Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Статус Національного антикорупційного бюро України
1. Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Завданням Національного бюро є протидія корупційним та іншим кримінальним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.
3. Національне бюро утворюється і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону.
Стаття 2. Правова основа діяльності Національного бюро
1. Правову основу діяльності Національного бюро становлять Конституція України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Національного бюро, його службовців, осіб начальницького складу та інших працівників в частині, що не суперечить цьому Закону. У разі колізій між нормами цього Закону та інших законів і нормативно-правових актів, застосовуються норми цього Закону.
Стаття 3. Основні принципи діяльності Національного бюро
1. Основними принципами діяльності Національного бюро є:
1) верховенство права;
2) повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина;
3) законність;
4) безсторонність та справедливість;
5) незалежність Національного бюро та його працівників;
6) підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;
7) відкритість для демократичного цивільного контролю;
8) політична нейтральність і позапартійність;
9) взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.
Стаття 4. Гарантії незалежності Національного бюро
1. Незалежність Національного бюро у його діяльності гарантується:
1) особливим порядком конкурсного відбору Директора Національного бюро та вичерпним переліком підстав припинення повноважень Директора Національного бюро, які визначені цим Законом;
2) конкурсними засадами відбору інших працівників Національного бюро, їх особливим правовим та соціальним захистом, належними умовами оплати праці;
3) установленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного бюро;
4) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів, майна;
5) іншими засобами, визначеними цим Законом.
2. Використання Національного бюро в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій у Національному бюро забороняється.
3. Забороняється незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність Національного бюро.
Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до Національного бюро чи його працівників, які стосуються організації діяльності Національного бюро, зокрема прийняття нормативно-правових актів, безпосереднього здійснення повноважень Національного бюро, визначених законом, та питань досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо працівник Національного бюро невідкладно інформує про це в письмовій формі Директора Національного бюро.
4. Діяльність Національного бюро спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України в межах і в порядку, встановлених цим Законом.
Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Національного бюро виключно у такий спосіб:
1) схвалення проекту Антикорупційної стратегії та затвердження державної програми з її реалізації;
2) розроблення проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, що передбачають фінансування Національного бюро в обсязі, необхідному для ефективного виконання його повноважень;
3) отримання та розгляд письмового звіту про діяльність Національного бюро, передбаченого статтею 26 цього Закону;
4) затвердження Положення про Раду громадського контролю при Національному бюро та про порядок її формування;
5) призначення осіб до складу Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро відповідно до статті 26 цього Закону;
6) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.
Положення про Національне антикорупційне бюро України Кабінетом Міністрів України не затверджується.
Без будь-яких погоджень з Кабінетом Міністрів України, іншими органами державної влади, їх посадовими особами Директор Національного бюро затверджує положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників Національного бюро.
5. Акти Національного бюро не можуть бути скасовані повністю чи в окремій частині Кабінетом Міністрів України.
6. Нормативно-правові акти Національного бюро набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
Інші акти Національного бюро набирають чинності з дня їх прийняття, якщо такими актами не встановлено інший строк набрання ними чинності, але не раніше дня їх прийняття, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється дія таких актів, у встановленому Національним бюро порядку.
Акти Національного бюро (крім інформації з обмеженим доступом) оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Національного бюро.
Державна реєстрація актів Національного бюро Міністерством юстиції України не здійснюється.
Нормативно-правові акти Національного бюро включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України.
Стаття 5. Загальна структура і чисельність Національного бюро
1. Національне бюро складається з центрального управління яке розташовується у м.Дніпро
Національне бюро є юридичною особою публічного права.
3. Структура, штатний розклад, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро.
4. До структури управлінь Національного бюро входить Директор НАБУ, Перший Головний підрозділ детективів
Стаття 6. Директор Національного бюро
1. Керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Служби безпеки України.
Голова Служби безпеки України виключно за наявності підстав, визначених частиною четвертою цієї статті, приймає рішення про звільнення Директора Національного бюро з посади.
Не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка не відповідає обмеженням, передбаченим пунктами 1-7, 9 частини першої статті 13 цього Закону.
4. Припинення повноважень Директора НАБУ
Директор Національного бюро звільняється з посади в разі:
1) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
3) звільнення з організації
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
5) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих злочинним шляхом
2. Директор Національного бюро може бути відсторонений від посади лише з підстав та у порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.
3. У разі припинення повноважень або звільнення Директора Національного бюро усі його повноваження, визначені цим Законом та іншими законами, здійснює перший заступник Директора Національного бюро, а в разі його відсутності - один із заступників Директора Національного бюро до дня призначення Директора Національного бюро у порядку, встановленому статтею 7 цього Закону.
У разі відсторонення Директора Національного бюро від посади усі його повноваження, визначені цим Законом та іншими законами, здійснює перший заступник Директора Національного бюро, а в разі його відсутності - Голова Служби безпеки України
Стаття 7. Повноваження Директора Національного бюро
1. Директор Національного бюро:
1) несе відповідальність за діяльність Національного бюро, зокрема законність здійснюваних Національним бюро оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб;
2) організовує роботу Національного бюро, визначає кількість заступників Директора Національного бюро та обов’язки першого заступника, заступників Директора Національного бюро;
3) координує і контролює діяльність його центрального та територіальних управлінь;
4) затверджує структуру та штатну чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро;
4-1) визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності Національного бюро перелік посад, що підлягають заміщенню особами начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами;
5) видає у межах повноважень накази і розпорядження, дає доручення, які є обов’язковими для виконання працівниками Національного бюро;
6) призначає на посади та звільняє з посад працівників Національного бюро;
7) затверджує перспективні, поточні та оперативні плани роботи Національного бюро;
8) визначає порядок заохочення осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;
9) вирішує питання про заохочення та накладення згідно з рішенням підрозділа СБ України ДБ “Редут” дисциплінарних стягнень на працівників Національного бюро;
10) у встановленому порядку присвоює військові звання працівникам Національного бюро:
11) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до компетенції Національного бюро;
12) представляє Національне бюро у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями;
13) забезпечує відкритість та прозорість діяльності Національного бюро відповідно до цього Закону; звітує про діяльність Національного бюро в порядку, визначеному цим Законом;
14) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
Стаття 8. Працівники Національного бюро
1. До працівників Національного бюро належать особи, які працюють у структурі Служби безпеки України та наказом Директора Національного бюро, або його Першим заступником призначені на посаду детектива, старшого детектива
Негласними штатними працівниками Національного бюро можуть бути детективи, старші детективи.
Оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, а також в інших справах, витребуваних до Національного бюро прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування працівниками Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро, Директор, та Перший заступник Національного бюро.
Стаття 9. Обмеження стосовно працівників Національного бюро
1. Особа не може бути призначена на посаду в Національному бюро, якщо вона:
2) має судимість за вчинення кримінального правопорушення.
3) відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;
Стаття 10. Обов’язки Національного бюро
1. Національне бюро:
1) здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також в оперативно-розшукових справах, витребуваних від інших правоохоронних органів;
2) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом;
3) вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національного бюро, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
4) забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;
5) вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, надсилає Офісу Генерального прокурора матеріали для вирішення питання про пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
Стаття 11. Права Національного бюро
1. Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов’язків надається право:
2) за рішенням Директора Національного бюро, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, або виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості;
3) витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу Національного бюро та одержувати в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання обов’язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов’язання осіб, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном.
Суб’єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов’язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію. У разі неможливості надання інформації суб’єкт повинен так само невідкладно у письмовій формі повідомити про це Національне бюро з обґрунтуванням причин. Національне бюро за зверненням відповідного суб’єкта може продовжити строк надання інформації на строк не більше двох календарних днів. Ненадання Національному бюро на його запит інформації, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, забороняються і тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банківських даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
Обробка такої інформації здійснюється Національним бюро із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом;
4) знайомитися в державних органах, органах місцевого самоврядування із документами та іншими матеріальними носіями інформації, необхідними для попередження, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, або виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, у тому числі такими, що містять інформацію з обмеженим доступом;
5) на підставі рішення Директора Національного бюро або його заступника, погодженого з прокурором, отримувати від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб, яка необхідна для виконання обов’язків Національного бюро.
6) на підставі відповідного рішення суду на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
7) за письмовим рішенням Директора Національного бюро або його заступника, погодженим із прокурором, створювати спільні слідчі групи, що включають оперативних та слідчих працівників;
8) за пред’явлення службового посвідчення входити безперешкодно до державних органів, органів місцевого самоврядування та зони митного контролю, а за письмовим розпорядженням Директора Національного бюро або його заступника - безперешкодно проходити до військових частин та установ, пунктів пропуску через державний кордон України;
9) надсилати державним органам, органам місцевого самоврядування обов’язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро, а також отримувати від цих органів протягом 3 днів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій;
10) здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень.
11) у цілях оперативно-розшукової та слідчої діяльності створювати інформаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, передбачених законодавством;
12) зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію";
Стаття 12. Застосування засобів впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї
1. Працівники Національного бюро мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю під час виконання службових обов’язків у випадках, на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію".
Стаття 13. Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення
1. Для отримання заяв і повідомлень, у тому числі анонімних, про кримінальні правопорушення або необґрунтовані активи в Національному бюро створюється спеціальна веб-форма.
2. Анонімні заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення або необґрунтовані активи розглядаються Національним бюро за умови, що відповідна інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані та може бути перевірена.
3. Порядок реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесені законом до підслідності Національного бюро, або про необґрунтовані активи визначається Директором Національного бюро.
Стаття 13-1. Взаємодія Національного бюро з органами внутрішніх справ, Служби безпеки України та іншими правоохоронними органами
2. Обмін оперативною інформацією між Національним бюро та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, іншими правоохоронними органами щодо спільних заходів здійснюється за письмовим розпорядженням керівників відповідних підрозділів.
3. Умови і порядок обміну інформацією між Національним бюро та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, органами, уповноваженими законом на проведення досудового розслідування, регулюються спільним нормативно-правовим актом Національного бюро та відповідних органів.
4. Передача оперативної інформації Національного бюро органам внутрішніх справ, Служби безпеки України, органам, уповноваженим законом на проведення досудового розслідування, допускається тільки за письмовим розпорядженням начальника відповідного підрозділу Національного бюро.
Стаття 14. Відповідальність працівників Національного бюро
1. Працівники Національного бюро самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони зобов’язані відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству, а також вжити інших заходів, передбачених законом.
2. Працівники Національного бюро за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
3. У разі порушення працівником Національного бюро під час виконання ним своїх службових обов’язків прав чи свобод особи Національне бюро вживає в межах своєї компетенції заходів із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, притягнення винних до юридичної відповідальності.
Стаття 15. Правовий захист працівників Національного бюро та інших осіб
1. Працівники Національного бюро під час виконання покладених на них обов’язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність. В інтересах забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро та членів їхніх сімей не допускається розголошення в медіа відомостей про місце проживання цих осіб. Відомості про проходження служби працівниками Національного бюро надаються з дозволу Директора Національного бюро або його заступника.
2. У разі затримання працівника Національного бюро або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його тримають окремо від інших осіб.
3. Під захистом держави перебувають особи, які добровільно, у тому числі на договірних засадах, надають допомогу Національному бюро у здійсненні повноважень. Незаконне розголошення даних про таких осіб, а також інші правопорушення стосовно цих осіб та їх близьких осіб, вчинені у зв’язку з відносинами з Національним бюро, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
4. Працівник Національного бюро, який відповідно до цього Закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, не може бути звільнений з посади або бути змушений до такого звільнення, притягнутий до відповідальності чи іншим чином переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку притягнення до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Посадовим особам Національного бюро забороняється розголошувати відомості про працівників Національного бюро, які повідомили про порушення.
Стаття 16. Фінансове забезпечення Національного бюро
1. Фінансове забезпечення Національного бюро здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
2. Гарантується повне і своєчасне фінансування Національного бюро в обсязі, достатньому для його належної діяльності.
Стаття 17. Контроль за діяльністю Національного бюро та його підзвітність
1. Контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється Головою Служби безпеки України.
2. Директор Національного бюро:
1) інформує Президента України, Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України з основних питань діяльності Національного бюро та його підрозділів про виконання покладених завдань, додержання законодавства, прав і свобод осіб;
2) кожні 14 днів Директор Національного бюро подає Генеральному прокурору письмовий звіт про діяльність Національного бюро протягом попередніх 14 днів.
3. Письмовий звіт про діяльність Національного бюро повинен містити інформацію про:
1) статистичні дані про результати діяльності з обов’язковим зазначенням таких відомостей:
кількість зареєстрованих заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення у розрізі кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість осіб, щодо яких складено обвинувальні акти щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість осіб, щодо яких набрав законної сили виправдувальний вирок суду щодо вчинення ними відповідних правопорушень;
відомості про розмір збитків і шкоди, завданих кримінальними правопорушеннями, віднесеними законом до підслідності Національного бюро, стан та обсяги їх відшкодування;
відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, конфісковані за рішенням суду, а також кошти у розмірі вартості незаконно одержаних послуг чи пільг, стягнені на користь держави, та розпорядження ними;
відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, які було повернуто в Україну з-за кордону, та їх зберігання;
відомості про арешт майна, конфіскацію предметів та доходів від кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та розпорядження ними;
Стаття 18. Підрозділи внутрішнього контролю Національного бюро
1. З метою попередження, виявлення та розслідування дисциплінарних правопорушень у діяльності працівників Національного бюро у складі його центрального управління діє підрозділ Служби безпеки України Департамент безпеки “Редут”
Стаття 19. Печатка Національного бюро
1. Національне бюро є юридичною особою і має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Стаття 20. Посвідчення працівника Національного бюро
1. Працівники Національного бюро мають службове посвідчення зразка Служби Безпеки України.
Розділ II
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності негайно після його опублікування
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Статус Національного антикорупційного бюро України
1. Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Завданням Національного бюро є протидія корупційним та іншим кримінальним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.
3. Національне бюро утворюється і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону.
Стаття 2. Правова основа діяльності Національного бюро
1. Правову основу діяльності Національного бюро становлять Конституція України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Національного бюро, його службовців, осіб начальницького складу та інших працівників в частині, що не суперечить цьому Закону. У разі колізій між нормами цього Закону та інших законів і нормативно-правових актів, застосовуються норми цього Закону.
Стаття 3. Основні принципи діяльності Національного бюро
1. Основними принципами діяльності Національного бюро є:
1) верховенство права;
2) повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина;
3) законність;
4) безсторонність та справедливість;
5) незалежність Національного бюро та його працівників;
6) підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;
7) відкритість для демократичного цивільного контролю;
8) політична нейтральність і позапартійність;
9) взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.
Стаття 4. Гарантії незалежності Національного бюро
1. Незалежність Національного бюро у його діяльності гарантується:
1) особливим порядком конкурсного відбору Директора Національного бюро та вичерпним переліком підстав припинення повноважень Директора Національного бюро, які визначені цим Законом;
2) конкурсними засадами відбору інших працівників Національного бюро, їх особливим правовим та соціальним захистом, належними умовами оплати праці;
3) установленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного бюро;
4) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів, майна;
5) іншими засобами, визначеними цим Законом.
2. Використання Національного бюро в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій у Національному бюро забороняється.
3. Забороняється незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність Національного бюро.
Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до Національного бюро чи його працівників, які стосуються організації діяльності Національного бюро, зокрема прийняття нормативно-правових актів, безпосереднього здійснення повноважень Національного бюро, визначених законом, та питань досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо працівник Національного бюро невідкладно інформує про це в письмовій формі Директора Національного бюро.
4. Діяльність Національного бюро спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України в межах і в порядку, встановлених цим Законом.
Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Національного бюро виключно у такий спосіб:
1) схвалення проекту Антикорупційної стратегії та затвердження державної програми з її реалізації;
2) розроблення проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, що передбачають фінансування Національного бюро в обсязі, необхідному для ефективного виконання його повноважень;
3) отримання та розгляд письмового звіту про діяльність Національного бюро, передбаченого статтею 26 цього Закону;
4) затвердження Положення про Раду громадського контролю при Національному бюро та про порядок її формування;
5) призначення осіб до складу Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро відповідно до статті 26 цього Закону;
6) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.
Положення про Національне антикорупційне бюро України Кабінетом Міністрів України не затверджується.
Без будь-яких погоджень з Кабінетом Міністрів України, іншими органами державної влади, їх посадовими особами Директор Національного бюро затверджує положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників Національного бюро.
5. Акти Національного бюро не можуть бути скасовані повністю чи в окремій частині Кабінетом Міністрів України.
6. Нормативно-правові акти Національного бюро набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
Інші акти Національного бюро набирають чинності з дня їх прийняття, якщо такими актами не встановлено інший строк набрання ними чинності, але не раніше дня їх прийняття, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється дія таких актів, у встановленому Національним бюро порядку.
Акти Національного бюро (крім інформації з обмеженим доступом) оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Національного бюро.
Державна реєстрація актів Національного бюро Міністерством юстиції України не здійснюється.
Нормативно-правові акти Національного бюро включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України.
Стаття 5. Загальна структура і чисельність Національного бюро
1. Національне бюро складається з центрального управління яке розташовується у м.Дніпро
Національне бюро є юридичною особою публічного права.
3. Структура, штатний розклад, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро.
4. До структури управлінь Національного бюро входить Директор НАБУ, Перший Головний підрозділ детективів
Стаття 6. Директор Національного бюро
1. Керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Служби безпеки України.
Голова Служби безпеки України виключно за наявності підстав, визначених частиною четвертою цієї статті, приймає рішення про звільнення Директора Національного бюро з посади.
Не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка не відповідає обмеженням, передбаченим пунктами 1-7, 9 частини першої статті 13 цього Закону.
4. Припинення повноважень Директора НАБУ
Директор Національного бюро звільняється з посади в разі:
1) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
3) звільнення з організації
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
5) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих злочинним шляхом
2. Директор Національного бюро може бути відсторонений від посади лише з підстав та у порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.
3. У разі припинення повноважень або звільнення Директора Національного бюро усі його повноваження, визначені цим Законом та іншими законами, здійснює перший заступник Директора Національного бюро, а в разі його відсутності - один із заступників Директора Національного бюро до дня призначення Директора Національного бюро у порядку, встановленому статтею 7 цього Закону.
У разі відсторонення Директора Національного бюро від посади усі його повноваження, визначені цим Законом та іншими законами, здійснює перший заступник Директора Національного бюро, а в разі його відсутності - Голова Служби безпеки України
Стаття 7. Повноваження Директора Національного бюро
1. Директор Національного бюро:
1) несе відповідальність за діяльність Національного бюро, зокрема законність здійснюваних Національним бюро оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб;
2) організовує роботу Національного бюро, визначає кількість заступників Директора Національного бюро та обов’язки першого заступника, заступників Директора Національного бюро;
3) координує і контролює діяльність його центрального та територіальних управлінь;
4) затверджує структуру та штатну чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро;
4-1) визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності Національного бюро перелік посад, що підлягають заміщенню особами начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами;
5) видає у межах повноважень накази і розпорядження, дає доручення, які є обов’язковими для виконання працівниками Національного бюро;
6) призначає на посади та звільняє з посад працівників Національного бюро;
7) затверджує перспективні, поточні та оперативні плани роботи Національного бюро;
8) визначає порядок заохочення осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;
9) вирішує питання про заохочення та накладення згідно з рішенням підрозділа СБ України ДБ “Редут” дисциплінарних стягнень на працівників Національного бюро;
10) у встановленому порядку присвоює військові звання працівникам Національного бюро:
11) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до компетенції Національного бюро;
12) представляє Національне бюро у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями;
13) забезпечує відкритість та прозорість діяльності Національного бюро відповідно до цього Закону; звітує про діяльність Національного бюро в порядку, визначеному цим Законом;
14) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
Стаття 8. Працівники Національного бюро
1. До працівників Національного бюро належать особи, які працюють у структурі Служби безпеки України та наказом Директора Національного бюро, або його Першим заступником призначені на посаду детектива, старшого детектива
Негласними штатними працівниками Національного бюро можуть бути детективи, старші детективи.
Оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, а також в інших справах, витребуваних до Національного бюро прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування працівниками Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро, Директор, та Перший заступник Національного бюро.
Стаття 9. Обмеження стосовно працівників Національного бюро
1. Особа не може бути призначена на посаду в Національному бюро, якщо вона:
2) має судимість за вчинення кримінального правопорушення.
3) відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;
Стаття 10. Обов’язки Національного бюро
1. Національне бюро:
1) здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також в оперативно-розшукових справах, витребуваних від інших правоохоронних органів;
2) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом;
3) вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національного бюро, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
4) забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;
5) вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, надсилає Офісу Генерального прокурора матеріали для вирішення питання про пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
Стаття 11. Права Національного бюро
1. Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов’язків надається право:
2) за рішенням Директора Національного бюро, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, або виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості;
3) витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу Національного бюро та одержувати в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання обов’язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов’язання осіб, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном.
Суб’єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов’язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію. У разі неможливості надання інформації суб’єкт повинен так само невідкладно у письмовій формі повідомити про це Національне бюро з обґрунтуванням причин. Національне бюро за зверненням відповідного суб’єкта може продовжити строк надання інформації на строк не більше двох календарних днів. Ненадання Національному бюро на його запит інформації, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, забороняються і тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банківських даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
Обробка такої інформації здійснюється Національним бюро із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом;
4) знайомитися в державних органах, органах місцевого самоврядування із документами та іншими матеріальними носіями інформації, необхідними для попередження, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, або виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, у тому числі такими, що містять інформацію з обмеженим доступом;
5) на підставі рішення Директора Національного бюро або його заступника, погодженого з прокурором, отримувати від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб, яка необхідна для виконання обов’язків Національного бюро.
6) на підставі відповідного рішення суду на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
7) за письмовим рішенням Директора Національного бюро або його заступника, погодженим із прокурором, створювати спільні слідчі групи, що включають оперативних та слідчих працівників;
8) за пред’явлення службового посвідчення входити безперешкодно до державних органів, органів місцевого самоврядування та зони митного контролю, а за письмовим розпорядженням Директора Національного бюро або його заступника - безперешкодно проходити до військових частин та установ, пунктів пропуску через державний кордон України;
9) надсилати державним органам, органам місцевого самоврядування обов’язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро, а також отримувати від цих органів протягом 3 днів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій;
10) здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень.
11) у цілях оперативно-розшукової та слідчої діяльності створювати інформаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, передбачених законодавством;
12) зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію";
Стаття 12. Застосування засобів впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї
1. Працівники Національного бюро мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю під час виконання службових обов’язків у випадках, на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію".
Стаття 13. Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення
1. Для отримання заяв і повідомлень, у тому числі анонімних, про кримінальні правопорушення або необґрунтовані активи в Національному бюро створюється спеціальна веб-форма.
2. Анонімні заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення або необґрунтовані активи розглядаються Національним бюро за умови, що відповідна інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані та може бути перевірена.
3. Порядок реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесені законом до підслідності Національного бюро, або про необґрунтовані активи визначається Директором Національного бюро.
Стаття 13-1. Взаємодія Національного бюро з органами внутрішніх справ, Служби безпеки України та іншими правоохоронними органами
2. Обмін оперативною інформацією між Національним бюро та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, іншими правоохоронними органами щодо спільних заходів здійснюється за письмовим розпорядженням керівників відповідних підрозділів.
3. Умови і порядок обміну інформацією між Національним бюро та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, органами, уповноваженими законом на проведення досудового розслідування, регулюються спільним нормативно-правовим актом Національного бюро та відповідних органів.
4. Передача оперативної інформації Національного бюро органам внутрішніх справ, Служби безпеки України, органам, уповноваженим законом на проведення досудового розслідування, допускається тільки за письмовим розпорядженням начальника відповідного підрозділу Національного бюро.
Стаття 14. Відповідальність працівників Національного бюро
1. Працівники Національного бюро самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони зобов’язані відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству, а також вжити інших заходів, передбачених законом.
2. Працівники Національного бюро за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
3. У разі порушення працівником Національного бюро під час виконання ним своїх службових обов’язків прав чи свобод особи Національне бюро вживає в межах своєї компетенції заходів із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, притягнення винних до юридичної відповідальності.
Стаття 15. Правовий захист працівників Національного бюро та інших осіб
1. Працівники Національного бюро під час виконання покладених на них обов’язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність. В інтересах забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро та членів їхніх сімей не допускається розголошення в медіа відомостей про місце проживання цих осіб. Відомості про проходження служби працівниками Національного бюро надаються з дозволу Директора Національного бюро або його заступника.
2. У разі затримання працівника Національного бюро або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його тримають окремо від інших осіб.
3. Під захистом держави перебувають особи, які добровільно, у тому числі на договірних засадах, надають допомогу Національному бюро у здійсненні повноважень. Незаконне розголошення даних про таких осіб, а також інші правопорушення стосовно цих осіб та їх близьких осіб, вчинені у зв’язку з відносинами з Національним бюро, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
4. Працівник Національного бюро, який відповідно до цього Закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, не може бути звільнений з посади або бути змушений до такого звільнення, притягнутий до відповідальності чи іншим чином переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку притягнення до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Посадовим особам Національного бюро забороняється розголошувати відомості про працівників Національного бюро, які повідомили про порушення.
Стаття 16. Фінансове забезпечення Національного бюро
1. Фінансове забезпечення Національного бюро здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
2. Гарантується повне і своєчасне фінансування Національного бюро в обсязі, достатньому для його належної діяльності.
Стаття 17. Контроль за діяльністю Національного бюро та його підзвітність
1. Контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється Головою Служби безпеки України.
2. Директор Національного бюро:
1) інформує Президента України, Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України з основних питань діяльності Національного бюро та його підрозділів про виконання покладених завдань, додержання законодавства, прав і свобод осіб;
2) кожні 14 днів Директор Національного бюро подає Генеральному прокурору письмовий звіт про діяльність Національного бюро протягом попередніх 14 днів.
3. Письмовий звіт про діяльність Національного бюро повинен містити інформацію про:
1) статистичні дані про результати діяльності з обов’язковим зазначенням таких відомостей:
кількість зареєстрованих заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення у розрізі кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість осіб, щодо яких складено обвинувальні акти щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість осіб, щодо яких набрав законної сили виправдувальний вирок суду щодо вчинення ними відповідних правопорушень;
відомості про розмір збитків і шкоди, завданих кримінальними правопорушеннями, віднесеними законом до підслідності Національного бюро, стан та обсяги їх відшкодування;
відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, конфісковані за рішенням суду, а також кошти у розмірі вартості незаконно одержаних послуг чи пільг, стягнені на користь держави, та розпорядження ними;
відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, які було повернуто в Україну з-за кордону, та їх зберігання;
відомості про арешт майна, конфіскацію предметів та доходів від кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та розпорядження ними;
Стаття 18. Підрозділи внутрішнього контролю Національного бюро
1. З метою попередження, виявлення та розслідування дисциплінарних правопорушень у діяльності працівників Національного бюро у складі його центрального управління діє підрозділ Служби безпеки України Департамент безпеки “Редут”
Стаття 19. Печатка Національного бюро
1. Національне бюро є юридичною особою і має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Стаття 20. Посвідчення працівника Національного бюро
1. Працівники Національного бюро мають службове посвідчення зразка Служби Безпеки України.
Розділ II
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності негайно після його опублікування
