Було:
Стаття 91. Допит — це метод слідчих дій, який проводиться органами досудового розслідування. Мета допиту полягає в отриманні повних і об’єктивних показань що відображають дійсність, ці показання є джерелом доказів.
Стаття 92. Дача завідомо неправдивих показань допитуваним карається чинним законодавством.
Стаття 93. Виклик особи на допит може здійснюватись через повістку, в реальному часі або після попередження особи через електронний виклик на допит зі встановленням часу та дати.
Стаття 94. Особа, щодо якої здійснюється допит має право:
Стаття 96-1. На початку проведення допиту особа, яка проводить та всі учасники процесу повинні індифікувати себе.
Стаття 96-2. Після індифікації себе, особа, яка проводить допит повинна роз'яснити права та обов'язки особі, яку допитують.
Стаття 97. Допит не може тривати довше 45 хвилин.
Стаття 98. Особи, присутні на допиті, визначаються уповноваженими правоохоронними органами.
Стаття 99. На допиті можуть бути присутні: допитуваний, особи які проводять допит, адвокат допитуваного.
Стаття 100. У разі порушення цього розділу отримані під час нього докази втрачають чинність.
Стаття 101. Заборонено погрожувати підозрюваному покаранням, у випадку його неправдивого свідчення.
Стаття 102. Заборонено тиснути психологічно при допиті на підозрюваного, свідка тощо.
Стаття 103. Відеофіксація з допиту повинна зберігатися до кінця судового процесу.
Прошу:
Стаття 91. Поняття допиту
Допит — це слідча (розшукова) дія, що проводиться уповноваженими органами досудового розслідування з метою отримання показань від свідка, потерпілого або підозрюваного, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
Стаття 92. Мета допиту
Метою допиту є отримання повних, достовірних та об’єктивних відомостей про обставини кримінального правопорушення.
Стаття 93. Виклик на допит
Особа викликається на допит шляхом вручення повістки.
Виклик може також здійснюватися засобами електронного зв’язку із зазначенням дати, часу та місця допиту.
Особа повинна бути завчасно повідомлена про виклик.
Стаття 94. Права особи під час допиту
Особа, яку допитують, має право:
Знати, у якому кримінальному провадженні її допитують та свій процесуальний статус.
Користуватися правовою допомогою адвоката.
Відмовитися давати показання або відповідати на запитання щодо себе чи близьких осіб (відповідно до Конституція України).
Давати показання рідною мовою та користуватися перекладачем.
Ознайомлюватися з протоколом допиту та вносити до нього зауваження.
Заявляти клопотання та відводи.
Оскаржувати дії слідчого або прокурора.
Стаття 95. Обов’язки особи під час допиту
Свідок та потерпілий зобов’язані давати правдиві показання.
Свідок попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Підозрюваний не несе відповідальності за відмову від дачі показань.
Стаття 96. Порядок проведення допиту
Перед початком допиту всі учасники зобов’язані представитися та підтвердити свою особу.
Особі роз’яснюються її права та обов’язки.
Допит проводиться у формі усного опитування із фіксацією відповідей.
Забороняється ставити навідні або такі, що вводять в оману, запитання (крім уточнюючих).
Стаття 97. Тривалість допиту
Допит не повинен тривати безперервно понад 120 хв.
Особі забезпечується право на перерву, у тому числі для спілкування з адвокатом.
Стаття 98. Учасники допиту
У допиті можуть брати участь:
слідчий або прокурор;
допитувана особа;
адвокат;
перекладач (за необхідності);
інші особи у випадках, передбачених законом.
Стаття 99. Фіксація допиту
Допит фіксується протоколом.
За необхідності застосовується відео- або аудіофіксація.
Відеозапис зберігається до завершення кримінального провадження.
Стаття 100. Недопустимість порушень
Забороняється застосування насильства, погроз, обману або психологічного тиску під час допиту.
Показання, отримані з порушенням прав особи, визнаються недопустимими доказами.
Стаття 101. Гарантії законності
Особа не може бути примушена до дачі показань.
Свідок обов’язково попереджається про відповідальність за неправдиві показання.
Права особи повинні бути забезпечені на всіх етапах допиту.
Стаття 102. Спеціальні обмеження та вимоги до проведення допиту
Допит проводиться виключно за наявності вагомих підстав.
Забороняється навмисне затягування допиту шляхом постановки беззмістовних або повторюваних питань.
Стаття 103. Використання технічних засобів
Під час допиту допускається використання технічних засобів, зокрема детектора брехні
Стаття 91. Допит — це метод слідчих дій, який проводиться органами досудового розслідування. Мета допиту полягає в отриманні повних і об’єктивних показань що відображають дійсність, ці показання є джерелом доказів.
Стаття 92. Дача завідомо неправдивих показань допитуваним карається чинним законодавством.
Стаття 93. Виклик особи на допит може здійснюватись через повістку, в реальному часі або після попередження особи через електронний виклик на допит зі встановленням часу та дати.
Стаття 94. Особа, щодо якої здійснюється допит має право:
- На присутність адвоката під час допиту;
- Не свідчити проти себе або своїх близьких;
- На отримання інформації щодо причин та підстав виклику її на допит;
- На отримання інформації щодо її у ролі у кримінальній справі (Свідок/Підозрюваний);
- На оскарження після закінчення допиту незаконних дій співробітників щодо себе;
- Підозрюваний має право знати у чому він підозрюється/звинувачується;
- Підозрюваний має право відмовитись від дачі показань та відповідей на запитання, в такому разі особа яка проводить допит повинна негайно його зупинити;
- Вимагати 5-ти хвилину перерву один раз за допит для особистої розмови з адвокатом.
- Відповідати на запитання тільки правду, дача завідомо неправдивих показань карається законом;
- Максимально ясно та чітко давати свідчення.
Стаття 96-1. На початку проведення допиту особа, яка проводить та всі учасники процесу повинні індифікувати себе.
Стаття 96-2. Після індифікації себе, особа, яка проводить допит повинна роз'яснити права та обов'язки особі, яку допитують.
Стаття 97. Допит не може тривати довше 45 хвилин.
Стаття 98. Особи, присутні на допиті, визначаються уповноваженими правоохоронними органами.
Стаття 99. На допиті можуть бути присутні: допитуваний, особи які проводять допит, адвокат допитуваного.
Стаття 100. У разі порушення цього розділу отримані під час нього докази втрачають чинність.
Стаття 101. Заборонено погрожувати підозрюваному покаранням, у випадку його неправдивого свідчення.
Стаття 102. Заборонено тиснути психологічно при допиті на підозрюваного, свідка тощо.
Стаття 103. Відеофіксація з допиту повинна зберігатися до кінця судового процесу.
Прошу:
Стаття 91. Поняття допиту
Допит — це слідча (розшукова) дія, що проводиться уповноваженими органами досудового розслідування з метою отримання показань від свідка, потерпілого або підозрюваного, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
Стаття 92. Мета допиту
Метою допиту є отримання повних, достовірних та об’єктивних відомостей про обставини кримінального правопорушення.
Стаття 93. Виклик на допит
Особа викликається на допит шляхом вручення повістки.
Виклик може також здійснюватися засобами електронного зв’язку із зазначенням дати, часу та місця допиту.
Особа повинна бути завчасно повідомлена про виклик.
Стаття 94. Права особи під час допиту
Особа, яку допитують, має право:
Знати, у якому кримінальному провадженні її допитують та свій процесуальний статус.
Користуватися правовою допомогою адвоката.
Відмовитися давати показання або відповідати на запитання щодо себе чи близьких осіб (відповідно до Конституція України).
Давати показання рідною мовою та користуватися перекладачем.
Ознайомлюватися з протоколом допиту та вносити до нього зауваження.
Заявляти клопотання та відводи.
Оскаржувати дії слідчого або прокурора.
Стаття 95. Обов’язки особи під час допиту
Свідок та потерпілий зобов’язані давати правдиві показання.
Свідок попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Підозрюваний не несе відповідальності за відмову від дачі показань.
Стаття 96. Порядок проведення допиту
Перед початком допиту всі учасники зобов’язані представитися та підтвердити свою особу.
Особі роз’яснюються її права та обов’язки.
Допит проводиться у формі усного опитування із фіксацією відповідей.
Забороняється ставити навідні або такі, що вводять в оману, запитання (крім уточнюючих).
Стаття 97. Тривалість допиту
Допит не повинен тривати безперервно понад 120 хв.
Особі забезпечується право на перерву, у тому числі для спілкування з адвокатом.
Стаття 98. Учасники допиту
У допиті можуть брати участь:
слідчий або прокурор;
допитувана особа;
адвокат;
перекладач (за необхідності);
інші особи у випадках, передбачених законом.
Стаття 99. Фіксація допиту
Допит фіксується протоколом.
За необхідності застосовується відео- або аудіофіксація.
Відеозапис зберігається до завершення кримінального провадження.
Стаття 100. Недопустимість порушень
Забороняється застосування насильства, погроз, обману або психологічного тиску під час допиту.
Показання, отримані з порушенням прав особи, визнаються недопустимими доказами.
Стаття 101. Гарантії законності
Особа не може бути примушена до дачі показань.
Свідок обов’язково попереджається про відповідальність за неправдиві показання.
Права особи повинні бути забезпечені на всіх етапах допиту.
Стаття 102. Спеціальні обмеження та вимоги до проведення допиту
Допит проводиться виключно за наявності вагомих підстав.
Забороняється навмисне затягування допиту шляхом постановки беззмістовних або повторюваних питань.
Стаття 103. Використання технічних засобів
Під час допиту допускається використання технічних засобів, зокрема детектора брехні
Останнє редагування:
