ЗАКОН УКРАЇНИ | Про запобігання корупції
Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
корупція — використання особою наданих їй повноважень або пов’язаних із ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди;
Неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги;
Суб’єкти, на яких поширюється дія цього Закону — особи, уповноважені на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, та інші особи у випадках, передбачених Законом;
Викривач — особа, яка повідомила про можливі факти корупційних правопорушень.
Стаття 2. Законодавство у сфері запобігання корупції Законодавство базується на Конституції України, цьому Законі та міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 3. Суб’єкти, на яких поширюється дія цього Закону Президент України, народні депутати, члени Кабінету Міністрів, судді, прокурори,
військовослужбовці, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування тощо.
Розділ II. Запобігання корупції у діяльності посадових осіб
Стаття 4. Обмеження щодо використання службових повноважень Посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Стаття 5. Обмеження щодо одержання подарунків Забороняється отримувати подарунки від підлеглих та осіб, інтереси яких стосуються діяльності посадової особи.
Стаття 6. Запобігання конфлікту інтересів Суб’єкт Закону зобов’язаний повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів та вживати заходів для його усунення.
Розділ III. Запобігання корупції після припинення діяльності
Стаття 7. Обмеження після звільнення з посади Протягом року особа не може укладати трудові чи цивільно-правові договори з організаціями, щодо яких вона приймала рішення чи здійснювала контроль.
Розділ IV. Фінансовий контроль
Стаття 8. Подання декларацій Суб’єкти декларування щорічно до 1 квітня подають декларацію про майно, доходи, витрати та фінансові зобов’язання за минулий рік.
Стаття 9. Перевірка декларацій Декларації підлягають обов’язковій повній перевірці Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).
Розділ V. Захист викривачів
Стаття 10. Гарантії захисту Викривач не може бути звільнений чи підданий переслідуванню у зв’язку з повідомленням про корупцію. Йому гарантується конфіденційність та правовий захист.
Розділ VI. Державне управління у сфері запобігання корупції
Стаття 11. Національне агентство з питань запобігання корупції НАЗК — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну антикорупційну політику, контролює фінансовий контроль, перевіряє декларації, виявляє конфлікт інтересів.
Розділ VII. Міжнародне співробітництво
Стаття 12. Взаємодія з іншими державами та організаціями Україна співпрацює з міжнародними організаціями у сфері протидії корупції, обмінюється інформацією та досвідом.
Розділ VIII. Відповідальність за корупційні правопорушення
Стаття 13. Види відповідальності За корупційні правопорушення особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності згідно з законом.
Розділ IX.
Прикінцеві положення Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Кабінету Міністрів України та іншим органам виконавчої влади доручається забезпечити приведення своїх актів у відповідність із цим Законом.
Останнє редагування модератором:
