Характеристика
Євген Мілевський Миколайович
Дата Народження : 07.09.2002
Народився в Україні в місті Золочів
Батьки
Батько Микола Мілевський був звичайним робітником. Зажди виховував сина так що б з нього вийшли люди. Мати Наталія Мілевська вчителька молодших класів. Так як батько сам не вам вищої освіти і я був єдиною дитиною в сім'і, то він завжди старався допомогти сину, наставити на правильну дорогу. Батьки дуже любили Євгена, так як він був у них єдиним сином і надією.
Юність
Євген Мілевський народився 7 вересня 2002 року. Хлопчина ріс дуже швидко, з дитинства Євген мав складний, не рішучий характер. З самого дитинства він ріс в місці де місцеві банди та мафіозні угруповання відігравали важливу роль у повсякденному житті. Батьки балували хлопця, поки вони не почали перегинати палку, через це, вони отримали багато заборон, щоб не виросли балуваними. Завжди мріяв скоріше вирости. Йому здавалося, що у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… В 7 років хлопчина пішов в школу. Після закінчення 5 класу хлопець потрапив в не дуже хорошу копанію, через що він перестав з'являтися на уроках, менше проводити часу з батьками. Вже в 14 років хлопець зробив своє перше пограбування. А потом і ще одне.... Після закінчення школи, хлопець не хотів нікуди вступати а лише заматися "чорною" справою, але батько настояв на тому що б Євген навчався вищій освіті. У віці 17 років парубок поступив в Технічний Кооперативний коледж міста Київ. Але після одного випадку все змінилося...
Одного разу на перевезеній заборонених речовин на хлопця випадково натрапив літній поліцейський який за дивним стіком обставин не затримав хлопця а вирішив з ним поговорити. Та розмова було доленосною. Після цього він обміркував всі його вчинки до цього. Наступного року хлопець подав документи до Правового коледжу. В Євгена з'явилася ціль боротися зі злочинністю, наставляти "зелених" хлопців на вірний шлях, не допускати зло в стіни добра.
Студентські роки
Євген не мав великого авторитету на курсі так як був наймолодший. Навчався він старано на піку своїх можливостей. Мав назку хороших якостей: кмітливість, зусередженість, наполегливість. Але мав і негативні якості: лінь, непослідовність, страх помилитися, страх бути засміяним. В Євген був викладач-наставник який ще більше привив йому любов до доброї справи. З'явилася більша мотивація і сили продовжити і успішно закінчити коледж.
Закінчив коледж студент з хорошим атестатом та бажанням іти працювати по спеціальності.
Служба в СБУ
Після довгих і виснажливих років навчання, хлопець вступив на службу - із колективом йому пощастило. Командир ставився до нього добре, поважав його за міцний характер. Євген був Курсантом, але вже обрав підрозділ "ЦСО". В СБУ Євген себе не позиціонував як лідер, але мав інші не погані якості: відданий, сміливий, ефективний, кмітливий працівник. Не все так добре як здавалося. Були і моменти відчаю в житті хлопця. Хотілося поскоріше закінчити службу, але все іде своєю чередою. Після довгих роздумів, хлопець вирішив змінити місце роботи, і він обрав НПУ м.Київ.
Особисте життя
Євген Мілевський не завжди мав попит у дівчат. Він був дуже закритою людиною. Батьки не приділяли багато уваги статевому вихованню дитини. Здебільшого хлопець знайомився з дівчатами на вечірках. Але це були не серйозні відносини. Перша його любов була однокурсниця у Правовому коледжі. Її звали Катерина. Вона мала довге гарне каштанове волосся, витончену фігуру пісочного годинника, великі карі очі, погляд її дивився наче в душу. Дуже вони любили один одного, як тільки трапилася біда, на жаль вона йому зрадила з другом. В той день він втрати все саме цінне в своєму житті це друга і кохану. Довго хлопець не міг дивитися на дівчат, ця рана залишила йому великий шрам...
Одного дня, стоячи на посту в частині СБУ проходила красива дівчина яка необережно кинула погляд на Євгена. На жаль він не зміг це пропустити повз. Кинувши пост він підбіг до дівчина і запитав як її звати. Ще одна Катерина в житті Євгена . Наразі він з нею побраний і вони готуються до весілля.
Наш Час
Євген Мілевський 22 років, працює в Національні Поліції України.Зовсім новий працівник в цій організації, дуже наполегливо працює над собою. Генерал був дуже вражений від результатів хлопця, він прогресував з кожним днем, одного дня Генарал покликав хлопця до свого кабінету , ішовши хлопець побачив як з кабінету генерала охорона виводила підполковника НПУ, він здивувався таким діям, він бачив таке вперше, але побачивши цю картину хлопець переборовши себе йде до кабінету . Генерал доброзичливо вітає хлопця , запропонував йому дорогу випивку , поцікавився як його родинна та сімейне становище, й перейшов до теми чому він його покликав. Генерал запитав Євгена, як тобі тут подобається? Євген не довго думаючи, сказав «так дуже» . Генерал побачив щирість в очах хлопця й перейшов до теми, він запропонував йому на посаду підполковника НПУ, оскільки старого вже немає, Євген був шокований він даного, але швидко прийнявши рішення він сказав «так, я готовий», підписавши договір, Євген провів бесіду з генералом уточнили нюанси договору, з наступного дня Євген вже був підполковником НПУ. День за днем, Євген вивчав політику дій Генерала й полковників, звідки в них такі дорогі машини, з їхніми ж то зарплатами. Вникнувши в всі справи він зрозумів що все не чисто, і вирішив грати по тих самих правилах що і всі, перший хабар не заставляв себе довго чекати, за ним другий і так пішло….
Хлопець почав знайомитися з вагомими людьми в країні, він був «закон» як він казав, хлопець купив свою першу дорогу машину а саме «Merdedes Maybax GLS 600» невдовзі хлопець почав ночами не появлятися дома, нічні гулянки, похід в казино, повії не давали спокою Євгену.
Питання Євген вирішував або коштами або ніяк, це вже був його принцип роботи. Тепер кожне питання вирішувалося премією для Євгена. Хлопець облаштував свій кабінет по новому, там були старі та дорогі колони, срібний посуд, хрустальний набір для випивки, дорогі картини…. І це все «чесно» зароблено як казав Євген.
Отже життя Євгена обернулося зовсім в інше русло, хлопець, якому в юності досвідчений поліцейський надав дорогу у хороший світ, та відсторонив його думку, від поганого а саме хуліганства. І тут знову його бачення обернулося в іншу сторону, а саме після поста підполковника НПУ, в погану сторону але тепер йому ніхто нічого не міг представити, тому що він закон…..Також Євген завжди цитував одну фразу «все що можна було купити за гроші ми купимо, тому що це початок великої історії….».
Висновок: Євген хлопець який отримав владу, почав контактувати з криміналом світом, випивати, грати у азартні ігри, та відпочивати з дівчатами.
Багато грошей загубило хлопця, але незважаючи на це, він насолоджувався життям і продовжував це все повторювати, його слабість це випивка і дівчата легкої поведінки…..
Євген Мілевський
13.02.2024 року
Євген Мілевський Миколайович
Дата Народження : 07.09.2002
Народився в Україні в місті Золочів
Батьки
Батько Микола Мілевський був звичайним робітником. Зажди виховував сина так що б з нього вийшли люди. Мати Наталія Мілевська вчителька молодших класів. Так як батько сам не вам вищої освіти і я був єдиною дитиною в сім'і, то він завжди старався допомогти сину, наставити на правильну дорогу. Батьки дуже любили Євгена, так як він був у них єдиним сином і надією.
Юність
Євген Мілевський народився 7 вересня 2002 року. Хлопчина ріс дуже швидко, з дитинства Євген мав складний, не рішучий характер. З самого дитинства він ріс в місці де місцеві банди та мафіозні угруповання відігравали важливу роль у повсякденному житті. Батьки балували хлопця, поки вони не почали перегинати палку, через це, вони отримали багато заборон, щоб не виросли балуваними. Завжди мріяв скоріше вирости. Йому здавалося, що у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… В 7 років хлопчина пішов в школу. Після закінчення 5 класу хлопець потрапив в не дуже хорошу копанію, через що він перестав з'являтися на уроках, менше проводити часу з батьками. Вже в 14 років хлопець зробив своє перше пограбування. А потом і ще одне.... Після закінчення школи, хлопець не хотів нікуди вступати а лише заматися "чорною" справою, але батько настояв на тому що б Євген навчався вищій освіті. У віці 17 років парубок поступив в Технічний Кооперативний коледж міста Київ. Але після одного випадку все змінилося...
Одного разу на перевезеній заборонених речовин на хлопця випадково натрапив літній поліцейський який за дивним стіком обставин не затримав хлопця а вирішив з ним поговорити. Та розмова було доленосною. Після цього він обміркував всі його вчинки до цього. Наступного року хлопець подав документи до Правового коледжу. В Євгена з'явилася ціль боротися зі злочинністю, наставляти "зелених" хлопців на вірний шлях, не допускати зло в стіни добра.
Студентські роки
Євген не мав великого авторитету на курсі так як був наймолодший. Навчався він старано на піку своїх можливостей. Мав назку хороших якостей: кмітливість, зусередженість, наполегливість. Але мав і негативні якості: лінь, непослідовність, страх помилитися, страх бути засміяним. В Євген був викладач-наставник який ще більше привив йому любов до доброї справи. З'явилася більша мотивація і сили продовжити і успішно закінчити коледж.
Закінчив коледж студент з хорошим атестатом та бажанням іти працювати по спеціальності.
Служба в СБУ
Після довгих і виснажливих років навчання, хлопець вступив на службу - із колективом йому пощастило. Командир ставився до нього добре, поважав його за міцний характер. Євген був Курсантом, але вже обрав підрозділ "ЦСО". В СБУ Євген себе не позиціонував як лідер, але мав інші не погані якості: відданий, сміливий, ефективний, кмітливий працівник. Не все так добре як здавалося. Були і моменти відчаю в житті хлопця. Хотілося поскоріше закінчити службу, але все іде своєю чередою. Після довгих роздумів, хлопець вирішив змінити місце роботи, і він обрав НПУ м.Київ.
Особисте життя
Євген Мілевський не завжди мав попит у дівчат. Він був дуже закритою людиною. Батьки не приділяли багато уваги статевому вихованню дитини. Здебільшого хлопець знайомився з дівчатами на вечірках. Але це були не серйозні відносини. Перша його любов була однокурсниця у Правовому коледжі. Її звали Катерина. Вона мала довге гарне каштанове волосся, витончену фігуру пісочного годинника, великі карі очі, погляд її дивився наче в душу. Дуже вони любили один одного, як тільки трапилася біда, на жаль вона йому зрадила з другом. В той день він втрати все саме цінне в своєму житті це друга і кохану. Довго хлопець не міг дивитися на дівчат, ця рана залишила йому великий шрам...
Одного дня, стоячи на посту в частині СБУ проходила красива дівчина яка необережно кинула погляд на Євгена. На жаль він не зміг це пропустити повз. Кинувши пост він підбіг до дівчина і запитав як її звати. Ще одна Катерина в житті Євгена . Наразі він з нею побраний і вони готуються до весілля.
Наш Час
Євген Мілевський 22 років, працює в Національні Поліції України.Зовсім новий працівник в цій організації, дуже наполегливо працює над собою. Генерал був дуже вражений від результатів хлопця, він прогресував з кожним днем, одного дня Генарал покликав хлопця до свого кабінету , ішовши хлопець побачив як з кабінету генерала охорона виводила підполковника НПУ, він здивувався таким діям, він бачив таке вперше, але побачивши цю картину хлопець переборовши себе йде до кабінету . Генерал доброзичливо вітає хлопця , запропонував йому дорогу випивку , поцікавився як його родинна та сімейне становище, й перейшов до теми чому він його покликав. Генерал запитав Євгена, як тобі тут подобається? Євген не довго думаючи, сказав «так дуже» . Генерал побачив щирість в очах хлопця й перейшов до теми, він запропонував йому на посаду підполковника НПУ, оскільки старого вже немає, Євген був шокований він даного, але швидко прийнявши рішення він сказав «так, я готовий», підписавши договір, Євген провів бесіду з генералом уточнили нюанси договору, з наступного дня Євген вже був підполковником НПУ. День за днем, Євген вивчав політику дій Генерала й полковників, звідки в них такі дорогі машини, з їхніми ж то зарплатами. Вникнувши в всі справи він зрозумів що все не чисто, і вирішив грати по тих самих правилах що і всі, перший хабар не заставляв себе довго чекати, за ним другий і так пішло….
Хлопець почав знайомитися з вагомими людьми в країні, він був «закон» як він казав, хлопець купив свою першу дорогу машину а саме «Merdedes Maybax GLS 600» невдовзі хлопець почав ночами не появлятися дома, нічні гулянки, похід в казино, повії не давали спокою Євгену.
Питання Євген вирішував або коштами або ніяк, це вже був його принцип роботи. Тепер кожне питання вирішувалося премією для Євгена. Хлопець облаштував свій кабінет по новому, там були старі та дорогі колони, срібний посуд, хрустальний набір для випивки, дорогі картини…. І це все «чесно» зароблено як казав Євген.
Отже життя Євгена обернулося зовсім в інше русло, хлопець, якому в юності досвідчений поліцейський надав дорогу у хороший світ, та відсторонив його думку, від поганого а саме хуліганства. І тут знову його бачення обернулося в іншу сторону, а саме після поста підполковника НПУ, в погану сторону але тепер йому ніхто нічого не міг представити, тому що він закон…..Також Євген завжди цитував одну фразу «все що можна було купити за гроші ми купимо, тому що це початок великої історії….».
Висновок: Євген хлопець який отримав владу, почав контактувати з криміналом світом, випивати, грати у азартні ігри, та відпочивати з дівчатами.
Багато грошей загубило хлопця, але незважаючи на це, він насолоджувався життям і продовжував це все повторювати, його слабість це випивка і дівчата легкої поведінки…..
Євген Мілевський
13.02.2024 року
