Глава I:
Батьки Батько: Стрийський Ігор Йосипович. 8 липня 1973 р.н.
Громадянин України. Народився в Новограді-Волинському, Житомирська Область, Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Місце роботи: ГУ НПУ м. Львів.
Посада: Капітан / ГУ НПУ м. Львів.
Мати: Стрийська Олена Володимирівна. Громадянка України.
Народилася 2 жовтня 1973 р.н.
Народилася в Новограді-Волинському, Житомирська Область, Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Місце роботи: Невідомо Посада: Невідомо.
Глава II: Дитинство. Народився Богдан дев’ятого лютого двохтисячного року у найкращому місті Харків. Сім’я, в якій народився хлопчик, була достатньо забезпечена грошовим достатком. Хлопчик показував ласкавість та товариськість до своїх друзів з садочка та школи. Після шкільного часу, Богдана забирала мати та відводила до бабусі. Хлопчик дуже любив свою бабусю, яку звали Людмила. Богдан грався з бабусею в різноманітні ігри з ранку до вечора....
Глава III: Характер Богдан був дуже працьовитий хлопчик, доброзичливий, дружній, грайливий, мужній наставник та кумедний. Він міг добре налагодити відносини з практично будь-якою людиною незважаючи що ким вони були і що вони зробили, чим виражав свою комунікабельність. Він помагав всім, в чому міг. Добродушно відносився до людей похилого віку навіть інколи їм допомагав у різних справах. Поважав їх літній вік.
Глава IV: Юність. Після закінчення університету Богдан (здобув) вищу юридичну освіту. Та переїхав до Києва. Батько в той момент запропонував сину вступити до лав мерії міста Києва, де й сам працював і хотів щоб син пішов по його стопах. Але Богдан відмовився від пропозиції свого батька тому що хотів всього добитися сам, а подав документи в академію Національної Поліції міста Києва, щоб здійснити свою мрію: стати Генералом Поліції. Неочікуваний зворот подій. Одного моменту 20 лютого 2014 року, сталася війна на кордоні з Російською Федерацією. Окупаційні війська РФ почали наступ на територію України. В той час Богдан перебував в академії поліції міста Києва. Через декілька днів до НПУ м. Київ завітали представники Збройних Сил України. Тим часом чоловік погодився вступити до лав захисників України. Через деякий час Богдана відправили на фронт з країною-агресором, захищати кордони своєї батьківщини. Богдан у 2014 році, в Луганську.
Глава V: Військова травма. В один момент, сталася близька та дуже тяжка перестрілка між Богданом та окупантом. В ході чого чоловік отримав кульове поранення в праву руку . На щастя все обійшлося, і Богдана госпіталізували до міської лікарні Миколаєва. Де військовий пролежав один місяць і двадцять чотири дня. В моменті коли Богдан Гатило перебував в лікарні до нього завітала його мати, і розповіла про сумну трагедію яка сталася в сім’ї.
Глава VI: Сімейна трагедія
В сім'ї Богдана сталася велика трагедія. Невідомі озброєні люди напали на його батька та жорстко вбили його. Богдан глибоко сумував за батьком і спочатку не міг у це повірити він винив себе кожну ніч що його не було близько щоб не допустити смерть батька. Поховання батька відбулося через тиждень після того, як Богдан виписався з лікарні. Він довгі дні згадував батька та пробував найти тих недолугих вбивць, і лише через кілька місяців зміг смиритися з втратою.
Глава VII: Після-військова служба
Після стабілізації ситуації на фронті, Богдан повернувся на Харківщину, де закінчив академію НПУ в місті Харків і отримав звання старшого лейтенанта. З часом, після багатьох років служби, Богдан дослужився до звання полковника поліції та переїхав до Дніпра, де подав документи на переведення в НПУ міста. Там він зустрів свою першу любов – Каріну Антонівську. Вони довгий час жили щасливо, поки Богдан не дізнався про її зраду з її братом Артемом Антонівським. Це призвело до розставання із своїм першим коханням.
Глава VIII: Нова епоха любові, створення родини
Після розлучення, Богдан зустрів іншу жінку – Ліну, яка також служила в поліції Дніпра і мала звання Майор НПУ. Вони стали напарниками і згодом Богдан Гатило зробив їй пропозицію, на яку вона погодилася після багатьох спільних патрулювань та незабутніх ранків і ночей проведених разом . Незабаром після весілля Ліна завагітніла. Богдан радісно сприйняв цю новину і з нетерпінням чекав народження сина чи доньку, почавши завчасно купувати дитячі речі.
Глава IX: Ситуація з поліцією
Через низьку зарплату в поліції, Богдан та Ліна мали фінансові труднощі тому не могли собі дозволити дорогі речі та дорогу їжу, які не дозволяли їм забезпечити всі необхідні побутові прилади. З часом Богдан не зміг переконати себе в тому, що хабарництво – це єдиний вихід з фінансових проблем. Тим не менш, він почав брати хабарі щоб забезпечити нормальне проживання, але був спійманий. В результаті, його перевели до Києва, де на посаду прийшов Андрій Колинський якого призначили замість Богдана, і Богдан знову опинився перед необхідністю адаптації та вирішенням нових викликів у своєму житті та кар'єрі.
Глава X: Майбутні плани та сподівання: У майбутньому Богдан Гатило планує продовжувати свою службу у ЦВ Поліції міста Києва та вдосконалювати свої навички та знання в області слідчої роботи. Він сподівається внести свою лепту у зміцнення правової системи країни та зробити Україну ще безпечнішою для всіх її громадян.
Глава XI: Погляд на майбутнє та виклики: Поглядаючи у майбутнє, Богдан Гатило вірить у потужну та безкорупційну Україну. Він відчуває велику відповідальність перед майбутніми поколіннями та бажає побудувати країну, де правосуддя та закон перебувають на першому місці. Він глибоко переконаний, що лише через розкриття злочинів і покарання винних можна досягти цілісності та безпеки нації. У своїй професійній діяльності Богдан зіштовхується зі складними викликами та небезпеками. Він готовий до вчинення героїчних дій і взяти на себе відповідальність за безпеку своєї країни навіть у найнебезпечніших ситуаціях. Його рішучість та сміливість роблять його невразливим перед будь-яким викликом, незалежно від його складності чи загрози.
Глава XII: Сьогоднішній час. Наразі Богдан Гатило служить в ГУ Національної Поліції України міста Києва. Маючи звання Полковник. Далі продовжує проживати зі своєю коханою, та трирічний син Робертом. Проживають у двокімнатній квартирі в центрі Києва. Має багато друзів та колег.
Батьки Батько: Стрийський Ігор Йосипович. 8 липня 1973 р.н.
Громадянин України. Народився в Новограді-Волинському, Житомирська Область, Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Місце роботи: ГУ НПУ м. Львів.
Посада: Капітан / ГУ НПУ м. Львів.
Мати: Стрийська Олена Володимирівна. Громадянка України.
Народилася 2 жовтня 1973 р.н.
Народилася в Новограді-Волинському, Житомирська Область, Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Місце роботи: Невідомо Посада: Невідомо.
Глава II: Дитинство. Народився Богдан дев’ятого лютого двохтисячного року у найкращому місті Харків. Сім’я, в якій народився хлопчик, була достатньо забезпечена грошовим достатком. Хлопчик показував ласкавість та товариськість до своїх друзів з садочка та школи. Після шкільного часу, Богдана забирала мати та відводила до бабусі. Хлопчик дуже любив свою бабусю, яку звали Людмила. Богдан грався з бабусею в різноманітні ігри з ранку до вечора....
Глава III: Характер Богдан був дуже працьовитий хлопчик, доброзичливий, дружній, грайливий, мужній наставник та кумедний. Він міг добре налагодити відносини з практично будь-якою людиною незважаючи що ким вони були і що вони зробили, чим виражав свою комунікабельність. Він помагав всім, в чому міг. Добродушно відносився до людей похилого віку навіть інколи їм допомагав у різних справах. Поважав їх літній вік.
Глава IV: Юність. Після закінчення університету Богдан (здобув) вищу юридичну освіту. Та переїхав до Києва. Батько в той момент запропонував сину вступити до лав мерії міста Києва, де й сам працював і хотів щоб син пішов по його стопах. Але Богдан відмовився від пропозиції свого батька тому що хотів всього добитися сам, а подав документи в академію Національної Поліції міста Києва, щоб здійснити свою мрію: стати Генералом Поліції. Неочікуваний зворот подій. Одного моменту 20 лютого 2014 року, сталася війна на кордоні з Російською Федерацією. Окупаційні війська РФ почали наступ на територію України. В той час Богдан перебував в академії поліції міста Києва. Через декілька днів до НПУ м. Київ завітали представники Збройних Сил України. Тим часом чоловік погодився вступити до лав захисників України. Через деякий час Богдана відправили на фронт з країною-агресором, захищати кордони своєї батьківщини. Богдан у 2014 році, в Луганську.
Глава V: Військова травма. В один момент, сталася близька та дуже тяжка перестрілка між Богданом та окупантом. В ході чого чоловік отримав кульове поранення в праву руку . На щастя все обійшлося, і Богдана госпіталізували до міської лікарні Миколаєва. Де військовий пролежав один місяць і двадцять чотири дня. В моменті коли Богдан Гатило перебував в лікарні до нього завітала його мати, і розповіла про сумну трагедію яка сталася в сім’ї.
Глава VI: Сімейна трагедія
В сім'ї Богдана сталася велика трагедія. Невідомі озброєні люди напали на його батька та жорстко вбили його. Богдан глибоко сумував за батьком і спочатку не міг у це повірити він винив себе кожну ніч що його не було близько щоб не допустити смерть батька. Поховання батька відбулося через тиждень після того, як Богдан виписався з лікарні. Він довгі дні згадував батька та пробував найти тих недолугих вбивць, і лише через кілька місяців зміг смиритися з втратою.
Глава VII: Після-військова служба
Після стабілізації ситуації на фронті, Богдан повернувся на Харківщину, де закінчив академію НПУ в місті Харків і отримав звання старшого лейтенанта. З часом, після багатьох років служби, Богдан дослужився до звання полковника поліції та переїхав до Дніпра, де подав документи на переведення в НПУ міста. Там він зустрів свою першу любов – Каріну Антонівську. Вони довгий час жили щасливо, поки Богдан не дізнався про її зраду з її братом Артемом Антонівським. Це призвело до розставання із своїм першим коханням.
Глава VIII: Нова епоха любові, створення родини
Після розлучення, Богдан зустрів іншу жінку – Ліну, яка також служила в поліції Дніпра і мала звання Майор НПУ. Вони стали напарниками і згодом Богдан Гатило зробив їй пропозицію, на яку вона погодилася після багатьох спільних патрулювань та незабутніх ранків і ночей проведених разом . Незабаром після весілля Ліна завагітніла. Богдан радісно сприйняв цю новину і з нетерпінням чекав народження сина чи доньку, почавши завчасно купувати дитячі речі.
Глава IX: Ситуація з поліцією
Через низьку зарплату в поліції, Богдан та Ліна мали фінансові труднощі тому не могли собі дозволити дорогі речі та дорогу їжу, які не дозволяли їм забезпечити всі необхідні побутові прилади. З часом Богдан не зміг переконати себе в тому, що хабарництво – це єдиний вихід з фінансових проблем. Тим не менш, він почав брати хабарі щоб забезпечити нормальне проживання, але був спійманий. В результаті, його перевели до Києва, де на посаду прийшов Андрій Колинський якого призначили замість Богдана, і Богдан знову опинився перед необхідністю адаптації та вирішенням нових викликів у своєму житті та кар'єрі.
Глава X: Майбутні плани та сподівання: У майбутньому Богдан Гатило планує продовжувати свою службу у ЦВ Поліції міста Києва та вдосконалювати свої навички та знання в області слідчої роботи. Він сподівається внести свою лепту у зміцнення правової системи країни та зробити Україну ще безпечнішою для всіх її громадян.
Глава XI: Погляд на майбутнє та виклики: Поглядаючи у майбутнє, Богдан Гатило вірить у потужну та безкорупційну Україну. Він відчуває велику відповідальність перед майбутніми поколіннями та бажає побудувати країну, де правосуддя та закон перебувають на першому місці. Він глибоко переконаний, що лише через розкриття злочинів і покарання винних можна досягти цілісності та безпеки нації. У своїй професійній діяльності Богдан зіштовхується зі складними викликами та небезпеками. Він готовий до вчинення героїчних дій і взяти на себе відповідальність за безпеку своєї країни навіть у найнебезпечніших ситуаціях. Його рішучість та сміливість роблять його невразливим перед будь-яким викликом, незалежно від його складності чи загрози.
Глава XII: Сьогоднішній час. Наразі Богдан Гатило служить в ГУ Національної Поліції України міста Києва. Маючи звання Полковник. Далі продовжує проживати зі своєю коханою, та трирічний син Робертом. Проживають у двокімнатній квартирі в центрі Києва. Має багато друзів та колег.
