Дитинство
Андрій народився у місці Тернопіль у великій родині, ріс він у пристойній сім'ї, був добре вихований, але людиною він був дуже непростим, ображав людей, завжди говорив все відверто. Батько його, працював у Поліції, а мати – медсестрою у лікарні, батьки отримували хорошу зарплату через те, що працювали довго й наполегливо. У молодшій школі у Проксімо було дуже мало друзів. Він ходив до школи з невеликим задоволенням, хоча вчився Проксімо краще за інших учнів і його ставили за приклад. Мати Андрія повністю пішла в роботу задля підвищення кар'єрними сходами, і не встигала приділяти достатньо часу своїм дітям, батько був єдиною опорою своїм дітям. Разом із батьком, Андрій займався спортом та ранковими пробіжками за центом міста, боксом та карате. Батько вчив сина добиватися своєї мети навіть якщо доведеться йти по головах людей. Якось на столі батька, Андрій знайшов справу про «Нацики». Він почав читати справу від початку до кінця. Він дізнався дуже багато про діяльність цього огрупування. Так само маленьке сприйняття Андрія почало тверезіти і усвідомлювати всі проблеми міста.Один із вечорів Андрій поставив запитання батькові "Тато, а чому "Нацики" роблять такі погані речі?" Батько сильно здивувався, що його син узяв і прочитав справу. Замість того, щоб лаяти сина, батько розповів йому, які страшні речі люди творять, щоб заробити великі гроші. Батько сказав Андрію, щоб він забув весь той жах у матеріалах і нікому, не розповідав про прочитане. Андрій, присягнув, що не розповість нікому і ніколи, про досьє і що це буде їхній великий секрет.
Юнацтво
У 8 класі, коли йому було 14 років, сталася подія, яка перевернула все його життя. Наталя – мати Андрія зрадила батькові на роботі заради кар'єрного зростання. Батько, недовго думаючи розлучився з нею і забрав синів під свою опіку,
що дуже погано відобразилось на психіці Андрія. У віці 15 років у Андрія почався період статевого дозрівання, він став агресивнішим, у цей час він потребував, як ніколи, уваги з боку батьків. Оскільки його батько обіймав високу посаду і не хотів кидати роботу, через це Андрій в юнацтві залишився сам на сам зі своїми проблемами. Батько підвищувався на посаді вище і вище. Гроші у Андрія завжди були, і було їх багато. У 9 класі Андрій навчався з дівчиною на ім'я Дарія, вони сиділи поруч за шкільною партою, і з дитинства були друзями. Андрій дуже часто розповідав батькові і своїм братам про неї. Андрій був дуже закоханий у неї, але він дуже соромився своїх почуттів. Під кінець 9 класу Андрій зі своїми подругами Оксаною та Мартою вирішили випити у Андрія вдома в таємниці від його батька. Він знав, що батька дуже довго не буде вдома, тож він не переживав. Випивши з Оксаною та Мартою, дві подруги дістали маріхуану і запропонували Андрію покурити. Андрій різко і негативно відреагував на це зі словами "Ви знаєте, моєму батькові це б не сподобалося" Оксана швидко переконала його, що потрібно щось спробувати, перш ніж сказати: "Це погано!" Андрій, закурив із подругами і залишився разом із ними ночувати. На ранок батько, приїхавши, помітив "Обкурених підлітків", після чого вигнав подруг і дуже жорстко покарав сина. Батько не знаходив собі місця, бо не знав, що буде далі. Він захотів дати другу цінну обіцянку в його житті, щоб він не робив нічого кримінального. Але протягом 10 класу Андрій з подругами дедалі більше і більше входили у світ наркотиків. І ось Марта запропонувала купити щось серйозніше за маріхуану, вона запропонувала спробувати амфетамін. Андрій не знав, що й робити, злазити було не варіант, бо це були його найкращі подруги. Тоді згадавши, що він читав у досьє інформації про злочині організації і переліки місць/точок/бази огруповань, було прийнято рішення обшукати офіс батька в їхньому будинку.
Він знайшов інформацію на одну незакону організацію в центрі міста під назвою "Спорт-ріал" - такий собі спортзал, де можна, за інформацією в досьє, купити стимулятори/анаболіки/героїн/амфетамін. Андрій розповів своїм подругам про знахідку, після чого вони попрямували до цього спортзалу з грошима і чітким планом "Ми купимо і спробуємо ці заборонені речовини". Купивши все, Андрій познайомився з місцевим дилером "Влацько" - 19 річний хлопець, який збирався переїхати у Дніпро. Влацько дав свій номер телефону зі словами "Малий, якщо потрібні буде добавки звертайся". Минуло 3 роки, Андрій, Оксана та Марта не ставали кращими. Оскільки мати Андрія вже була лікарем на той момент, він знав, що потрібно приймати токсиконол, щоб не викликати залежність.
На жаль, у цього засобу були побічні дії у вигляді невеликого порушення психіки, Андрій став трохи нервовим і грубим. Їхні ігри з наркотиками закінчилися погано, одного разу Оксана померла від передозування.
Доросле життя
Коли Андрій досяг 18-річчя, він закінчив центральну школу у Тернополі. Батько, бачачи, що син виріс і готовий працювати, перевозить його на квартиру, що розташована у місті Дніпро, так як там колись і сам проживав. Батько не став переїжджати з сином, він сказав останні слова: "Андрій, мій хлопчику, будь розумнішим за мене, не розгуби, все чого я намагався тебе навчити". Андрій сказав, що він хоче потрапити з Мартою у СБУ чи Поліцю і що якщо батько допоможе, то він дуже цьому був би радий. Батько влаштував у розкішний університет Марту та Андрія. Марта та Андрій дуже добре показували себе в університеті. І ось Марта зізналася Андрійю, що вона давно сидить на метамфетаміні. Вона звернулася по допомогу до Андрія. Андрій не знав що робити, якби він звернувся в лікарню, то були б питання з боку СБУ звідки вона брала весь цей час наркотики. У голові Андрія з'явилася думка про можливе відрахування. Він не хотів втрачати можливості, тому прийняв рішення знижувати дозу Марті. Андрій вирішив звернутися до старого знайомого бариги на ім'я Влацько. Він тривожно набрав номер і сподівався, що він не візьме слухавку. І ось Андрій додзвонившись до Влацька, призначив йому зустріч на площі. На зустрічі з Влацьком розповів про свій шлях і вказав на можливі місця купівлі товару. Він позначив 4 угруповання, які мали справу з амфетаміном, тому його шлях лежав до одного з таких.
Андрій під'їхав на своєму авто на м'ясо комбінат, після чого попрямував до місцевого м'ясника. Він натякнув на покупку, після чого м'ясник покликав його поговорити. М'ясник був великим чоловіком 2-x метрів зростом, міцної статури, татуювання на обличчі одним своїм виглядом вселяв страх. Андрій судорожно розповів йому свою ситуацію, після чого м'ясник дістав зі свинячої туші 2 пакети вагою 14 грамів. Андрій тремтячими руками взяв товар, після чого вирушив додому. По приїзду Марта лежала на підлозі, її трясло, у неї почалася сильна ломка. Андрій розвів наркотик і набрав його в шприц, після чого ввів цей наркотик їй. Після цього Андрій знижував дозу Марті. Через тиждень вранці м'ясник зателефонував йому і призначив суму і час виплати грошей. Він захотів 300 тисяч гривень тому що м'ясник знав, хто Андрій і хто його батько. Андрій був у шоці, він не міг віддати такі гроші, бо в нього їх не було. На зустріч Андрій прийшов з останніми на той момент 25 тисячами. Він подивився м'яснику в очі і сказав: "Грошей більше немає, але я готовий їх відпрацювати" М'ясник був жорстокою людиною, але справедливою. Він зламав ніс Андрію, сказав, що він може віддавати гроші частинами. Минуло 2 роки Андрій поступово збирав і віддавав гроші М'яснику. І ось довгоочікуваний день випуску. Андрій з Мартою були дуже раді цьому. Вони отримали призначення в СБУ м.Дніпра.
Теперішній час:
Андрій через деякий час отримує підвищення і стає полковником СБУ. Разом з цим він бере хабарі і всіляко намагається заробити. Після рейдів і патрулів Андрій відносить пакетики з грошима в гараж для подальшої оплати М'яснику. Так само Андрій приховує свою залежність, під час стриманості часто грубить співробітникам. Андрій, допомагає грошима і нелегальними речовинами своїй подрузі Марті, після того, як її звільнили з СБУ.
