ЗАКОН УКРАЇНИ
Про надзвичайні повноваження Президента
I. Загальні положення
Про надзвичайні повноваження Президента
I. Загальні положення
1.1. Надзвичайні повноваження Президента — це особливі тимчасові права, які дозволяють Президенту України ухвалювати закони та нормативно-правові акти без попереднього голосування у парламенті у випадках, що загрожують національній безпеці та стабільності держави.
1.2. Метою цього Закону є забезпечення оперативного реагування на надзвичайні обставини, коли проведення стандартної законодавчої процедури неможливе або недоцільне.
II. Умови застосування надзвичайних повноважень
2.1. Президент України може скористатися надзвичайними повноваженнями лише у випадках:
- оголошення стану війни;
- масштабних терористичних актів;
- надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу;
- загрози територіальній цілісності або існуванню держави.
2.2. Застосування надзвичайних повноважень можливе лише за наявності письмового погодження одного з таких високопосадовців:
- Генерального прокурора України;
- Голови Верховного Суду України.
2.3. У погодженні обов’язково зазначається мотивована причина надання таких повноважень.
III. Порядок видання актів
3.1. Закони та нормативно-правові акти, видані Президентом у рамках надзвичайних повноважень, набирають чинності з моменту їх офіційної публікації.
3.2. Термін дії кожного такого акту не може перевищувати 30 днів, якщо інше не буде визначено парламентом.
3.3. Після стабілізації ситуації всі акти, видані у рамках надзвичайних повноважень, підлягають розгляду та затвердженню парламентом.
IV. Обмеження
4.1. Надзвичайні повноваження не можуть бути використані для:
- зміни Конституції України;
- скасування прав і свобод громадян, гарантованих законом, окрім випадків, передбачених Конституцією;
- прийняття рішень, що мають на меті особисту вигоду.
V. Відповідальність
5.1. Використання надзвичайних повноважень без погодження, передбаченого п. 2.2, або без належних підстав є перевищенням влади та тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
VI. Заключні положення
6.1. Закон набирає чинності з моменту публікації.
6.2. Контроль за виконанням покладається на парламент України, Генерального прокурора та Верховний Суд України.
Останнє редагування:
