Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Максим Мартинець
Стать: Хлопець
Мати: Тетяна
Батько: Андрій
Зріст та вага: 170 см / 54 кг
Дата народження: 11.03.2000
Вік: 25 років
Місце народження: Житомир
Національність: Українець
Місце проживання: Шепетівка
Захоплення: Футбол, теніс, комп’ютери, музика
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелені
Зачіска: Коротка
Відмітні знаки: Немає
Максим Мартинець народився 11 березня 2000 року в місті Житомир. Його сім’я жила скромно, але щасливо. Батько, Андрій, працював водієм у приватній логістичній компанії, часто перебував у відрядженнях, але завжди знаходив час для сина. Мати, Тетяна, працювала медсестрою у місцевій лікарні — лагідна та уважна жінка, яка дбала про комфорт і виховання дитини.
З ранніх років Максим проявляв інтерес до навколишнього світу: розбирав іграшки, досліджував, як працюють речі, любив експериментувати. Дитинство проходило серед друзів — у дворі, на футбольному полі, на річці та біля старих гаражів, де хлопці збирали металеві деталі й створювали “власні винаходи”.
Його дідусь, колишній військовий, мав величезний вплив на формування характеру. Саме він навчив Максима дисципліни, пунктуальності та самоповаги. Часто повторював: “Ніколи не здавайся, навіть якщо всі навколо кажуть, що не зможеш”. Це стало життєвим девізом хлопця.
Родина не була багатою, тож Максим із дитинства розумів цінність праці. Він допомагав по господарству, підробляв улітку, щоб купити собі спортивну форму чи новий м’яч. Так він навчився відповідальності та цінувати те, що має.
Перші шкільні роки Максим навчався у Житомирській школі №9. Він проявляв себе як дисциплінований учень, якому подобалися точні науки — фізика, математика, інформатика. Уже у п’ятому класі він почав працювати за комп’ютером не тільки для ігор, а й для навчання.
У 2010 році родина переїхала до Шепетівки. Нове середовище допомогло йому розкритися ще більше. Там він став активним учасником шкільного життя, грав у футбольній команді, допомагав учителям із технікою, організовував шкільні заходи.
У старших класах Максим уже твердо вирішив, що хоче працювати в ІТ. Почав вивчати програмування та створювати власні проєкти.
Після школи вступив до технічного коледжу на спеціальність “Комп’ютерні системи та мережі”. Брав участь у конкурсах, хакатонах, конференціях. Дипломний проєкт — програма для обліку та моніторингу даних — отримав високі оцінки викладачів.
Освіта не закінчилася після коледжу: Максим продовжує самонавчання, вивчає мови програмування, системне адміністрування та кібербезпеку.
Спорт завжди був важливою частиною життя Максима. Він грав у футбол із дитинства, мав гарне бачення поля й умів діяти командно. Грав на позиції півзахисника, де потрібні стратегічне мислення та швидкість.
Футбол навчив його витривалості та моральної стійкості. Також займався настільним тенісом, який вимагав точності та концентрації.
Спорт став способом знімати напругу після навчання та роботи.
Максим — різнобічна людина. Він цікавиться комп’ютерами, музикою, фільмами, технікою, природою та подорожами.
Улюблене хобі — створення невеликих комп’ютерних проєктів: сайтів, скриптів, утиліт. Часто допомагає людям похилого віку з ремонтом техніки, займається волонтерством.
Любить слухати інструментальну й електронну музику для концентрації. Полюбляє риболовлю та велосипедні подорожі.
Максим прагне побудувати кар’єру в ІТ — як програміст чи системний аналітик. Мріє створювати корисні програми та сервіси.
У майбутньому хоче відкрити власну ІТ-студію, яка допомагатиме бізнесам і навчальним закладам.
Його правило: “Роби якісно або не роби зовсім.”
Максим — спокійний, урівноважений, але рішучий. Він логічний у мисленні, чесний, дисциплінований.
Друзі знають його як людину слова, на яку можна покластися. Він не терпить несправедливості, завжди шукає компроміси, але не дозволяє принижувати себе та інших.
Його принцип: “Будь прикладом для себе — і станеш прикладом для інших.”
Максим бере участь у житті громади: організовує спортивні події, волонтерить, допомагає людям.
Його кредо — “Якщо можеш — допоможи.”
Він вважає, що найважливіше в житті — честь, совість та гідність. Не приймає брехні, користолюбства, зради.
Вірить, що справи говорять гучніше за слова. Часто повторює: “Коли допомагаєш без вигоди — робиш світ кращим.”
Зараз Максим живе у Шепетівці, працює над власними ІТ-проєктами, займається спортом, вивчає нові технології.
Мріє переїхати до великого міста або створити команду в рідному місті, щоб розвивати локальні ініціативи. Хоче створити сім’ю, знайти роботу, яку любитиме, і збудувати власний дім.
Життя для Максима — це рух уперед. Він вірить у зміни й у те, що меж не існує.
Його девіз: “Не здавайся, навіть коли важко.”
Він цінує чесність, працю й дружбу, вірить, що навіть одна добра дія здатна змінити багато.
Стать: Хлопець
Мати: Тетяна
Батько: Андрій
Зріст та вага: 170 см / 54 кг
Дата народження: 11.03.2000
Вік: 25 років
Місце народження: Житомир
Національність: Українець
Місце проживання: Шепетівка
Захоплення: Футбол, теніс, комп’ютери, музика
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелені
Зачіска: Коротка
Відмітні знаки: Немає
I. Дитинство і родина
Максим Мартинець народився 11 березня 2000 року в місті Житомир. Його сім’я жила скромно, але щасливо. Батько, Андрій, працював водієм у приватній логістичній компанії, часто перебував у відрядженнях, але завжди знаходив час для сина. Мати, Тетяна, працювала медсестрою у місцевій лікарні — лагідна та уважна жінка, яка дбала про комфорт і виховання дитини.
З ранніх років Максим проявляв інтерес до навколишнього світу: розбирав іграшки, досліджував, як працюють речі, любив експериментувати. Дитинство проходило серед друзів — у дворі, на футбольному полі, на річці та біля старих гаражів, де хлопці збирали металеві деталі й створювали “власні винаходи”.
Його дідусь, колишній військовий, мав величезний вплив на формування характеру. Саме він навчив Максима дисципліни, пунктуальності та самоповаги. Часто повторював: “Ніколи не здавайся, навіть якщо всі навколо кажуть, що не зможеш”. Це стало життєвим девізом хлопця.
Родина не була багатою, тож Максим із дитинства розумів цінність праці. Він допомагав по господарству, підробляв улітку, щоб купити собі спортивну форму чи новий м’яч. Так він навчився відповідальності та цінувати те, що має.
II. Освіта та навчання
Перші шкільні роки Максим навчався у Житомирській школі №9. Він проявляв себе як дисциплінований учень, якому подобалися точні науки — фізика, математика, інформатика. Уже у п’ятому класі він почав працювати за комп’ютером не тільки для ігор, а й для навчання.
У 2010 році родина переїхала до Шепетівки. Нове середовище допомогло йому розкритися ще більше. Там він став активним учасником шкільного життя, грав у футбольній команді, допомагав учителям із технікою, організовував шкільні заходи.
У старших класах Максим уже твердо вирішив, що хоче працювати в ІТ. Почав вивчати програмування та створювати власні проєкти.
Після школи вступив до технічного коледжу на спеціальність “Комп’ютерні системи та мережі”. Брав участь у конкурсах, хакатонах, конференціях. Дипломний проєкт — програма для обліку та моніторингу даних — отримав високі оцінки викладачів.
Освіта не закінчилася після коледжу: Максим продовжує самонавчання, вивчає мови програмування, системне адміністрування та кібербезпеку.
III. Спортивна діяльність
Спорт завжди був важливою частиною життя Максима. Він грав у футбол із дитинства, мав гарне бачення поля й умів діяти командно. Грав на позиції півзахисника, де потрібні стратегічне мислення та швидкість.
Футбол навчив його витривалості та моральної стійкості. Також займався настільним тенісом, який вимагав точності та концентрації.
Спорт став способом знімати напругу після навчання та роботи.
IV. Хобі та інтереси
Максим — різнобічна людина. Він цікавиться комп’ютерами, музикою, фільмами, технікою, природою та подорожами.
Улюблене хобі — створення невеликих комп’ютерних проєктів: сайтів, скриптів, утиліт. Часто допомагає людям похилого віку з ремонтом техніки, займається волонтерством.
Любить слухати інструментальну й електронну музику для концентрації. Полюбляє риболовлю та велосипедні подорожі.
V. Професійні цілі
Максим прагне побудувати кар’єру в ІТ — як програміст чи системний аналітик. Мріє створювати корисні програми та сервіси.
У майбутньому хоче відкрити власну ІТ-студію, яка допомагатиме бізнесам і навчальним закладам.
Його правило: “Роби якісно або не роби зовсім.”
VI. Характер і цінності
Максим — спокійний, урівноважений, але рішучий. Він логічний у мисленні, чесний, дисциплінований.
Друзі знають його як людину слова, на яку можна покластися. Він не терпить несправедливості, завжди шукає компроміси, але не дозволяє принижувати себе та інших.
Його принцип: “Будь прикладом для себе — і станеш прикладом для інших.”
VII. Соціальне життя
Максим бере участь у житті громади: організовує спортивні події, волонтерить, допомагає людям.
Його кредо — “Якщо можеш — допоможи.”
VIII. Моральні переконання
Він вважає, що найважливіше в житті — честь, совість та гідність. Не приймає брехні, користолюбства, зради.
Вірить, що справи говорять гучніше за слова. Часто повторює: “Коли допомагаєш без вигоди — робиш світ кращим.”
IX. Сьогодення та майбутні плани
Зараз Максим живе у Шепетівці, працює над власними ІТ-проєктами, займається спортом, вивчає нові технології.
Мріє переїхати до великого міста або створити команду в рідному місті, щоб розвивати локальні ініціативи. Хоче створити сім’ю, знайти роботу, яку любитиме, і збудувати власний дім.
X. Погляди на життя
Життя для Максима — це рух уперед. Він вірить у зміни й у те, що меж не існує.
Його девіз: “Не здавайся, навіть коли важко.”
Він цінує чесність, працю й дружбу, вірить, що навіть одна добра дія здатна змінити багато.
