База знань 04 UKRAINE GTA | Кримінально-процесуальний кодекс України

[Ксенія Київська]

Розділ V. ЗАХОДИ ПРИМУСУ

Глава 21. Загальні положення про заходи примусу​

Стаття 127. Поняття заходів примусу​

Заходи примусу — це передбачені цим Кодексом процесуальні дії, що застосовуються правоохоронними органами для забезпечення кримінального провадження, припинення кримінального правопорушення, недопущення ухилення особи від слідства або суду та забезпечення виконання процесуальних рішень.

Стаття 128. Підстави застосування заходів примусу​

Заходи примусу застосовуються лише за наявності достатніх законних підстав та у випадках, коли досягнення мети кримінального провадження неможливе менш обмежувальними заходами.

Під час застосування заходів примусу правоохоронні органи зобов'язані діяти відповідно до вимог цього Кодексу та не допускати безпідставного обмеження прав особи.

Стаття 129. Випадки застосування заходів примусу​

Заходи примусу можуть застосовуватися, якщо особа:

• не виконує законні вимоги працівника правоохоронного органу;
• ухиляється від проведення процесуальних дій;
• намагається втекти;
• чинить опір працівникам правоохоронних органів;
• може знищити або приховати докази;
• продовжує вчиняти кримінальне правопорушення.

Перелік підстав не є вичерпним.

Стаття 130. Види заходів примусу​

Під час кримінального провадження можуть застосовуватися такі заходи примусу:

• затримання особи;
• примусовий привід;
• тимчасове вилучення речей та документів;
• арешт майна;
• блокування банківських рахунків;
• тимчасове обмеження окремих прав особи;
• інші заходи, передбачені цим Кодексом.

Блокування банківських рахунків здійснюється виключно за постановою прокурора або ухвалою суду. Якщо кримінальне провадження здійснює інший правоохоронний орган, виконання блокування рахунків покладається на Службу безпеки України.

Стаття 131. Рішення про застосування заходів примусу​

Рішення про застосування заходів примусу приймається слідчим, прокурором або судом відповідно до їхніх повноважень.

Таке рішення оформлюється відповідним процесуальним документом.

Стаття 132. Оскарження заходів примусу​

Особа, щодо якої застосовано заходи примусу, має право оскаржити їх прокурору або до суду в порядку, встановленому цим Кодексом.

Подання скарги не зупиняє виконання законного рішення, якщо інше не визначено судом.

Стаття 133. Невідкладне затримання​

У разі вчинення або наявності достатніх підстав підозрювати особу у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого кримінального правопорушення допускається її невідкладне затримання без попереднього виклику чи повістки.

Стаття 134. Кримінальні правопорушення, за якими допускається невідкладне затримання​

Невідкладне затримання може застосовуватися, зокрема, у разі:

• умисного вбивства;
• замаху на умисне вбивство;
• заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;
• терористичної діяльності;
• державної зради;
• незаконного обігу зброї;
• незаконного обігу наркотичних засобів у великих розмірах;
• одержання або надання неправомірної вигоди;
• діяльності організованої злочинної групи;
• інших особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Стаття 135. Мета невідкладного затримання​

Невідкладне затримання здійснюється з метою:

• припинення кримінального правопорушення;
• запобігання втечі підозрюваного;
• забезпечення проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій;
• збереження доказів;
• забезпечення безпеки громадян.

Стаття 136. Повідомлення про затримання​

Про факт затримання особи слідчий або інший уповноважений працівник правоохоронного органу невідкладно повідомляє прокурора.

Затриманій особі роз'яснюються її процесуальні права, підстави затримання та забезпечується можливість скористатися правовою допомогою.

 

[Ксенія Київська]

Розділ VI. УХВАЛИ

Глава 22. Загальні положення про ухвалу​

Стаття 137. Поняття ухвали​

Ухвала — це процесуальний документ, що видається судом у межах його повноважень та містить дозвіл, розпорядження або рішення щодо проведення процесуальних чи слідчих дій.

Стаття 138. Мета ухвали​

Ухвала видається для забезпечення законності кримінального провадження, надання дозволу на проведення процесуальних дій або застосування заходів, передбачених цим Кодексом.

Стаття 139. Клопотання​

Клопотання — це офіційне звернення слідчого, прокурора або іншої уповноваженої особи до суду з проханням про надання дозволу на проведення процесуальної дії чи прийняття відповідного рішення.

Клопотання може бути подане у письмовій або електронній формі відповідно до встановленого порядку.

Стаття 140. Особи, які мають право звертатися з клопотанням​

Право звернення до суду з клопотанням мають:

• слідчі;
• прокурори;
• керівники правоохоронних органів у випадках, передбачених законом.

Стаття 141. Повноваження суду​

Суддя розглядає подане клопотання та, за наявності достатніх підстав, постановляє ухвалу про його задоволення або відмову.

Стаття 142. Види ухвал​

Суд може видавати ухвали щодо:

• проведення обшуку;
• арешту майна;
• блокування банківських рахунків;
• проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
• примусового приводу;
• застосування запобіжного заходу;
• інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Стаття 143. Принципи видачі ухвали​

Ухвала видається на засадах:

• законності;
• верховенства права;
• неупередженості;
• обґрунтованості;
• рівності сторін;
• дотримання прав і свобод людини.

Стаття 144. Строк дії ухвали​

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Строк її дії не може перевищувати трьох діб, якщо інший строк не визначений безпосередньо в ухвалі.

Стаття 145. Продовження строку дії ухвали​

Продовження строку дії ухвали здійснюється виключно шляхом подання нового клопотання та постановлення нової ухвали судом.

Глава 23. Процес видачі ухвал ​

Стаття 146. Суди, що видають ухвали​

Ухвали у кримінальних провадженнях можуть видавати:

• Верховний Суд;
• Окружний Суд.

Стаття 147. Подання клопотання​

Для отримання ухвали уповноважена особа подає до суду клопотання з викладенням обставин кримінального провадження та необхідних доказів.

Стаття 148. Розгляд клопотання​

Суддя перевіряє законність і обґрунтованість клопотання та приймає рішення про його задоволення або відмову.

За необхідності суддя має право призначити судове засідання для заслуховування сторін.

Стаття 149. Докази​

До клопотання обов'язково додаються матеріали, які підтверджують необхідність видачі ухвали.

Такими матеріалами можуть бути:

• відеозаписи;
• фотоматеріали;
• документи;
• висновки експертиз;
• показання свідків;
• інші допустимі докази.

Стаття 150. Рішення суду​

За результатами розгляду суд постановляє ухвалу про:

• задоволення клопотання;
• часткове задоволення клопотання;
• відмову у задоволенні клопотання.

Глава 24. Подання клопотання. Розгляд клопотання​

Стаття 151. Вимоги до клопотання​

Клопотання повинно містити:

• відомості про заявника;
• короткий виклад обставин;
• правове обґрунтування;
• прохальну частину;
• перелік доданих доказів

Стаття 152. Форма клопотання​

Клопотання подається відповідно до встановленої форми.

У разі недотримання встановлених вимог суд має право залишити його без розгляду.

Стаття 153. Недоліки клопотання​

Клопотання може бути повернуте заявнику для усунення недоліків, якщо:

• порушено встановлену форму;
• відсутні необхідні відомості;
• не додано докази.

Стаття 154. Строк розгляду​

Клопотання розглядається судом у строк до 72 годин з моменту його надходження.

Стаття 155. Підстави для відмови​

Суд може відмовити у задоволенні клопотання, якщо:

• надано недостатньо доказів;
• клопотання суперечить вимогам цього Кодексу;
• відсутні законні підстави для видачі ухвали;
• матеріали не підтверджують необхідності застосування відповідного заходу.

Стаття 156. Вимоги до відеодоказів​

Якщо до клопотання додається відеозапис, він повинен дозволяти встановити обставини кримінального правопорушення.

У разі тривалості відеозапису понад дві хвилини рекомендується зазначити тайм-коди ключових моментів.

Глава 25. Підстави видачі ухвали​

Стаття 157. Достатність доказів​

Підставою для видачі ухвали є наявність достатніх доказів, які підтверджують необхідність проведення процесуальної дії.

Стаття 158. Законність підозри​

Суд перевіряє обґрунтованість підозри та законність дій органу досудового розслідування.

Стаття 159. Необхідність проведення процесуальної дії
Ухвала видається лише тоді, коли проведення відповідної процесуальної дії без рішення суду є неможливим або забороненим.

Стаття 160. Невідкладні випадки​

У разі існування ризику втрати доказів, втечі підозрюваного або виникнення загрози життю чи безпеці громадян суд має право невідкладно розглянути клопотання.

Стаття 161. Рішення суду
Суд постановляє ухвалу лише у разі, якщо подані матеріали повністю підтверджують необхідність її видачі.

Глава 26. Відповідальність​

Стаття 162. Відповідальність за незаконне використання ухвали​

Особи, які умисно використовують ухвалу не за призначенням, перевищують її межі або зловживають наданими повноваженнями, несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

Стаття 163. Оскарження судового рішення​

Особа, яка не погоджується з ухвалою суду, має право оскаржити її до суду вищої інстанції у порядку, встановленому законодавством.

​