Закон України «Про оборону України»
Розділ I. Засади оборони України та підготовка держави до оборони
- Ст. 1. Загальні положення — Оборона України як система заходів для захисту суверенітету і територіальної цілісності.
- Ст. 2. Основи оборони — Основою оборони є Конституція, закони, міжнародні договори, Збройні Сили та інші формування.
- Ст. 3. Підготовка держави до оборони — Розвиток ЗСУ, мобілізаційна готовність, територіальна оборона, кіберзахист, патріотичне виховання тощо.
- Ст. 4. Відсіч збройній агресії — Президент вводить воєнний стан, мобілізацію, організовує оборону, Верховна Рада затверджує рішення.
Розділ II. Повноваження органів державної влади, основні функції та завдання військових управлінь, органів місцевої влади, підприємств і громадян
- Ст. 5. Верховна Рада України — Затверджує воєнний стан, мобілізацію, оборонний бюджет.
- Ст. 6. Президент України — Головнокомандувач, здійснює керівництво ЗСУ.
- Ст. 7. Рада національної безпеки і оборони України — Координує питання безпеки та оборони.
- Ст. 8. Кабінет Міністрів України — Забезпечує економіку для оборони, матеріально-технічне забезпечення.
- Ст. 9. Міністерство оборони України — Керує Збройними Силами України.
- Ст. 10. Генеральний штаб Збройних Сил України — Планує і керує військовими операціями.
- Ст. 11. Органи місцевої влади — Виконують завдання з мобілізації і цивільного захисту.
- Ст. 12. Підприємства, установи, організації — Забезпечують оборону ресурсами і виконують оборонні замовлення.
- Ст. 13. Громадяни України — Зобов’язані захищати країну, проходити військову службу, виконувати мобілізаційні накази.
Розділ III. Територіальна оборона та цивільний захист
- Ст. 14. Територіальна оборона — Організована система оборони з залученням військових і цивільних.
- Ст. 15. Цивільний захист — Заходи щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Розділ IV. Відповідальність за порушення законодавства про оборону України
- Ст. 16. Види відповідальності — Кримінальна, адміністративна, дисциплінарна за порушення оборонного законодавства.
Розділ V. Прикінцеві положення
- Визначає дату набрання чинності закону, порядок застосування і взаємодію з іншими нормативними актами.
Розділ VI. Військове командування та система управління обороною
Стаття 1. Єдина система управління обороною України
- Оборона України організовується і здійснюється за єдиною централізованою системою управління.
- Центральне місце в системі займає Верховний Головнокомандувач — Президент України.
- Безпосереднє військове управління здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Стаття 2. Роль Генерального штабу
- Генштаб планує застосування ЗСУ, координує взаємодію з іншими військовими формуваннями, забезпечує стратегічне управління у мирний і воєнний час.
Стаття 3. Ставка Верховного Головнокомандувача
- У разі введення воєнного стану Президент формує Ставку — спеціальний орган оперативного керівництва обороною держави.
Розділ VII. Міжнародне співробітництво у сфері оборони
Стаття 1. Основи міжнародної співпраці
- Україна реалізує свою оборонну політику з урахуванням міжнародних договорів, зокрема в рамках ООН, ЄС, НАТО, а також двосторонніх домовленостей.
Стаття 2. Військово-технічне співробітництво
- Україна має право на закупівлю, обмін і спільне виробництво озброєння та військової техніки з партнерами.
Стаття 3. Участь у міжнародних миротворчих операціях
- Українські Збройні Сили можуть залучатися до миротворчих місій за рішенням Верховної Ради.
ЗАБОРОНА В’ЇЗДУ НА ТЕРИТОРІЮ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
- Представникам Національної поліції України заборонено в’їжджати на територію військової частини без попереднього погодження з командуванням військової частини.
- Винятком є випадки нападу або безпосередньої загрози нападу на військову частину, коли Національна поліція має право на негайний в’їзд та вжиття заходів без попереднього погодження.
- Усі інші випадки в’їзду представників НПУ на територію військової частини повинні здійснюватися за офіційним службовим завданням та з дозволу командування.
Останнє редагування модератором:
