Схвалено 06 UKRAINE GTA | Конституція Подільського Краю

[Віктор Репецький]

Конституція Подільського Краю.


​

 

[Віктор Репецький]

Розділ 1.
Загальні частина.
​

Cтаття 1. Подільський край - незалежна, демократична, соціально, правова держава.

Стаття 2. У територіальну одиницю Подільського краю входять:​

— міста: Дніпро, Київ, Харків;
— прилеглі населені пункти, що становлять частину округів цих міст;
— населені пункти: с. Вишневе, с. Калинівка, с. Конча-Заспа, м. Бориспіль, м. Прип’ять (із особливим режимом), с. Михайлівка.

Стаття 2.1. Особливий адміністративно-правовий режим допускається на території, яка вимагає обмеженого доступу з міркувань безпеки або екології. До таких територій належить місто Прип’ять та прилегла зона.​

Стаття 3. Людина, її права та свободи є найвищою цінністю. Дотримання та захист права і свободи громадянина - обов’язок держави.
Стаття 4. Єдине джерело влади Подільського краю - народ. Громадяни здійснює свою владу через органи місцевого самоврядування.
Стаття 5. Найвищим безпосереднім висловом влади є вільні вибори.
Стаття 6. Державною мовою в Україні є українська мова.
Стаття 6.1 Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Стаття 6.2 В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист інших мов національних меншин України.
Стаття 6.3 Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Стаття 7. Конституція Подільського краю має верховенство по всій території Подільського краю.
Стаття 8. Ніхто не може присвоїти владу Подільського краю. Захоплення влади чи присвоєння владних повноважень переслідується кримінальним кодексом.
Стаття 8.1 Кожна особа має право перебувати в структурі лише однієї з гілок влади Поділського краю, в іншому випадку карається як порушення статті 8 конституції Подільського краю.
Стаття 8.2. Винятки з цього правила передбачаються рішенням Парламенту Подільського краю, і за умовчанням дозволені членам та Голові Парламенту (через їх членство в організації).
Стаття 9. Державна влада Подільського краю поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.
Стаття 10. Державну владу в Подільському краю здійснюють Президент Подільського краю, Парламент, Верховний суд, Кабінет Міністрів, Допоміжні організації уряду, народ Подільського краю.
Стаття 11. Закони підлягають офіційному опублікуванню на сайті Верховної Ради. Неопубліковані закони, будь-які нормативно-правові акти, що стосуються права громадянина, не застосовуються.
Стаття 12. Громадяни можуть проводити мирні демонстрації, мітинги чи паради при дозволу уряду.
Стаття 13. Всі громадяни можуть виявляти законодавчу ініціативу. У разі схвалення з боку Глави Парламенту - Парламент зобов'язується розглянути цю ініціативу.
Стаття 14. Конституція не підлягає зміні будь-яким чином за винятком передбачених у розділі 4.
Стаття 15. Державна влада у Подільському краю заснована на принципі поділу влади і складається з трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової. Зайняття посад у двох і більше гілок влади одночасно забороняється.
Стаття 15.1 Кожна гілка влади виконує свої повноваження та незалежною від інших гілок влади.
Стаття 15.2 Члени та Спікер Парламенту може займати посади в державних організаціях ї, і це не може розглядатися як порушення цієї статті.
Стаття 16. Зрада проти держави полягає у війні проти неї, підтримці ворогів держави або надання їм допомоги в будь-якому вигляді або формі.
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економіки та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Стаття 17.1 Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладається на Збройні Сили України.
Стаття 18. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначають законом.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 2.
Права і свободи людини та громадянина.
​

Стаття 19. Права та свободи одного громадянина не повинні порушувати права та свободи інших громадян.
Стаття 19.1 Права та свободи громадянина забезпечуються правосуддям Подільського краю.
Стаття 20. Кожен громадянин має право на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю, захист свого імені, свободу слова, свободу права вибору та свободу голосу.
Стаття 21. Усі громадяни Подільського краю мають право збиратися мирно без зброї, проводити мітинги та демонстрації, попередньо обмовивши цей захід із Президентом. Інакше мітинг вважається несанкціонованим і припиняється законом. Його учасники та організатори підлягають покаранню згідно із законодавством.
Стаття 22. Усі громадяни Подільського краю рівні перед законом та судом.
Стаття 23. Органи державної влади та посадові особи зобов'язані забезпечити кожному можливість ознайомлення з документами та матеріалами, що безпосередньо зачіпають його права та свободи на першу вимогу. Необізнаність не звільняє людину від несення відповідальності.
Стаття 24. Житло недоторканне. Ніхто немає права проникати в житло громадянина проти його волі, крім підставі постанови суду.
Стаття 25. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як за рішенням суду.
Стаття 26. Примусова праця заборонена інакше, як за рішенням суду.
Стаття 27. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан".
Стаття 28. Кожен затриманий, ув'язнений, обвинувачений у скоєнні злочину має право користуватися допомогою адвоката з моменту затримання.
Стаття 29. Кожен обвинувачений у скоєнні злочину вважається невинним, доки його винність не буде встановлена вироком суду, який набув чинності.
Стаття 30. 1 У разі, якщо людина не подає заяву протягом 72 годин на оскарження наказне їй покарання за порушення, вона вважається винною за щиросердним визнанням.
Стаття 31. У суді обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинність, його винність зобов'язана довести сторона обвинувачення.
Стаття 32. Кожен засуджений має право на перегляд вироку у вищому органі, але не вище за верховний суд.
Стаття 33. Ніхто не повинен свідчити проти своєї волі. Заборонено свідчити лише з одного боку без згоди інший.
Стаття 34. Кожен має право на відшкодування державою збитків, завданих незаконними діями посадових осіб.
Стаття 36. Права і свободи громадянина можуть бути обмежені законом або набравши чинності указом/постановою.
Стаття 37. Влада гарантує свободу вибору, думки та слова своїм громадянам. Не допускається насильницьке переконання чи пропаганда.
Стаття 38. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 39. Жодна особа не повинна притягуватися до відповідальності за злочин, караний смертю.
Стаття 40. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Стаття 41. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 3.
Виборча система.
​

Стаття 42. Кожен громадянин України, який був народжений у Подільському краю і який проживає в ньому не менше п'яти років, має право брати участь у голосуванні.
Стаття 43. Парламент забезпечує реєстрацію політичних партій та проведення вільних виборів.
Стаття 43.1 Парламент забороняє використання неналежних прийомів, що завдають шкоди виборам, та передбачає дискваліфікацію виборців за наявності їх неосудності, ув’язнення або після дострокового звільнення внаслідок осуду за тяжкий злочин.
Стаття 44. Усі вибори проводяться на основі загального рівного прямого та вільного волевиявлення громадян Подільського краю.
Стаття 44.1. Громадяни Подільського краю мають право брати участь у виборах незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового та посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, приналежності до громадських об'єднань, а також інших обставин.
Стаття 44.2. Участь громадянина Подільського краю у голосуванні є вільною та добровільною. Ніхто не має права впливати на громадянина з метою примусити його до участі або неучасті у виборах, у підготовці та проведенні виборів, а також перешкоджати його вільному волевиявленню, якщо це не суперечить чинному законодавству.
Стаття 45. Вищою формою волевиявлення громадян країни з найбільш значущих питань загальнодержавного значення та для кожного окремого громадянина є Референдум, який виражається у голосуванні всіх мешканці Подільського краю.
Стаття 46. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань оподаткування, бюджету та амністії.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 4.
Зміна конституції.
​

Стаття 47. Кожен пункт, або ж глава з Конституції, може бути видалена/змінена тільки за рішенням парламенту, прийнятим більшістю голосів (⅔ голосів ЗА) зі схвалення Офісу Президента. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною членів Парламенту України від конституційного складу Верховної Ради України.
Стаття 47.1. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Стаття 48. Президент Подільського краю має право подати прохання до парламенту на зміну Конституції.
Стаття 49. Зміна конституції відбувається з огляду на повноваження президента з метою підтримки статусу-кво.
Стаття 50. Зміна конституції може бути прийнятим з підпису його Президентом.
Стаття 51. Тривала затримка реакції на зміну є суворим порушенням і поштовхом для запуску процесу імпічменту.
Максимальний час на підписання/накладення вето – 48 годин.
Стаття 52. Президент має право накладення вето на зміну конституції, у разі наявних причин при цьому пояснивши причину.
Стаття 52.1. У разі використанням Президента право вето на внесення поправок до Конституції. Парламент має право провести повторне голосування за раніше запропонованим законопроектом, у разі якщо ¾ членів Парламенту проголосують за внесення поправок до чинної Конституції, то Парламент долає вето Президента і зміни до Конституції набирають чинності, яка замінюється підписом Спікера Парламента;
Стаття 53. У разі, якщо зміни стосуються безпосередньо судової гілки влади, обов'язково згода з боку Верховного Судді на цю зміну за наявності у того бачення альтернативної ситуації та за її здатності особисто аргументувати свою точку зору, підкріплену вагомими правовими даними, що спираються на Конституцію.
Стаття 53.1. За порушення статті 60, суддя має право на запуск процесу конституційного розгляду за підтримки прокуратури або без неї.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 5
Законодавча база.
​

Стаття 55. Парламент — це вищий законодавчий орган Подільського Краю.
Стаття 55-1. Парламент Подільського краю є однопалатним.
Стаття 56. Глава Парламенту, тобто Спікер Парламенту, є третьою особою в Подільському краю, виконує обов'язки Президента, якщо відсутній сам Президент і Прем'єр-Міністр.
Стаття 56-1. У разі відсутності Голови Парламенту, тобто Спікера Парламенту, його обов’язки виконує Президент або Прем’єр-Міністр.
Стаття 57. Глава Парламенту обирається шляхом загального голосування членів Парламенту.
Стаття 57-1. Глава Парламенту не є представником від керівника організації та обирається строком на місяць.
Стаття 57-2. Одна і та сама особа може бути обрана не більше двох разів поспіль
Стаття 58. Кількість місць дорівнює: 42.
Стаття 59. Парламент обирається на 1 місяць.
Стаття 60. Представник від державної структури припиняє свої повноваження у разі, коли призначено нового керівника цієї організації.
Стаття 61. Внесення поправок до законів та винесення нових законопроектів проводиться виключно за механізмом прийняття законопроектів, з передачею на підпис Президента та особи, відповідальної за цей закон у разі внесення правок.
Стаття 62. Законопроект вважається схваленим у разі його підтримки більшістю (50%+1) від загальної кількості членів Парламенту;
Стаття 63. Ініціатор законопроекту зобов'язаний спочатку отримати згоду від Офісу Президента на введення того чи іншого законопроекту.
Стаття 64. Глава Парламенту здійснює своє керівництво та представляє парламент на всіх розглядах.
Стаття 65. Уряд Подільського краю зобов'язаний надати все необхідне для нормального функціонування Парламенту, а також забезпечити його безпеку.
Стаття 66. У період сесії Парламенту (під час засідання та участі у голосуванні за законопроект) Члени парламенту не підлягають залученню судової процедури і не можуть бути затримані співробітниками правоохоронних органів чи силових структур, а також за півгодини до та після засідань.
Стаття 67. Особа, яка намагається вплинути на голос або дії члена Парламенту при виконанні його законодавчих функцій шляхом підкупу, обіцянки винагороди, залякування або іншим нечесним шляхом, а також член Парламенту, на якого вчинено такий вплив, вважаються винними у скоєнні злочину.
Стаття 68. Кожен законопроект має бути поданий на підпис Президенту. Він стає законом після підписання Президентом та опублікування на державному порталі.
Стаття 69. Якщо будь-який законопроект не підписаний або не повернений Президентом протягом 48 годин після того, як був йому поданий, законопроект стає законом так само, якби він був підписаний Президентом, якщо тільки перенесення засідань законодавчих зборів не перешкоджає поверненню законопроекту – до у цьому випадку законом він не стає.
Стаття 70. У разі неможливості зборів Парламенту виконувати свої функції, Президент може своїм указом ухвалити, змінити чи призупинити закон лише на тимчасовій основі, до розгляду питання Парламентом.
Стаття 71. Президент дає за необхідністю зборам Парламенту інформацію про стан справ у Подільському краю та рекомендує до розгляду законодавчих зборів ті заходи, які, на його думку, необхідні та доцільні; він може за надзвичайних обставин скликати парламент і у разі розбіжностей щодо терміну перенесення засідань може відкласти їх на той термін, який вважатиме за можливе.
Стаття 72. Президент може своїм указом ухвалити, змінити чи призупинити закон лише на тимчасовій основі, до розгляду питання Парламентом.
Стаття 73. Президент має право винести будь-який законопроект, чинний закон, статтю чи поправку на референдум. Якщо референдум завершився більшістю голосів "За", предмет референдуму набирає чинності після підписання чинним президентом.
Стаття 74. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.
Стаття 75. Парламент, його цілісність, повноваження та права захищаються, регулюються та обмежуються Конституцією Подільського Краю.
Стаття 76. Парламент складається з:
- Голова Парламенту (Спікер Парламенту);
- Заступник Голови Парламенту (Заступник Спікера Парламенту);
- Представник від Верховної Ради України;
- Заступник Представника від Верховної Ради України;
- Представник від Служби Безпеки України;
- Заступник Представника від Служби Безпеки України;
- Представник від Національної Поліції України;
- Заступник Представник від Національної Поліції України;
- Представник від Державної Служби України з Надзвичайних Ситуацій;
- Заступник Представника від Державної Служби України з Надзвичайних Ситуацій;
- Представник від Державно Кримінально-виконавчої Служби України;
- Заступник Представника від Державно Кримінально-виконавчої Служби України;
- Представник від Міністерства Охорони Здоров'я;
- Заступник Представника від Міністерства Охорони Здоров'я;
- Представник від Збройних Сил України;
- Заступник Представника від Збройних Сил України;
- Представник від Засобів Масових Інформацій;
- Заступник Представника від Засобів Масових Інформацій;
- Представник від Укрзалізниці;
- Заступник Представника від Укрзалізниці;
- Депутати;
Примітка: Які були обрані згідно з чинним законодавством та перебувають у Верховній Раді України.
- Генеральний Прокурор.
- Верховний суддя.
Стаття 76-1. Спікер Парламенту – Голова Верховної Ради.
Стаття 76-2. Член Парламенту – структурна одиниця парламенту, підпорядкована голові парламенту, яка виконує законодавчу функцію.
Стаття 76-3. Представником від організації може бути будь-яка особа, яка досягла 11 та вище порядкового звання.
Стаття 77. Повноваження парламенту:
- Проведення імпічменту Президента (за погодженням з Офісом Президента);
- Формування державної фінансової резерву через зміну відсотків фінансування (за дозволом Президента);
- Ініціювання вотуму недовіри щодо гілок влади (за погодженням з Офісом Президента);
- Внесення змін, затвердження або анулювання нормативно-правових актів;
- Забезпечення фінансування державних структур (за потреби);
- Прийняття та редагування законів;
- Визнання недієздатності члена Парламенту, Виконавчої влади або Президента згідно з чинними законами;
- Розгляд проблем і винесення їх на обговорення для подальшого ухвалення рішень;
- Вирішення проблем і передачу їх Президенту для виконання.
Стаття 78. Обов'язки членів парламенту:
- Кожен член парламенту зобов'язаний знати та дотримуватися цього регламенту та нести відповідальність за його порушення. Попередження / Дисциплінарне стягнення / Зняття з посади "Член парламенту".
- Кожен член парламенту повинен бути ознайомлений з висунутими законопроектами. Під час створення скликання кожен має бути вже готовим і витрачати час лише на коротке представлення та голосування.
- Кожен член парламенту зобов'язаний дотримуватись і не порушувати чинних законів та інших нормативних документів.
- Кожен член парламенту зобов'язаний слухати думки громадян.
- Заборонено всім членам парламенту порушувати чинне законодавство.
- Заборонено всім членам парламенту пропонувати законопроекти, що суперечать Конституції чи статутам державних організаціям.
- Кожен член парламенту зобов'язаний аргументувати свою позицію при голосуванні за законопроект.
- Кожен член парламенту повинен підпорядковуватися Спікеру Парламенту та Президенту. Покарання - Попередження / Дисциплінарне стягнення.
- Кожен член парламенту зобов'язаний адекватно та шанобливо ставитися до жителів та до своїх колег. Покарання - Зняття з посади "Член парламенту".
- Кожен член парламенту зобов'язаний відвідувати засідання від спікера. Якщо член парламенту не може бути присутній - він Зобов'язаний попередити спікера. У разі не відвідування зборів парламенту, член парламенту отримує покарання: Штраф, який призначить Спікер, сума якого не повинна перевищувати 5.000.000 гривень.
- Кожен член парламенту зобов'язаний голосувати за кожен законопроект, якщо він не проголосує без попередження спікера, то він буде покараний: Попередження / Дисциплінарного стягнення / Зняття з посади "Член парламенту".
- Членам парламенту заборонено конфліктувати зі Спікером Парламенту, а також підтримувати та розводити їх між своїми колегами. Покарання - Попередження / Дисциплінарного стягнення / Зняття з посади "Член парламенту".
- Членам парламенту та Спікеру Парламенту заборонено зловживати та перевищувати свої повноваження. Покарання - Попередження / Дисциплінарного стягнення / Зняття з посади "Член парламенту".
- Заборонено всім членам парламенту брати та давати хабарі або недбало ставиться до своєї посади. Покарання - Зняття з посади "Член парламенту".
Стаття 79. Процес прийняття законопроекту:
- У відповідному розділі створюється законопроект, який отримує статус “На Розгляді”.
- На наступному засіданні Парламенту Спікер оголошує порядок голосування, представляє повний список поданих законопроектів, зачитує їх і по черзі виставляє на голосування.
- Якщо законопроєкт не отримав достатньої кількості голосів, він набуває статусу “Відмовлено” і може бути повторно виставлений на голосування лише на наступному засіданні Парламенту, після доопрацювання.
- Якщо законопроєкт отримав підтримку, він набуває статусу “Схвалено”.
- Член Парламенту має право голосувати за законопроєкт: За, Проти або Утримався.
- Спікер Парламенту протягом одного дня направляє всі ухвалені законопроєкти на підписання Президенту.
- Президент зобов'язаний підписати всі подані законопроекти протягом 48-ми годни за умови згоди зі змістом.
- У випадку незгоди з законопроєктом Президент має право накласти вето, повернувши законопроєкт на доопрацювання з власними поправками до Парламенту.
- Після підпису та публікації законопроєкт набирає юридичної сили.
- Президент не є членом парламенту, він має виняткове право ініціювати законопроекти та вносити їх на голосування до Парламенту.
- Для проведення засідання становить - від 7 осіб.
- На ознайомлення з законопроєктом надається 24 години для розгляду, повідомивши про це у відповідний спец. зв’язок.
Стаття 80. Винагорода за проявлення ініціативи у парламенті.
Стаття 80-1. За присутність на скликанні парламенту, кожен член парламенту отримує - суму, яка вказана у Регламенті Парламенту.
Стаття 80-2. За написання законопроєкту, який був схвалений парламентом, представник отримує - суму, яка вказана у Регламенті Парламенту.
Стаття 81. Підзвітність Голови Парламенту.
Стаття 81-1. Голова Парламенту (Спікер) подає звітність за кожне проведене засідання Парламенту.
Стаття 81-2. У разі відсутності спікеру, звітність подає Президент.
Стаття 81-3. У Голови Парламенту є 48 години після проведення Засідання Парламенту для подачі звіту, у випадку неподачі звітності - Голова Парламенту може отримати Дисциплінарне стягнення.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 6
Виконавча влада.
​

Стаття 82. Президент Подільського краю обирається терміном на 3 місяці.
Стаття 83. Підстави, за якими Президент може покинути пост достроково: 1. Президент може бути знятий Офісом Президента; 2. Президент може бути знятий з поста в ході державного перевороту; 3. Президент може бути знятий з поста процедурою імпічменту; 4. Президент може бути знятий народом, якщо протягом 3-х днів біля Верховної Ради України (- далі ВРУ) будуть мітинги (протести), які в обов'язковому порядку мають включати близько 100 чоловік; 5. За власним бажанням; 6. За станом здоров'я.
Стаття 84. Прем'єр-міністр Подільського краю призначається шляхом голосування кабінету міністрів або Парламенту, за погодженням з Офісом Президента.

Стаття 85. Прем'єр-Міністр Подільського краю обирається терміном на 3 місяці.

Стаття 85.1. Підстави, за якими Прем’єр-Міністр може покинути пост достроково: 1. За власним бажанням; 2. За станом здоров'я; 3. Прем'єр-Міністр може бути знятий Офісом Президента; 4. За рішенням голосування Парламенту.

Стаття 86. У разі тимчасової відсутності Президента його повноваження делегуються Прем’єр Міністру. У разі тимчасової відсутності керівника міністерства/організації/департаменту/відділу його повноваження делегуються його безпосередньому заступнику. У разі довгострокової відсутності призначається ТВО (за згодою Офісу Президента).

Стаття 87. Президент визначає призначення на посаду Генерального прокурора, Верховного Судді при ухваленні від Офісу Президента.
Стаття 87.1. Президент визначає зняття з посади Генерального Прокурора при схваленні Офісу Президенту та наявних причин. Також Верховного Суддю усуває з посади Офіс Президенту Подільського краю.
Стаття 88. Кабінет міністрів та Прем'єр-міністр є апаратом виконавчої влади.
Стаття 88.1. Президент є куратором Прем'єр-міністра.
Стаття 89. Кабінет Міністрів має право розпустити парламент за наявності абсолютної більшості голосів (50%+1).
Стаття 89.1. За голос, відданий «За» розпуск парламенту в суді несе відповідальність кожен міністр, який його дав.
Стаття 89.2. Достроковий розпуск допускається лише у разі антиконституційних дій або відсутність роботи від Парламенту.
Стаття 90. До спектру прав Прем'єр-міністра щодо державного апарату входить:

• Прем'єр має право на вето.
• Вето прем'єр-міністра є слабким, поширюється виключно на виконавчу владу.
• Вето Прем'єр-міністра під час виконання його обов'язків прирівнюється до Президентського.
• Вето Прем'єр-Міністра передбачає відмову акта або інструкції з вимогою провести повторний розгляд голосуванням серед вищих чинів міністерства.
• Повторне накладення слабкого вето при винесенні позитивного вердикту від вищих чинів міністерства неможливе.
• Прем'єр-міністр має право бути присутнім на засіданнях Парламенту.
• Прем'єр-міністр має право вільного перебування на будь-якій території Подільського краю без згоди інших осіб, у тому числі з охороною.

Стаття 91. Прокуратура – орган виконавчої влади, який здійснює вищий нагляд за дотриманням законодавства, прав, свобод людини та громадянина.
Стаття 92. Генеральна прокуратура в особі Генерального прокурора Подільського краю є контролюючим, а також наглядовим органом усіх державних структур країни. Генеральна прокуратура від імені Генерального прокурора вправі вимагати будь-які доповіді, документи , які вважатиме за потрібне маючи на те законні підстави; стежить за забезпеченням рівномірного та адекватного дотримання законів, а також виступає як державний обвинувач і виражає інтереси жителів Подільського краю на судовому процесі. Якщо на думку Генерального прокурора будь-який закон застосовується неадекватно, обов'язком Генерального прокурора буде порушити кримінальне переслідування за порушення закону.
Стаття 92.1. Прокуратура - державний орган, який підпорядковується безпосередньо Президенту Подільського краю.
Стаття 93. Функції, повноваження та обов'язки прокуратури Подільського краю регламентуються законом “Про прокуратуру”.
Стаття 94. Будь-які зміни в діяльності прокуратури неможливі без схвалення чинного Генерального прокурора.
Стаття 95. Прокуратура Подільського краю є відповідальною та підзвітною перед Президентом, Кабінетом Міністрів та Парламентом.
Стаття 96. Прокуратура Подільського краю виконує такі функції:
Представлення сторони обвинувачення в суді;
Організація прокурорських перевірок;
Здійснення наглядових заходів;
Представництво інтересів держави у суді;
Ініціювання прокурорських розслідувань;
Контроль за виконанням ухвал суду.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 7.
Судова влада.
​

Стаття 97. Вищим судовим органом є верховний суд.
Стаття 98. Верховний суддя призначається Президентом при схвалені Офіса Президента. Судова влада Подільського краю очолюється Верховним суддею, кандидатуру якого представляє Президент Парламенту, обрану ним на конкурсній основі. Затвердження кандидатури Верховного судді приймається Парламентом шляхом відкритого голосування. Рішення “За” приймається простою більшістю голосів членів Парламенту(50% +1голос)
Стаття 99. До повноважень Верховного суду входить офіційне тлумачення Конституції, перевірка нормативних актів, що приймаються, на предмет відповідності Конституції, а також створення та встановлення судових процентів, які надалі є самостійними нормами загального права.
Стаття 100. Судова система поділяється на:окружний та верховний суд.
Стаття 101. Судді підпорядковуються лише закону.
Стаття 102. Рішення Верховного суду є остаточним та оскарженню не підлягає.
Стаття 103. Верховний суд розглядає:

• кримінальні справи, передані у провадження Верховного суду від Окружного суду;
• кримінальні справи про злочини осіб, які обіймають вищі державні посади;
• кримінальні справи про державні зради, співробітництво державних службовців зі злочинними угрупованнями;
• Справи, які виходять з конституційних суперечок.

Стаття 104. У Подільському краю є Окружний суд, який виконує роль першої судової інстанції. Окружний суд розглядає всі порушення нормативно-правових актів Подільського краю, якщо злочин було вчинено у межах певної території.

Стаття 104.1. Тимчасове виконання обов’язків окружного судді​

1. У разі відсутності призначеного окружного судді на певній адміністративно-територіальній одиниці, або в разі, якщо суддя не може виконувати свої обов'язки (у зв’язку з хворобою, відпусткою, відстороненням чи іншими підставами), Президент Подільського краю має право видати указ про тимчасове покладення обов'язків окружного судді на Голову Верховного Суду — Верховного Суддю Подільського краю.​

2. Голова Верховного Суду тимчасово виконує функції окружного судді виключно на період відсутності повноважного окружного судді, до моменту його призначення або повернення до виконання обов'язків.​

3. Указ Президента має містити обґрунтування необхідності тимчасового заміщення, адміністративну одиницю, на яку поширюється дія указу, та строк дії рішення.​

4. Тимчасове виконання обов'язків не є сумісництвом посад і не потребує додаткового призначення Верховною Радою Подільського краю.​

Стаття 105. Розгляд справ є відкритим.
Стаття 106. Запобіжні заходи визначаються за результатами судового засідання, суд зобов'язаний обрати один або кілька існуючих запобіжних заходів для обвинуваченого/учасника суду:

• Позбавлення волі
• Примусові роботи
• Грошова виплата
• Обмеження свободи
• Конфіскація майна (у разі відсутності грошей на виплату штрафу)
• Посадове покарання без або з правом на відновлення
• Видача догани
• Усунення з посади
• Зниження на посаді
• Зняття недоторканності
• Занесення до ЗЧС/ЧС організації
• Проведення лекції

Стаття 107. Органом, відповідальним за посередництво між Судовою владою та народом, є Прокуратура.
Стаття 107.1. Обов'язки та права прокуратури регламентуються документом про "Прокуратуру Подільського краю"
Стаття 107.2. Судові повістки та обов’язки громадян щодо явки до суду

1. Судова повістка є обов’язковим документом, що інформує громадянина про необхідність з’явитися до суду в зазначений термін.
2. Громадянин зобов’язаний з’явитися до суду при отриманні судової повістки, крім випадків, передбачених законом.
3. Вручення судових повісток здійснюється відповідно до закону. У разі відмови особи отримати повістку або її неприбуття без поважної причини суд має право застосувати відповідні заходи впливу.
4. Порядок вручення повісток, а також відповідальність за їх ігнорування визначаються окремим законом.

Стаття 108. Суд має право на відхилення від законної норми покарання у разі наявності на те причин, у тому числі поведінка на судовому засіданні.
Стаття 109. Документ, що регламентує судову владу – “Судова система Подільського краю”.
Стаття 110. Верховний суддя має право на розпуск прокуратури та складу суду за викриття їх в антиконституційної діяльності зі схвалення Президента та Офісу Президента.
Стаття 111. Суддя після винесення вироку не має права його змінити будь-яким способом.
Стаття 112. Верховний суддя визначає склад Суддівської Колегії.
Стаття 113. Вироки судових інстанцій є обов'язковими до виконання. Невиконання та недотримання судових актів тягнуть за собою відповідальність згідно із законом. Максимальний допустимий час виконання постанови - 24 години.
Стаття 113.1. Виняток Ордера, Максимальний допустимий час виконання ордера - 72 години.
Стаття 114. У разі відсутності керівництва організації – цю постанову зобов'язаний виконати Міністр Структури.
Стаття 115. Верховний суддя має право писати накази про покарання людини, якщо він сам зафіксував порушення.
Стаття 116. Судді мають повну базу даних усіх організацій для судових розглядів, крім засекреченої інформації.
Стаття 116.1. Верховний суддя має доступ до всієї засекреченої інформації, а також до всіх баз даних організацій для судових розглядів.
Стаття 117. Суди гарантують неупередженість під час розгляду справ незалежно від складу учасників процесу, за ознаками статевої, расової, національної, політичної власності та інших, не передбачених федеральним законом підстав.
Стаття 118. Неупередженість судді при прийнятті ним рішень забезпечується недоторканністю судді, яка гарантується Конституцією та законами.
Стаття 118.1. Виконання судових рішень щодо майнових питань

1. У разі ухвалення судом рішення про конфіскацію майна або бізнесу відповідно до закону таке рішення є обов’язковим до виконання без додаткових процедур щодо захисту права власності.
2. Держава гарантує виконання судових рішень про конфіскацію майна у порядку, визначеному законом.

Стаття 119. Рішення всіх судів мають бути в письмовій формі та обґрунтованими.
Стаття 120. Суддя позбавляється права діяти як суддя, коли є обвинувальний акт, що містить звинувачення судді у злочині.
Стаття 121. Адвокатура Подільського краю є публічно-правовою корпорацією. Особа, яка допущена та має ліцензію на ведення юридичної діяльності, є і повинна бути членом Адвокатури.
Стаття 122. У всіх судочинствах обвинувачений має право на допомогу адвоката для захисту.
Стаття 123. Основне джерело державної скарбниці Подільського краю – податки.
Стаття 124. Права управління державною скарбницею належить Президенту Подільського краю, Прем'єр-Міністру, Верховному суді, Голові Парламенту, а також Генеральному прокурору.
Стаття 125. Право управління передбачає право запиту виплат або надання дозволу на запит виплат.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 8.
Вотум недовіри.
​

Стаття 126. У разі відсутності посадових осіб Окружного суду, розгляд справ делегується Верховному суду.
Стаття 127. Оголошення вотуму недовіри можливе у разі голосування Парламенту або кабінету міністрів як перший етап.
Стаття 128. Вотум недовіри оголошується лише абсолютною більшістю. (50% +1)
Стаття 128.1. Вотум недовіри може оголошуватися всім посадовим особам державних організацій, як членам уряду, так і керівному складу організацій.
Стаття 129. Вотум недовіри не може бути застосований до Президента Подільського краю, для цього передбачена процедура імпічменту.
Стаття 130. Процедура оголошення вотуму недовіри членам кабінету міністрів/членам парламенту/керівництву держ.організацій/іншим посадовим особам:

• Ініціативу вотуму недовіри пропонує Парламент Подільського краю або міністр, відповідальний за цю структуру для кабінету міністрів.
• Перш ніж ініціювати вотум недовіри, обвинувач зобов'язаний надати всі докази Офісу Президенту та отримати письмове схвалення на розвиток справи.
• Парламенту Подільського краю потрібно проголосувати абсолютною більшістю (50%+1) для оголошення вотуму недовіри.
• Справа надсилається до Верховного суду.
• У разі схвального вердикту суду справа направляється до Офісу Президента. У разі схвалення Офісом Президента виноситься вотум недовіри.
• При успішному винесенні вотуму недовіри може бути запущена процедура усунення людини з посади.

Стаття 131. При винесенні вотуму недовіри працівникові він автоматично усувається від будь-яких виконань своїх обов'язків і позбавляється повноважень, до того самого моменту, поки вирок суду із заявою від сторони винесення вотуму або особи, яка зазнала винесення, не набуде чинності.
Стаття 132. Процедура винесення вотуму недовіри Кабінету Міністрів ідентична для Парламенту.

 

[Віктор Репецький]

Роздл 9
Імпічмент.
​

Стаття 133. Імпічмент – процедура звільнення Президента з посади, залучення до суду вищих посадових осіб, які допустили грубі порушення закону.
Стаття 134. Процедура імпічменту:

• Ініціювати запуск процедури імпічменту може Спікер Парламенту або група семи членів Парламенту Подільського краю.
• Перш ніж ініціювати імпічмент, обвинувач зобов'язаний ще раз надати всі докази Офісу Президента та отримати схвалення на розвиток справи.
• Парламент проголосував абсолютною більшістю (50%+1) висуває вердикт про звинувачення проти посадової особи та надсилає запит до Верховного суду. Звинувачення мають бути дуже конкретизовані та деталізовані.
• Суд вислуховує справу про імпічмент як звичайну судову справу.
• Суд приймає рішення про звинувачення та прийняття імпічменту.
• Справа про імпічмент потрапляє на друге голосування Парламенту. Набір голосів абсолютної більшості (2/3).
• Справа прямує до Офісу Президента. У разі схвалення Офісом Президента імпічмент вважається закінченим і президент залишає посаду.

Стаття 135. Ініціювати процес імпічменту можна за умови проведення голосування парламенту та розслідування.
Стаття 136. Перед початком першого голосування парламенту, повинен бути інфікований запит та зняття недоторканності з Президента.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 10
Права та обов'язки Президента.
​

Стаття 137. Президент має право на абсолютну політичну недоторканність.
Стаття 138. Діти, батьки та дружина Президента є недоторканими особами.
Стаття 139. Президент має право на перебування на будь-якій території Подільського краю.
Стаття 140. Президент має право на позачергове скликання кабінету міністрів та парламенту за наявності на те вагомих підстав.
Стаття 141. Президент має право просити про введення на розгляд до парламенту законопроектів зі схвалення Офісу Президента.
Стаття 141.1. Внесені Президентом законопроекти не можуть бути піддані вето в майбутньому.
Стаття 141.2. До внесеного президентом законопроекту можуть бути внесені правки за погодженням спікера парламенту та Президента.
Стаття 142. Президент має право вето.
Стаття 142.1. Вето Президента є сильним, у дії, що прирівнюється насправді підпунктами статті 135.1.
Стаття 142.2. При винесенні вето до законопроекту парламенту Президент зобов'язаний прикріпити до нього свої рекомендації та/або вимоги
Стаття 142.3. Парламент може частково ухвалити вимоги або рекомендації Президента, у такому разі законопроект юридично вважається новим, і до нього знову може бути додане вето.
Стаття 142.4. Парламент має право прийняти всі вимоги Президента, тим самим внісши до законопроекту перелічені редагування. У разі законопроект вважається " незаперечним " , тобто на нього неможливо накласти заборону.
Стаття 143. Президент не має права накласти вето на вирок суду, за винятком випадків, наведених далі:

• Справа окружного суду до вищого представника Виконавчої або Законодавчої влади, який має високу або абсолютну недоторканність для переведення його до Верховного суду.
• Винесення вето до вироку вимагалося Офісом Президента
• Президент не має права накласти вето на судову справу, якщо з моменту вердикту суду минуло 48 годин.
• При винесенні вето до правового акта чи інструкції Президент зобов'язаний прикріпити точну причину відмови акта чи рекомендації зміни.
• Кабінет міністрів має право проігнорувати вето Президента та повторно винести акт. Тим самим міністр, який був ініціатором висування, може бути підданий санкції за правилами, зазначеними у главі 11 цієї конституції.
• Кабінет міністрів може частково ухвалити вимоги або рекомендації Президента, у такому разі акт юридично вважається новим, і до нього знову може бути додане вето.
• Кабінет міністрів має право прийняти всі вимоги Президента, тим самим внісши до акта перелічені виправлення.
• Кабінет міністрів має право відмовити Президенту у внесенні правок та відмовитися вносити законопроект заново.

Стаття 144. Президент має право припинення діяльності державних структур. За наявності цього вагомих причин.
Стаття 145. Президент має право на запровадження на території Подільського краю військового стану. За наявності на те вагомих підстав.
Стаття 145.1. Після введення Військового стану Президент зобов'язаний надати докази для чого було введено воєнний стан верховному суду.
Стаття 145.2. Якщо верховний суд визнає, що воєнний стан був запроваджений даремно, суд виносить вердикт про видачу посадової догани.
Стаття 146. Президент має право на зняття будь-якої абсолютної недоторканності з посадової особи.
Стаття 147. Президент зобов'язаний дотримуватись кримінального та адміністративного кодексу, Правил Дорожнього Руху, Конституції Подільського краю.
Стаття 148. Президент зобов'язаний контролювати діяльність кабінету міністрів, парламенту, суду та прокуратури.
Стаття 149. Президент зобов'язаний сприяти економічному, політичному, соціальному та духовному розвитку Подільського краю.
Стаття 150. Президент має контролювати діяльність державних організацій.
Стаття 150.1. Контроль Президента повинен спиратися на правила, подані конституцією.
Стаття 150.2. У разі підозри на інтервенційну, антинародну, антидемократичну або інші види підривної діяльності Президент зобов'язаний скористатися привілеями зі статті 137.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 11
Система Санкціонування взаємодії органів державної влади.
​

Стаття 151. Санкції у бік Судової влади
Стаття 151.1. За будь-який вирок суду, який буде винесений, відповідає суддя, який безпосередньо виніс його. У такому разі будь-який незакономірний вердикт може бути зарахований як діяльність, що надає серйозний вплив на політичне життя країни, і відповідно до статті 7 покараний за найвищою строгістю покарання.
Стаття 152. За спробу втручання у справи Законодавчої чи Виконавчої влади суддя буде знято з посади. Під втручанням мається на увазі вимога внести той чи інший акт чи законопроект поза діями та регламентом суду, виконання обов'язків.
Стаття 152.1. За загрози вироком, будь-які махінації при винесенні вироку, або психологічний вплив на підсудних у або поза часом судового процесу, суддя буде представлений до зняття та занесення до чорного списку.
Стаття 152.2. У разі підозри на загрозу державній автономії парламент має право ініціювати процес винесення вотуму недовіри будь-якому судді. У разі судовий процес винесення представляє Президент, чи його найближчий представник з виконавчої влади.
Стаття 153. Санкції у бік Виконавчої влади в особі Кабінету Міністрів
Стаття 153.1 У разі спроби порушення статусу-кво державної урядової системи, міністр, який виніс цю пропозицію, у разі вимоги Президента буде покараний у регламенті, обмеженому зняттям відповідного міністра. Можливі санкції:

• Заборона висування державних нормативно-правових актів на невизначений термін.
• Поміщення під варту.
• Заборона голосу в кабінеті міністрів на невизначений термін.
• Зняття з посади міністра.
• Усунення від посадових зобов'язань на строк не більше тижня (інакше вважається зняттям).
• Грошовий штраф.

Стаття 153.2. У разі порушення міністром Конституції, міністр зобов'язаний понести покарання відповідно до тяжкості свого порушення. Порушення будь-якого глави Конституції прирівнюється до державної зради, варіюється лише тяжкість покарання відповідно до конкретної порушеної статті.
Стаття 153.3. У разі порушення регламенту дій свого міністерства, халатне ставлення до посади та структури, міністр може бути знятий. Для цього потрібна згода Президента, або вердикт Офісу Президента.
Стаття 154. Санкції у бік Законодавчої влади в особі парламенту
Стаття 154.1. У разі підриву чи спроби підриву державного апарату парламент може бути санкціонований аж до розпуску парламенту президентським указом.
Стаття 154.2. За ухвалення антидержавних, антидемократичних, антиурядових законів відповідальність несе Спікер. Покарання варіюється в проміжку від грошового штрафу до часткового або повного розпуску парламенту.
Стаття 154.3. За ігнорування прохання про введення на розгляд законопроекту з боку громадян або президента спікер парламенту може бути покараний зняттям з посади президентським указом.
Стаття 154.4. За викриття у хабарництві, фальсифікації голосування шляхом підкупу, упереджене винесення імпічменту або вотуму недовіри без вагомих доказів, всі члени парламенту, які проголосували "За", можуть бути звинувачені за статтею 7 цієї конституції.
Стаття 155. Взаємне санкціонування органів державної влади
Стаття 155.1. Вотум недовіри ( Глава 8 )
Стаття 155.2. Імпічмент ( Глава 9 )
Стаття 155.3. Урядовий ультиматум
Стаття 155.3.1. Урядовий ультиматум – метод впливу кабінету міністрів на парламент, або парламенту на кабінет міністрів.
Стаття 155.3.2. Урядовий ультиматум - міра, що застосовується для вимоги скасування будь-якого законопроекту або нормативно-правового акта виключно для підтримки статусу політичної системи країни.
Стаття 155.3.3. Використання урядового ультиматуму з метою запровадження реформи є порушенням процесу санкціонування і, по суті, прямим порушенням статті п'ятого першого розділу цієї конституції.
Стаття 156. Урядова безмовність
Стаття 156.1. Президент, з метою збереження статусу-кво Подільського краю, має право запустити процедуру "Урядової безмовності"
Стаття 156.2. Урядова безмовність забороняє будь-які взаємно знищуючи та взаємно обмежуючі дії від діячів гілок влади щодо один одного.
Стаття 156.2.1. Парламенту урядова безмовність блокує право на винесення вотуму недовіри у бік вищого представника судової або виконавчої влади, забороняє виносити на розгляд законопроекти про зміну конституції, розпочинати процедуру імпічменту до закінчення цієї процедури. За кожне порушення цієї статті набуває чинності стаття 148.
Стаття 156.2.2. Судовій системі забороняється ініціювати конституційні засідання без дозволу Президента, виносити вироки найвищим посадовим особам кожної гілки влади. Блокується вся Конституційна інстанція суду, і в ній може бути лише той позов, який вимагає президент, аж до завершення дії цієї процедури. За кожне порушення цієї статті набуває чинності стаття 145.
Стаття 156.2.3. Виконавчій владі в особі кабінету міністрів забороняється внесення будь-яких актів, що обмежують державну владу, розпуск парламенту та вплив на дії інших гілок влади. За кожне порушення цієї статті набуває чинності стаття 147.
Стаття 156.2.4. Після ініціювання безмовності президентське вето стає абсолютним, спроба його обходу буде прирівняна до державної зради та порушення статті 7 цієї конституції.
Стаття 156.2.5. Урядова безмовність триває не більше десяти днів, і лише після зняття безмовності наказом президента взаємна діяльність влади відновлюється. У разі затримки закінчення цієї процедури знімаються обмеження у бік винесення імпічменту президенту.
Стаття 157. Тимчасовий президент
Стаття 157.1. Тимчасовий президент має право абсолютного вето, але він зобов'язаний оголосити причину накладання вето.
Стаття 157.2. Тимчасовий президент не має права змінювати закони Поділського краю.
Стаття 157.3. Під час дій тимчасового президента забороняється зміна конституції чи будь-які спроби її зміни (виняток: ініціатива Офісу Президента).
Стаття 157.4. Тимчасовий президент не має права формувати судову, законодавчу та виконавчу владу безпосередньо. Він не відходить від виконання своїх ранніх обов'язків під час переходу на посаду тимчасового президента.
Стаття 157.5. Тимчасовий президент не має права запустити процедуру "Урядової безмовності".
Стаття 157.6. Тимчасовий президент під час вступу на посаду зобов'язаний сформувати тимчасовий уряд, ці особи після закінчення його терміну підлягають зняттю зі своїх тимчасових постів та повертаються до постійних.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 12
Закони Подільського краю.​

Стаття 158. Ієрархія нормативно-правових актів Подільського краю у порядку спадання:

• Конституція - має найвищу законодавчу чинність і є основним нормативно-правовим актом.
• Кодекси Подільського Краю.
• Закони Подільського Краю.
• Укази та Постанови Уряду.
• Статут організації – внутрішній нормативно – правовий акт. Статуту організації повинні підпорядковуватися ті люди, які перебувають у цій організації.

Стаття 159. Члени Парламенту та всі посадові особи виконавчої та судової влади Подільського краю зобов'язуються, приносячи присягу або роблячи заяву, підтримувати цю Конституцію
Стаття 160. Внутрішні правила та накази всередині державних структур не можуть суперечити законам та Конституції. Інакше вони не мають юридичної сили, не повинні виконуватися і повинні бути скасовані керівником відповідного відомства.
Стаття 161. Це формулювання цієї підтвердженої Конституції є обов'язковим до виконання всіма фізичними або юридичними особами, що знаходяться на території Подільського краю. Конституція це закон прямої дії і розглядається у всіх варіаціях/проявах, надаючи спільні позиції до виконання.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 13
Недоторканість.
​

Стаття 162. На Подільському краю законодавчо виділено три ступені недоторканності – Мала, Висока та Абсолютна.
Стаття 163. Абсолютну недоторканність мають Президент, Верховний Суддя, Глава Парламенту, Прем'єр-Міністр, Генеральний Прокурор.
Стаття 163.1. Зняття абсолютної недоторканності відбувається згідно з ухвалою Верховного суду або щодо винесення Вотума Недовіри
Стаття 163.2. Абсолютна недоторканність забороняє арешт, насильницькі силові заходи, заходи обмеження волі та інші, можливість покарання без вироку Верховного суду.
Стаття 163.3. Тимчасова видача абсолютної недоторканності неможлива.
Стаття 164. Високу недоторканність мають Міністри, Окружні судді, Радник Президента, Перший заступник Голови Парламенту.
Стаття 164.1. Зняття високої недоторканності відбувається згідно з ухвалою Верховного суда або написанням письмового указу Президента.
Стаття 164.2. Висока недоторканність забороняє арешт, насильницькі силові заходи, заходи обмеження волі та інші, можливість покарання без вердикту суду.
Стаття 164.3. Тимчасова видача високої недоторканності можлива у разі захисту правоохоронними органами свідків особливо важливих справ, послів та сімей політичних діячів у разі виявлення небезпеки для їхнього життя чи здоров'я.
Стаття 165. Малу недоторканність мають: Сім’я Президента, Генерал СБУ та його Заступники, Прокурори, члени парламенту, особливі особи, яким вона була присвоєна з тієї чи іншої причини.
Стаття 165.1. Сім'я Президента має Малу недоторканність у вигляді захисту від політичних переслідувань та наклепів на сім'ю Президента безпосередньо.
Стаття 165.2. Честь сім'ї Президента охороняється законом.
Стаття 165.3. Мала недоторканність забороняє тимчасовий арешт, застосування силових заходів, заходів обмеження волі та інших, від силових структур. (Виняток: співробітники СБУ можуть затримати при прямому порушенні законодавства)
Стаття 165.4. Зняття малої недоторканності відбувається згідно з ухвалою Окружного Суду або вищої інстанції, указом Президента.
Стаття 166. Посягання на осіб (у будь-якому вигляді), встановлених цією главою Конституції, у випадках, не передбачених цією конституцією, суворо охороняється законом, за порушення якого слідує кримінальна відповідальність.
Стаття 167. Особи та посади, які не передбачені цією конституцією недоторканністю не мають, крім випадків, встановлених цією конституцією.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 14
Військовий стан.
​

Стаття 168. Військовий стан - це правовий режим у державі або її частині, як правило у воєнний час, проте може бути введений і у мирний час через внутрішні чинники, що встановлюються рішенням вищого органу державної влади у разі агресії проти держави або безпосередньої загрози агресії усередині держави. Військове становище у країні чи окремих її місцевостях запроваджується указом президента, який має бути негайно оприлюднено з радіо і телебаченню і офіційно опубліковано. Характеризується введенням у дію визначеної законом держави сукупності надзвичайних заходів щодо охорони державної безпеки та громадського порядку у країні. Встановлюється підвищена відповідальність (за законами воєнного часу) за непокору (невиконання) наказам та розпорядженням військової влади держави.
Стаття 169. Військовий стан передбачає суттєве обмеження деяких прав та свободу громадян, у тому числі таких основних, як свобода переміщення, свобода зборів, свобода слова, право на судовий розгляд справ, право на недоторканність майна тощо. Крім того, судова законодавча та виконавча влада переходить до рук Президента Подільського краю
Стаття 170. 3акони військового часу. Вводяться по всій території держави чи окремих місцевостях у разі агресії чи під безпосередньої загрози агресії; у період збройних конфліктів закони воєнного часу включають також закони та звичаї війни.
Стаття 171. Обмеження у зоні воєнного стану:
- масове переслідування політичних дисидентів, оголошення їх ворогами держави та повна зупинка їхньої діяльності.
- Оголошення комендантської години.
- Обмеження в'їзду, виїзду та свободи пересування, огляд, обмеження вибору місця проживання;
- Заборона на зброю будь-якого виду, включаючи вогнепальну, холодну зброю та хімічні речовини, які можуть бути перетворені на вибухові речовини.
- арешти та інші санкції без належної процедури.
- Посилений контроль на контрольно-пропускних пунктах з примусовим оглядом.
- Заборона свободи слова.
- Впровадження масштабних програм стеження та доносу.
- Повний контроль за ЗМІ.
- При запровадженні воєнного стану не проводяться вибори та референдуми, а повноваження виборних органів влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб автоматично продовжуються.
- евакуація важливих об'єктів та людей;
- посилення охорони громадського порядку, критичної інфраструктури та інших важливих об'єктів;
- військова цензура у сфері комунікацій;
- заборона мітингів та страйків;
Стаття 172. Військовий стан запроваджується з таких причин:
- засилання найманців, банд, терористичних угруповань;
- підрив конституційного ладу шляхом організації державного перевороту у країні;
- загроза життю та здоров'ю високопосадовцям уряду; (Президент, дружина президента, міністри всіх категорій)
Стаття 173. Залучення силових структур та органів для забезпечення режиму воєнного стану.
Для забезпечення режиму військового стану в порядку, встановленому нормативними правовими актами Президента, можуть бути залучені: Міністерство Охорони Здоров'я (при залученні перевестися до Військової Медицини), Кошти Масової Інформації.

При забезпеченні військового стану виконують такі завдання:

• підтримка особливого режиму в'їзду на територію, на якій введено військовий стан, і виїзду з неї, а також обмеження свободи пересування нею.
• участь у порятунку та евакуації населення, проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, боротьбі з пожежами епідеміями та епізоотіями.
• охорона військових, важливих державних та спеціальних об'єктів, об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення, функціонування транспорту, комунікацій та зв'язку, об'єктів

енергетики, а також об'єктів, що становлять підвищену небезпеку для життя та здоров'я людей та для навколишнього природного середовища.

• охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки.
• участь у проведенні інших заходів щодо забезпечення режиму воєнного стану.
• За ігнорування указу Президента за статтею

Стаття 174. Ситуація оцінюватиметься як державна зрада.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 15
Особи Подільського краю.
​

Стаття 175. Першими особами Подільського краю є Президент, Прем’єр Міністр, Глава Парламенту, Верховний Суддя, Генеральний Прокурор.
Стаття 176. Перші особи Подільського краю обираються на певний термін.

Стаття 177. Перші особи Подільського краю:
Стаття 177.1. Абсолютну недоторканність;
Стаття 177.2. Можливість перебувати на будь-якій території;
Стаття 177.3. Мають доступ до будь-якої рації держ. структур;
Стаття 177.4. Право на написання указів (згідно з повноваженнями), які не суперечать Конституції.
Стаття 178. Перших осіб Подільського краю повинні знати в обличчя, навіть якщо вони не перебувають на службі.
Стаття 178.1. Перші особи Подільського краю завжди на службі, навіть перебуваючи у цивільному одязі.

 

[Віктор Репецький]

Розділ 16
Статус Народного Депутата.

Загальні положення народного депутата.
​

Стаття 179. Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано.
Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.
Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 179.1. Народний депутат реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів надані йому права відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.
Стаття 179.2. Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано.
Стаття 179.3. При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і по них приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення.


Стаття 180. Обов'язки народного депутат Подільського краю:

• дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси громадян та держави;
• додержуватися вимог Конституції України та інших законів України, дотримуватися присяги народного депутата України;
• бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів;
• дотримуватись вимог трудової дисципліни та норм депутатської етики.

Стаття 181. Непорушність повноважень народного депутата України:

• Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата, крім випадків, передбачених Конституцією України та іншими законами України.
• Повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
• Держава гарантує народному депутату необхідні умови для ефективного здійснення ним депутатських повноважень.

Стаття 182. Звільнення народного депутата України від призову на військову службу або збори:

• Народний депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову або альтернативну (невійськову) службу, а також від призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.

Стаття 183. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Стаття 184. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі:
Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю.
Стаття 185. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.
Стаття 185.1. Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

• складення повноважень за його особистою заявою;
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
• визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
• припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
• якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;
• його смерті.

Стаття 185.2. Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:
"Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".

 

[Віктор Репецький]

Розділ 17
Підприємницька діяльність.
​

Стаття 186. Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Стаття 187. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист права власності підприємця.
Стаття 187.1. Винятком є:

• Несплата податків у встановлений законом термін;
• Неподача звітності підприємця про свій майновий стан та щотижневі доходи.

Стаття 187.2. Обмеження недоторканності майна у разі судового рішення

1. Право власності на підприємницьку діяльність та майно є непорушним, за винятком випадків, коли суд ухвалює рішення про їх конфіскацію відповідно до закону.
2. Судове рішення про конфіскацію є підставою для позбавлення права власності без можливості оскарження в частині самої конфіскації, якщо інше не передбачено законом.
3. Виконання судових рішень про конфіскацію здійснюється відповідними органами державної влади у встановленому порядку.

Стаття 188. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Стаття 189. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Стаття 190. Фізичні та юридичні особи, що мають намір здійснювати господарську діяльність, пов’язану з продажем або зберіганням вогнепальної зброї, алкогольної продукції чи медичної марихуани, зобов’язані здійснювати такую діяльність виключно на підставі дійсної ліцензії з невичерпаним строком дійсності, виданої державою.​

​

Стаття 190.1 Перед подачею заявки на отримання відповідної ліцензії фізична або юридична особа зобов'язані пройти встановлені законом:​

• медичні перевірки;​

• психологічну оцінку;​

• довідкову перевірку на відсутність судимості;​

• інші перевірки, передбачені законодавством Подільського Краю​

​

 

[Aртем Судаков]

Розділ 18
Ієрархія державних організацій.​

Стаття 191. Верховна Рада України є вищим законодавчим органом держави та не підпорядковується жодному іншому державному органу.
Стаття 192. Служба безпеки України (СБУ) підпорядковується Президенту України.
Стаття 192-1. У випадку відсутності Президента України Служба безпеки України зобов’язана підпорядковуватися Прем’єр-міністру України.
Стаття 192-2. У випадку відсутності Прем’єр-міністра України Служба безпеки України зобов’язана підпорядковуватися Голові Верховної Ради.
Стаття 193. Національна поліція України (НПУ) підпорядковується Президенту України, Прем’єр-міністру України, Генеральному прокурору, верховному судді, Міністру внутрішніх справ України, а також Керівництву Служби безпеки України.
Стаття 194. Збройні Сили України (ЗСУ) підпорядковуються Президенту України, Прем’єр-міністру України, Генеральному прокурору, верховному судді, Міністру оборони України, а також Керівництву Служби безпеки України.
Стаття 195. Державна кримінально-виконавча служба України (ДКВС) підпорядковується Президенту України, Прем’єр-міністру України, Генеральному прокурору, верховному судді, Міністру внутрішніх справ України, а також Керівництву Служби безпеки України.
Стаття 196. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) підпорядковується Президенту України, Прем’єр-міністру України, Генеральному прокурору, верховному судді, Міністру надзвичайних ситуацій України, а також Керівництву Служби безпеки України.
Стаття 197. Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) підпорядковується Президенту України, Прем’єр-міністру України, Генеральному прокурору, верховному судді, Міністру охорони здоров’я України, а також Керівництву Служби безпеки України.
Стаття 198. Засоби масової інформації (ЗМІ) підпорядковуються Президенту України, Прем’єр-міністру України, Генеральному прокурору, верховному судді, а також Керівництву Служби безпеки України
Стаття 199. Укрзалізниця (УЗ) підпорядковується Президенту України, Прем’єр-міністру України, Генеральному прокурору, верховному судді, а також Керівництву Служби безпеки України.
Стаття 200. Співробітники різних державних організацій зобов’язані дотримуватися правил міжфракційної субординації, а саме:

• Дотримання ввічливості та толерантності у відносинах між представниками різних органів;
• Спілкування відповідно до субординації своєї організації;
• Право старшого за званням співробітника робити зауваження молодшому за званням у межах службової необхідності;
• Вирішення конфліктів між організаціями здійснюється виключно керівниками цих організацій.

Стаття 201. Співробітник вищий за ієрархією організацій та званням має право видати усне попередження.

 

[Aртем Судаков]

СХВАЛЕННЯ:

Проект закону СХВАЛЕНО!

Проект закону схвалено в першому читаннi засiдання Парламенту вiд 4 березня 2026 року.

ГОЛОСУВАННЯ та ОПРИЛЮДНЕННЯ:​

ПІДПИС ПРЕЗИДЕНТА:
Президент Подільського Краю
АРТЕМ СУДАКОВ

м. Київ, 5 березня 2026 року​