Номер вашої картки: 120682
Дата подання документа: 06.09.2025
Номер вашої картки: 120682
Дата подання документа: 06.09.2025
Дата подання документа: 06.09.2025
ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
Розділ I. Загальне положення
Стаття 1. Правова основа діяльності адвокатури
1. Адвокатура України - державний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
2. Адвокатура України діє на підставі Конституції України, цього Закону.
У випадках колізії між нормами цього Закону та іншими актами застосовується Конституція України.
3. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
4. Право на адвокатську допомогу гарантується ст. 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу».
Стаття 2. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності
1. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
2. Адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.
3. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.
Стаття 3. Завдання адвокатури
Завданням адвокатури є:
- Забезпечення права кожного на професійний захист у правових відносинах;
- Сприяння доступу гравців до правосуддя та юридичних послуг;
- Сприяння розвитку правової культури й верховенства права;
- Забезпечення змагальності та справедливості у судових процесах;
- Підтримка та розвиток професійних стандартів адвокатської діяльності.
Стаття 4. Адвокатура і держава
1. Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
2. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Розділ II. ВИДИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ АДВОКАТА. ГАРАНТІЇ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 5. Види адвокатської діяльності
1. Видами адвокатської діяльності є:
- надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
- задання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
- представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
- надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
- захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
Стаття 6. Права клієнта щодо адвоката
Клієнт має право обирати адвоката, укладати з ним договір про надання правової допомоги, вимагати дотримання адвокатської таємниці, отримувати від адвоката інформацію щодо стану справи та дій, що вживаються для захисту його інтересів.
Стаття 7. Права адвоката
Адвокат має право:
- вільно відвідувати клієнтів у місцях тримання (ІТТ, в’язниця);
- вимагати доступу до матеріалів справи;
- подавати клопотання, заяви, скарги;
- мати конфіденційні зустрічі з клієнтом без контролю сторонніх осіб;
- отримувати винагороду за свою роботу;
- відмовитися від справи, якщо вона суперечить закону чи етиці;
- користуватися повагою та захистом від переслідувань за свою діяльність.
Стаття 8. Обов’язки адвоката
Адвокат зобов’язаний:
- діяти лише в інтересах клієнта;
- дотримуватися адвокатської етики;
- зберігати адвокатську таємницю;
- не вводити клієнта в оману;
- не зловживати своїми правами;
- сумлінно виконувати умови договору;
- Не допускати конфлікту інтересів (не працювати одночасно проти свого ж клієнта).
- Надавати кваліфіковану допомогу клієнту у межах укладеної угоди або доручення;
- Поважати суд та інші органи, не допускати дій, що ставлять під сумнів чесність і незалежність адвокатури.
Стаття 9. Внесок приватних адвокатів у державну казну
Приватні адвокати зобов’язані:
- Своєчасно та у повному обсязі сплачувати встановлені державою податки, збори та обов’язкові платежі.
- Забезпечувати надходження до державного бюджету, у тому числі шляхом внесення коштів у розмірі 300 000 гривень, як частини загального податкового обов’язку.
- Сприяти прозорості фінансових відносин у сфері адвокатської діяльності та звітувати відповідно до вимог податкового законодавства.
- Використовувати правові знання та професійну діяльність з метою укріплення економічної стабільності та правопорядку в державі.
- Поважати роль державної казни як основи фінансування суспільних потреб, визнаючи внесок кожного адвоката частиною загального суспільного обов’язку.
Стаття 10. Гарантії адвокатської діяльності
Адвоката не можна затримати чи обшукати без законних підстав.
Адвокатська таємниця — будь-яка інформація від клієнта є конфіденційною.
Свобода професійної діяльності — забороняється втручання у справи адвоката.
Право на безпечну роботу — адвокат захищений від переслідувань чи тиску.
Рівність у процесі — адвокат має такі ж права в суді, як і прокурор.
Конституційні гарантії — право на адвоката закріплене в Конституції (ст. 59).
Розділ III. Порядок набуття статусу адвоката
Стаття 11. Загальні умови набуття статусу адвоката
Адвокатом може бути громадянин України, який:
1. Має вищу юридичну освіту або інший рівень освіти, що визначений цим Законом;
2. Не має судимості за умисні злочини;
Державний адвокат:
- Для набуття статусу державного адвоката необхідно успішно пройти обзвон на 5 підпорядкованного звання у Верховній Раді України.
- Рішення про присвоєння статусу ухвалюється після підтвердження результатів обзвону.
- Для набуття статусу приватного адвоката встановлюється обов’язковий внесок у державну казну у розмірі 1 000 000 грн.
- Додатковою умовою є проходження обзвону, за результатами якого підтверджується відповідність кандидата встановленим вимогам.
- Строк дії статусу
2. Після закінчення встановленого строку особа зобов’язана повторно пройти відповідну процедуру для подальшого підтвердження статусу.
Розділ IV Адвокатська таємниця
Стаття 12. Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Стаття 13. Обсяг захисту
1. Адвокат не зобов’язаний розкривати відомості, що становлять адвокатську таємницю, у суді, слідствах та перед третіми особами, за винятком випадків, прямо передбачених законом або за письмовою згодою клієнта.
2. Розголошення адвокатської таємниці без згоди клієнта допускається лише у випадках, коли це необхідно для недопущення тяжкого злочину, що загрожує життю або здоров’ю значної кількості осіб; такі випадки визначаються законом.
Стаття 14. Процедура судового доступу до інформації
1. У разі ухвали суду про надання доступу до документів, що можуть містити адвокатську таємницю, суд зобов’язаний забезпечити вжиття заходів для мінімізації розголошення конфіденційної інформації і захисту прав клієнта.
2. Слідчі органи не мають права відкрито вилучати з архівів адвокатів документи, що містять адвокатську таємницю, без присутності представника Ради адвокатів або уповноваженої особи адвокатури.
Розділ V. Взаємодія адвокатури з державою та гарантії
Стаття 15. Незалежність адвоката
Адвокат є незалежним у здійсненні своєї професійної діяльності.- Забороняється:
- втручання у здійснення адвокатської діяльності з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб;
- вплив будь-яким чином на правову позицію адвоката у справі;
- примушування адвоката до розголошення адвокатської таємниці;
- перешкоджання у доступі адвоката до клієнта, матеріалів справи та суду.
- Держава гарантує безпеку адвоката, зокрема:
- право на охорону життя і здоров’я у зв’язку з професійною діяльністю;
- захист від погроз, насильства та переслідувань;
- спеціальні заходи охорони у випадку реальної загрози.
Стаття 16. Гарантії участі адвоката в кримінальному процесі
Кожна особа у кримінальному провадженні має право на захисника з моменту:- фактичного затримання;
- вручення повідомлення про підозру;
- повідомлення про застосування запобіжного заходу;
- проведення першого допиту чи іншої слідчої дії, що вимагає правового захисту.
- Органи досудового розслідування та суд зобов’язані:
- негайно повідомляти особу про право запросити адвоката;
- забезпечити можливість своєчасного інформування адвоката про затримання чи виклик клієнта;
- гарантувати безперешкодний та конфіденційний доступ адвоката до клієнта;
- не допускати допитів чи інших процесуальних дій без участі адвоката, якщо клієнт заявив про бажання мати захисника.
Стаття 17. Державна безоплатна правова допомога
Держава забезпечує систему безоплатної правової допомоги особам, які через майновий стан чи інші обставини не можуть оплатити послуги адвоката.
- Форми надання безоплатної правової допомоги включають:
- первинні консультації та роз’яснення;
- складання процесуальних документів;
- представництво інтересів у судах та органах влади;
- захист у кримінальному процесі.
- Фінансування системи безоплатної правової допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
- Порядок організації та функціонування цієї системи визначається окремим законом чи постановою Верховної Ради України.
Розділ VI ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ
Стаття 18. Угода між адвокатом і клієнтом
1. Взаємовідносини між адвокатом та клієнтом ґрунтуються на угоді, яка може бути укладена як у письмовій, так і в усній формі.
2. Угода визначає обсяг правової допомоги, порядок та строки її надання, розмір і форму винагороди, а також інші істотні умови співпраці.
3. Договір (угода) поширює свою дію виключно на сторони, які його уклали, та не створює прав і обов’язків для третіх осіб, якщо інше прямо не передбачено законом.
Стаття 19. Винагорода адвоката
1. Розмір винагороди адвоката визначається виключно за домовленістю між сторонами з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг, часу, витраченого адвокатом, та інших суттєвих обставин.
2. У випадках, коли адвокат залучається для надання безоплатної правової допомоги за державним призначенням, порядок і розмір оплати його послуг встановлюється та забезпечується державою.
- Оплата правової допомоги може здійснюватися у формі:
- фіксованої суми;
- погодинної ставки;
- відсотка від предмета спору (гонорар успіху), якщо це не суперечить закону та правилам адвокатської етики.
Стаття 20. Орієнтовні тарифи
Для зручності та уніфікації у сфері надання правової допомоги для приватних адвокатів можуть застосовуватися рекомендовані орієнтовні тарифи.
Такі тарифи мають виключно рекомендаційний характер та не є обов’язковими. Їх застосування залежить від домовленості між адвокатом та клієнтом.
- Орієнтовні розміри винагороди:
- усна консультація — від 5 000 ігрових одиниць;
- складання процесуального документа — від 10 000 ігрових одиниць;
- виїзд адвоката на місце події чи в інший регіон — від 30 000 ігрових одиниць;
- повний комплекс захисту у кримінальному провадженні — від 100 000 ігрових одиниць.
- Вказані суми можуть змінюватися з урахуванням ринкової ситуації, складності справи та домовленості сторін.
Стаття 21. Порядок фінансового контролю
1. Фінансова діяльність має здійснюватися прозоро та відповідно до вимог законодавства і правил адвокатського самоврядування.
2. Органи адвокатського самоврядування мають право здійснювати контроль за дотриманням адвокатами фінансової дисципліни, з метою забезпечення довіри до адвокатської професії та недопущення зловживань.
Розділ VII. Дисциплінарна відповідальність
Стаття 22. Підстави дисциплінарної відповідальності
Підставами дисциплінарної відповідальності адвоката є:
- Порушення норм адвокатської етики;
- Розголошення адвокатської таємниці без законних підстав;
- Невиконання рішень органів самоврядування у частині, що стосується професійної діяльності;
- Дії, що дискредитують адвокатуру.
Стаття 23. Гарантії справедливості процедури
Кожен адвокат має право на справедливу процедуру, презумпцію невинуватості у дисциплінарних провадженнях і рівний доступ до апеляційних механізмів.
Стаття 24. Порядок дисциплінарного провадження
Дисциплінарне провадження порушується за скаргою клієнта, органів адвокатського самоврядування, державних органів або за власною ініціативою КДКА при виявленні порушень.
- Провадження включає такі стадії:
- відкриття дисциплінарної справи;
- розгляд матеріалів;
- прийняття рішення та визначення виду дисциплінарного стягнення.
Розділ VIII. Прикінцеві та перехідні положення
Стаття 25. Цей документ набирає чинності з моменту його ухвалення.
Стаття 26. Всі положення та статті, визначені у цьому документі, є обов’язковими для виконання.
Останнє редагування:
