 року, в Україні в місті Харьків. Таке цікаве ім'я йому дала мати в честь Владислава Цепіша також відомого як граф Дракула. Сім'я вирішила переїхати до Запоріжжя до близьких друзів. Батько Влада ледве знайшов собі роботу з низькою зарплатою в новому місті. На той час сім'ю поселили у квартиру, яку мали його близькі друзі, але цю квартиру видали для них тимчасово. Батько почав пити алкоголь і працював механіком у звичайному автосервісі, а мати була вихователькою в місцевому дитячому садку. Зарплати ледве вистачало для нормального життя, і батьки задумались над вибором навчального закладу для Влада, хотіли прилаштувати сина у якомога краще місце. Батько та мати знайшли ліцей, але для того, щоб вчитись потрібно було кожен місяць платити гроші. З наступного року Влада прийняли до ліцею.
Юнацтво.
У шкільні роки Владу було не зовсім легко, тому що з боку однокласників і однолітків з паралельних класів Влад піддавався вічним глузуванням і глузувань через те, що він ходив у поганому одязі, в заляпаних болотом кросівках. Через те, що він не міг виговоритись - характер почав озлоблюватись. Влад терпів до 5-го класу, але врешті-решт набридло все терпіти й він вирішив стати сильніше та почав займатися спортом оскільки в нього не було грошей він займався на турніках біля дому. Завзято займаючись на турніках, Влад поступово заводив нові знайомства, розвивав м'язи. До кінця 8-го класу Влад мав купу знайомих, друзів, навіть з'явилася дівчина, Софія. Тим часом сім'я змінила тимчасове житло на власне, батько отримав підвищення і став заступником директора, на той час справи йшли просто чудово, батько повністю віддавався своїй роботі, і навіть купив свій перший автомобіль а саме славетний Ланос жовтого кольору. Мати, у свою чергу пройшла курси підвищення кваліфікації педагогів й почала працювати за професією ще краще. У сім'ї почалася біла смуга і все було чудово. У 2016 році Влад перейшов у старші класи. Вступив у команду з баскетболу. Як і багато хто в підліткові роки ходив по вечірках, вживав спиртне. З дівчиною все було серйозно, і Влад навіть вирішив зробити на повноліття Софії пропозицію, кохання було до труни. Але в 9-му класі на одній із вечірок Влад вирішив продемонструвати свою крутість перед дівчиною та хлопцями. Вони поспорили на гроші, що Влад не зможе залізти на дерево та злізти назад. Юнак заліз на верх дерева, але злізти назад не міг через страх висоти. Йому довелось стрибнути з високої висоти, але він приземлився невдачно, почав кричати й благав викликати швидку допомогу. Прибувши до шпиталю лікарі діагностували серйозний перелом, який позначився на кар'єрі баскетболіста. Дівчина, Софія пішла до кращого друга Влада, сказавши при цьому, що він невдаха і почуття до нього згасли, це стало серйозним моральним ударом по Владиславу і він впав у серйозну депресію. Найкраща подруга матері Владислава порадила знайомого психолога, який довго працював над моральним становищем Траппи. Дуже багато процедур пройшов цей юнак, але все ж таки осадок залишився. У 2017 році батько Владислава серйозно захворів, була хвороба серця, у зв'язку з цим, Ряну довелося дуже довго думати, де можна дістати грошей у будь-який спосіб. Оскільки стабільний прибуток грошей він не зміг знайти, то вирішив почати красти у інших людей гроші, щоб хоч якось допомогти своєму батьку. Перший раз він проник у будинок розбивши скло, забравши всі коштовності. Відчувши безкарність, Владислав почав займатись цим на постійній основі. Мати, впавши в депресію почала вдаватися до алкоголю, закинула свою кар'єру, почала жити за соціальною допомогою. Владислав вже закінчивши 11 класів у 2018 році вступив на військовий факультет. Завдяки крадіжкам Траппа накопичив не погані кошти на навчання. І закінчити інститут було головним ключем для виходу з цієї ситуації.
Студентське життя.
Владислав відійшов від "темних справ" вступивши до інституту. В інституті він планував добре вчитися, але більшість викладачів намагались брати хабарі на сесіях. Сильно розчарувавшись у них, не залишалося виходу як давати їм те, чого вони хочуть, тому він зрозумів що немає сенсу вчитися і потрібно платити вчителям. Якось задзвонив телефон і Владиславу повідомили, що його мати знаходиться в лікарні. Він розчарований, кинув усі свої справи й прямо з інституту швидко пішов до госпіталю. Лікарі госпіталю заявили про те, що вона потрапила під машину, бувши в нетверезому стані, повертаючись з магазину й сказали, що у неї зараз критичний стан та дали оцінку, що їй залишилася одна доба до смерті. Він був не на жарт стривожений тим, що залишив мати в такому стані одну, і не надав їй майже жодної допомоги. Ця ситуація його справила вдатися до старих справ і знову почати красти. Владислав швидко накопичив велику суму грошей, але на останній його "вилазці" він майже не потрапив до в'язниці. Після цього він почав замислюватись о майбутньому і матері, тому дав собі обіцянку, що більше красти не буде. Вклавши дуже великих грошей на лікування матері, вона пішла на виправлення після чого виписалася. Але все-таки, вона була в жахливому стані, їй потрібно було довго реабілітуватись після госпиталю. Повернувшись за місцем навчання Владислав вирішив взяти ще один додатковий курс психології, на одному з курсів він познайомився з дівчиною, на ім'я Анна. Вони почали спілкуватися все частіше і частіше, знаходили все більше і більше спільних інтересів, у ході яких почали зустрічатися, а потім взагалі з'їхалися. За цей невеликий проміжок часу Владислав був настільки впевнений у ній, що вирішив зробити їй пропозицію, під час якої вона погодилася. Вони вирішили не проводити масштабне весілля на показ, а просто розписалися. У 2022 році Владислав закінчив навчання. На випускному були присутні люди, які набирали людей у поліцейські академії, адвокатські контори тощо. Владислав трохи подумавши вирішив поговорити з інструкторами та дізнатись усі подробиці, після розмови він одразу підписав усі необхідні папірці. Інструктори повідомили, що навчання триватиме чотири роки за рахунок держави. Пройшовши академію Владислав отримав спеціальну довідку, в якій було завірено те, що він допущений до служби в поліції. Владислава перевели у поліцейській відділок біля його дому, давши все необхідне для вступу на службу. На початку своєї служби він боявся свого звільнення та поганого керівництва у його відділку.
Наші дні.
Після служби в поліції він практично вивчив усі закони, чесно та справедливо служив. Багато завів зв'язків, які в майбутньому можуть йому допомогти. У нього на службі була ситуація, коли мати хотіла вбити свою дитину через те, що вона має синдром ****************************а. Диспетчер повідомив про цей виклик Владиславу і вони з напарником рушили до місця виклика. Сусіди швидко привели їх до квартири, в якій відбувався злочин проти власної дитини. Владислав відчув нотку співчуття до дитини та вибив швидко вхідні двері квартири, зайшовши до першої кімнати він побачив мати з ножем та дитину. Знаючи про небезпеку він підійшов близько до матері та нейтралізував її шокером. Цю дію мало б хто зробив, бо це небезпечно через те, що мати може зарізати свою дитину, але Владислав зробив навіть не задумуючись, проявивши свою сміливість. Багатьом друзям розказував, що він не боїться смерті, бо хоче звільнити українську землю від наркоманів.
