На розгляді [308] Зміна ККУ

[Євгеній Вінчестер]

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ​

Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу Північної України10​

1. Кримінальний кодекс Північної України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод громадян, власності, громадського порядку, громадської безпеки, державного устрою Північної України та інших суспільно важливих відносин від кримінально-протиправних посягань.​
2. Основними завданнями цього Кодексу є:​

• визначення діянь, які визнаються кримінальними правопорушеннями;​
• встановлення підстав кримінальної відповідальності;​
• визначення видів покарань та порядку їх застосування;​
• запобігання вчиненню кримінальних правопорушень.​

1. Кримінальний кодекс Північної України застосовується відповідно до Конституції Північної України та інших нормативно-правових актів держави.​

Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності​

1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного винного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.​
2. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку та підтверджено рішенням суду або іншого уповноваженого органу.​
3. Ніхто не може бути повторно притягнутий до кримінальної відповідальності за одне й те саме кримінальне правопорушення.​
4. Притягнення особи до відповідальності здійснюється виключно на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.​

Стаття 3. Чинність кримінального законодавства у часі​

1. Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення уповноваженим органом Північної України, якщо інше не передбачено самим законом.​
2. Особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за діяння, яке на момент його вчинення не визнавалося кримінальним правопорушенням відповідно до цього Кодексу.​
3. Закон, який скасовує кримінальну відповідальність або пом’якшує покарання, має зворотну дію.​
4. Закон, який встановлює або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії.​

Стаття 4. Співвідношення Кримінального кодексу з іншими нормативними актами​

1. Кримінальний кодекс Північної України є основним нормативним актом у сфері кримінальної відповідальності.​
2. Положення цього Кодексу застосовуються разом із Конституцією Північної України та іншими нормативними актами держави.​
3. Порушення, які регулюються загальними правилами сервера, правилами державних організацій або іншими нормативними документами, не є кримінальними правопорушеннями, якщо вони не містять ознак діяння, передбаченого цим Кодексом.​
4. У випадку одночасного порушення декількох нормативних актів відповідальність може наставати за кожним відповідним порядком.​

Розділ II
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЙОГО ВИДИ ТА СТАДІЇ​

Стаття 5. Поняття кримінального правопорушення​

1. Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене особою, яка є суб’єктом кримінального правопорушення.​
2. Кримінальним правопорушенням визнається лише те діяння, яке прямо передбачене цим Кодексом та містить усі необхідні ознаки складу правопорушення.​
3. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка формально містить ознаки діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, не заподіяла та не могла заподіяти істотної шкоди особі, суспільству або державі.​
4. Діяння, відповідальність за які передбачена іншими нормативними актами Північної України або правилами сервера, не є кримінальним правопорушенням, якщо вони не містять складу правопорушення, передбаченого цим Кодексом.​

Стаття 6. Класифікація кримінальних правопорушень​

1. Кримінальні правопорушення залежно від характеру та ступеня суспільної небезпеки поділяються на:​

• кримінальні проступки;​
• злочини.​

1. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння, за яке передбачене покарання у вигляді штрафу або іншого покарання, що не пов’язане з тривалим позбавленням волі.​
2. Злочини залежно від ступеня тяжкості поділяються на:​

• нетяжкі злочини;​
• тяжкі злочини;​
• особливо тяжкі злочини.​

1. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком не більше п’яти років (до 30 хвилин ігрового часу) або інше покарання, визначене цим Кодексом.​
2. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком не більше десяти років (до 60 хвилин ігрового часу).​
3. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад десять років (понад 60 хвилин ігрового часу) або довічного позбавлення волі.​
4. Якщо за вчинення злочину одночасно передбачено штраф та позбавлення волі, ступінь тяжкості визначається відповідно до строку позбавлення волі.​

Стаття 7. Закінчене та незакінчене кримінальне правопорушення​

1. Закінченим кримінальним правопорушенням визнається діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.​
2. Незакінченим кримінальним правопорушенням є готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення.​

Стаття 8. Готування до кримінального правопорушення​

1. Готуванням до кримінального правопорушення є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, пошук співучасників, змова на вчинення кримінального правопорушення, усунення перешкод або інше умисне створення умов для його вчинення.​
2. Готування до кримінального проступку або злочину, за який цим Кодексом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до двадцяти хвилин (до 20 хвилин ігрового часу) або інше більш м’яке покарання, не тягне за собою кримінальної відповідальності.​
3. Сам факт наявності наміру, припущення або підозри без фактичних дій, спрямованих на підготовку кримінального правопорушення, не є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності.​

Стаття 9. Замах на кримінальне правопорушення​

1. Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом дії або бездіяльності, безпосередньо спрямованої на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо кримінальне правопорушення не було доведене до кінця з причин, які не залежали від волі особи.​
2. Замах визнається закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але воно не було завершене з причин, які не залежали від її волі.​
3. Замах визнається незакінченим, якщо особа не виконала всіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, які не залежали від її волі.​

Стаття 10. Кримінальна відповідальність за незакінчене кримінальне правопорушення​

1. Кримінальна відповідальність за готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення настає відповідно до статей 8 та 9 цього Кодексу, а також відповідної статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.​
2. При призначенні покарання враховується ступінь виконання злочинного наміру, причини незавершення правопорушення та інші обставини справи.​

Стаття 11. Добровільна відмова при незакінченому кримінальному правопорушенні​

1. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за власною волею готування до кримінального правопорушення або замаху на кримінальне правопорушення, якщо особа усвідомлювала можливість доведення його до кінця.​
2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення кримінального правопорушення до кінця, не підлягає кримінальній відповідальності за готування або замах, якщо фактично вчинене нею діяння не містить складу іншого кримінального правопорушення.​

Розділ III​

ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ)​

Стаття 12. Суб’єкт кримінального правопорушення​

1. Суб’єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.​
2. Суб’єктом кримінального правопорушення може бути громадянин Північної України, іноземний громадянин або інша особа, яка перебуває під юрисдикцією законодавства Північної України.​
3. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників державної влади, органів державного управління або інших державних установ.​
4. До службових осіб також належать особи, які займають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.​
5. Службова особа несе відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені з використанням службового становища або перевищенням наданих повноважень.​

Стаття 13. Осудність​

1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії або бездіяльність та керувати ними.​
2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.​
3. До особи, яка визнана неосудною, можуть застосовуватися заходи, визначені законодавством Північної України.​
4. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до моменту притягнення до відповідальності втратила можливість усвідомлювати свої дії або керувати ними, може бути звільнена від покарання до відновлення її стану.​

Стаття 14. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність​

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до моменту вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.​
2. Особа, яка не досягла встановленого віку кримінальної відповідальності, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності.​
3. За окремі особливо тяжкі кримінальні правопорушення, передбачені Особливою частиною цього Кодексу, відповідальність може наставати з іншого віку, якщо це прямо передбачено цим Кодексом.​

Розділ IV​

ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ​

Стаття 15. Вина​

1. Виною є психічне ставлення особи до вчиненої нею дії або бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.​
2. Особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише у разі доведення її вини у вчиненні кримінального правопорушення.​
3. Відсутність вини особи виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності.​

Стаття 16. Умисел та його види​

1. Умисел поділяється на прямий та непрямий.​
2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його наслідки та бажала їх настання.​
3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала можливість настання його наслідків, не бажала їх настання, але свідомо допускала їх.​

Стаття 17. Необережність та її види​

1. Необережність поділяється на кримінальну протиправну самовпевненість та кримінальну протиправну недбалість.​
2. Кримінальна протиправна самовпевненість має місце, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій або бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення.​
3. Кримінальна протиправна недбалість має місце, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій або бездіяльності, хоча повинна була і могла їх передбачити.​

Розділ V​

СПІВУЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВОПОРУШЕННІ​

Стаття 18. Поняття співучасті​

Співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Особи, які спільно беруть участь у вчиненні кримінального правопорушення, несуть відповідальність відповідно до ролі, яку вони виконували.
​

Стаття 19. Види співучасників​

1. Співучасниками кримінального правопорушення є виконавець, організатор, підбурювач та пособник.​
2. Виконавцем є особа, яка безпосередньо вчинила кримінальне правопорушення або спільно з іншими особами виконала його об'єктивну сторону.​
3. Організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення, керувала підготовкою або його вчиненням, а також особа, яка створила організовану групу або керувала її діяльністю.​
4. Підбурювачем є особа, яка шляхом умовляння, переконання, примусу, погрози або іншим способом схилила іншу особу до вчинення кримінального правопорушення.​
5. Пособником є особа, яка сприяла вчиненню кримінального правопорушення порадами, наданням засобів, інформації, усуненням перешкод або іншими діями.​
6. Особа, яка не брала участі у підготовці або вчиненні кримінального правопорушення та не мала попереднього умислу сприяти його вчиненню, не є співучасником.​

Стаття 20. Вчинення кримінального правопорушення групою осіб​

1. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим групою осіб, якщо у його вчиненні брали участь дві або більше особи.​
2. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим групою осіб за попередньою змовою, якщо особи до початку його вчинення домовилися про спільні дії.​
3. Організованою групою визнається стійке об'єднання трьох або більше осіб, які заздалегідь об'єдналися для спільного вчинення одного або декількох кримінальних правопорушень.​
4. Злочинною організацією визнається стійке об'єднання п'яти або більше осіб, створене для систематичного вчинення тяжких або особливо тяжких кримінальних правопорушень.​

Стаття 21. Кримінальна відповідальність співучасників​

1. Виконавець несе відповідальність за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинене ним кримінальне правопорушення.​
2. Організатор, підбурювач та пособник несуть відповідальність відповідно до своєї ролі у вчиненні кримінального правопорушення.​
3. Співучасник не несе відповідальності за дії іншої особи, якщо такі дії не охоплювалися його умислом.​
4. Якщо виконавець не довів кримінальне правопорушення до кінця з причин, які не залежали від його волі, відповідальність інших співучасників визначається з урахуванням їх фактичних дій.​

Стаття 22. Відповідальність організаторів та учасників організованих груп​

1. Організатор організованої групи несе відповідальність за кримінальні правопорушення, які були охоплені його умислом та вчинені учасниками такої групи.​
2. Інші учасники організованої групи несуть відповідальність лише за ті кримінальні правопорушення, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь.​

Розділ VI​

ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ КРИМІНАЛЬНУ ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЯННЯ​

Стаття 22. Необхідна оборона​

1. Необхідною обороною визнаються дії особи, спрямовані на захист власних прав, життя, здоров’я, майна, а також прав та інтересів інших осіб, суспільства або держави від реального суспільно небезпечного посягання.​
2. Особа має право застосовувати необхідні заходи для припинення нападу, якщо такі дії відповідають характеру та ступеню загрози.​
3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається застосування сили або інших заходів, які явно не відповідають небезпеці нападу та створюють необґрунтовану загрозу для особи, яка не становила небезпеки.​
4. Не визнається необхідною обороною помста, переслідування після припинення загрози або навмисне завдання шкоди особі, яка більше не становить небезпеки.​

Стаття 23. Уявна оборона​

1. Уявною обороною визнаються дії особи, яка помилково вважала, що існує реальна загроза або напад, хоча фактичного суспільно небезпечного посягання не було.​
2. Особа не несе кримінальної відповідальності, якщо обставини ситуації давали достатні підстави вважати, що напад або загроза були реальними.​
3. Якщо особа умисно створила ситуацію або використала уявну загрозу як привід для заподіяння шкоди іншій особі, такі дії можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення.​

Стаття 24. Затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення​

1. Дії особи, спрямовані на затримання правопорушника та передачу його уповноваженим органам, не є кримінальним правопорушенням.​
2. Під час затримання допускається застосування необхідної сили лише в межах, необхідних для припинення опору або втечі.​
3. Забороняється заподіяння шкоди затриманій особі після того, як вона припинила опір або не становить загрози.​
4. Посадові особи державних органів мають право здійснювати затримання відповідно до своїх службових повноважень.​

Стаття 25. Крайня необхідність​

1. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди охоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності для усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожує життю, здоров’ю, майну особи, суспільству або державі.​
2. Крайня необхідність застосовується лише у випадку, якщо небезпеку неможливо було усунути іншими способами.​
3. Заподіяна шкода не повинна бути явно більшою за шкоду, яку особа намагалася відвернути.​

Стаття 26. Фізичний або психічний примус​

1. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка була вчинена під впливом фізичного або психічного примусу, якщо особа фактично не могла контролювати свої дії.​
2. Якщо особа мала можливість уникнути примусу або звернутися за допомогою, але свідомо продовжила протиправні дії, відповідальність може наставати на загальних підставах.​

Стаття 27. Виконання законного наказу або розпорядження​

1. Не є кримінальним правопорушенням виконання особою законного наказу або розпорядження уповноваженої посадової особи.​
2. Особа несе відповідальність за виконання завідомо незаконного наказу або розпорядження.​
3. Посадова особа, яка надала незаконний наказ, несе відповідальність за наслідки його виконання.​

Стаття 28. Діяння, пов’язане з виправданим ризиком​

1. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка спричинила шкоду, якщо вона була здійснена в умовах виправданого ризику для досягнення суспільно корисної мети.​
2. Ризик визнається виправданим, якщо особа діяла відповідально, мала обґрунтовані підстави вважати свої дії необхідними та не могла досягти результату без такого ризику.​
3. Ризик не визнається виправданим, якщо він був створений навмисно без необхідності або з метою заподіяння шкоди.​

Стаття 29. Виконання спеціального завдання​

1. Не є кримінальним правопорушенням вимушені дії особи, яка виконує спеціальне завдання уповноваженого державного органу щодо попередження або розкриття кримінальної діяльності.​
2. Особа, яка діє в рамках спеціального завдання, може бути звільнена від відповідальності за дії, необхідні для виконання такого завдання.​
3. Перевищення меж спеціального завдання або вчинення дій, які не були пов’язані з його виконанням, тягне відповідальність на загальних підставах.​

Розділ VII​

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ​

Стаття 30. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності​

1. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, може бути звільнена від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.​
2. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно за рішенням суду або іншого уповноваженого органу відповідно до законодавства Північної України.​
3. Звільнення від кримінальної відповідальності не означає визнання особи невинуватою, а є спеціальним порядком припинення застосування кримінального покарання.​
4. При розгляді питання про звільнення враховуються:​

• характер та тяжкість кримінального правопорушення;​
• особа правопорушника;​
• наслідки вчиненого діяння;​
• поведінка особи після вчинення правопорушення.​

Стаття 31. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям​

1. Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, якщо вона вперше вчинила кримінальне правопорушення невеликої або середньої тяжкості.​
2. Для застосування цього виду звільнення особа повинна:​

• добровільно визнати свою провину;​
• щиро розкаятися у вчиненому;​
• сприяти розкриттю кримінального правопорушення;​
• відшкодувати завдану шкоду або усунути наслідки правопорушення.​

1. Рішення про звільнення приймається з урахуванням обставин справи та позиції потерпілої сторони.​
2. Дійове каяття не застосовується, якщо особа продовжує вчиняти кримінальні правопорушення або становить значну загрозу для суспільства.​

Стаття 32. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим​

1. Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням із потерпілим, якщо:​

• кримінальне правопорушення не є особливо тяжким;​
• потерпіла сторона погоджується на примирення;​
• завдану шкоду відшкодовано або усунуто наслідки правопорушення.​

1. Примирення повинно бути добровільним та підтвердженим обома сторонами.​
2. Суд або уповноважений орган має право відмовити у звільненні, якщо характер правопорушення або обставини справи не дозволяють застосувати такий порядок.​
3. Примирення сторін не звільняє особу від можливого застосування інших видів відповідальності, передбачених нормативними актами Північної України.​

Розділ VIII​

ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ​

Стаття 33. Поняття покарання та його мета​

1. Покаранням є захід державного примусу, який застосовується за рішенням суду або іншого уповноваженого органу до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.​
2. Покарання полягає в обмеженні певних прав особи, встановлених законодавством Північної України, відповідно до тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.​
3. Метою покарання є:​

• відновлення справедливості;​
• виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;​
• запобігання повторному вчиненню кримінальних правопорушень;​
• захист громадян, суспільства та держави.​

1. Покарання не може мати на меті безпідставне приниження честі та гідності особи або застосування надмірних заходів, які не відповідають характеру правопорушення.​

Стаття 34. Види покарань​

1. До осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, можуть застосовуватися такі види покарань:​
2. Штраф
   (грошове стягнення у розмірі, визначеному судом або відповідною статтею Кодексу);​
3. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
   (звільнення з державної організації, заборона займати керівні посади або виконувати певні службові функції);​
4. Позбавлення спеціального статусу або повноважень
   (зняття звання, рангу, посади, доступу до службових можливостей);​
5. Позбавлення волі на певний строк
   (ув’язнення на визначений строк у місцях, передбачених системою виконання покарань Північної України; строк може зазначатися в хвилинах ігрового часу);​
6. Інші види покарань, передбачені цим Кодексом та нормативними актами Північної України.​

Стаття 35. Визначення виду та розміру покарання​

1. При призначенні покарання враховуються:​

• ступінь тяжкості кримінального правопорушення;​
• обставини його вчинення;​
• роль особи у вчиненні правопорушення;​
• наявність пом’якшуючих або обтяжуючих обставин;​
• попередня поведінка особи.​

1. Покарання повинно відповідати тяжкості вчиненого правопорушення та не може бути явно надмірним.​
2. У разі повторного вчинення кримінального правопорушення суд може призначити більш суворе покарання.​

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА​

Розділ I​

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ ПІВНІЧНОЇ УКРАЇНИ​

Стаття 36. Дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу або захоплення державної влади​

1. Дії, умисно спрямовані на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу Північної України, захоплення державної влади або незаконне встановлення контролю над органами державного управління, - караються позбавленням волі строком від 50 до 100 хвилин.
   (Бан до 7 днів за рішенням уповноваженого органу у разі особливо тяжких наслідків)​

1. Публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу, захоплення державної влади або розповсюдження матеріалів із такими закликами — караються позбавленням волі строком до 30 хвилин.
   (Мут до 120 хвилин / блокування доступу до державних каналів)​

1. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони вчинені:​

• посадовою особою;​
• повторно;​
• групою осіб;​
• із використанням засобів масової інформації або державних ресурсів,
  караються позбавленням волі строком до 50 хвилин.
  (Звільнення з посади / заборона займати державні посади)​

Стаття 37. Державна зрада​

1. Державною зрадою визнається умисне діяння громадянина Північної України, спрямоване на завдання шкоди державному суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності, державній або інформаційній безпеці держави.​

До державної зради належать:
​

• перехід на сторону противника;​
• передача секретної або службової інформації;​
• допомога іноземним організаціям або особам у здійсненні діяльності проти Північної України;​
• інші дії, спрямовані проти безпеки держави.​

карається позбавленням волі строком від 120 до 150 хвилин.
(Довічне блокування державної діяльності / довічне позбавлення доступу до держ.організацій)
​

Стаття 38. Незаконне проникнення працівника державної організації на охоронюваний об’єкт​

1. Незаконне проникнення працівника державної організації на територію або об’єкт, який має спеціальний режим доступу та охороняється відповідно до законодавства Північної України, —​

карається позбавленням волі строком до 60 хвилин.
(Звільнення з державної організації / заборона займати державні посади до 30 днів)
​

1. Якщо незаконне проникнення було здійснено:​

• з використанням службових повноважень;​
• з метою отримання секретної інформації;​
• групою осіб,​

покарання може бути посилене відповідно до обставин справи.

Примітка:
У базі даних правоохоронних органів як причина затримання або внесення особи до розшуку може використовуватися формулювання:

«Незаконне проникнення на охоронюваний державний об’єкт».
​

Розділ II​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ​

Стаття 38. Умисне вбивство​

1. Умисне протиправне позбавлення життя іншої особи — карається позбавленням волі від 70 до 150 хвилин.​
2. Умисне вбивство:​

• двох або більше осіб;​
• під час виконання службових обов'язків;​
• з особливою жорстокістю;​
• за попередньою змовою групою осіб;​
• з метою приховування іншого кримінального правопорушення;
  карається позбавленням волі від 100 до 240 хвилин.​

Примітка: У базі даних правоохоронних органів причина затримання: "Вбивство".
​

Стаття 39. Умисне тяжке тілесне ушкодження​

1. Умисне заподіяння іншій особі тяжких тілесних ушкоджень, що створили загрозу життю або спричинили тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі від 50 до 80 хвилин або штрафом до 1 000 000 грн.​

1. Те саме діяння:​

• вчинене групою осіб;​
• із застосуванням зброї;​
• з особливою жорстокістю;
  карається позбавленням волі від 70 до 100 хвилин.​

Примітка: Причина затримання: "Тяжкі тілесні ушкодження".
​

Стаття 40. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження​

Умисне заподіяння тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я, але не становлять загрози життю, — карається штрафом до 500 000 грн або позбавленням волі до 30 хвилин.
​

Стаття 41. Перевищення меж необхідної оборони​

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони або під час затримання правопорушника — карається штрафом до 300 000 грн або позбавленням волі до 20 хвилин.
​

Стаття 42. Умисне легке тілесне ушкодження​

Умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень іншій особі — карається штрафом до 300 000 грн.
​

Стаття 43. Побої та насильницькі дії​

Нанесення ударів, побоїв або інших насильницьких дій, які спричинили фізичний біль, але не завдали тілесних ушкоджень, — карається штрафом до 500 000 грн
​

Стаття 44. Катування​

Умисне заподіяння фізичних або моральних страждань з метою примусу, отримання інформації або покарання особи — карається позбавленням волі від 30 до 60 хвилин або штрафом до 700 000 грн.
​

Стаття 45. Погроза вбивством​

1. Реальна погроза позбавлення життя іншої особи — карається штрафом до 200 000 грн.​

1. Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки — караються позбавленням волі до 30 хвилин.​

Стаття 46. Ненадання медичної допомоги​

1. Ненадання медичним працівником допомоги особі, яка її потребує, без поважних причин — карається штрафом до 200 000 грн та/або позбавленням права займати медичні посади до 1 місяця.​

1. Якщо такі дії спричинили смерть або тяжкі наслідки — караються позбавленням волі до 30 хвилин.​

Примітка: Причина затримання: "Ненадання медичної допомоги".
​

Розділ III​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ​

Стаття 47. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини​

Незаконне позбавлення волі особи, утримання її проти волі або переміщення особи без її згоди — карається позбавленням волі строком від 40 до 60 хвилин.

Ті самі дії, вчинені:
​

• групою осіб;​
• із застосуванням зброї;​
• щодо державного службовця під час виконання ним службових обов’язків;​
• із заподіянням тяжких наслідків — караються позбавленням волі строком від 60 до 100 хвилин.​

Примітка: У базі даних правоохоронних органів може використовуватися причина затримання: «Викрадення людини».
​

Стаття 48. Незаконне затримання або перевищення службових повноважень під час затримання​

Незаконне затримання особи, утримання її без законних підстав або використання службового становища для незаконного обмеження свободи особи — карається позбавленням волі строком від 40 до 70 хвилин із можливим звільненням від займаної посади.

Надання незаконного наказу або сприяння незаконному затриманню іншими службовими особами — карається позбавленням волі строком від 50 до 90 хвилин.
​

Стаття 49. Захоплення заручників​

Захоплення або утримання особи як заручника з метою змусити державні органи, організації або інших осіб виконати певні вимоги — карається позбавленням волі строком від 70 до 120 хвилин.

Ті самі дії, вчинені:
​

• групою осіб;​
• із застосуванням зброї;​
• із реальною загрозою життю заручника — караються позбавленням волі строком від 100 до 180 хвилин.​

Примітка: У базі даних правоохоронних органів може використовуватися причина затримання: «Захоплення заручника».
​

Стаття 50. Примус або незаконний вплив на особу​

Застосування погроз, шантажу або примусу з метою змусити особу виконати дії проти її волі — карається штрафом до 500 000 грн або позбавленням волі до 40 хвилин.

Ті самі дії, вчинені:
​

• службовою особою;​
• із застосуванням насильства;​
• групою осіб —караються позбавленням волі строком від 40 до 80 хвилин.​

Стаття 51. Поширення неправдивої інформації щодо особи​

Умисне поширення неправдивої інформації, яка завдає шкоди честі, гідності або репутації особи — карається штрафом до 200 000 грн.

Поширення такої інформації щодо службової особи у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків — карається штрафом до 400 000 грн.
​

Стаття 52. Незаконне використання персональних даних​

Незаконне поширення або використання персональної інформації особи без її згоди — карається штрафом до 300 000 грн.

Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища, — караються штрафом до 600 000 грн або забороною займати певні посади.
​

Розділ IV​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИ​

Стаття 53. Зґвалтування​

Вчинення дій сексуального характеру щодо іншої особи без її добровільної згоди із застосуванням насильства, погроз або використанням безпорадного стану потерпілої особи — карається позбавленням волі строком від 50 до 100 хвилин.

Ті самі дії, вчинені:
​

• групою осіб;​
• із застосуванням зброї;​
• щодо декількох осіб;​
• із заподіянням тяжких наслідків —караються позбавленням волі строком від 100 до 180 хвилин.​

Примітка: У базі даних правоохоронних органів може використовуватися причина затримання: «Зґвалтування».
​

Стаття 54. Сексуальне насильство​

Вчинення насильницьких дій сексуального характеру без добровільної згоди особи, які не містять ознак зґвалтування, — карається позбавленням волі строком від 40 до 80 хвилин.

Ті самі дії, вчинені:
​

• групою осіб;​
• повторно;​
• із використанням службового становища;​
• із застосуванням погроз або примусу — караються позбавленням волі строком від 80 до 140 хвилин.​

Примітка: У базі даних правоохоронних органів може використовуватися причина затримання: «Сексуальне насильство».
​

Розділ V​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА​

Стаття 55. Порушення недоторканності житла​

Незаконне проникнення до житла або іншого володіння особи без законних підстав, проведення незаконного обшуку або інші дії, що порушують недоторканність житла громадянина, — караються штрафом від 50 000 до 150 000 грн.

Ті самі дії, вчинені:
​

• службовою особою;​
• із застосуванням насильства;​
• із погрозою застосування насильства —караються позбавленням волі строком від 30 до 60 хвилин.​

Стаття 56. Перешкоджання законній діяльності журналістів​

Умисне перешкоджання журналісту виконувати професійні обов’язки, незаконне вилучення матеріалів або технічних засобів журналіста — карається штрафом до 100 000 грн.

Вплив на журналіста з метою перешкоджання його професійній діяльності або переслідування журналіста у зв’язку з виконанням ним роботи — карається позбавленням волі строком від 20 до 50 хвилин.

Дії, передбачені цією статтею, вчинені:
​

• службовою особою;​
• групою осіб за попередньою змовою —караються позбавленням волі строком від 40 до 70 хвилин із можливим позбавленням права займати певні посади.​

Стаття 57. Порушення недоторканності приватного життя​

Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення персональної інформації, фото- чи відеоматеріалів особи без її згоди — карається штрафом до 500 000 грн.

Ті самі дії, вчинені повторно або такі, що завдали істотної шкоди особі, — караються позбавленням волі строком від 30 до 60 хвилин.
​

Стаття 58. Порушення права на медичну допомогу​

Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги працівником державної медичної установи — карається штрафом до 200 000 грн або забороною займати певні посади.

Ненадання необхідної медичної допомоги медичним працівником без поважних причин, якщо це могло спричинити тяжкі наслідки, — карається штрафом до 300 000 грн або позбавленням волі строком до 40 хвилин.

Примітка: У базі даних правоохоронних органів може використовуватися причина затримання: «Порушення права на медичну допомогу».
​

Розділ VI​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ​

Стаття 59. Крадіжка​

Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) — карається штрафом від 1 000 000 до 3 000 000 грн.

Крадіжка, вчинена:
​

• повторно;​
• групою осіб за попередньою змовою — карається позбавленням волі строком 50 хвилин.​

Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або така, що завдала значної шкоди потерпілому, — карається позбавленням волі строком від 30 до 60 хвилин.

Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, — карається позбавленням волі строком від 70 до 120 хвилин.
​

Стаття 60. Грабіж​

Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) — карається штрафом від 2 000 000 до 4 000 000 грн або позбавленням волі строком до 30 хвилин.

Грабіж, поєднаний із застосуванням насильства, погрозою його застосування або вчинений повторно чи групою осіб — карається позбавленням волі строком від 40 до 60 хвилин.

Грабіж, поєднаний із проникненням у приміщення або такий, що завдав значної шкоди потерпілому, — карається позбавленням волі строком від 60 до 90 хвилин.

Грабіж, вчинений організованою групою або в особливо великих розмірах, — карається позбавленням волі строком від 80 до 130 хвилин.

Примітка: У базі даних правоохоронних органів може використовуватися причина затримання: «Грабіж».
​

Розділ VI​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ​

Стаття 61. Розбій​

Напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої особи, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), — карається позбавленням волі строком від 30 до 70 хвилин.

Розбій, вчинений:
​

• групою осіб за попередньою змовою;​
• особою, яка раніше вчиняла розбій або бандитизм — карається позбавленням волі строком від 70 до 100 хвилин.​

Розбій, поєднаний із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, — карається позбавленням волі строком від 70 до 120 хвилин.

Розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, — карається позбавленням волі строком від 80 до 150 хвилин.
​

Стаття 62. Вимагання​

Вимога передачі чужого майна, права на майно або виконання дій майнового характеру під погрозою насильства, пошкодження майна, обмеження прав або розголошення інформації, яку особа бажає зберегти в таємниці (вимагання), — карається позбавленням волі строком 50 хвилин.

Вимагання, вчинене:
​

• повторно;​
• групою осіб за попередньою змовою;​
• службовою особою з використанням службового становища;​
• із погрозою вбивства або тяжких тілесних ушкоджень — карається позбавленням волі строком від 30 до 70 хвилин.​

Вимагання, поєднане із застосуванням небезпечного насильства або таке, що завдало значної майнової шкоди, — карається позбавленням волі строком від 50 до 100 хвилин.

Вимагання, вчинене організованою групою або таке, що спричинило особливо велику шкоду, — карається позбавленням волі строком від 70 до 120 хвилин.
​

Стаття 63. Шахрайство​

Заволодіння чужим майном або отримання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) — карається штрафом від 200 000 до 300 000 грн.

Шахрайство, вчинене:
​

• повторно;​
• групою осіб за попередньою змовою;​
• із завданням значної шкоди потерпілому — карається штрафом від 300 000 до 400 000 грн або позбавленням волі строком до 30 хвилин.​

Шахрайство, вчинене організованою групою або в особливо великих розмірах, — карається позбавленням волі строком від 50 до 100 хвилин.
​

Стаття 64. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем​

Привласнення або розтрата чужого майна, яке було передане особі або перебувало під її відповідальністю, — карається штрафом від 2 000 000 до 5 000 000 грн або позбавленням волі строком до 40 хвилин.

Заволодіння чужим майном службовою особою шляхом використання свого службового становища — карається позбавленням волі строком до 50 хвилин із можливим позбавленням права займати певні посади.

Дії, передбачені цією статтею, вчинені:
​

• повторно;​
• групою осіб за попередньою змовою — караються позбавленням волі строком від 30 до 80 хвилин із позбавленням права займати певні посади.​

Дії, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, — караються позбавленням волі строком від 70 до 120 хвилин.
​

Стаття 65. Умисне знищення або пошкодження майна​

Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило значну шкоду, — карається штрафом від 1 000 000 до 4 000 000 грн або позбавленням волі строком до 30 хвилин.

Ті самі дії, вчинені:
​

• шляхом підпалу;​
• вибухом;​
• іншим небезпечним способом;​
• такі, що спричинили тяжкі наслідки — караються позбавленням волі строком від 30 до 100 хвилин.​

Стаття 66. Погроза знищення майна​

Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим небезпечним способом, якщо існували реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, — карається штрафом до 50 000 грн.
​

Стаття 67. Незаконне придбання, зберігання або збут майна, отриманого злочинним шляхом​

Придбання, отримання, зберігання або збут майна, яке було завідомо отримане злочинним шляхом, за відсутності ознак іншого кримінального правопорушення, — карається позбавленням волі строком 30 хвилин.

Стаття 68. Вимагання

Вимога передачі чужого майна, грошей або прав на майно із застосуванням погроз насильством, пошкодження майна, розголошення інформації або іншого незаконного впливу на потерпілу особу — карається позбавленням волі на строк 50 хв.

Ті самі дії:
​

• вчинені групою осіб;​
• із застосуванням зброї;​
• щодо службової особи;​
• із завданням значної шкоди потерпілому;
  караються позбавленням волі на строк від 70 хв до 120 хв.​

Примітка: У базі даних правоохоронних органів причина затримання: "Вимагання".

Стаття 69. Шахрайство

Заволодіння чужим майном або грошовими коштами шляхом обману, введення особи в оману або зловживання довірою — карається штрафом від 200 000 грн до 500 000 грн.

Шахрайство, вчинене:
​

• повторно​
• групою осіб;​
• у великих розмірах;
  карається позбавленням волі на строк від 40 хв до 80 хв.​

Шахрайство, вчинене організованою групою або в особливо великих розмірах — карається позбавленням волі на строк від 80 хв до 120 хв.

Примітка: У базі даних правоохоронних органів причина затримання: "Шахрайство".

Стаття 70. Привласнення або розтрата майна

Привласнення чужого майна, яке було передано особі на зберігання, використання або перебувало під її відповідальністю — карається штрафом від 500 000 грн до 1 000 000 грн або позбавленням волі до 40 хв.

Привласнення майна службовою особою із використанням службового становища — карається позбавленням волі від 50 хв до 100 хв із можливим звільненням із займаної посади.

Дії, вчинені групою осіб або в особливо великих розмірах — караються позбавленням волі від 80 хв до 120 хв.

Стаття 71. Умисне знищення або пошкодження майна

Умисне пошкодження або знищення чужого майна, транспортного засобу, будівлі або іншого майна — карається штрафом від 100 000 грн до 500 000 грн.

Якщо такі дії спричинили значну матеріальну шкоду або були вчинені шляхом підпалу чи вибуху — караються позбавленням волі від 40 хв до 100 хв.

Стаття 72. Погроза знищення майна

Погроза знищення або пошкодження чужого майна, якщо потерпіла особа мала реальні підстави побоюватися виконання погрози — карається штрафом до 200 000 грн або позбавленням волі до 30 хв.

Стаття 73. Незаконне придбання, зберігання або збут майна

Придбання, зберігання або передача майна, яке особа завідомо отримала незаконним шляхом, — карається позбавленням волі до 40 хв.

Збут такого майна або використання його з метою отримання прибутку — карається позбавленням волі від 40 хв до 80 хв.

Розділ VII
КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

Стаття 74. Створення або участь у злочинній організації

Створення організованої групи з метою систематичного вчинення кримінальних правопорушень або керівництво такою організацією — карається позбавленням волі від 70 хв до 120 хв.

Участь у злочинній організації або сприяння її діяльності — карається позбавленням волі від 50 хв до 100 хв.

Створення або керівництво великою злочинною структурою — карається позбавленням волі від 100 хв до 150 хв.

Стаття 75. Організація злочинного зібрання

Організація або участь у зібранні осіб з метою планування кримінальних правопорушень, розподілу ролей або координації незаконної діяльності — карається позбавленням волі від 60 хв до 120 хв.

Стаття 76. Сприяння злочинній діяльності

Надання допомоги злочинній організації шляхом передачі транспорту, зброї, коштів, інформації або інших ресурсів — карається позбавленням волі від 40 хв до 80 хв.

Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно — караються позбавленням волі від 80 хв до 120 хв.

Стаття 77. Бандитизм

Створення озброєної групи з метою нападів на громадян, державні установи або організації, а також участь у такій групі — карається позбавленням волі від 80 хв до 150 хв.

Примітка: У базі даних правоохоронних органів причина затримання: "Бандитизм".

Стаття 78. Терористичний акт

Використання зброї, вибухових пристроїв, підпалів або інших небезпечних дій із метою залякування населення, створення небезпеки для життя людей або впливу на роботу державних органів — карається позбавленням волі від 100 хв до 180 хв.

Якщо такі дії спричинили загибель людей або особливо тяжкі наслідки — караються позбавленням волі від 150 хв до 200 хв.

Примітка: У базі даних правоохоронних органів причина затримання: "Терористичний акт".

Стаття 79. Незаконне поводження зі зброєю

Незаконне придбання, зберігання, носіння або збут вогнепальної зброї, боєприпасів чи вибухових речовин без відповідного дозволу — карається позбавленням волі від 40 хв до 100 хв.

Добровільна здача незаконної зброї до правоохоронних органів може бути підставою для звільнення від відповідальності.

Стаття 79-1. Незаконні воєнізовані формування

Створення або участь у незаконному збройному формуванні — карається позбавленням волі від 60 хв до 120 хв.

Керівництво таким формуванням, його фінансування або забезпечення зброєю — карається позбавленням волі від 100 хв до 180 хв.

Стаття 79-2. Ухилення від сплати штрафів

Умисне ухилення від сплати призначених штрафів у значному розмірі — карається адміністративним арештом до 30 хв.

Особа може бути звільнена від відповідальності у разі добровільної повної сплати штрафів до моменту притягнення до відповідальності.

Розділ VIII
КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

Стаття 80. Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту

Порушення правил експлуатації транспортного засобу або правил безпеки руху, що створило небезпеку для інших осіб або транспортних засобів, — карається штрафом від 100 000 грн до 300 000 грн.

Ті самі дії, що спричинили дорожньо-транспортну пригоду, травмування особи або значну матеріальну шкоду, — караються позбавленням волі на строк від 30 хв до 60 хв.

Якщо порушення спричинило загибель людини або тяжкі наслідки — карається позбавленням волі на строк від 70 хв до 120 хв.

Стаття 81. Керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння

Керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння — карається штрафом від 300 000 грн до 700 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами.

Керування транспортним засобом у стані сп’яніння, що спричинило ДТП або створило небезпеку для життя інших осіб, — карається позбавленням волі на строк від 40 хв до 80 хв із позбавленням права керування транспортними засобами.

Стаття 82. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило ДТП

Порушення правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду без тяжких наслідків, — карається штрафом від 100 000 грн до 500 000 грн.

ДТП, внаслідок якої потерпіла особа отримала тілесні ушкодження або було завдано значної матеріальної шкоди, — карається позбавленням волі на строк від 30 хв до 80 хв.

ДТП, яка спричинила загибель людини, — карається позбавленням волі на строк від 80 хв до 150 хв.

Стаття 83. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди особою, яка була її учасником, з метою уникнення відповідальності — карається позбавленням волі на строк від 30 хв до 70 хв.

Якщо внаслідок ДТП особа отримала тяжкі наслідки або загинула — карається позбавленням волі на строк від 70 хв до 120 хв.

Стаття 84. Незаконне заволодіння транспортним засобом

Незаконне заволодіння транспортним засобом без мети його привласнення — карається позбавленням волі на строк від 50 хв до 100 хв.

Ті самі дії:
​

• вчинені групою осіб;​
• із застосуванням зброї;​
• із пошкодженням транспортного засобу;​
• із використанням насильства;
  караються позбавленням волі на строк від 100 хв до 150 хв.​

Примітка: У базі даних правоохоронних органів причина затримання: "Викрадення транспортного засобу".

Стаття 85. Перешкоджання роботі транспорту

Створення перешкод для руху транспорту, блокування доріг, злісне порушення роботи транспортної інфраструктури — карається штрафом від 100 000 грн до 300 000 грн або позбавленням волі до 40 хв.

Якщо такі дії спричинили аварію або інші тяжкі наслідки — караються позбавленням волі від 50 хв до 100 хв.

Стаття 86. Незаконне використання спеціальних транспортних засобів

Незаконне використання службового, спеціального або державного транспортного засобу без відповідного дозволу — карається штрафом до 500 000 грн.

Ті самі дії, вчинені службовою особою або із завданням матеріальної шкоди — караються позбавленням волі від 40 хв до 80 хв із можливим позбавленням права займати державні посади.

Стаття 87. Порушення правил експлуатації транспортних засобів

Експлуатація несправного транспортного засобу, що створює загрозу для інших учасників руху, — карається штрафом від 100 000 грн до 300 000 грн.

Якщо такі дії спричинили ДТП або тяжкі наслідки — караються позбавленням волі від 30 хв до 70 хв.

Стаття 88. Незаконне використання номерних знаків або документів транспортного засобу

Використання підроблених номерних знаків, документів або ідентифікаційних даних транспортного засобу — карається штрафом від 200 000 грн до 500 000 грн або позбавленням волі до 50 хв.

Використання таких документів із метою приховування злочину — карається позбавленням волі від 50 хв до 100 хв.


Розділ IX
КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

Стаття 87. Групове порушення громадського порядку

Організація або активна участь у групових діях, які призвели до грубого порушення громадського порядку, перешкоджання роботі державних установ, підприємств, організацій або створення загрози безпеці громадян — карається штрафом від 100 000 грн до 300 000 грн або позбавленням волі на строк до 30 хв.

Дії, вчинені групою осіб із застосуванням насильства, зброї або зі значним порушенням роботи державних структур — караються позбавленням волі на строк від 40 хв до 80 хв.

Стаття 88. Масові заворушення
​

1. Організація або активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством, пошкодженням майна, підпалами, нападом на державні установи або опором представникам влади — карається позбавленням волі на строк від 50 хв до 100 хв.​
2. Ті самі дії, вчинені із застосуванням зброї або такі, що спричинили тяжкі наслідки — караються позбавленням волі на строк від 100 хв до 150 хв.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Масові заворушення".

Стаття 89. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку

Публічні заклики до масових заворушень, нападів на державні установи, знищення майна, підпалів або інших дій, які створюють загрозу громадській безпеці — караються штрафом від 50 000 грн до 200 000 грн або позбавленням волі до 30 хв.

Стаття 90. Хуліганство
​

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, що виражає явну неповагу до суспільства, супроводжується агресивною поведінкою, образами, провокаціями або створенням небезпеки для оточуючих — карається штрафом від 100 000 грн до 200 000 грн.​
2. Хуліганство, вчинене групою осіб або повторно — карається позбавленням волі на строк від 30 хв до 50 хв.​
3. Хуліганство, вчинене із застосуванням зброї, предметів, які використовуються як зброя, або із завданням тілесних ушкоджень — карається позбавленням волі на строк від 50 хв до 90 хв.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Хуліганство".
​

Розділ X​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ​

Стаття 91. Використання коштів, отриманих від незаконного обігу наркотичних засобів​

1. Використання коштів, отриманих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, з метою продовження незаконної діяльності — карається позбавленням волі на строк від 70 хв до 120 хв з конфіскацією незаконно отриманих коштів.​
2. Ті самі дії, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або у великих розмірах — караються позбавленням волі на строк від 100 хв до 150 хв з конфіскацією майна.​

Примітка: Великим розміром вважається сума коштів від 200 000 грн.
​

Стаття 92. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання або перевезення наркотичних засобів без мети збуту​

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання або перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів без мети збуту — карається позбавленням волі на строк від 40 хв до 80 хв.​
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб або у значному розмірі — караються позбавленням волі на строк від 80 хв до 120 хв з конфіскацією заборонених речовин.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Незаконне зберігання наркотичних засобів".
​

Стаття 93. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів​

1. Незаконне вживання наркотичних засобів у громадських місцях або місцях масового перебування громадян — карається штрафом від 100 000 грн до 300 000 грн або позбавленням волі на строк до 30 хв.​
2. Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб — караються позбавленням волі на строк від 30 хв до 60 хв.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Незаконне вживання наркотичних засобів".
​

Розділ XI​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОБІГУ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ ТА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН​

Стаття 94. Незаконне зберігання або носіння зброї​

1. Незаконне зберігання, носіння або перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів чи вибухових речовин без відповідного дозволу — карається позбавленням волі на строк від 40 хв до 70 хв з конфіскацією заборонених предметів.​
2. Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб — караються позбавленням волі на строк від 80 хв до 120 хв з конфіскацією зброї та боєприпасів.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Незаконне зберігання зброї".
​

Стаття 95. Незаконний збут зброї або боєприпасів​

1. Продаж, передача або обмін вогнепальної зброї, боєприпасів чи вибухових речовин без законних підстав — карається позбавленням волі на строк від 70 хв до 120 хв з конфіскацією предметів злочину.​
2. Ті самі дії, вчинені повторно, групою осіб або у великих розмірах — караються позбавленням волі на строк від 100 хв до 150 хв з конфіскацією майна.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Незаконний збут зброї".
​

Стаття 96. Незаконне виготовлення або модифікація зброї​

1. Незаконне виготовлення, переробка або модифікація зброї, боєприпасів чи вибухових речовин — карається позбавленням волі на строк від 60 хв до 100 хв з конфіскацією предметів злочину.​
2. Ті самі дії, вчинені повторно або організованою групою — караються позбавленням волі на строк від 120 хв до 160 хв з конфіскацією майна.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Незаконне виготовлення зброї".
​

Стаття 97. Незаконне використання зброї​

1. Використання вогнепальної зброї у громадських місцях без законних підстав або створення загрози життю та здоров’ю громадян — карається позбавленням волі на строк від 50 хв до 90 хв.​
2. Ті самі дії, що спричинили тілесні ушкодження середньої тяжкості — караються позбавленням волі на строк від 90 хв до 130 хв.​
3. Дії, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження або смерть потерпілого — караються позбавленням волі на строк від 130 хв до 180 хв.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Незаконне використання зброї".
​

Стаття 98. Незаконна торгівля зброєю​

1. Продаж або передача зброї, боєприпасів чи вибухових речовин з метою отримання прибутку — карається позбавленням волі на строк від 60 хв до 100 хв з конфіскацією зброї та отриманих коштів.​
2. Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб — караються позбавленням волі на строк від 100 хв до 140 хв з конфіскацією майна.​
3. Незаконна торгівля зброєю у великих розмірах (значна кількість зброї або боєприпасів) — карається позбавленням волі на строк від 120 хв до 160 хв з конфіскацією майна.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Незаконний збут зброї".
​

Розділ XII​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ ТА СЛУЖБОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ​

Стаття 99. Розголошення державної таємниці​

1. Передача або розголошення інформації, яка має статус державної таємниці, особою, яка отримала доступ до неї у зв’язку з виконанням службових обов’язків — карається позбавленням волі на строк від 40 хв до 70 хв із забороною обіймати державні посади строком до 1 місяця.​
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили значну шкоду державним органам або безпеці держави — караються позбавленням волі на строк від 70 хв до 120 хв із позбавленням права обіймати державні посади.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Розголошення державної таємниці".
​

Стаття 100. Втрата або неналежне зберігання секретних документів​

1. Втрата, передача стороннім особам або неналежне зберігання документів чи матеріалів, що містять державну таємницю, особою, яка має до них доступ — карається позбавленням волі на строк від 30 хв до 60 хв із можливим позбавленням права обіймати державні посади строком до 1 місяця.​
2. Ті самі дії, які призвели до витоку важливої інформації або завдали шкоди державним структурам — караються позбавленням волі на строк від 60 хв до 100 хв.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Втрата секретних матеріалів".
​

Стаття 101. Незаконне отримання або передача службової інформації​

1. Незаконне отримання, копіювання, передача або розповсюдження службової інформації, доступ до якої особа отримала через виконання службових обов’язків — карається позбавленням волі на строк від 40 хв до 80 хв із можливим позбавленням права обіймати державні посади.​
2. Ті самі дії, вчинені з корисливою метою, повторно або групою осіб — караються позбавленням волі на строк від 80 хв до 120 хв із забороною займати державні посади строком до 2 місяців.​

Примітка: У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може вказуватися формулювання "Незаконне розголошення службової інформації".
​

Розділ XIII​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР​

Стаття 102. Наруга над державними символами​

Публічна наруга над державними символами України (Державним Прапором, Гербом або Гімном) — карається штрафом від 100 000 до 500 000 грн або позбавленням волі строком до 30 хвилин.
​

Стаття 103. Перешкоджання проведенню законних заходів​

Умисне перешкоджання проведенню офіційних заходів, зборів або інших законних заходів державних органів — карається штрафом від 100 000 до 300 000 грн.

Якщо такі дії були вчинені із застосуванням насильства або службовою особою — караються позбавленням волі строком від 30 до 60 хвилин.
​

Стаття 104. Захоплення державних будівель або об’єктів​

Захоплення будівель, споруд або територій державних органів з метою перешкоджання їх роботі чи незаконного використання — карається позбавленням волі строком від 60 до 100 хвилин.

Примітка: У базі даних правоохоронних органів може вказуватися причина:
"Захоплення державного об’єкта"
​

Стаття 105. Опір представнику влади або правоохоронному органу​

1. Опір законним вимогам представника влади — карається штрафом від 200 000 до 500 000 грн.​
2. Опір працівнику правоохоронного органу під час виконання службових обов’язків — карається позбавленням волі строком до 30 хвилин.​
3. Опір, поєднаний із застосуванням насильства або погрозою його застосування — карається позбавленням волі строком від 50 до 90 хвилин.​

Стаття 106. Втручання у діяльність правоохоронних органів​

Умисне перешкоджання діяльності працівника правоохоронного органу або спроба вплинути на його службові рішення — карається штрафом від 300 000 до 700 000 грн.

Якщо такі дії вчинені службовою особою або призвели до зриву затримання чи розслідування — караються позбавленням волі строком від 40 до 80 хвилин.
​

Стаття 107. Втручання у діяльність посадових осіб державних органів​

Незаконний вплив або тиск на посадову особу державного органу з метою змусити її виконати або не виконувати службові дії — карається штрафом від 300 000 до 600 000 грн або позбавленням волі строком до 40 хвилин.

Якщо діяння вчинене із використанням службового становища — карається позбавленням волі строком від 50 до 90 хвилин.

{Стаття 108 виключена}
​

Стаття 109. Погроза або насильство щодо журналіста​

1. Погроза журналісту у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків — карається позбавленням волі до 30 хвилин.​
2. Заподіяння тілесних ушкоджень журналісту у зв’язку з його діяльністю — карається позбавленням волі від 50 до 100 хвилин.​
3. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень журналісту — карається позбавленням волі від 100 до 150 хвилин.​

Примітка: Під журналістом розуміється особа, яка виконує діяльність у складі засобу масової інформації та має відповідне підтвердження.
​

Стаття 110. Погроза або насильство щодо державного службовця​

Погроза або застосування насильства щодо державного службовця у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків — карається позбавленням волі строком від 40 до 100 хвилин.
​

Стаття 111. Умисне пошкодження майна працівника правоохоронного органу​

Умисне пошкодження або знищення майна працівника правоохоронного органу у зв’язку з його службовою діяльністю — карається штрафом від 200 000 до 500 000 грн.
​

Стаття 112. Умисне пошкодження майна журналіста​

Умисне пошкодження або знищення майна журналіста у зв’язку з його професійною діяльністю — карається штрафом від 200 000 до 500 000 грн.
​

Стаття 113. Посягання на життя працівника правоохоронного органу​

Замах або умисне вбивство працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням службових обов’язків — карається позбавленням волі строком від 120 до 180 хвилин.

Примітка: У базі даних може вказуватися причина:
"Посягання на життя працівника правоохоронного органу"
​

Стаття 114. Посягання на життя журналіста​

Замах або умисне вбивство журналіста у зв’язку з виконанням професійних обов’язків — карається позбавленням волі строком від 120 до 180 хвилин.
​

Стаття 115. Захоплення представника влади або правоохоронного органу як заручника​

Захоплення або утримання представника влади, правоохоронного органу чи іншої службової особи як заручника з метою висунення вимог — карається позбавленням волі строком від 100 до 180 хвилин.

Примітка: Причина затримання:
"Захоплення заручника"
​

Стаття 116. Захоплення журналіста як заручника​

Захоплення або утримання журналіста як заручника у зв’язку з його діяльністю — карається позбавленням волі строком від 100 до 180 хвилин.
​

Стаття 117. Погроза або насильство щодо службової особи​

1. Погроза застосування насильства щодо службової особи під час виконання обов’язків — карається позбавленням волі до 40 хвилин.​
2. Заподіяння тілесних ушкоджень службовій особі — карається позбавленням волі від 50 до 100 хвилин.​
3. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень — карається позбавленням волі від 100 до 150 хвилин.​

Стаття 118. Перешкоджання діяльності депутата або представника влади​

Умисне створення перешкод законній діяльності депутата або представника державного органу — карається штрафом від 100 000 до 400 000 грн або позбавленням волі строком до 40 хвилин.

Розділ XIV
КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

{Стаття 119 виключена у зв’язку з втратою суспільної небезпечності}

Стаття 120. Непідкорення співробітнику правоохоронних органів під час надзвичайного стану
​

1. Умисне невиконання законних вимог співробітника правоохоронного органу під час дії надзвичайного стану, воєнного стану або іншого особливого правового режиму — карається арештом або позбавленням волі строком до 40 хвилин.​
2. Те саме діяння, поєднане з опором, насильством або погрозою його застосування, — карається позбавленням волі строком від 40 до 70 хвилин.​

Примітка:
У базі даних (планшеті правоохоронних органів) як причина затримання/розшуку може зазначатися:
«Непідкорення співробітнику правоохоронних органів під час НС».

{Стаття 121 виключена у зв’язку з втратою суспільної небезпечності}

Стаття 122. Зловживання владою або службовим становищем
​

1. Використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, якщо це завдало істотної шкоди державним або громадським інтересам, — карається позбавленням волі до 70 хвилин, штрафом від 25 000 до 70 000 грн та позбавленням права обіймати певні посади строком до 1 місяця.​
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі від 70 до 120 хвилин, штрафом від 50 000 до 100 000 грн та позбавленням права обіймати певні посади строком до 3 місяців.​

Примітка:
За рішенням ГС/ЗГС покарання може бути змінено у бік посилення або пом’якшення.

Стаття 123. Здійснення народним депутатом України голосування замість іншого народного депутата України

Умисне здійснення народним депутатом України голосування замість іншого народного депутата України під час пленарного засідання Верховної Ради України (неособисте голосування) — карається штрафом від 1 000 000 до 1 500 000 грн.

Стаття 124. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
​

1. Умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав або повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди правам, свободам чи інтересам громадян, державним або громадським інтересам, — карається позбавленням волі строком від 50 до 90 хвилин із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 1 місяця.​
2. Ті самі дії, якщо вони супроводжувалися насильством, погрозою застосування насильства, використанням зброї чи спеціальних засобів, — караються позбавленням волі строком від 60 до 100 хвилин із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 1 місяця.​
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі строком від 80 до 120 хвилин із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 1 місяця.​

Стаття 125. Службове підроблення
​

1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до них неправдивих відомостей або інше підроблення офіційних документів — карається штрафом від 500 000 до 900 000 грн із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 1 місяця.​
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі строком від 30 до 60 хвилин, штрафом від 250 000 до 500 000 грн та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 1 місяця.​

Стаття 126. Службова недбалість
​

1. Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду, — карається штрафом від 200 000 до 400 000 грн.​
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі строком від 60 до 90 хвилин, штрафом від 250 000 до 700 000 грн та позбавленням права обіймати певні посади строком до 1 місяця.​
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно спричинило загибель людини, — карається позбавленням волі строком від 90 до 120 хвилин, штрафом від 500 000 до 900 000 грн та позбавленням права обіймати певні посади строком до 1 місяця.​

Стаття 127. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
​

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи іншої особи за виконання або невиконання дій із використанням службового становища — карається штрафом від 1 000 000 до 1 400 000 грн або позбавленням волі строком від 50 до 90 хвилин із позбавленням права обіймати певні посади строком до 1 місяця.​
2. Те саме діяння, якщо предметом неправомірної вигоди була значна сума, — карається позбавленням волі строком від 60 до 90 хвилин із позбавленням права обіймати певні посади строком до 1 місяця.​
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені службовою особою, повторно, групою осіб або поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, — караються позбавленням волі строком від 90 до 130 хвилин із позбавленням права обіймати певні посади строком до 1 місяця.​
4. Діяння, передбачені цією статтею, якщо предметом неправомірної вигоди була особливо велика сума або воно вчинене особливо відповідальною службовою особою, — караються позбавленням волі строком від 100 до 150 хвилин із позбавленням права обіймати певні посади строком до 1 місяця.​

Примітка:
У базі даних (планшеті правоохоронних органів) може зазначатися причина:
«Одержання хабаря».

Стаття 128. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
​

1. Пропозиція, обіцянка або надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення або невчинення нею дій із використанням службового становища в інтересах особи, яка надає таку вигоду, або третьої особи — карається штрафом від 100 000 до 400 000 грн або позбавленням волі строком від 60 до 100 хвилин.​
2. Те саме діяння, вчинене повторно, — карається позбавленням волі строком від 80 до 120 хвилин із штрафом від 50 000 до 100 000 грн.​
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, — караються позбавленням волі строком від 120 до 150 хвилин.​
4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб, — караються позбавленням волі строком від 150 до 200 хвилин.​

Примітка:
У базі даних (планшеті правоохоронних органів) може зазначатися причина:
«Давання хабаря».

Стаття 129. Зловживання впливом
​

1. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі за вплив на прийняття рішення службовою особою, уповноваженою на виконання державних функцій, — карається штрафом від 1 000 000 до 1 400 000 грн або позбавленням волі строком до 50 хвилин.​
2. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою, а також пропозиція здійснити такий вплив за винагороду — карається штрафом від 200 000 до 550 000 грн або позбавленням волі строком від 70 до 90 хвилин.​
3. Те саме діяння, якщо воно було поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, — карається позбавленням волі строком від 60 до 100 хвилин.​

Стаття 130. Провокація підкупу
​

1. Провокація підкупу, тобто умисне створення службовою особою умов для пропонування, обіцянки або надання неправомірної вигоди з метою подальшого викриття особи, — карається позбавленням волі строком від 50 до 90 хвилин та штрафом від 1 250 000 до 1 500 000 грн.​
2. Те саме діяння, вчинене працівником правоохоронного органу, — карається позбавленням волі строком від 60 до 100 хвилин та штрафом від 1 500 000 до 1 700 000 грн.​

Розділ XV​

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ​

Стаття 131. Завідомо незаконне затримання або привід​

Завідомо незаконне затримання особи або незаконний привід, здійснений уповноваженою особою, — карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 1 місяця.

Примітка:
У разі вчинення правопорушення співробітником державної організації додатково може застосовуватися дисциплінарне покарання.
​

Стаття 132. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності​

Притягнення завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором або іншою уповноваженою особою — карається позбавленням волі строком 100 хв.

Те саме діяння, якщо воно було пов’язане зі штучним створенням доказів, фальсифікацією матеріалів справи або обвинуваченням особи у тяжкому чи особливо тяжкому кримінальному правопорушенні, — карається позбавленням волі строком від 100 до 150 хв.
​

Стаття 133. Примушування до надання показань​

Примушування особи до надання показань під час допиту шляхом незаконного впливу з боку слідчого, прокурора, дізнавача або іншої уповноваженої особи — карається позбавленням волі строком 60 хв.

Ті самі дії, якщо вони були поєднані із застосуванням насильства або знущанням над особою, — караються позбавленням волі строком від 60 до 90 хв.
​

Стаття 134. Порушення права на захист​

Недопущення захисника, несвоєчасне його надання або інше істотне порушення права особи на захист слідчим, прокурором, суддею або іншою посадовою особою — карається штрафом від 1 000 000 до 1 400 000 грн із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 1 місяця.

Те саме діяння, якщо воно призвело до незаконного засудження невинної особи або спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі строком від 60 до 90 хв із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 1 місяця.
​

Стаття 135. Втручання в діяльність судових органів​

Незаконне втручання у будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або домогтися винесення неправосудного рішення — карається штрафом від 500 000 до 1 400 000 грн.

Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню кримінальному правопорушенню, затриманню особи або були вчинені службовою особою з використанням службового становища, — караються позбавленням волі строком до 45 хв або позбавленням права обіймати певні посади строком до 5 місяців.
​

Стаття 136. Посягання на представника судової влади​

Погроза вбивством, застосуванням насильства або пошкодженням майна щодо судді, представника суду або їх близьких родичів у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків — карається позбавленням волі строком до 45 хв.

Умисне нанесення тілесних ушкоджень таким особам — карається позбавленням волі строком від 60 до 120 хв.

Умисне вбивство або замах на вбивство представника судової влади у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків — карається позбавленням волі строком від 80 до 120 хв.
​

Стаття 137. Невиконання судового рішення​

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, а також перешкоджання їх виконанню — карається штрафом від 150 000 до 200 000 грн або позбавленням волі строком до 120 хв.

Те саме діяння, вчинене службовою особою, — карається штрафом від 170 000 до 250 000 грн або позбавленням волі строком до 120 хв із позбавленням права обіймати певні посади строком до 3 місяців.
​

Стаття 138. Завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення​

Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення — карається позбавленням волі строком до 30 хв.

Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням особи у тяжкому або особливо тяжкому злочині, штучним створенням доказів або вчинене з корисливих мотивів, — карається позбавленням волі строком від 30 до 60 хв.
​

Стаття 139. Введення в оману суду або слідства​

Завідомо неправдиві показання, подання підроблених доказів, фальсифікація матеріалів справи або неправильний переклад під час кримінального провадження — карається позбавленням волі строком до 60 хв.

Ті самі дії, поєднані з тяжким або особливо тяжким обвинуваченням чи штучним створенням доказів, — караються позбавленням волі строком від 60 до 90 хв.
​

Стаття 140. Розголошення даних слідства​

Розголошення без дозволу уповноваженої особи даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування — карається штрафом від 50 000 до 100 000 грн.

Розголошення таких даних службовою особою — карається штрафом від 100 000 до 300 000 грн із можливим позбавленням права обіймати певні посади.
​

Стаття 141. Втеча з-під варти​

Втеча з місця позбавлення волі, з-під варти або з місця попереднього ув’язнення — карається позбавленням волі строком від 50 до 60 хв.

Те саме діяння, вчинене повторно, групою осіб, із застосуванням зброї або насильства — карається позбавленням волі строком від 60 до 120 хв.
​

Стаття 142. Приховування кримінального правопорушення​

Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення — карається позбавленням волі строком до 45 хв.
​

Стаття 143. Перешкоджання діяльності захисника​

Перешкоджання законній діяльності адвоката або представника особи щодо надання правової допомоги — карається штрафом від 100 000 до 150 000 грн або позбавленням волі строком до 30 хв.

Те саме діяння, вчинене службовою особою, — карається штрафом від 500 000 до 1 000 000 грн із позбавленням права обіймати певні посади.
​

Стаття 144. Посягання на захисника або представника особи​

Погроза, насильство або пошкодження майна захисника чи представника особи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків — карається позбавленням волі строком до 60 хв.

Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або замах на життя — карається позбавленням волі строком від 90 до 150 хв.

Розділ XVI
​

ВІЙСЬКОВІ КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ​

Стаття 145. Непокора​

Відкрита відмова виконати наказ начальника або умисне невиконання наказу — карається позбавленням волі строком до 45 хв.
​

Стаття 146. Невиконання наказу​

Невиконання наказу начальника, що спричинило тяжкі наслідки — карається позбавленням волі строком до 60 хв.
​

Стаття 147. Опір начальнику​

Опір начальнику або примушування його до порушення службових обов’язків — карається позбавленням волі строком від 30 до 60 хв.
​

Стаття 148. Погроза або насильство щодо військовослужбовця​

Погроза, насильство або пошкодження майна військовослужбовця у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків — карається позбавленням волі строком від 45 до 90 хв.
​

Стаття 149. Самовільне залишення військової частини​

Самовільне залишення військової частини або місця служби — карається позбавленням волі строком до 45 хв.
​

Стаття 150. Дезертирство​

Самовільне залишення місця служби з метою ухилення від військової служби — карається позбавленням волі строком від 45 до 60 хв.

Дезертирство зі зброєю або групою осіб — від 60 до 100 хв.
​

Стаття 151. Викрадення військового майна​

Викрадення, привласнення або заволодіння військовим майном — карається позбавленням волі строком від 45 до 80 хв.
​

Стаття 152. Перевищення військової влади​

Умисне перевищення військовою службовою особою своїх повноважень — карається позбавленням волі строком від 45 до 120 хв.
​

Розділ XVII​

ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ​

Стаття 153. Незаконне перетинання державного кордону​

Перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску або без відповідних документів — карається позбавленням волі строком до 45 хв.

Повторне, групове або небезпечне порушення — карається позбавленням волі строком від 45 до 120 хв.
​

Стаття 154. Контрабанда зброї та заборонених предметів​

Переміщення через державний кордон зброї, боєприпасів або інших заборонених предметів з приховуванням від контролю — карається позбавленням волі строком від 45 до 120 хв.
​

 

[Ваня Ткач]

Службове повідомлення!
У зв'язку із виконанням обов'язків та чинним законодавством, я Голова Парламенту Ваня Ткач,
ПОВІДОМЛЯЮ:
1. Законопроект буде передано на голосування парламенту.
2. Повідомити особу про розгляд законопроєкту.