Відмовлено [104] Закон "Про Міністерство Охорони Здоров'я"

[Юля Пантера]

Закон України “Про Міністерство охорони здоров’я”​

Розділ 1. Загальні положення​

​

Стаття 1. Мета закону
Цей закон визначає правові, організаційні та функціональні основи діяльності Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ). Він регламентує права та обов’язки співробітників, порядок взаємодії з державними органами та громадянами, а також забезпечує єдину систему контролю за охороною здоров’я населення.

Стаття 2. Пріоритети МОЗ

1. Основним пріоритетом МОЗ є забезпечення здоров’я та життя громадян, своєчасне надання медичної допомоги та дотримання санітарно-епідеміологічних норм.
2. Забезпечення професійної поведінки, взаємоповаги та етичних стандартів серед співробітників.
3. Створення безпечного та ефективного середовища для громадян, співробітників та медичних установ.

Стаття 3. Функції та завдання МОЗ

1. Розробляє та впроваджує державну політику у сфері охорони здоров’я, санітарії та епідеміологічної безпеки.
2. Координує діяльність усіх державних та комунальних медичних закладів, а також інших організацій, що надають медичну допомогу.
3. Організовує надання медичної допомоги громадянам, забезпечуючи доступність, своєчасність та якість послуг.
4. Контролює дотримання стандартів медичних послуг та санітарно-гігієнічних норм.
5. Забезпечує підготовку, навчання та підвищення кваліфікації медичних працівників.
6. Реагує на надзвичайні ситуації, епідемії та інші загрози здоров’ю населення.
7. Забезпечує взаємодію з іншими державними структурами для безпечного та ефективного реагування на загрози.
8. Контролює облік, зберігання та використання медичних препаратів.
9. Проводить профілактичні, просвітницькі та освітні заходи для населення.
10. Забезпечує медичну допомогу незалежно від соціального статусу, матеріального становища, расової, релігійної чи політичної приналежності, за винятком випадків неналежної поведінки громадян.

Розділ 2. Структура та керівництво МОЗ​

Стаття 4. Структура МОЗ

1. Міністр охорони здоров’я — керівник МОЗ, відповідає за стратегічне планування, контроль та координацію діяльності всіх підрозділів.
2. Головний лікар та його заступники — відповідають за медичні процеси, навчання персоналу, координацію викликів та забезпечення якості надання медичних послуг.
3. Старші медики відділень — керують роботою своїх підрозділів, координують дії підлеглих та контролюють виконання їхніх обов’язків.

Стаття 5. Робочі зміни

1. Денна зміна є обов’язковою для всіх співробітників МОЗ.
2. Нічна зміна організовується за графіком керівництва; допускається взаємний обмін змінами між співробітниками.
3. Співробітники зобов’язані дотримуватися графіка та бути готовими до екстреного виїзду на виклики.

Стаття 6. Усунення та переатестація

1. Тимчасове усунення від посадових обов’язків можливе у разі:
   • грубого порушення статуту;
   • невиконання службових обов’язків;
   • зловживання платними послугами.
2. Усунення здійснюється головним лікарем або Міністром.
3. Після усунення співробітник підлягає переатестації для оцінки професійного рівня.

Розділ 3. Дисципліна та відповідальність​

Стаття 7. Догани та чорний список

1. За порушення статуту можливе винесення догани, пониження у посаді або звільнення.
2. За серйозні порушення співробітник може бути внесений до «чорного списку».
3. Співробітник зобов’язаний відпрацювати щонайменше 3 дні перед звільненням за власним бажанням.

Стаття 8. Звільнення за порушення статуту

1. Наявність трьох доган тягне за собою звільнення з формулюванням «Порушення статуту».
2. Якщо співробітник звільняється за власним бажанням і має на собі догани, звільнення оформлюється з формулюванням «Порушення статуту».
3. Звільнення за рішенням суду або дисциплінарної комісії оформлюється із зазначенням причини «Порушення статуту».

Розділ 4. Обов’язки та права співробітників​

Стаття 9. Основні обов’язки

1. Негайно виїжджати на виклики та надавати медичну допомогу в межах встановленого часу (8–10 хв).
2. Забезпечувати інфекційну та загальну безпеку громадян.
3. Проводити перевірки та огляди об’єктів для забезпечення медичної безпеки.
4. Повідомляти керівництво про всі надзвичайні ситуації.
5. Підвищувати професійний рівень через навчання та тренінги.
6. Не виїжджати на виклик поодинці, дотримуватися правил субординації.
7. Дотримуватися етичних норм, не спати в робочий час і не залишати робоче місце без попередження.

Стаття 10. Права співробітників

1. Відмовити громадянину у лікуванні можна лише при неналежній поведінці (агресія, образи, приниження, загроза життю медпрацівника або оточуючих).
2. Використовувати службові засоби та обладнання тільки для виконання посадових обов’язків.
3. Старший склад МОЗ може виїжджати на виклики на власному транспорті, погодженому керівництвом.
4. Звертатися до керівництва для вирішення складних медичних ситуацій.

Стаття 11. Платні та безкоштовні послуги

1. Безкоштовна допомога надається у всіх екстрених випадках.
2. МОЗ може надавати безкоштовне лікування громадянам у холі медичного закладу.
3. Надання допомоги громадянам незалежно від соціального статусу, матеріального становища, расової, релігійної чи політичної приналежності, окрім випадків неналежної поведінки.
4. Платні послуги — косметичні або формальні (меддовідки, психологічні консультації), погоджені керівництвом МОЗ.

Розділ 5. Лікарська таємниця​

Стаття 12. Лікарська таємниця

1. Визначення лікарської таємниці
   Лікарська таємниця - медичне, правове, соціально-етичне поняття, що є забороною медичному працівникові повідомляти третім особам інформацію про стан здоров'я пацієнта, діагноз, результати обстеження, сам факт звернення за медичною допомогою та відомості про особисте життя, отримані при обстеженні та лікуванні.
2. Розголошення лікарської таємниці можливе лише за письмовою або усною згодою пацієнта, або у випадках службової необхідності (запит органів слідства, суду).
3. Порушення лікарської таємниці тягне дисциплінарну відповідальність.

Розділ 6. Транспорт та дрес-код​

Стаття 13. Використання транспорту

1. Заборонено використовувати службовий транспорт МОЗ в особистих цілях.
2. Старший склад МОЗ має право використовувати власний транспорт за погодженням керівництва, якщо:
   • позашляховик;
   • маленькі червоні вінілові позначки;
   • чисто білий колір;
   • без тонування скла;
   • громадяни можуть легко ідентифікувати працівника МОЗ.
3. Заборонено використовувати спецсигнали в особистих цілях.
4. Контроль — Головний лікар або його заступник.

Стаття 14. Дрес-код

1. Заборонено носити бумбокси, маски, шоломи та інші несумісні аксесуари.
2. Дозволено носити лише офіційні аксесуари з магазину МОЗ.
3. Співробітники повинні дотримуватися чистоти та охайності форми.

Розділ 7. Контроль та нагляд​

Стаття 15. Контроль та нагляд

1. Керівництво МОЗ контролює дотримання правил, обов’язків та професійності співробітників.
2. У разі системних порушень застосовуються дисциплінарні заходи: усунення від обов’язків, переатестація, занесення до чорного списку.
3. Контроль за старшим складом — Слідкуючий за МОЗ (адміністратор).
4. Всі дисциплінарні дії фіксуються письмово.

Розділ 8. Кінцеві положення​

Стаття 16. Вступ у дію
Цей закон набирає чинності з моменту підписання Міністром охорони здоров’я та офіційного опублікування.

Стаття 17. Контроль за виконанням закону

1. Контроль здійснює Міністерство охорони здоров’я України.
2. Керівництво МОЗ перевіряє дотримання норм закону співробітниками та вживає необхідні заходи.

Стаття 18. Застосування закону

1. Усі співробітники МОЗ зобов’язані дотримуватися цього закону та Статуту Міністерства.
2. Порушення закону тягне дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.
3. Закон застосовується до всіх співробітників МОЗ незалежно від рангу, посади чи підрозділу.

 

[Метью Роуз]

Відмовлено​