Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Служба безпеки України (далі — СБУ) є спеціальним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує національну безпеку України, боротьбу з тероризмом, контррозвідку, охорону державної таємниці, а також захист прав і свобод громадян в умовах загроз для державної безпеки.1.1 Служба безпеки України (СБУ) підпорядковується Президенту України та уповноваженій Президентом особі — Прем’єр-міністру України і/або Раднику Президента України.
Стаття 2. Правову основу діяльності слідчих підрозділів становлять Конституція України , Кримінальний кодекс України (далі - КК України), Кримінально-процесуальний кодекс України (далі - КПК України) та інші нормативно-правові акти з питань досудового розслідування.
Стаття 3. Право громадськості на інформацію про діяльність Служби безпеки України
3.1. Служба безпеки України інформує про свою діяльність через медіа, шляхом надання відповідей на запити на доступ до публічної інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку.
Стаття 4. Діяльність СБУ здійснюється відповідно до принципів верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, недоторканності житла чи іншого володіння особи, таємниці спілкування, невтручання в приватне життя, недоторканності права власності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї, заборони двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення, забезпечення права на захист, змагальності сторін кримінального провадження та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, публічності, диспозитивності, розумності строків досудового розслідування.
Стаття 5. Позапартійність Служби безпеки України
5.1. Використання Служби безпеки України в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.
5.2. Діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, в Службі безпеки України забороняється.
5.3. На період служби чи роботи за трудовим договором членство співробітників Служби безпеки України у таких об'єднаннях зупиняється.
Стаття 6. Служба безпеки України має право проводити операції на всій території України без попереднього погодження з іншими органами влади, зокрема на об’єктах, що охороняються іншими державними органами, у разі загрози національній безпеці.
Розділ II СИСТЕМА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 7. Структура Служби безпеки України подається її керівником безпосередньо на розгляд Президента України або Прем’єр-міністра України.Стаття 8. Генерал Служби безпеки України
8.1. Керівництво всією діяльністю Служби безпеки України здійснює Генерал Служби безпеки України. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Службу безпеки України.
8.2. Генерал Служби безпеки України має заступників, які призначаються на посади та звільняються за його поданням.
Стаття 9. Порядок призначення начальників органів і підрозділів Служби безпеки України
9.1. Начальники підрозділів Служби безпеки України: Контррозвідки, Головного Слідчого Управління, Центру Спеціальних Операцій "Альфа" та Навчальної академії призначаються на посади та звільняються з посад Генералом Служби Безпеки України.
Розділ III КАДРИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 10. До служби в СБУ приймаються особи, що відповідають високим вимогам безпеки, а також проходять спеціальну перевірку.Стаття 10.1. Вимоги:
При вступні при собі мати:
Паспорт, Трудова Книжка, Медична Книга, Військовий квиток;
4+ Роки проживання в області;
Бути адекватним, стресостійким та вмотивованим;
Мати позитивний соціальний рейтинг;
Гарна фізична підготовка.
Розділ IV ПОВНОВАЖЕННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 11. СБУ діє на всій території України.Стаття 12. Має право на безперешкодний доступ до інформації, баз даних, документів усіх форм власності якщо цього потребує задля забезпечення національній безпеці. Може залучати агентів для збору даних з відкритих і закритих джерел.
Стаття 13. Оперативні заходи
13.1. Проведення обшуків, вилучень, спостережень, прослуховування та інших оперативно-розшукових дій — без погодження з іншими органами, але відповідно до КПК.
13.2. Переодягання під інші служби, участь у внутрішніх процесах організацій — дозволено контррозвідці.
13.3. Можливість перекриття доріг, блокування об’єктів, організації блокпостів.
Стаття 14. Затримання та застосування сили
14.1. Право затримувати осіб, підозрюваних у злочинах проти нацбезпеки, включаючи співробітників інших правоохоронних органів.
14.2. У разі опору — застосування сили, спеціальних засобів, зброю (відповідно до закону).
Стаття 15. Надзвичайні ситуації
15.1. Проведення евакуації, охорона осіб, забезпечення безпеки населення.
Стаття 16. Взаємодія з іншими структурами
16.1. СБУ при здійсненні своїх повноважень взаємодіє з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними установами, громадськими організаціями і об’єднаннями.
16.2. Може залучати державні й приватні структури до виконання завдань (технічна, інформаційна, аналітична підтримка).
16.3. Має право ініціювати перевірки на стан сп’яніння, залучаючи МОЗ.
Стаття 17. Кібер- та фінансова безпека
17.1 Моніторинг фінансових операцій та блокування незаконних транзакцій.
17.2. Оперативні заходи у сфері кібербезпеки, технічного захисту та захисту критичної інфраструктури.
Стаття 18. Патрулювання місць підвищеного ризику
18.1. Служба безпеки України має право здійснювати патрулювання та оперативне спостереження на території ринків, торговельних майданчиків, складів, місць стихійної торгівлі та інших громадських місць, де є обґрунтовані підозри щодо обігу заборонених товарів (алкоголю, наркотичних засобів, зброї тощо).
18.2. З метою виявлення, документування та припинення незаконної діяльності співробітники СБУ мають право:
Проводити візуальне та технічне спостереження;
Здійснювати перевірку документів, особистий огляд, огляд товарів та транспортних засобів;
Взаємодіяти з Національною поліцією.
18.3. Співробітники СБУ мають право здійснювати патрулювання як індивідуально, так і групами, залежно від оперативної необхідності та характеру завдання. Вибір форми патрулювання визначається керівником підрозділу або оперативною ситуацією з метою максимально ефективного виконання завдань із забезпечення національної безпеки.
Розділ V КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 19. Контроль за діяльністю СБУ здійснюється Президентом України та уповноваженими особами.Стаття 20. Не допускається втручання інших органів державної влади або організацій у виконання оперативних дій СБУ.
Розділ VI СЕКРЕТНІСТЬ І ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ
Стаття 21. Всі дані та документи, пов'язані з діяльністю СБУ, є конфіденційними і підлягають захисту за допомогою державної таємниці.Стаття 22. Придбання, передача або розголошення конфіденційної інформації, що стосується діяльності СБУ, є кримінальним правопорушенням і карається відповідно до закону.
Стаття 23. Будь-який несанкціонований доступ до інформаційних систем СБУ, втручання в їхню роботу або спроби пошкодження інфраструктури є актом, що підлягає розгляду як загроза національній безпеці, з відповідними правовими наслідками.
Стаття 24. СБУ має право здійснювати внутрішній аудит та контроль за дотриманням правил захисту інформації у всіх підрозділах та установах, що співпрацюють із СБУ.
Стаття 25 Служба безпеки України зобов'язана надавати адвокату докази можливих порушень, вчинених громадянами, у випадку їх причетності до правопорушень.
Розділ VII ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 26. Працівники СБУ мають право на захист своєї діяльності, доступ до необхідної інформації, матеріальну підтримку та використання спеціальних засобів і техніки для виконання службових завдань.Стаття 27. Працівники зобов’язані діяти професійно, оперативно, відповідно до законодавства, зберігати конфіденційність і забезпечувати національну безпеку.
Стаття 28. Працівники мають право оперативно втручатися для запобігання терористичним актам та протидії злочинним угрупованням, дотримуючись законних процедур.
Стаття 29. Працівники зобов’язані захищати права і свободи громадян, запобігати зловживанням і своєчасно реагувати на звернення громадськості.
Стаття 30. Працівники зобов’язані підтримувати високий рівень професійної підготовки, проходити атестації та підвищувати кваліфікацію.
Розділ VIII ПІДРОЗДІЛ ГСУ
Стаття 32. ГСУ очолює керівник, якого призначає та звільняє з посади Генерал СБУ.
Стаття 33. Структура та штатна чисельність слідчих підрозділів затверджуються Генералом СБУ.
Стаття 34. На ГСУ покладаються такі завдання:
1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;
2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;
3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів СБУ;
4) виявлення причин і умов, які сприяють учиненню кримінальних правопорушень, і вжиття через відповідні органи заходів щодо їх усунення.
Стаття 35. На ГСУ можуть бути покладені й інші завдання, визначені законодавством України щодо кримінального провадження.
Стаття 36. ГСУ зобов’язаний застосовувати всі передбачені законодавством заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Стаття 37. Відповідно до покладених на слідчі підрозділи завдань вони виконують такі функції:
1) усебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень;
2) аналіз слідчої практики, організації і результатів діяльності слідчих, унесення на основі цього в установленому порядку пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування ГСУ, забезпечення правопорядку, посилення боротьби зі злочинністю, інформування населення із зазначених питань через засоби масової інформації;
3) розроблення та реалізація заходів щодо дотримання законодавства, зміцнення службової дисципліни, підвищення якості досудового розслідування і скорочення його строків;
4) вивчення, узагальнення позитивного досвіду досудового розслідування, упровадження його на практиці та розроблення сучасних методик розслідування окремих видів кримінальних правопорушень;
5) організація взаємодії ГСУ з Генеральною прокуратурою, зокрема прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, органами та підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову і судово-експертну діяльність;
6) вивчення практики застосування слідчими норм права і розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства України;
7) забезпечення підбору, розстановки і виховання кадрів для ГСУ, підвищення їх кваліфікації та професійної майстерності;
8) організація відповідно до КПК України та законів України розгляду і вирішення скарг і заяв громадян, які надходять у зв’язку з проведенням досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Стаття 38. На слідчі підрозділи можуть бути покладені й інші функції, передбачені законодавством.
Стаття 39. Начальник ГСУ крім повноважень і обов’язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, є відповідальним за стан досудового розслідування в підпорядкованих органах СБУ, організацію їх роботи, виконання покладених на них завдань.
Стаття 40. Начальник ГСУ:
1) організовує здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів СБУ;
2) у межах компетенції дає обов’язкові для виконання працівниками доручення;
3) організовує звітування працівників СБУ з питань службової діяльності органів досудового розслідування, у тому числі стану взаємодії між слідчими та оперативними підрозділами під час розслідування кримінальних правопорушень; за наявності підстав приймає рішення про проведення службового розслідування за фактами невиконання службовими особами СБУ покладених на них обов’язків, вживає інших заходів щодо усунення порушень вимог законодавства;
4) ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування кримінальних правопорушень, дає у них слідчим СБУ письмові вказівки;
5) викликає до апарату СБУ для заслуховування стану досудового розслідування в кримінальних провадженнях працівників слідчих та оперативних підрозділів, інших службових осіб територіальних органів (підрозділів) СБУ;
6) відповідно до кримінального процесуального законодавства визначає слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а в разі здійснення досудового розслідування слідчою групою визначає старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих СБУ;
7) відсторонює слідчого СБУ від проведення досудового розслідування в установленому кримінальним процесуальним законодавством порядку та призначає іншого слідчого, а у випадку здійснення досудового розслідування слідчою групою відсторонює старшого слідчої групи та визначає іншого старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, змінює склад цієї слідчої групи;
8) здійснює організаційно-методичне керівництво ГСУ, забезпечує надання методичної та практичної допомоги в досудовому розслідуванні складних, багатоепізодних кримінальних правопорушень;
9) особисто здійснює контроль за станом досудового розслідування в слідчих відділах, відділеннях підпорядкованих ГСУ;
10) особисто виїжджає на місця вчинення умисних вбивств, інших особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликають значний суспільний резонанс; при цьому керує роботою слідчо-оперативної групи під час огляду місця події;
11) організовує розгляд і вирішення відповідно до законодавства звернень громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, що надходять до ГСУ у зв’язку з провадженням досудового розслідування та з інших питань, що стосуються діяльності ГСУ;
12) забезпечує координацію діяльності ГСУ;
Стаття 41. Слідчий - службова особа органу Служби Безпеки України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Стаття 42. Під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника слідчого підрозділу або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.
Стаття 43. При виконанні своїх службових обов’язків слідчий зобов’язаний:
1) під час досудового розслідування дотримуватися вимог ККУ, КПКУ та законів України,
2) забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПКУ строків;
3) виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;
4) забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;
5) не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних правопорушень;
6) не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості.
Розділ IX ПІДРОЗДІЛ КОНТРРОЗВІДКИ
Стаття 44. Контррозвідка Служби безпеки України (далі – Контррозвідка) є структурним підрозділом Служби безпеки України, який відповідно до законодавства України здійснює контррозвідувальну діяльність, спрямовану на забезпечення державної безпеки, захист суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу від загроз іноземних спецслужб, організацій та осіб.Стаття 45. Контррозвідку очолює керівник, якого призначає та звільняє з посади Голова СБУ.
Стаття 46. Структура та штатна чисельність підрозділів контррозвідки затверджуються Головою СБУ.
Стаття 47. На Контррозвідку покладаються такі завдання:
захист державного суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності та безпеки України від зовнішніх та внутрішніх загроз;
виявлення, попередження та припинення розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, організацій та їх агентури;
охорона державної таємниці, протидія технічним каналам витоку інформації та кіберзагрозам;
здійснення заходів із виявлення та нейтралізації терористичних і диверсійних загроз;
підготовка та передача відповідним органам і адвокатам доказів порушення громадянами законодавства України у випадку їхньої причетності до правопорушень;
внесення пропозицій щодо усунення причин і умов, що сприяють діяльності іноземних спецслужб.
Стаття 48. На Контррозвідку можуть бути покладені й інші завдання, визначені законодавством України у сфері національної безпеки.
Стаття 49. Контррозвідка зобов’язана застосовувати всі передбачені законодавством заходи для забезпечення ефективності контррозвідувальної діяльності.
Стаття 50. Відповідно до покладених завдань Контррозвідка виконує такі функції:
здійснює оперативно-технічні, аналітичні та інформаційні заходи з метою виявлення і документування діяльності іноземних спецслужб;
забезпечує контррозвідувальний захист Збройних Сил України, органів державної влади, стратегічно важливих підприємств та інфраструктури;
організовує інформаційно-аналітичну роботу для прогнозування та оцінки загроз національній безпеці;
взаємодіє з правоохоронними органами, прокуратурою, військовими формуваннями та іншими державними органами для протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам;
вивчає та узагальнює практику контррозвідувальної діяльності, розробляє сучасні методи протидії іноземним спецслужбам;
організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів контррозвідки;
забезпечує законність у своїй діяльності та дотримання прав громадян.
Стаття 51.Керівник Контррозвідки, крім повноважень і обов’язків, передбачених законодавством України, є відповідальним за стан контррозвідувальної діяльності в підпорядкованих органах, організацію їхньої роботи та виконання поставлених завдань.
Стаття 52. Керівник Контррозвідки:
організовує та координує контррозвідувальну діяльність підрозділів;
у межах компетенції дає обов’язкові для виконання доручення співробітникам контррозвідки;
здійснює контроль за дотриманням законності та службової дисципліни;
забезпечує взаємодію контррозвідки з іншими органами державної влади та правоохоронними органами;
заслуховує звіти працівників підрозділів щодо стану виконання завдань, у разі необхідності приймає рішення про проведення службових розслідувань;
організовує захист державної таємниці та контролює додержання правил секретності;
представляє Контррозвідку у взаєминах із вищими органами влади, міжнародними структурами та іноземними партнерами відповідно до законодавства;
відповідає за підбір кадрів, їх виховання, професійну підготовку та підвищення кваліфікації.
Стаття 53. Оперативний співробітник контррозвідки – службова особа органу СБУ, уповноважена у межах компетенції, передбаченої законодавством, здійснювати контррозвідувальні заходи.
Стаття 54. Під час виконання завдань оперативний співробітник самостійно приймає рішення у межах своєї компетенції, крім випадків, коли законом передбачено необхідність погодження з керівництвом або іншими органами.
Стаття 55. Оперативний співробітник зобов’язаний:
дотримуватися Конституції та законів України;
забезпечувати повне, усебічне та неупереджене здійснення контррозвідувальних заходів;
виконувати письмові доручення керівника підрозділу та вимоги прокурора в межах їхніх повноважень;
забезпечувати дотримання прав і законних інтересів громадян;
не розголошувати інформацію, що становить державну таємницю або іншу захищену законом таємницю;
не допускати дій, що можуть дискредитувати звання співробітника СБУ чи викликати сумнів у його об’єктивності.
Розділ X. ПІРОЗДІЛ ЦЕНТР СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ "АЛЬФА"
Стаття 56. Центр спеціальних операцій "Альфа" Служби безпеки України (далі – Центр "Альфа") є спеціальним підрозділом Служби безпеки України, який відповідно до законодавства України здійснює антитерористичну, протидиверсійну та спеціальну діяльність, спрямовану на захист державного суверенітету, територіальної цілісності, конституційного ладу, життя і безпеки громадян.Стаття 57. Центр "Альфа" очолює керівник, якого призначає та звільняє з посади Голова СБУ.
Стаття 58. Структура та штатна чисельність Центру "Альфа" затверджуються Головою СБУ.
Стаття 59. На Центр "Альфа" покладаються такі завдання:
проведення спеціальних операцій із нейтралізації терористичних загроз, звільнення заручників, протидії диверсіям та збройним нападам;
участь у заходах щодо боротьби з організованою злочинністю та збройними формуваннями, що загрожують національній безпеці України;
забезпечення захисту об’єктів державного значення, стратегічної інфраструктури та посадових осіб, визначених законом;
участь у заходах із протидії розвідувально-підривній діяльності іноземних спецслужб;
взаємодія з іншими силовими структурами України під час проведення антитерористичних та спеціальних операцій;
підготовка та передача у встановленому законом порядку доказів і матеріалів про вчинені громадянами правопорушення до правоохоронних органів або адвокатів.
Стаття 60. На Центр "Альфа" можуть бути покладені й інші завдання, визначені законодавством України щодо забезпечення державної безпеки.
Стаття 61.Центр "Альфа" зобов’язаний застосовувати всі передбачені законодавством заходи для забезпечення ефективності проведення спеціальних операцій та антитерористичної діяльності.
Стаття 62. Відповідно до покладених завдань Центр "Альфа" виконує такі функції:
здійснює оперативне реагування на терористичні загрози та надзвичайні ситуації, пов’язані з діяльністю незаконних збройних формувань;
проводить спеціальні силові заходи із захоплення озброєних злочинців та ліквідації загроз для життя громадян;
бере участь у забезпеченні контртерористичних операцій у взаємодії з іншими підрозділами СБУ, Національною поліцією, Збройними Силами України та іншими органами державної влади;
здійснює підготовку особового складу до дій у складних та екстремальних умовах, у тому числі за міжнародними стандартами;
розробляє та впроваджує сучасні методи ведення спеціальних операцій;
забезпечує підбір кадрів, їх професійну підготовку, перепідготовку та виховання;
забезпечує суворе дотримання законності, прав і свобод громадян у ході проведення спеціальних заходів.
Стаття 63. На Центр "Альфа" можуть бути покладені й інші функції, передбачені законодавством України.
Стаття 64. Керівник Центру "Альфа", крім повноважень і обов’язків, передбачених законодавством України, є відповідальним за стан антитерористичної та спеціальної діяльності підпорядкованих підрозділів, організацію їх роботи та виконання поставлених завдань.
Стаття 65. Керівник Центру "Альфа":
організовує проведення спеціальних і антитерористичних операцій;
у межах компетенції дає обов’язкові для виконання доручення співробітникам Центру "Альфа";
здійснює контроль за дотриманням законності та службової дисципліни в підрозділі;
заслуховує звіти командирів груп щодо виконання завдань та приймає рішення про проведення службових розслідувань;
забезпечує взаємодію Центру "Альфа" з іншими підрозділами СБУ, військовими формуваннями та правоохоронними органами;
відповідає за підбір кадрів, їх фізичну та професійну підготовку;
представляє Центр "Альфа" у взаєминах з керівництвом СБУ, державними органами та в межах компетенції з іноземними партнерами.
Стаття 66. Оперативний співробітник (боєць) Центру "Альфа" – службова особа органу СБУ, уповноважена в межах компетенції брати участь у проведенні спеціальних операцій та антитерористичної діяльності.
Стаття 67. Під час виконання завдань співробітник Центру "Альфа" діє на підставі закону, наказів керівництва та є відповідальним за законність і своєчасність виконання доручень.
Стаття 68. Співробітник Центру "Альфа" зобов’язаний:
дотримуватися Конституції та законів України;
забезпечувати законність і дотримання прав громадян при виконанні завдань;
діяти професійно, рішуче та в межах своїх повноважень;
не розголошувати інформацію, що становить державну чи іншу охоронювану законом таємницю;
підтримувати належний рівень фізичної та професійної підготовки;
не допускати дій, що дискредитують звання співробітника СБУ та можуть викликати сумнів у його об’єктивності чи професійності.
Розділ XI ПІДРОЗДІЛ НАВЧАЛЬНА АКАДЕМІЯ
Стаття 70. Академію очолює ректор (начальник), якого призначає та звільняє з посади Голова СБУ.
Стаття 71. Структура, організація навчального процесу та штатна чисельність Академії затверджуються Головою СБУ.
Стаття 72. На Академію покладаються такі завдання:
забезпечення якісної підготовки майбутніх співробітників СБУ та інших правоохоронних органів у межах компетенції;
організація перепідготовки та підвищення кваліфікації співробітників СБУ відповідно до сучасних вимог;
здійснення наукових досліджень у сфері національної безпеки, контррозвідувальної, оперативної та слідчої діяльності;
розробка та впровадження новітніх освітніх програм, методичних рекомендацій і практичних тренувань;
участь у міжнародному співробітництві у сфері підготовки кадрів і обміну досвідом;
підготовка та надання у встановленому порядку науково-методичних матеріалів і висновків, які можуть бути використані в діяльності підрозділів СБУ та адвокатів у разі потреби.
Стаття 73. На Академію можуть бути покладені й інші завдання, визначені законодавством України у сфері освіти, науки та державної безпеки.
Стаття 74. Академія зобов’язана застосовувати всі передбачені законодавством заходи для забезпечення ефективності освітньої, наукової та методичної діяльності.
Стаття 75. Відповідно до покладених завдань Академія виконує такі функції:
здійснює підготовку та випуск фахівців для Служби безпеки України;
організовує курси підвищення кваліфікації та спеціалізовані тренінги для співробітників СБУ;
проводить наукові дослідження з актуальних питань національної безпеки та розробляє рекомендації для практичного використання;
забезпечує методичний супровід діяльності підрозділів СБУ;
впроваджує інноваційні технології в освітній процес і підготовку кадрів;
вивчає та узагальнює передовий міжнародний досвід підготовки співробітників спецслужб;
організовує виховну роботу, спрямовану на формування високих моральних та професійних якостей співробітників СБУ.
Стаття 76. На Академію можуть бути покладені й інші функції, передбачені законодавством України.
Стаття 77. Ректор (начальник) Академії, крім повноважень і обов’язків, передбачених законодавством України, є відповідальним за стан освітнього процесу, наукової діяльності, підготовку кадрів, організацію роботи підрозділу та виконання поставлених завдань.
Стаття 78. Ректор (начальник) Академії:
організовує освітній процес, наукову та методичну роботу Академії;
у межах компетенції дає обов’язкові для виконання доручення працівникам та курсантам Академії;
здійснює контроль за дотриманням дисципліни, правил внутрішнього розпорядку та стандартів освітньої діяльності;
заслуховує звіти викладачів і керівників кафедр, приймає рішення про удосконалення навчального процесу;
забезпечує взаємодію Академії з іншими навчальними закладами, правоохоронними органами та науковими установами;
відповідає за підбір викладацького складу, підготовку кадрів та їх професійний розвиток
представляє Академію у взаєминах із керівництвом СБУ, державними органами та міжнародними партнерами.
Стаття 79. Викладач Академії – службова особа, уповноважена здійснювати навчальну, методичну та наукову діяльність у межах компетенції.
Стаття 80. Під час виконання завдань викладач самостійно приймає методичні рішення в межах освітнього процесу, крім випадків, коли необхідне погодження з керівництвом.
Стаття 81. Викладач Академії зобов’язаний:
дотримуватися Конституції та законів України;
забезпечувати якісну підготовку курсантів і слухачів;
формувати у майбутніх співробітників СБУ високий рівень професійної культури та правової свідомості;
не розголошувати інформацію, що становить державну чи іншу охоронювану законом таємницю.
Розділ XII ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 82. Закон набирає чинність з моменту його публікації.
Останнє редагування:
