ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну охорону посадових осіб
I. Загальні положення
Про державну охорону посадових осіб
I. Загальні положення
1.1. Державна охорона посадових осіб — це спеціальні заходи безпеки, що здійснюються з метою захисту життя, здоров’я та діяльності вищих посадових осіб Північної України.
1.2. Метою цього Закону є встановлення прав, обов’язків та повноважень державної охорони, а також гарантій безпеки охоронюваних осіб.
II. Особи, що підлягають державній охороні
2.1. Державна охорона надається:
- Президенту України;
- Прем’єр-міністру України;
- Голові Верховної Ради України;
- іншим особам за окремим рішенням Президента.
III. Повноваження державної охорони
3.1. Під час виконання службових обов’язків охоронці мають право:
- відкривати вогонь у випадку реальної загрози життю або нападу на кортеж;
- блокувати або таранити транспорт, що створює небезпеку для кортежу;
- порушувати правила дорожнього руху при супроводі охоронюваної особи (проїзд на червоний сигнал світлофора, перевищення швидкості, рух по зустрічній смузі тощо);
- зупиняти транспорт та перевіряти документи осіб, що наблизилися до охоронюваного кортежу або місця перебування охоронюваної особи;
- використовувати спецзасоби та техніку для забезпечення безпеки.
IV. Обов’язки державної охорони
4.1. Державна охорона зобов’язана:
- забезпечувати цілодобовий захист охоронюваних осіб;
- діяти в межах закону та службових інструкцій;
- мінімізувати шкоду для цивільного населення під час застосування спецзасобів і зброї;
- оперативно реагувати на будь-які загрози.
V. Відповідальність
5.1. Перевищення повноважень або використання їх у особистих цілях карається згідно з чинним законодавством.
5.2. Незаконне перешкоджання роботі державної охорони або створення загрози охоронюваній особі карається штрафом, арештом або іншими санкціями.
VI. Заключні положення
6.1. Закон набирає чинності з моменту його публікації.
6.2. Контроль за виконанням покладається на Президента України та Міністерство внутрішніх справ.
Останнє редагування: