Розділ І. Загальні засади організації судової влади
Стаття 1. Судова влада в Чорноморському Краї здійснюється незалежними, безсторонніми та законно утвореними судами.
Стаття 2. Судова влада є самостійною гілкою державної влади та діє незалежно від законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів, посадових осіб і громадян.
Стаття 3. Втручання в діяльність суду, вплив на суддю, тиск, погрози або будь-яке перешкоджання здійсненню правосуддя забороняються та тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Стаття 4. Судові рішення ухвалюються іменем Чорноморського Краю та є обов’язковими до виконання на всій території Чорноморського Краю. Залежно від вироку суду, його виконання може бути доручено представнику Офісу Президента.
Стаття 5. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами Чорноморського Краю, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 6. Судова система Чорноморського Краю складається з двох судових інстанцій:
Окружний суд — суд першої інстанції;
Верховний Суд України — суд апеляційної інстанції.
Стаття 7. Правосуддя в Чорноморському Краї здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Стаття 8. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів Чорноморського Краю та на засадах верховенства права.
Стаття 8-1. Правосуддя в Чорноморському Краї може здійснюватися садами та Офісом Президента за особливих випадків, а саме:
- Якщо після подачі кримінальної справи до суду пройшло більше 30-ти календарних діб або на власний розсуд, Офіс Президента має право розглянути позов до суду та винести вирок.
Стаття 8-2. За результатами розгляду справи суд має право застосовувати такі заходи відповідальності або правового впливу:
Позбавлення волі;
обмеження свободи;
штраф;
конфіскацію майна;
усунення з посади;
зниження в посаді;
догану;
зняття недоторканності;
інші заходи, передбачені законом.
Розділ ІІ. Судоустрій
Стаття 9. Суддів призначає та звільняє з посади Президент Чорноморського Краю
Стаття 10. Окружний суд
1. Окружний суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому цим законом.
2. Окружний суд розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні справи, розглядає справи про позбавлення недоторканності осіб держави, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених цим законом.
Стаття 11. Верховний суд
1. Верховний суд діє як суд апеляційної інстанції, з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ.
2. Верховний суд розглядає справи про позбавлення недоторканності осіб держави, а також про неконституційність законів та рішень, наказів.
3. Рішення Верховного Суду є остаточним та оскарженню не підлягає.
4. Верховний Суд розглядає справи щодо оскарження рішень Парламенту про висловлення недовіри політичній партії, прийнятих за поданням Верховної Ради України, та здійснює перевірку їх законності, обґрунтованості і відповідності Конституції Чорноморського Краю.
Стаття 12. Суддею може бути особа, яка є відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя.
Розділ ІІІ. Загальні положення статусу судді
Стаття 13. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Стаття 13-1. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів Чорноморського Краю, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Стаття 13-2. Суддя не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Стаття 13-3. Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Генерального прокурора.
Стаття 14. Суддею є громадянин Чорноморського Краю, який відповідно до КЧК, цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів Чорноморського Краю і здійснює правосуддя на професійній основі.
Стаття 15. Права судді, пов’язані зі здійсненням правосуддя, визначаються КЧК та іншими законами.
Стаття 15-1. Суддя повинен додержуватися присяги.
Стаття 16. Суддя зобов’язаний:
1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
4) виявляти повагу до учасників процесу;
5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання.
Стаття 17. Особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді такого змісту:
"Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".
Розділ IV. Учасники судового засідання
Стаття 18. Учасники судового засідання:
Суддя;
Секретар;
Прокурор;
Позивач;
Адвокат;
Підозрюваний, Обвинувачений (відповідач);
Свідки.
Стаття 19. Суддя:
1) Головна посадова особа у залі суду;
2) веде судове засідання, стежить за дотриманням закону та порядку;
3) виносить рішення (вирок у кримінальній справі або рішення у цивільній/адміністративній);
4) має бути неупередженим і діяти лише на основі закону та доказів.
Стаття 20. Секретар судового засідання:
1) Допомагає судді організаційно та технічно;
2) веде журнал судового засідання (протокол);
3) повідомляє учасників про дату й час слухання;
4) забезпечує порядок у документах і слідкує, щоб усе було офіційно зафіксовано.
Стаття 21. Прокурор:
1) Представляє державу в суді;
2) підтримує обвинувачення проти підозрюваного/обвинуваченого;
3) слідкує за дотриманням законності під час процесу;
4) може також захищати права держави чи громадян у цивільних чи господарських справах.
Стаття 22. Позивач:
1) Людина або організація, яка звернулася до суду з вимогою (наприклад, про стягнення боргу, захист честі, відшкодування шкоди);
2) повинен довести суду обґрунтованість своїх вимог.
Стаття 23. Адвокат:
1) Представляє та захищає права однієї зі сторін;
2) може бути як у позивача, так і у відповідача чи підозрюваного;
3) дає юридичні поради, виступає у суді, готує документи;
4) у кримінальних справах адвокат – це захисник підозрюваного/обвинуваченого.
Стаття 24. Підозрюваний / Відповідач:
1) У кримінальній справі – підозрюваний або обвинувачений у вчиненні злочину;
2) у цивільній справі – відповідач, проти якого позивач подав позов (наприклад, боржник);
3) має право на захист, адвоката, подання доказів і пояснень.
Стаття 25. Свідки:
1) Особи, які володіють інформацією, що має значення для справи;
2) зобов’язані давати правдиві показання;
3) можуть підтвердити або спростувати версію сторін.
Розділ V. Процес суду
Стаття 26. Громадяни Чорноморського Краю мають право звернутися до суду з позовною заявою у випадках, коли вважають, що їхні права, свободи чи законні інтереси порушені, не визнані або оспорюються.
Стаття 27. Подання обвинувального акту до суду
1) Подавати обвинувальний акт до суду можуть працівники прокуратури;
2) обвинувальний акт подається до суду у вигляді "Обвинувальний акт КП №..." (КП - Кримінальне провадження) та з вимогами передбаченими КПК Чорноморського Краю;
3) після подання обвинувального акту в суд сторона обвинувачення та відповідача мають право подати письмове клопотання, щодо неправомірних дій слідчих/адвокатів/інших учасників судового/досудового процесу, зміну дати проведення судового засідання, інших важливих змін, які можуть вплинути на рішення суду. Суд же в свою чергу має розглянути клопотання і дати письмову відповідь в найкоротші терміни.
Стаття 28. Позовна заява/клопотання/обвинувальний акт розглядається потягом 3 днів з моменту подання.
Стаття 29. Сторона по справі у разі незгоди із рішенням суду першої інстанції має право подати апеляцію до Верховного суду протягом 7 (семи) днів з моменту проголошення рішення суду.
Стаття 30. Порядок проведення судового засідання:
1) Відкриття судового засідання;
2) розгляд клопотань;
3) оголошення суті справи;
4) дослідження доказів;
5) судові дебати;
6) видалення суду до нарадчої кімнати для прийняття рішення;
7) оголошення рішення по справі.
Стаття 31. Відкриття судового засідання:
1) Суддя оголошує про відкриття засідання;
2) секретар повідомляє, хто з учасників з’явився, хто відсутній і чому;
3) суд встановлює особи учасників, перевіряє їхні документи;
4) роз’яснюються права та обов’язки учасників.
Стаття 32. Сторони (прокурор, позивач, адвокат, підозрюваний, відповідач) можуть подати клопотання:
1) про відвід судді;
2) про виклик свідків;
3) про долучення доказів тощо.
Стаття 32-1. Суд вирішує, які клопотання задовольнити.
Стаття 33. Суддя коротко викладає, яка справа розглядається.
Стаття 33-1. У кримінальній справі прокурор оголошує обвинувальний акт.
Стаття 33-2. У цивільній справі суддя озвучує вимоги позивача.
Стаття 34. Дослідження доказів:
1) Допит свідків (спочатку тих, кого викликав позивач/прокурор, потім – відповідач/захист);
2) оголошення письмових доказів, документів, експертиз;
3) перегляд відео, фото, аудіозаписів (якщо є).
Стаття 35. Кожна сторона виступає зі своїми аргументами:
1) прокурор або позивач обґрунтовує свої вимоги;
2) відповідач або його адвокат заперечує;
3) інші учасники (наприклад, представник потерпілого) теж можуть висловитися;
4) У кримінальній справі останнє слово завжди має обвинувачений/підсудний.
Стаття 36. Подання документів до суду
1. Необхідні документи:
а) Позовна заява;
б) Підозра;
в) Повістка на допит;
г) Обвинувальний акт підписаний прокурором;
ґ) Докази порушення.
2. У разі відсутності документів - відмова у розгляді справи.
3. Необхідними документами у позовній заяві вважаються ті, що виступають як докази порушення
4. Обвинувальний акт подається разом з матеріалами кримінального провадження, склад кримінального провадження визначається КПК
Стаття 37. Відповідачу надсилається повістка про виклик до суду.
Стаття 37-1. Якщо він не з’явився без поважної причини, суд може ухвалити рішення за його відсутності.
Стаття 38. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
а) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
б) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
в) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
г) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
ґ) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
д) на судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження.
Стаття 38-1. В інших випадках проводиться відкрите судове засідання.
Стаття 39. У цивільному та господарському процесі
1) Рішення суду – ухвалюється після розгляду справи по суті (наприклад, задовольнити чи відхилити позов);
2) Ухвала суду – процесуальне рішення з окремих питань (наприклад, про відкладення розгляду справи, призначення експертизи, забезпечення позову);
3) Судовий наказ – спрощене рішення у справах, де вимога є безспірною (наприклад, стягнення боргу, аліментів).
Стаття 39-1. У кримінальному процесі
1) Вирок суду – головне рішення у кримінальній справі (визнання особи винною та призначення покарання, або виправдання);
2) Ухвала суду – процесуальне рішення під час досудового розслідування чи судового розгляду (наприклад, про обрання запобіжного заходу, продовження арешту);
3) Постанова суду – окремий вид рішення у справах, де суддя розглядає їх одноособово (наприклад, про адміністративні правопорушення).
Стаття 39-2. В адміністративному судочинстві
1) Постанова суду – рішення у справі по суті (задовольнити або відмовити у позові);
2) Ухвала суду – вирішення процесуальних питань (наприклад, залишення позову без руху, призначення експертизи).
Стаття 40. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
1) Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
2) Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
3) Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Розділ VI. Дисциплінарна відповідальність судді
Стаття 41. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) умисне або внаслідок недбалості:
а) незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
2) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
3) умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
4) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
5) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
6) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.
Стаття 42. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснює Президент Чорноморського Краю з урахуванням вимог цього Закону.
Стаття 43. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді:
1) Попередження;
2) догани;
3) звільнення.
Розділ VII. Прикінцеві положення
Стаття 44. Цей закон набирає чинності з моменту його підписання та опублікування.
Стаття 45. Визнати таким, що втратив чинність, попередню редакцію Закону Чорноморського Краю "Про судоустрій та судову систему Чорноморського Краю"